Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №686/23868/24 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23868/24

Провадження № 1-кп/686/570/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника – адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Хмельницького кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024243000002587 від 12.08.2024 року на підставі обвинувального акту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одружений, тимчасово не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого статтею 336 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 будучи військовозобов`язаним, відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992, 25 червня 2024 року та 05 липня 2024 року пройшов військово-лікарську комісію, за результатами проходження якої, відповідно до довідки №145/2 від 05 липня 2024 року визнаний придатним за станом здоров`я до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

В подальшому 11 липня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 вручена бойова повістка та роз`яснено її зміст, а саме необхідність прибуття 11 липня 2024 року о 10 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшого відправлення до військової частини для проходження військової служби під час мобілізації, а також повідомлено про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №7113 від 03 березня 2022 року.

Проте ОСОБА_4 , не бажаючи виконувати свій конституційний обов`язок, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних причин, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №7113 від 03 березня 2022 року, не прибув на визначений час у вищезазначеній бойовій повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим ухилившись від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За умисні дії, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності ст. 336 КК України.

Винуватість ОСОБА_4 у вчинені злочину підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Так, показами самого обвинуваченого ОСОБА_4 , який показав, що дійсно він пройшов ВЛК та мав з`явитись на визначений день і час. В той день він прибув в ТЦК, на місці йому повідомила, що він має бути о 18 годині, після цього він пішов випив та більше не приходив. Підтвердив факт, що йому пропонували піти ще двічі в ТЦК щоб його призвали до лав ЗСУ, але він не ходив бо не хотів. Підтвердив, що коли його призвали в ЗСУ, то він двічі покидав військову частину.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його винна підтверджується іншими доказами.

Відповідно до витягу із ЄРДР за № 12024243000002587 внесено відомості про кримінальне правопорушення 12.08.2024р. по ст. 336 КК України за повідомлення правоохоронних органів за фактом ухилення від призову по мобілізації ОСОБА_4 , 1996 р.н., жителя АДРЕСА_1 .

Згідно розписки про вручення повістки зафіксовано, що «команда, НОМЕР_1 . Повістка на ім`я ОСОБА_4 , 1996, о 10 год. 11.07.2024р., отримав ОСОБА_4 із його власноручним підписом.

Відповідно до Аркушу доведення вимог законодавства України з питань оборони правил військового обліку та про кримінальну відповідальність передбачену статтями 336 та 337 КК України ОСОБА_4 доведено зміст даних вимог законодавства.

Згідно довідки ВЛК від 05.07.2024р. за № 145/2 ОСОБА_4 пройшов медичний огляд ВЛК та на підставі статті 47Б графи 2 Розкладу хвороб визнаний придатним за станом здоров`я до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Придатність до військової служби та проходження ВЛК ОСОБА_4 також підтверджується карткою обстеження та медичного огляду, актом дослідження стану здоров`я за № 1110 від 05.07.2024р. Перебування ОСОБА_4 на військовому обліку підтверджується особовою карткою. Відповідно повідомлень Хмельницької міської лікарні, КНП «Хмельницька центральна районна лікарня», КНП «Ярмолинецька багатопрофільна лікарня», КНП «Хмельницька обласна лікарня» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період часу з 11.07. по 14.07.2024р. за медичною допомогою не звертався та на лікуванні не перебував.

Фактичні обставини та досліджені докази ніким із учасників провадження не оспорюються і підтверджують покази обвинуваченого, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Наведені вище і досліджені судом докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб,) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень статей 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними.

Суд дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази в судовому засідання, здійснивши їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення та поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчинені злочину і його дії слід кваліфікувати за статтею 336 КК України, як умисні дії, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

При обранні виду та міри покарання судом враховуються положення ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчинення ним та іншими особами нових злочинів, визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 є не судимий, відповідно до вимог ст. 12 КК України, в редакції на час скоєння злочину, остання обвинувачуються у скоєнні нетяжкого злочину. Обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується посередньо.

Обвинувачений ОСОБА_4 на утримані осіб не має, офіційно не працює, під час судового розгляду був призваний до лав ЗСУ та проходив військову службу, проте самовільно залишив військову частину по місцю несення служби. В ході судового розгляду обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання відповідно до положень статей 66, 67 КК України судом не встановлено. Протягом судового розгляду ОСОБА_4 не з`являвся в судові засідання, був оголошений в розшук, а згодом відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначаючи покарання ОСОБА_4 за статтею 336 КК України суд враховує, молодий вік обвинуваченого, особу винного та суд вважає, що обвинуваченому доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі із мінімальною санкцією статті яка передбачена відповідною статтею ( 3 роки), оскільки саме таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченої. Саме таке покарання і його строк буде направлено на досягнення завдань та мети передбаченої ст. 50 КК України та виправлення обвинуваченої.

За протокол ОСОБА_4 був затриманий 10.03.2025р., ухвалою суду від 11.03.2025 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави, яка була внесена та 17.03.2025 року і останній був звільнений із Хмельницького слідчого ізолятора.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.07.2025р. ОСОБА_4 був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_2 .

Згідно доповіді командира в/ч НОМЕР_2 від 14.10.2025р. за № 659 складено доповідь по факту 14.10.2025р. самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 .

В подальшому відповідно протоколу ОСОБА_4 був затриманий 23.03.2026р. у зв`язку із розшуком в даному кримінальному провадженні та ухвалою суду від 24.03.2026р. до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який судом продовжено.

Судом встановлено, що ризики передбачені статтею 177 КПК України на даний час не відпали, враховуючи, що особа засуджується до реального позбавленні волі, з метою запобігти ризикам ухилитись від суду та відбування покарання, суд приходить до висновку, що до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 слід продовжити.

Строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 10.03.2025 по 17.03.2025 р. та з 23.03.2026 р. та до набрання вироком законної сили зарахувати в строк відбування покарання відповідно до частини 5 статті 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Згідно довідки ТУ ДСА в Хмельницький області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 внесено заставу в розмірі 30280 грн. відносно ОСОБА_4 та квитанції банку від 14.03.2025р. № 0.0.4248775226.1

Відповідно частини 11 статті 182 КПК України встановлено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Судом встановлено, що після внесення застави, обвинувачений ОСОБА_4 з`являвся в суду, проте згодом був мобілізований та проходив службу у зв`язку із цим не з`являвся в суд, тому суд вважає, що внесена застава має бути повернута заставодавцю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пістав для стягнення її в дохід держави суд не вбачає.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись статтями 100, 124, 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинувачені за статтею 336 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили. Зарахувати у строк призначеного ОСОБА_4 покарання термін його попереднього ув`язнення з 10.03.2025 по 17.03.2025 року та з 23.03.2026р. до набрання вироком законної сили із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 – тримання під вартою залишити без змін.

Внесену заставу в розмірі 30280 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) відповідно квитанції банку від 14.03.2025р. № 0.0.4248775226.1 повернути заставодавцю – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особа, що перебуває під вартою з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий