Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №732/991/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/991/26

Номер провадження 2/749/619/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

з участю секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №732/991/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05.12.2025-100000452 від 05 грудня 2025 року у розмірі 10020.00 грн. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 грудня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферти) № 05.12.2025-100000452. Відповідно до умов договору наданий позичальнику кредит у розмірі 3000.00 гривень, строком на 168 днів (дата повернення (виплати) кредиту 21 травня 2026 року). Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, що застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, - 5% від суми кредиту та дорівнює 150.00 гривень. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 150 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Спосіб перерахування позичальнику ОСОБА_1 коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08XXXXXX-6313. Відповідно до Договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахувати на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) процентів річних, які можуть бути нараховані кредитодавцем за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором – негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких процентів.

Відповідачем ОСОБА_1 05 грудня 2025 року електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок грошові кошти в розмірі 3000.00 гривень, а отже акцептовано умови Договору. ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за Договором належним чином не виконує, станом на 12 червня 2026 року утворилась заборгованість в розмірі 10020.00 гривень, що складається із заборгованості: за тілом кредиту - 3000.00 гривень; за процентами - 3570.00 гривень; за комісією 450.00 гривень; за відсотками по ст. 625 ЦК України - 3000.00 гривень), чим порушені права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Позивачем ТОВ «Споживчий центр» заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки - платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код за ЄДРПОУ: 37356833; адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 133-А) заборгованості за кредитним договором № 05.12.2025-100000452 від 05 грудня 2025 року в розмірі 10020.00 гривень.

За ухвалою судді Сновського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2026 року відкрите провадження у цивільній справі і прийнята вказана позовна заява до розгляду (за правилами спрощеного позовного провадження).

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

17.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву та письмові пояснення по справі.

Відзив аргументований тим, що в грудні 2025 року, відповідач натрапив на рекламу про надання позики від певної фінансової установи. Враховуючи його складний фінансовий стан, він дійсно, через мережу інтернет, шляхом підтвердження згоди на отримання грошових коштів, в грудні 2025 року, отримав на свою банківську карту 3000,00 гривень. Проте сам електронний сервіс, надання такої позики, був створений і функціонував таким чином, що не надав йому можливості дізнатись про умови надання позики чи можливо кредиту, строк надання та умови повернення і відповідальності за можливі порушення в майбутньому. Будь-які документи, в т.ч. договори, йому на підпис чи ознайомлення не надавались. Він не був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами. В подальшому вже з матеріалів справи він дізнався, що 05.12.2025 року, між ним та ТОВ «Споживчий центр» було нібито укладено кредитний договір № 05.12.2025-10000452.

Враховуючи фактичні обставини справи, відповідач вважає, що дійсно підлягають до повернення грошові кошти в сумі 3000,00 грн., а також сума заборгованості за відсотками, у випадку коли б дійсно ТОВ «Споживчий центр» надало йому кредит у відповідності до вимог діючого законодавства без порушення прав споживача послуги.

Відповідач не погоджується з сумою нарахованої заборгованості на тіло кредиту, оскільки вона більш ніж в два рази перевищує суму основного зобов`язання і нарахована за кілька місяців користування наданими грошовими коштами. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що викладені в позовній заяві обставини не відповідають дійсності або є викривленими, що є підставою для відмови в задоволенні таких позовних вимог.

Крім того, відповідач не погоджуючись з умовами нарахування позивачем ТОВ «Споживчий центр» відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 3000,00 грн., зазначає наступне.

Дійсно, норма про стягнення 3% річних та інфляційних витрат передбачена ст. 625 ЦК України, але у зв`язку з вторгненням РФ на територію України, Указом Президента України № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 року. 17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. №2120-IX, яким були внесенні зміни до Цивільного кодексу України та Закону «Про споживче кредитування», а Національним банком України прийнято «Правила роботи банків у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану», затверджені постановою правління НБУ від 25.03.2022 р. № 23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп». Зокрема «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, позичальник звільняється від відповідальності, визначеною ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За вказаних вище умов, відповідач вважає безпідставним застосування до їх з позивачем правовідносин відповідальності передбаченої ст. 625 ЦК України та нарахування до стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

24.08.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, справу розглянути без представника позивача.

Відповідь на відзив аргументована тим, що частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Так, електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Зазначений договір укладено в електронній формі, а тому є чинним. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України , статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії); 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору (кредитної лінії); 3) надсилання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії) від. У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.) Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що спірний кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, зокрема, з боку відповідача договір підписано одноразовим ідентифікатором. При цьому, посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань. Доказів, що указаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, останнім не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19. Не можуть бути підставою для відмови у задоволені позовних вимоги доводи сторони відповідача про те, що надані позивачем копії електронних документів не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, враховуючи, що відповідачем не додано відповідно до ст. 84 ЦПК України доказів неможливості (існування перешкод) самостійно отримати та надати зазначені докази суду, а також не наведено достатнього обґрунтування в чому саме полягають обґрунтовані сумніви відповідача наданому позивачем доказу, а також ту обставину, що ці сумніви не можуть бути усунені. Не є порушенням норм процесуального права не дослідження оригіналу електронних доказів за наявності в матеріалах справи паперових копії цих доказів за відсутності обґрунтованих сумнів у їх відповідності оригіналу (постанова Верховного Суду від 2804.2021 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-20329св19).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Таким чином, загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Крім того, Відповідач заперечує проти законності розміру процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору. Законом України “Про споживче кредитування” передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Також, законом України “Про споживче кредитування”, передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. . Розділ IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % Слід звернути увагу, що закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023. Отже, враховуюячи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною. Щодо розрахунку заборгованості Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Відповідно до позиції Верховного Суду, котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі №367/4970/13-ц, провадження №61-19992св18, заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. Крім цього, також варто звернути увагу на вимоги процесуального закону, який покладає тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зауважила, що немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною ані з огляду на приписи статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України. Ця умова є недійсною як оспорювана. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

Зважаючи на те, що сторони у судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до заявки на укладення електронного кредитного договору № 05.12.2025-100000452 від 05 грудня 2025 року, яка є невід`ємною частиною Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ОСОБА_1 ознайомився 05 грудня 2025 року, і в той же день прийняв (акцептував) пропозицію про укладення кредитного договору згідно з умовами, що містяться у вказаній заявці та оферті. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «Е667». Відповідно до умов Договору позивач ТОВ «Споживчий центр» надав відповідачеві ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000.00 гривень строком на 168 днів із дати надання. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, що застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 5% від суми кредиту та дорівнює 150.00 гривень. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 150 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

Зі змісту листа вих. № 2050-1506 від 15 червня 2026 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР», адресованого ТОВ «Споживчий центр», виходить, що між вказаними підприємствами укладений договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року. Відповідно до зазначеного договору успішно перераховані кошти на платіжну картку клієнта: 05.12.2025, 09:40:16 на суму 3000.00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн., номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 939749099, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 05.12.2025-100000452. Відповідач ОСОБА_1 не виконує зобов`язань за кредитним договором та за розрахунком, проведеним ТОВ «Споживчий центр», станом на 12 червня 2026 року загальна сума заборгованості становить 10020.00 гривень, що складається із: заборгованості за кредитом (основний борг) - 3000.00 гривень; за процентами - 3570.00 гривень; за комісією 450.00 гривень; проценти за ст. 625 ЦК України 3000.00 гривень. Проценти за кредитом нараховані за період із 05 грудня 2025 року до 21 травня 2026 року.

Згідно з укладеним договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХХХХХ-6313.

Відповідно до п. 6.1 договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії не пізніше термінів, вказаних у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) процентів річних, які можуть бути нараховані Кредитодавцем за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором – негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких процентів.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. Сплата комісії споживачем передбачена у п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст. 626 і 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.ч. 1 і 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Дослідивши матеріали справи, частково погоджуючись з доводами відповідача, суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідача ОСОБА_1 , яким не дотримані умови кредитного договору № 05.12.2025-100000452 від 05 грудня 2025 року, станом на 12 червня 2026 року перед ТОВ «Споживчий центр» виникла заборгованість у розмірі 10020.00 гривень, що складається із заборгованості: за кредитом (основний борг) - 3000.00 гривень; за процентами - 3570.00 гривень; за комісією 450.00 гривень, за відсотками за ст. 625 ЦК України – 3000.00 грн. Відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконані, чим порушені права та законні інтереси ТОВ «Споживчий центр». Відповідачем ОСОБА_1 не надані належні та допустимі докази, що підтвердили б безпідставність позовних вимог позивача ТОВ «Споживчий центр». За викладених обставин із відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ «Споживчий центр» грошові кошти в розмірі 7020.00 гривень заборгованості за кредитним № 05.12.2025-100000452 від 05 грудня 2025 року.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджений згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, із 05.30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє до цього часу. Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором у цей період, підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків за ст. 625 ЦК України у розмірі 3000.00 гривень відсутні. Отже, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України не підлягають задоволенню.

Позивачем ТОВ «Споживчий центр» сплачений 16 червня 2026 року судовий збір у розмірі 2662.40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00116170 від 16.06.2026 року. Крім того позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладання у розмірі 120,18 грн. На понесення вищевказаних витрати позивач надав копію квитанції № 2119985 від 16.06.2026 року з якої вбачається, що відправка позовної заяви відповідачу коштувало 120.18 грн., з яких: 72.00 грн. – плата за пересилку відправлення; 46.08 грн. – плата за друк документів; 2.10 грн. – сервісний збір.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 70.06% (7020.00 гривень: 10020.00 гривень х 100%), судовий збір, що підлягає стягненню на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» становить 1865.28 гривень та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у розмірі 84.20 гривень.

Керуючись ст.ст. 6, 203, 205, 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 625-629, 638, 639, 1054 і 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263- 265, 268, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) грошові кошти в розмірі 7020.00 (сім тисяч двадцять) гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором № 05.12.2025-100000452 від 05 грудня 2025 року, а також грошові кошти в розмірі 1949 (одна тисяча дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 48 копійок, з яких: судовий збір у розмірі 1865.28 грн., та витрати пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви з описом вкладання у розмірі 84.20 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев