Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №674/1791/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1791/26

Провадження № 2/674/1398/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23 вересня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 247 УПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 08 листопада 1992 року між сторонами зареєстровано шлюб, від якого вони мають дітей, які на цей час є повнолітніми. Спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов`язки з ведення спільного господарства, байдужість до життя та проблем один одного. Шлюбні відносини між ними припинені ще у 2013 році, відтоді сторони разом не проживають, а шлюб має формальний характер. Відповідачка не бажає розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачкою як подружжя та збереження шлюбу суперечить його інтересам, що мають істотне значення. Просить шлюб розірвати, строку для примирення не надавати, сплачений ним судовий збір з відповідачки не стягувати.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подавши 23 вересня 2026 року заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності та шлюб розірвати, оскільки примирення між сторонами неможливе, а у відповідачки інша сім`я. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням. Причин неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Зважаючи на те, що відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила та відзиву на позов не подала, суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, проти чого позивач не заперечує.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини та докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 08 листопада 1992 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, про що складено актовий запис № 17, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . При державній реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_4 ".

Як вбачається з матеріалів справи, діти сторін є повнолітніми, малолітніх чи неповнолітніх дітей сторони не мають.

Спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння та розходження поглядів на сімейні відносини, у зв`язку з чим вони з 2013 року не проживають однією сім`єю, не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, а шлюб фактично розпався та має формальний характер.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України).

Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування у шлюбі, що зумовлює можливість його добровільного розірвання.

Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. При цьому, як зазначено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц та від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц, надання подружжю строку для примирення є правом, а не обов`язком суду; суд не може примушувати подружжя проживати разом. З огляду на те, що сторони понад дванадцять років не проживають разом, а позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу та просить строку на примирення не надавати, підстави для надання такого строку відсутні.

За таких обставин, враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що подружні стосунки припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме його інтересам, а відповідачка будь-яких заперечень проти розірвання шлюбу не надала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а шлюб між сторонами – розірванню.

За правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується чеком АТ "Укрпошта" про переказ коштів від 17 серпня 2026 року. Однак оскільки позивач просив не стягувати з відповідачки сплачений ним судовий збір, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110, 111, 112, 114 СК України, ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 273, 280–282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 08 листопада 1992 року у виконавчому комітеті Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, актовий запис № 17, розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , зерєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Давид БАРАТЕЛІ