Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №749/1066/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1066/26

Номер провадження 2/749/672/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.,

з участю секретаря судового засідання Михалевич М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 749/1066/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання на період навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Сновського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього на його користь аліменти на його утримання на період навчання у розмірі частини усіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісяця, починаючи з 31.07.2026 і до досягнення позивачем 23 років за умови продовження ним навчання.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Корюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач досяг повноліття, однак продовжує навчання у Національному університеті «Чернігівська політехніка» за денною формою навчання на 1 курсі навчально-наукового інституту інженерії, виробництва та будівництва, здобуваючи освітній ступінь «бакалавр», за кошти державного бюджету, в період з 01.09.2025 по 30.06.2029, що підтверджується довідкою № 240 від 15.09.2025. У зв`язку з навчанням за денною формою позивач не має можливості працевлаштуватися та самостійно повністю забезпечувати себе, отримує лише незначний дохід, недостатній для задоволення власних потреб, що підтверджується довідкою про доходи. Дитина проживає разом з матір`ю - ОСОБА_3 . Відповідач добровільно матеріальної допомоги позивачу не надає та ухиляється від його утримання.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Батьками позивача є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач досяг повноліття.

Згідно з довідкою Національного університету «Чернігівська політехніка» від 15.09.2025 № 240, позивач дійсно навчається на 1 курсі навчально-наукового інституту інженерії, виробництва та будівництва зазначеного університету за денною формою навчання, за кошти державного бюджету, здобуває освітній ступінь «бакалавр», строк навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.

Із наданої довідки про доходи вбачається, що дохід позивача за період з грудня 2025 року по травень 2026 року становив 1180,00 грн щомісячно (в цілому 7080,00 грн за шість місяців), що є незначним і не є достатнім для забезпечення його життєдіяльності, зокрема витрат на харчування, проживання, навчальні матеріали та інші повсякденні потреби.

Оскільки позивач навчається за денною формою навчання, він не має реальної можливості поєднувати навчання з повноцінною трудовою діяльністю та самостійно забезпечувати себе матеріально в повному обсязі, а тому потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

Відповідач є батьком позивача. Доказів відсутності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу позивачу (тяжкого стану здоров`я, непрацездатності, наявності інших утриманців тощо), а також доказів на спростування позовних вимог відповідачем суду не надано.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з положеннями статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Судом встановлено наявність усієї передбаченої законом сукупності таких юридичних фактів: позивач досяг 18-річного віку та не досяг 23 років, продовжує навчання за денною формою, у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, а відповідач доказів відсутності можливості надавати таку допомогу не надав.

Згідно зі статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Із аналізу положень частини 5 статті 183 СК України вбачається, що розмір аліментів на одну дитину визначається у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення частини 5 статті 183 СК України, суд доходить висновку, що розмір аліментів на утримання позивача в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача відповідатиме інтересам позивача, не порушуватиме його права на утримання та прав відповідача, а також відповідатиме засадам виваженості, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позовна заява подана позивачем до суду 31.07.2026, отже аліменти підлягають стягненню з відповідача починаючи з 31 липня 2026 року і до закінчення позивачем навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

З урахуванням установлених обставин, а також зважаючи на потребу позивача у матеріальній допомозі на період навчання, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на його утримання на період навчання.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року (3328,00 грн).

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 182, 191, 199, 200 СК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання на період навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), аліменти на його утримання на період навчання у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи стягувати від 31 липня 2026 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев