Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №741/454/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/762/26

Єдиний унікальний номер 741/454/26

РІШЕННЯ

іменем України

23 вересня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Носівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мринської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 року представник позивача адвокат Яцун Володимир Михайлович, представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про визначення позивачеві додаткового строку тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована та постійно проживала у відділенні стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Носівської районної державної адміністрації, яке знаходилося по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельні ділянки, розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7423880000:02:001:0040, площею 1,29 га та кадастровий номер 7423880000:02:001:0041, площею 1,61 га, що належали померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 009285, який видано 06.10.2025. На день смерті ОСОБА_2 позивач проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 . Нещодавно позивач дізналася, що за життя, 15 листопада 2017 року, ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідала позивачеві вказані земельні ділянки. При зверненні позивача до нотаріальної контори нотаріусом роз`яснено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, позивач пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, має право звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Причиною пропуску строку стало те, що позивач на момент смерті спадкодавця не знала про наявність спадкового майна та заповіту, складеного на її ім`я, будь-яких повідомлень від органу нотаріату про закликання її до спадкування за заповітом не отримувала. Про наявність спадкового майна та заповіту їй повідомили працівники агропідприємства, яке орендує земельні ділянки, але вже після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини. Позивач є спадкоємцем майна померлої за заповітом, спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто інший не прийняв.

Позивач уважає, що вона пропустила строк для прийняття спадщини із поважних причин, тому представник позивача просив визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 25 березня 2026 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 22 червня 2026 року, витребувано з Носівської державної нотаріальної контори інформаційні довідки зі Спадкового реєстру та відомості щодо спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 (а. с. 15).

13 квітня 2026 року до суду з Носівської державної нотаріальної контори надійшли витребувані документи.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2026 року (а. с. 32).

У судове засідання позивач та представник позивача ОСОБА_3 не з`явилися, до початку підготовчого судового засідання представник позивача подав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги та пояснення, викладені в позовній заяві, просить розглянути справу за відсутності позивача та представника позивача (а. с. 31).

Представник відповідача Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, але до початку судового засідання сільський голова подала до суду заяву, у якій указала, що Мринська сільська рада просить розглянути справу без присутності представника сільської ради за наявними в ній матеріалами, про прийняте рішення повідомити (а. с. 39).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить судове засідання за відсутності учасників справи та вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мрин Носівського району Чернігівської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Судом установлено, що на день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована у відділенні стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Носівської районної державної адміністрації, яке знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки виконавчого комітету Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 58/03-08 від 20 лютого 2026 року (а. с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельні ділянки, розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7423880000:02:001:0040, площею 1,29 га та кадастровий номер 7423880000:02:001:0041, площею 1,61 га, що належали померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 009285, виданого 06.10.2025 Носівською РДА, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (а. с. 9).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 15 листопада 2017 року ОСОБА_4 , секретарем виконавчого комітету Мринської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 81, яким належну їй земельну ділянку (пай) згідно держаного акта на земельну ділянку серії ЧН № 009285, виданого розпорядженням РДА № 195 від 20.09.2005 площею 3,40 га, а також інші земельні ділянки, заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область, що підтверджується копією заповіту (а. с. 6) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 28). Заповіт ОСОБА_2 є чинним, його не змінено й не відмінено. Отже, спадкування після смерті ОСОБА_2 здійснюється за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , визначеним у заповіті, що підтверджується копією паспорта позивача (а. с. 11-12).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 27) та повідомлення Носівської державної нотаріальної контори № 144/01-16 від 31 березня 2026 року (а. с. 26) слідує, що до майна померлої ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася. Тобто позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України. У позовній заяві представник позивача вказує, що вона на момент смерті спадкодавця не була обізнана з наявністю спадкового майна та не знала про існування заповіту, складеного ОСОБА_2 на її ім`я, при цьому булла зареєстрована та постійно проживала в с. Іржавець Носівського району Чернігівської області.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Так, при вирішенні питання про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 суд ураховує, що позивач не була обізнана про наявність спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 та не знала про існування заповіту, складеного ОСОБА_2 на її ім`я, що свідчить про поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини. Також суд бере до уваги, що Мринська сільська рада є належним відповідачем по справі, оскільки має право на спадкове майно (у розумінні ст. 1277 ЦК України відумерлість спадщини), інші спадкоємці як за законом, так і за заповітом, які прийняли б спадщину після смерті ОСОБА_2 , відсутні, відповідачем не подано жодних заперечень щодо задоволення позову, відповідач просив розглянути справу на підставі досліджених в судовому засіданні доказів.

Ураховуючи, що строк для звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений позивачем з поважної причини, спадщина після смерті ОСОБА_2 на час розгляду справи ніким не прийнята, позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після її смерті, інші спадкоємці за законом і за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , відсутні, суд робить висновок про можливість задоволення позовних вимог та визначення позивачеві додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мринської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю три місяці з дати набрання законної сили цим рішенням суду для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мрин Носівського району Чернігівської області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасника справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Мринська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412337, місцезнаходження: с. Мрин Ніжинського району Чернігівської області, вул. Броварця, буд. 1.

Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА