Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №683/2834/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2834/26

1-кп/683/343/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Старокостянтинові кримінальне провадження №12026243100000359 від 06 серпня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долина, Калуського р-ну., Івано-Франківської обл., громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , не маючи права керування транспортним засобом та достовірно знаючи, що стосовно нього судом ухвалено рішення, яке набрало законної сили, і яким його позбавлено права керування транспортним засобом та він є його безпосереднім виконавцем, діючи умисно, з метою невиконання судового рішення, при цьому маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, проігнорував його виконання, та вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя за наступних обставин.

Так, постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08.12.2025 справа № 683/3773/25 3/683/1192/2025, яка набрала законної сили 18.12.2025, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, тобто до 18.12.2030.

Втім ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаного рішення суду, діючиу мисно, з мотивів незаконного набуття та реалізації спеціального права, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, 28.07.2026 о 21 год. 45 хв., всупереч судовому рішенню, не маючи права керування таким транспортним засобом та будучи позбавленим права керування, порушив вимоги п. 2.1. (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП, знову вчинив адміністративне правопорушення, а саме керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21063» д.н.з. « НОМЕР_1 », рухаючись по вул. Зарічна с. Красносілка, Хмельницького району, Хмельницької області, де був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 7630005 від 28.07.2026 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Отже, ОСОБА_4 , в період часу з 18.12.2025 по 28.07.2026 вчиняв дії, спрямовані на умисне невиконання рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортним засобом.

Своїми діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України, умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

В судовому засіданні обвинуваченийОСОБА_4 свою вину увчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України визнав повністю.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст.349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред`явленеОСОБА_4 обвинувачення. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судимий, учасник бойових дій,на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Суд враховує, що ОСОБА_4 щиро розкаявся, що є обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому.

Обставин, які обтяжують його покарання, не встановлено.

Ці обставини дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, та за наявності обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого та відсутності обставин, що його обтяжують, позицію прокурора, який просив призначити покарання у виді штрафу, з урахуванням особи обвинуваченого, суд рахує за необхідне і достатнє призначити покарання у виді штрафу, що буде достатнім для запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід під час проведення досудового розслідуванняОСОБА_4 не обирався і суд приходить до переконання, що не має необхідності його обирати і до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речові докази по справі :

-DVD-R диск на якому наявні 3 відеозаписи, залишити при матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: