Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №954/89/26 — Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Суд: Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №954/89/26

Суддя: Гончаренко О. В.

Справа № 954/89/26

Номер провадження 2/954/1506/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивачів ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Представник позивачів звернувся до суду з позовом до Новокаховської міської військової адміністрації про визнання права власності на квартиру. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (далі за текстом - Позивач 1 та ОСОБА_2 ); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (далі за текстом — Позивач 2 та ОСОБА_3 ); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 (далі за текстом — Позивач 3 та ОСОБА_4 ); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 (далі за текстом — Позивач 4 та ОСОБА_5 ); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 (далі за текстом — Позивач 5 та ОСОБА_6 ) набули право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,50 кв.м., у тому числі жилою площею 38,90 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 23.06.1994 р. Зазначене свідоцтво про право власності на житло було зареєстровано 23.06.1994 р. Каховським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві приватної, спільної сумісної власності, що підтверджується печаткою закладу на зазначеному свідоцтві. Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_6 видане 30.12.1994 р. дошлюбне прізвище ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було ОСОБА_8 . Отже, наведене свідчить про те, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було належним чином зареєстровано за власниками. З метою подальшої реалізації права власників щодо звернення за відшкодуванням шкоди завданої країною-агресором 01 вересня 2025 р. Позивачі звернулися через ЦНАП до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ із заявою, № 68666086, про державну реєстрацію права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . 17 жовтня 2025 р. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ надав рішення № 81402154, згідно якого, відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанови Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі за текстом - Постанова Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127) та Постанови Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 “Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно” ( далі за текстом - Постанова Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141), встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме через те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися. У письмовій заяві до суду представник позивачів просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Відповідач подав до суду письмову заяву про визнання позову.

Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 мають у спільній сумісній власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується оригіналом свідоцтва про право власності на житло від 23.06.1994 р., виданого Бюро «Потприватизації державного житлового фонду» радгоспу-заводу «Таврія»

Відповідно до печатки на зворотному боці свідоцтва про право власності на житло від 23.06.1994 р. право власності було зареєстроване у Каховському міжміському бюро технічної інвентаризації.

Згідно технічного паспорту квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 65,50 кв.м., у тому числі житлову площу 38,90 кв.м.

З метою подальшої реалізації прав власника позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ із заявою, № 68666086, про державну реєстрацію права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . 17 жовтня 2025 р.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ надав рішення № 81402154, згідно якого встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме через те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до Наказ Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" територія Новокаховської міської територіальної громади Херсонської області визнано тимчасово окупованою територією України із 24.02.2022 року. Зазначені обставини виключають можливість підтвердження реєстрації права власності в БТІ через окупацію населеного пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про щ свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадка право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до ч. ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.1216-1218, 1261 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги представника позивачів ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Після набрання рішення законної сили повернути позивачам оригінал свідоцтва про право власності від 23.06.1994 та технічний паспорт на квартиру.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.В. Гончаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua