Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №673/849/26 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/849/26

Провадження № 2/673/874/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді – Грицишиної Л.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Осієвської Н.В.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

в с т а н о в и в:

02 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між ними.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 вказує, що 21.07.2012 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Радовецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, актовий запис №2. Від шлюбу у них є дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що їхнє спільне життя не склалось, оскільки, у них зовсім протилежні погляди на шлюб і сімейне життя. Подальшого сенсу підтримувати сімейні стосунки позивач не вбачає. Оскільки подальше збереження сім`ї вважає неможливим, тому просить суд даний шлюб розірвати.

Ухвалою судді від 07 липня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 , не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, вказала, що позов підтримує, просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи шляхом відправки рекомендованих повідомлень за зареєстрованим місцем його проживання, в судове засідання не з`явився. Відзиву на позов не подав, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.07.2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , Виконавчим комітетом Радовецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 21.07.2012 року, актовий запис № 2.

За період сімейного життя у сторін народився дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Між подружжям спільне життя не склалось, оскільки, у них зовсім протилежні погляди на шлюб і сімейне життя. Подальшого сенсу підтримувати сімейні стосунки позивач не вбачає. На даний час вони проживають разом, проте спільного господарства не ведуть та не підтримують сімейних відносин. Оскільки подальше збереження сім`ї вважає неможливим, тому просить суд даний шлюб розірвати.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 Кодексу.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а також, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній її волі, а розірвання шлюбу не призведе до порушення особистих та майнових прав сторін та прав їхньої дитини, суд дійшов висновку, що даний шлюб слід розірвати.

Щодо позовної вимоги позивача з приводу визначення місця проживання дітей, суд зазначає наступне.

Згідно ухвали від 07 липня 2026 р., провадження у справі відкрито лише щодо позовних вимог про розірвання шлюбу. Згідно заяви позивача про підтримку позовних вимог, остання містить в собі лише визначення щодо підтримки позовних вимог в частині розірвання шлюбу. Позовна заява сплачена судовим збором лише щодо однієї вимоги.

Отже, судом не було вирішено питання про відкриття провадження у справі про визначення місця проживання дітей, а відтак, дані вимоги не розглядаються, як такі, що не заявлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Діючим законодавством передбачені способи визначення місця проживання дитини: укладення договору, в якому визначити місце проживання дитини та участь другого із батьків у вихованні дитини. Такий договір має бути нотаріально посвідчений.

Також, передбачений порядок шляхом звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу та одночасним визначенням місця проживання. Це можливо лише у випадку, коли другий із подружжя не заперечує, щодо встановлення такого порядку, та або позивачем надані достатні та належні докази на підтвердження обставин позову.

Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України (далі - СК України), місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

Крім іншого, позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини розглядаються з судом з суворим дотриманням норм законодавства.

Відповідно до ч.4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до пунктів 73, 74 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», розгляд вищезазначеного питання та надання відповідного висновку до суду щодо розв`язання спору розглядається службою у справах дітей та сім`ї за місцем проживання дитини.

З урахуванням зазначеного, судом не було відкрито провадження в частині позовних вимог щодо визначення місця проживання дітей, оскільки дані вимоги не були оформлені належним чином, разом з цим, з метою уникнення надмірного формалізму, судом було вирішено питання щодо можливості відкриття провадження лише в частині вимог щодо розірвання шлюбу, а відтак, у суду відсутні підстави для задоволені позову в частині вимог про визнання місця проживання дітей, оскільки провадження по ним не відкривалось. А тому, питання щодо визначення місця проживання дітей в даному цивільному провадженні не вирішується.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за подачу даного позову до суду позивачем сплачено 1331 грн. 20 коп. судового збору і позов задоволено у повному обсязі, тому судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 21.07.2012 року Виконавчим комітетом Радовецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, актовий запис №2, розірвати.

Після розірвання шлюбу сторонам прізвища не змінювати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Текст рішення складено 23.09.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина