Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №673/1034/25 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1034/25

Провадження № 2-а/673/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

що діє як адміністративний суд

в складі : головуючий суддя Дворнін О.С.

при секретарі судового засідання Карабановій Д.В.

з участю представника позивача адвоката Довгаля П.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

17 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк оскарження постанови № 10084 від 21 липня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення мене, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та про накладення адміністративного стягнення, відкрити провадження у даній справі. Постанову № 10084 від 21 липня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , за результатами розгляду протоколу № 229 від 11 липня 2025 року, складеного ТВО начальника третього відділу територіального центру ОСОБА_3 , якою мене, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення вимог абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 2 частини 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», визначених постановою КМУ № 1458 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, визнати протиправною та скасувати. Провадження по адміністративній справі про притягнення мене, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в моїх діях події та складу передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП адміністративного правопорушення.

В обґрунтування зазначає, що про винесення щодо нього оскаржуваної постанови дізнався лише 08.09.25р., коли отримав копію оскаржуваної постанови. Згідно оскаржуваної постанови № 10084 від 21 липня 2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 , за результатами розгляду протоколу № 229 від 11 липня 2025 року, складеного ТВО начальника третього відділу територіального центру ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення вимог абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 2 частини 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», визначених постановою КМУ № 1458 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи та посада: ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти», майстер, перебував у розшуку і по цій причині не прибув 29.06.2025 року на 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці № 4000471, направленій Укрпоштою за № 0610262021630, яку не отримав, причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», визначених постановою КМУ № 1458 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, за вчинення якого передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Однак, вказує, що постанова не відповідає фактичним обставинам справи, винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з підстав наведених у позові.

Представник відповідача про час розгляду справи повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідальність за ст.210-1 КУПАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене, зокрема, в особливий період.

Указом Президента України №64/22 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація на території України. Згідно абзацу 13 статті 1 Закону «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Із оскаржуваної постанови № 10084 від 21 липня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 , за результатами розгляду протоколу № 229 від 11 липня 2025 року, складеного ТВО начальника третього відділу територіального центру ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення вимог абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 2 частини 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», визначених постановою КМУ № 1458 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи та посада: ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти», майстер, перебував у розшуку і по цій причині не прибув 29.06.2025 року на 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці № 4000471, направленій Укрпоштою за № 0610262021630, яку не отримав, причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», визначених постановою КМУ № 1458 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, за вчинення якого передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Із вказаною постановою про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення останній не погоджується, вважає, що постанова про адміністративне правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи, винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Виходячи із складених відносно ОСОБА_1 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 постанови № 10084 від 21 липня 2025 року та протоколу № 229 від 11 липня 2025 року, на підставі яких притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вважаю, що відповідачем не надано жодного доказу в розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт наявності в його діях та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Як встановлено судом, по роду своєї трудової діяльності з 01.02.2022 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу в ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти» (наказ № 4-к від 31.01.2022 року), а з 18.02.2022 року переведено на посаду майстра у цьому навчальному закладі (наказ від 18.02.2022 року № 6-к), що також підтверджується внесеними до виданої трудової книжки від 29.06.2007 року записами.

Згідно довідки ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти» від 09.09.2025 року № 362 він працює у навчальному закладі на основній роботі педагогічним працівником майстром виробничого навчання на 100 відсоткову повну ставку.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року

№ 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Отже, виходячи з вимог даної норми Закону та посади останнього в закладі професійної освіти, ОСОБА_1 відноситься до категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

За вказаних обставин адміністрація навчального закладу подала до ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідні документи відносно всіх працівників ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти» для надання нам відстрочки від призову на військову службу.

З внесених Відповідачем відомостей за результатами розгляду поданих навчальним закладом документів прийнято відносно педагогічних працівників ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти», у тому числі і щодо нього, рішення - на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 надати відстрочку від призову на військову службу до 05.11.2025 року, про що свідчить інформація в системі «Резерв+».

Про наявність у ОСОБА_1 права на відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на військовий час терміном до 05.11.2025 року було відомо працівникам ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Вказане вище свідчить про те, що у керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 були відсутні підстави надсилати на його адресу повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 14 год. 29.06.2025 року для уточнення даних, які були оновлені через систему «Резерв+», а також ці дані можливо було отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, виходячи з вище викладеного мною виконано всі вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», положення Постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють порядок організації та ведення військового обліку військовозобов`язаних, чим підтверджується відсутність у моїх діях умисного невиконання обов`язку щодо явки за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення облікових даних.

При цьому, відповідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.

Необхідно уточнити, що в ІНФОРМАЦІЯ_9 облікові дані позивач уточнював неодноразово з 2022 року, оскільки навчальний заклад подавав списки військовозобов`язаних, він неодноразово проходив ВЛК.

Відповідно до виданого 04 серпня 2025 року керівником ІНФОРМАЦІЯ_10 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та з 04 серпня 2025 року перебуває на військовому обліку у вказаному територіальному підрозділі ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням військово-лікарської комісії на підставі довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ) від 16.07.2025 року № 2025-0716-1040-4752 гр. ІІ ст. 45б його визнано придатним до військової служби.

02.09.2025 року позивач уточнив свої дані в ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить проставлена в системі «Резерв+» військово-облікового документа відмітка.

Оскільки відповідно до пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від21 жовтня 1993 року

№ 3543-XII мені була надана відстрочка від призову на військову службу до 05.11.2025 року за вказаних обставин не було будь-яких підстав ІНФОРМАЦІЯ_9 вважати мене таким, що я перебуваю у розшуку, який будь-якими нормативними документами не передбачений.

10 липня 2025 року від дільничного інспектора поліції ОСОБА_1 стало відомо, що його розшукує поліція і йому необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На наступний день він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 , де чекав працівник поліції, який повідомив, що у нього на виконанні знаходяться документи з ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що я перебуваю у розшуку.

При прослідуванні до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 представник цієї установи повідомив, що він перебував у розшуку і не прибув 29.06.2025 року на 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці № 4000471, направленій Укрпоштою.

Також у цей день керівником ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП № 229, з яким ознайомлено.

Як встановлено судом, позивач повістки не отримував і на його адресу повістка через Укрпошту не надходила.

Отже визначено порядок вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», а саме такий лист доставляється за зазначеною адресою та вручаються особисто адресату (одержувачу).

Тобто, працівник поштового оператора зобов`язаний проінформувати адресата у спосіб, визначений Урядом України, про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

В той же час, Відповідач зі своєї сторони мав з`ясувати за яких обставин поштовий оператор зробив на поштовому відправленні 0610262021630 відмітку «адресат відсутній за зазначеною адресою» та повинен був з`ясувати чому на поштовому конверті не зазначено належного мені номера телефону, адже після законодавчих змін всі військовозобов`язані повинні були уточнити дані, серед яких це також номер телефону, по якому поштовий оператор або представник ІНФОРМАЦІЯ_5 повинен був повідомити про поступлення на мою адресу повістки ТЦК.

Проте, будь-яких повідомлень від працівника поштового зв`язку або представника РТЦК та СП про наявність повістки ТЦК ні в телефонному режимі, ні в письмовому вигляді не надходило. Відповідачем не надано доказів, що поштовий оператор виконав вимоги п. 82 Правил № 270 та проінформував мене за наявним номером телефону та вклав до моєї поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Встановлено, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності після її винесення керівником ІНФОРМАЦІЯ_5 не була йому вручена під розписку та не була надіслана на його адресу, яка у постанові є невірною.

Про наявність даної постанови позивачу стало достовірно відомо лише 08 вересня 2025 року.

По цій причині, яка рахується судом поважною, позивачем пропущено визначений статтею 289 КУпАП десятиденний строк для оскарження постанова № 10084 від 21 липня 2025 року, який підлягає поновленню судом.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення і вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається достатніх та переконливих доказів, які б беззаперечно доводили факт його перебування у розшуку та неявки без поважної причини до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення даних, як про це зазначено в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення.

Відсутність в справі доказів факту його перебування у розшуку та неявки без поважної причини до ІНФОРМАЦІЯ_8 виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту отримання його повістки про виклик на 14:00 год. 29.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_11 та без поважної причини неявки за викликом.

Оскільки, саме факт отримання ним повістки про виклик на 14:00 год. 29.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_11 та без поважної причини неявки за викликом є обов`язковою складовою об`єктивної сторони вказаного правопорушення, який не знайшов свого підтвердження, винесена відносно нього постанова від 21.07.2025 року не ґрунтується на зібраних по справі доказах, оскільки обов`язок щодо збирання яких, відповідно до ч. 2 ст.251КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, немає.

Згідно ч. 3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналізуючи обставини притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про задоволення позову про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вказаних норм, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 645,50 грн.

Керуючись ст. ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Поновити строк оскарження постанови № 10084 від 21 липня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та про накладення адміністративного стягнення.

Постанову № 10084 від 21 липня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , за результатами розгляду протоколу № 229 від 11 липня 2025 року, складеного ТВО начальника третього відділу територіального центру ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення вимог абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 2 частини 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», визначених постановою КМУ № 1458 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, визнати протиправною та скасувати.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП адміністративного правопорушення.

Понесені ОСОБА_1 судові витрати в сумі 645, 60 грн. судового збору стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 од ЕДРПОУ НОМЕР_2 ).

Роз`яснити сторонам провадження, що судом при прийнятті рішення були застосовані положення частини третьої статті 243 КАС України, тому складання рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області. У разі застосування судом частини третьої ст. 243 КАС України, а також прийняття постанови (рішення) у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. С. Дворнін