Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №733/1084/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження№ 1-кп/733/113/26

Єдиний унікальний №733/1084/26

Вирок

Іменем України

23 вересня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі :головуючого судді- ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ічня кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026270000000061 від 07.04.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , утримаців та інвалідності немає , представницького мандату також, РНОКПП- НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

за участю прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого та захисника – ОСОБА_5 в режимі відео конференції

ВСТАНОВИВ:

До Ічнянського районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 22026270000000061 від 07.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив про затвердження угоди про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_3 за участю свого захисника - адвоката ОСОБА_6 повністю і беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин і сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 передбаченого ч. 3 ст.368 КК України - покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 3 (три) роки, без конфіскації майна.

Також сторонами на підставі ст. 75 КК України узгоджено звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Сторонами узгоджено, що покарання у виді конфіскації майна до ОСОБА_3 не застосовується згідно з вимогами ст. 77 КК України.

В угоді про визнання винуватості вказано, що ОСОБА_3 займаючи відповідно до наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 06.01.2022

№283-о посаду старшого державного інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернігівській області, маючи 6 ранг державного службовця, виконував функції представника влади і таким чином відповідно до частини 3 статті 18 КК України, пункту 1 примітки до статті 364 КК України був службовою особою.

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) посадові та службові особи органу, що реалізує державну податкову політику, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

У відповідності до ст. 22 Закону забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно зі ст. 23 Закону забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до ст. 24 Закону особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Згідно пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 (далі – Положення), Головне управління ДПС у Чернігівській області (далі – ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Згідно пункту 3 Положення основними завданнями ГУ ДПС (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій) є: забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, внеску, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 11, 12, 25, 27, 32 пункту 4 Положення ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань серед іншого застосовує до платників податків (платників єдиного внеску та/або внеску) передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог податкового законодавства чи законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; складає стосовно платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносить постанови у справах про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених законом; здійснює контроль за виробництвом, обігом та реалізацією пального, підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням та забезпечує міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснює заходи щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; здійснює заходи щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до посадової інструкції старшого державного інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернігівській області ОСОБА_3 серед іншого мав наступні повноваження: здійснювати організацію та контроль за своєчасністю, достовірністю. повнотою нарахування та сплати до бюджету акцизного податку; аналізувати порушення податкового законодавства з питань адміністрування акцизного податку; проводити електронні камеральні перевірки юридичних осіб; організовувати функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального; застосовувати штрафні (фінансові) санкції за неподання та/або несвосчасне подання звітності, встановленої законодавством, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС; здійснювати ліцензування діяльності суб?єктів господарювання з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пального та зберігання пального; організовувати роботи, пов?язані із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо автентичності; здійснювати контроль за наявністю ліцензій на виробництво спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального; ліцензій на оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями. тютюновими виробами і пальним: ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами і пальним: ліцензій на зберігання пального; здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, пального, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері; організовувати та брати участь у проведенні перевірок суб?єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, пального, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Водночас, у порушення вказаних вище норм законодавства та своїх посадових обов`язків у жовтні 2025 року, у точно невстановлений досудовим слідством час, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді старшого державного інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та

Чернігівській області, умисно протиправно використовуючи своє службове становище з метою власного незаконного збагачення, вчинив дії, направлені на одержання неправомірної вигоди від представника суб`єкта господарювання шляхом прийняття пропозиції одержати таку вигоду для себе та третьої службової особи, з якою діяв за попередньою змовою, за невжиття в повному обсязі заходів реагування у зв`язку з виявленими порушеннями податкового законодавства, допущеними суб`єктом господарювання при здійсненні підприємницької діяльності за наступних обставинах.

Так, 07.10.2025 ОСОБА_3 спільно з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, на підставі наказу № 1897-П від 06.10.2025 проведено фактичну перевірку з питань додержання вимог податкового законодавства малого приватного підприємства «Імос», а саме кафе-бару «Трофей» за адресою: Чернігівська область, Прилуцький р-н, с. Парафіївка, вул. Тараса Шевченка, буд. 117.

У ході проведення фактичної перевірки господарської діяльності МПП «Імос» зазначеними службовими особами податкової служби були виявлені порушення Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», які передбачають застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Під час вказаної перевірки, 07.10.2025 близько 10 години, ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, перебуваючи у приміщенні кафе-бару «Трофей» за адресою: Чернігівська область, Прилуцький р-н, с. Парафіївка, вул. Тараса Шевченка, буд. 117, діючи за попередньою змовою між собою, умисно протиправно використовуючи надане їм службове становище з корисливих мотивів з метою власного незаконного збагачення, у ході спілкування з виконавчим директором МПП «Імос» ОСОБА_7 довели їй до відома інформацію про виявлені порушення законодавства при здійсненні господарської діяльності МПП «Імос» та можливе застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У подальшому, ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, висловили пропозицію ОСОБА_7 самостійно назвати суму грошових коштів, яку вона готова надати їм, як службовим особам, за невчинення ними дій щодо розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій в повному обсязі за всі виявлені ними порушення, а здійснення розрахунку мінімального розміру штрафних санкцій за результатами проведеної фактичної перевірки.

Одразу після цього ОСОБА_7 , переслідуючи мету уникнути застосування більшого розміру штрафних санкцій, у приміщенні кафе-бару «Трофей» за адресою: Чернігівська область, Прилуцький р-н, с. Парафіївка, вул. Тараса Шевченка, буд. 117, запропонувала службовим особам Головного управління ДПС України в Чернігівській області ОСОБА_3 та особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, надати їм неправомірну вигоду у сумі 15000 грн. за невчинення ними дій щодо відображення всіх виявлених в ході фактичної перевірки порушень законодавства при здійсненні господарської діяльності МПП «Імос» та за нездійснення розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій за виявлені ними порушення в повному обсязі, а здійснення розрахунку мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій за результатами проведеної фактичної перевірки у сумі 5100 грн, на що ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел щодо власного незаконного

збагачення, прийняли вказану пропозицію ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в прийнятті пропозиції службовою особою одержати неправомірну вигоду для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

По кримінальному провадженню №12026043090000133 від 02.07.2026 між обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_6 , та прокурором Чернігівської обласної прокуратури в Чернігівській області ОСОБА_4 06.07.2026 року укладено угоду про визнання винуватості, яка скріплена підписами сторін.

Відповідно до угоди ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно угоди сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 3 ст.368 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 3 роки, без конфіскації майна із застосування ст.75 КК України – звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

В зазначеній угоді передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки її невиконання.

Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди щодо визнання винуватості, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачень, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні вважає, що угода відповідає інтересам обвинуваченого, не порушує його прав, не суперечить вимогам чинного законодавства і має бути затверджена. Просила призначити покарання , вказане в угоді , встановивши іспитовий строк тривалістю в один рік.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 2 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

За умовами ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між

прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

Суд вважає, що укладена угода про визнання винуватості правомірна, відповідає інтересам суспільства та держави, укладена добровільно, не порушує права свободи інтереси сторін та інших осіб, узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених загальною частиною КК України, а тому необхідно затвердити угоду, призначивши обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Судом установлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Вислухавши сторони кримінального провадження, оцінюючи викладені обставини кримінального провадження у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що укладена сторонами угода є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Аналізуючи та оцінюючи обставини кримінального провадження та всі докази в їх сукупності, пояснення обвинуваченого, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у прийнятті пропозиції службовою особою одержати неправомірну вигоду для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Вид та міра покарання, на яку обвинувачений погоджується, обрана з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України, є тяжким злочином.

Обставинами, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття. Окрім того суд враховує те , що обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризувався за місцем роботи. У ході досудового розслідування ОСОБА_3 звільнено із займаної посади та органів ДПС України.

Обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язується здійснити благодійний внесок на підтримку Збройних Сил України в загальному розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень шляхом перерахування в день підписання даної угоди всієї зазначеної суми коштів на розрахунковий рахунок БО «БФ «ВОЛОНТЕРИ ПІВНІЧ» на підтримку військової частини НОМЕР_2 , а саме на рахунок НОМЕР_3 , код отримувача НОМЕР_4 .

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Окрім того, суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді домашнього арешту , обраний ухвалою слідчого судді від 06 лютого 2026 року та який неодноразово продовжувався, закінчився 10 липня 2026 року і підстав для його повторного застосування суд не вбачає.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 лютого 2026 року на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_3 (частка власності - 1/3) скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 лютого 2026 року на транспортний засіб марки «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_6 , яка на праві власності належить ОСОБА_3 скасувати.

Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.314, 368-370, 373, 374, 472-475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06 липня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 22026270000000061 від 07.04.2026 по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст.368 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 3 (три) роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, який обчислюється з моменту проголошення вироку.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 12 034,00 грн. витрат за проведення експертизи.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 лютого 2026 року на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_3 (частка власності - 1/3) скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 лютого 2026 року на транспортний засіб марки «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_6 , яка на праві власності належить ОСОБА_3 скасувати.

Роз`яснити ОСОБА_3 що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом, а також, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, має право звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1