Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №684/41/26 — Старосинявський районний суд Хмельницької області

Суд: Старосинявський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №684/41/26

Суддя: Волошин Р. Р.

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 684/41/26

Провадження № 2/684/128/2026

23 вересня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участі секретаря судового засідання Басок В.В.,

представника позивача – адвоката Сусла І.М. в режимі ВКЗ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Стара Синява Хмельницької області в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

встановив:

У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Сусла Ірину Миколаївну звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у період з 05.05.2018 по 17.01.2023 вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу 10.07.2018 придбано житловий будинок та земельну ділянку під ним, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу відповідач продав будинок та земельну ділянку під ним 23.05.2023. Зі слів відповідача продаж вчинено за 440000 гривень, а тому позивач має право на отримання від відповідача 1/2 частини цієї суми як частки у спільному сумісному майні. Просить суд здійснити поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення з відповідача грошової компенсації у розмірі 220000 гривень за 1/2 частину майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

10.02.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

26.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити у позові, оскільки він продав спільне сумісне майно зі згоди позивача, і після продажу він повністю перерахував їй частинами грошові кошти за 1/2 частину спільного сумісного майна.

16.03.2026 до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача, у яких вказується, що позивачу невідомо реальна ринкова вартість будинку та земельної ділянки під ним, тому просить призначити експертизу з метою визначення ринкової вартості. Переказані відповідачем кошти відносяться до заборгованості по аліментах. А тому ці кошти пов`язані з виконанням відповідачем обов`язку щодо сплати аліментів на утримання сина за судовим наказом Старосинявського районного суду Хмельницької області від 11.11.2022.

16.03.2026 ухвалою суду вирішено клопотання про участь учасника справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

16.03.2026 ухвалою суду вирішено клопотання представника позивача про витребування доказів.

22.04.2026 до суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача, у яких він вказує, що аліменти з нього стягуються шляхом відрахування із заробітної плати. Він дійсно перераховував позивачу аліменти, однак це були інші платежі, в яких вказано призначення платежу аліменти. За продаж будинку та земельної ділянки він отримав 12000 доларів США двома платіжками, про що надає докази. Також надає суду окремо платіжні інструкції про переказ на користь позивача аліментів та окремо про переказ коштів позивачу за її частку у спільному сумісному майні.

23.04.2026 ухвалою суду вирішено клопотання відповідача про витребування доказів.

07.05.2026 ухвалою суду призначено судову оціночно-будівельну експертизу, провадження по справі зупинене на час проведення експертизи.

03.08.2026 до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта.

19.08.2026 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

02.09.2026 ухвалою суду закрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача – адвокат Сусла І.М. в судовому засіданні в режимі ВКЗ позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Повідомила про наявність у позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у заяві просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Суд установив.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що зареєстрований 05.05.2018 Старосинявським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №12.

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 17.01.2023 у справі № 684/411/22, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, рішення набрало законної сили 17.02.2023.

Згідно договору купівлі-продажу (т.1 а.97-98) від 10.07.2018, посвідченого приватним нотаріусом Старосинявського районного нотаріального округу Хмельницької області Намистюк Л.І., ОСОБА_2 купив цілий цегляний житловий будинок з надвірними будівлями за номером АДРЕСА_1 і розташований на земельній ділянці площею 0,1310 га. за кадастровим номером 6824455100:01:015:0070, наданій для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка відчужується одночасно з житловим будинком, і сплачує за нього визначену договором грошову суму. Номер запису про право власності 26975978.

Оскільки вказані житловий будинок та земельна ділянка придбані в період шлюбу, вони є спільним сумісним майном позивача та відповідача, що не заперечується відповідачем.

Згідно договору купівлі-продажу (т.1 а.218-219) від 23.05.2023, посвідченого приватним нотаріусом Старосинявського районного нотаріального округу Хмельницької області Намистюк Л.І., ОСОБА_2 продав земельну ділянку площею 0,1310 га. з кадастровим номером 6824455100:01:015:0070, за адресою: АДРЕСА_1 з розташованим на ній житловим будинком з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 3 Договору продаж нерухомого майна вчинено за погодженою сторонами ціною 438823 гривень 20 копійок, що на час продажу еквівалентно 12000 доларів США, які сплачені 17.05.2023 та 19.05.2023 у безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок продавця в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 . Сторони підтверджують факт повного розрахунку.

Згідно пункту 3 Договору згода колишньої дружини продавця на укладання цього договору підтверджується заявою, на якій справжність підпису ОСОБА_1 засвідчена Намистюк Л.І. приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області 23.05.2023 за реєстровим №890.

Згідно письмової заяви (т.1 а. 220) від 23.05.2023, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Старосинявського районного нотаріального округу Хмельницької області Намистюк Л.І., ОСОБА_1 дає згоду своєму колишньому чоловікові ОСОБА_2 на продаж ним житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 6824455100:01:015:0070, за ціну та на умовах на його розсуд. З діями її колишнього чоловіка вона повністю згідна і не має заперечень проти оформлення договору купівлі-продажу зазначеної вище нерухомості.

Оскільки продаж спільного сумісного майна здійснено одним із співвласників, за згодою іншого співвласника, отримані від продажу кошти є спільним сумісним майном. Тому позивач має право на 1/2 частину цих грошових коштів як частки у спільному сумісному майні, які за загальним правилом є рівними згідно ст.70 СК України.

Продаж спільного сумісного майна вчинено за 438823 гривень 20 копійок, згідно умов Договору.

На підтвердження отримання саме такої суми грошових коштів відповідач надав суду роздруківку з інформацією про проведені операції на його рахунку у «ПриватБанку» та скріни про надходження коштів (т.1 а.119-120, 117, 118), згідно якої на рахунок ОСОБА_2 надійшли перекази 16.05.2023 на суму 6060 доларів США, що еквівалентно 221605 гривень 71 копійка, та 19.05.2023 на суму 6060 доларів США, що еквівалентно 221605 гривень 71 копійка. Після відрахування комісії зараховано 5999,40 доларів США 17.05.2023 та 5999,40 доларів США 19.05.2023.

Суду не надано доказів на підтвердження іншої ринкової вартості цього майна, тому при вирішенні спору суд бере до уваги вартість спільного сумісного майна будинку та земельної ділянки під ним, що визначена у Договорі купівлі-продажу від 23.05.2023, 438823 гривень 20 копійок. 1/2 частина від 438823 гривень 20 копійок становить 219411 гривень 60 копійок.

Суд також враховує, що така вартість продажу нерухомого майна погоджена позивачем, згідно її заяви від письмової заяви (т.1 а. 220) від 23.05.2023.

Відповідач стверджує, що перерахував позивачці 1/2 частину отриманих коштів та надав платіжні інструкції про переказ власних коштів ОСОБА_1 (т.1 а.122 – 186), згідно яких загальна сума переказів з 23.05.2023 становить 132936,75 гривень та 3570,77 доларів США.

3570,77 доларів США еквівалентно 130578,06 гривень за курсом НБУ станом на день отримання відповідачем коштів за продаж спільного сумісного майна 19.05.2023 (36,5686 гривень за 1 долар США). Такий самий курс гривні до долара США був і станом на час переказу коштів у доларах США відповідачем позивачці 03.07.2023, 14.07.2023, 23.07.2023, 28.09.2023.

Загальна сума переказів відповідача на ім`я ОСОБА_1 з 23.05.2023 у гривнях становить 263514,81, що є більшим ніж 1/2 частина вартості проданого спільного сумісного нерухомого майна.

Представник позивача пояснювала суду, що ці перекази є коштами по сплаті відповідачем заборгованості по аліментах за судовим наказом Старосинявського районного суду Хмельницької області від 11.11.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).

З метою спростування, що перекази є коштами зі сплати заборгованості по аліментах відповідач надав суду довідку про доходи від 02.04.2026 №43/2026 (т.1 а.116), з якої вбачається, що у період з червня 2025 року по березень 2026 року з його заробітної плати відраховуються аліменти. Також надав платіжні інструкції про перекази на ім`я ОСОБА_1 у період з березня 2024 року по березень 2025 року з призначенням платежу «аліменти на ОСОБА_4 » (т.1 а.187-208).

Таким чином, тягар доказування, що отримані перекази від відповідача є сплатою аліментів, або ж іншими переказами (подарунок, додаткові витрати на дитину, інші зобов`язання, тощо), що не пов`язані зі сплатою частини вартості спільного сумісного майна, лежить на позивачеві.

Отже, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу поділу спільного сумісного майна подружжя - грошових коштів, отриманих від продажу одним із подружжя внаслідок продажу ним спільного сумісного нерухомого майна за згодою іншого з подружжя після розірвання шлюбу.

До спірних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За статтею 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

За змістом ч. 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Висновки суду.

Спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_5 було житловий будинок та земельна ділянка під ним кадастровий номер 6824455100:01:015:0070 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вартість спільного сумісного майна будинку та земельної ділянки під ним кадастровий номер 6824455100:01:015:0070 за адресою: АДРЕСА_1 визначена у Договорі купівлі-продажу від 23.05.2023 та становить 438823 гривень 20 копійок.

Частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідач отримав грошові кошти за продаж спільного сумісного нерухомого майна, а тому позивачка має право на отримання 1/2 частини від 438823 гривень 20 копійок, що становить 219411 гривень 60 копійок, оскільки право спільної сумісної власності на нерухоме майно трансформувалося у право спільної власності на отримані грошові кошти.

Відповідач надав суду докази про те, що у період з 23.05.2023 він переказав позивачці ОСОБА_1 в рахунок вартості її частки у спільному сумісному майні грошові кошти в загальній сумі більшій ніж 219411 гривень 60 копійок.

Позивач не надала суду доказів та не довела, що ці перекази були сплатою заборгованості по аліментах або ж на виконання іншого зобов`язання.

Керуючись принципом добросовісності та розумності, суд вважає, що технічне призначення платежу не перекриває фактичні обставини справи, оскільки грошові кошти виплачувалися після продажу нерухомого майна й склали більше ніж половину його вартості, суд визнає це поділом коштів від продажу майна та розцінює як належне виконання відповідачем обов`язку з виплати грошової компенсації за частку у спільному майні.

З урахуванням викладеного підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, судові витрати позивача покладаються на позивача.

Відповідач про наявність судових витрат не заявляв.

Керуючись статтями 2, 12, 133, 137, 141, 158, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 220000 гривень.

Судові витрати позивача ОСОБА_1 покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя Роман ВОЛОШИН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua