Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №607/19725/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 Справа №607/19725/26 Провадження №3/607/5470/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , учень, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 121, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

06.09.2026 о 18:22 в м. Тернополі, вул. Текстильна, 1А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами. Правопорушення, передбачене ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

Окрім того, 06.09.2026 о 18:22 в м. Тернополі, вул. Текстильна, 1А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081, д.н.з. НОМЕР_2 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги, що у провадженні судді перебувають дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 5 ст. 126 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , у присутності законного представника – тітки ОСОБА_2 , підтвердивши суду, що йому зрозумілі роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушень визнав за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення. Розкаявся у вчиненому. Запевнив, що такого вчиняти більше не буде.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку:

згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3.в ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

За умовами п. 2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною п`ятою ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №764621 від 06.09.2026, серії ЕПР1 №764611 від 06.09.2026, у яких викладені обставини вчинення правопорушень;

- відеозаписами із реєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано момент, коли ОСОБА_1 виходить із-за керма транспортного засобу ВАЗ 21081, д.н.з. НОМЕР_2 . Працівник поліції повідомляє причину зупинки та запитує, чому водій не пристебнутий ременем безпеки, на що ОСОБА_1 відповідає: «вибачте, забули, тільки, що виїжджали, шукали шиномонтаж» (00:42:26 відеофрагменту «export-aqbqq»). Крім того, зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомлено про складення щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 5 ст. 126 КУпАП, роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також оголошено зміст складених протоколів;

- рапортом поліцейського взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Назара Поліщука від 06.09.2026, згідно з яким 06.09.2026 під час патрулювання в м. Тернополі, вул. Текстильна, 1а, було виявлено автомобіль Лада Самара, д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого керував транспортним засобом, обладнаним ременем безпеки. Зупинивши вказаний транспортний засіб та перевіривши документи у водія ОСОБА_1 , було встановлено, що водій керував транспортним засобом, не маючи права керування, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами;

- витягом з ЄДРСР постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.02.2026 у справі №607/30/26, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, і застосовано відносно нього захід впливу у вигляді попередження;

- довідкою, виданою 07.09.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.02.2026 у справі №607/30/26;

- довідкою, виданою 07.09.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, згідно з якою за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано;

- довідкою, виданою 07.09.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Згідно зі ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 121-127 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Тобто наведена норма закріплює право суду, а не обов`язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Судом установлено, що правопорушник ОСОБА_1 перебуває у віці, коли відбувається активне формування правосвідомості, поваги до закону, розуміння змісту юридичної відповідальності та принципу невідворотності покарання. Саме у цей період належна правова реакція держави має істотне виховне та превентивне значення.

Слід зазначити, що порушення Правил дорожнього руху є грубим і суспільно небезпечним, оскільки посягає на безпеку дорожнього руху та створює реальну загрозу життю і здоров`ю як самого водія, який керує транспортним засобом – джерелом підвищеної небезпеки, так і інших учасників дорожнього руху. З огляду на потенційну тяжкість можливих наслідків таких дій, належна правова оцінка вчиненого має принципове значення.

Суд бере до уваги, що 25.02.2026 у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області розглядалася справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема, за ч. 2 ст. 126 КУпАП. У зазначеній справі ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати, у зв`язку з чим до нього відповідно до ст.ст. 13, 24-1 КУпАП було застосовано захід впливу у виді попередження. Однак, незважаючи на це, належних висновків для себе ОСОБА_1 не зробив та повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також допустив порушення правил користування ременями безпеки, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Вказане свідчить про формування викривленого уявлення про законність та безвідповідальне ставлення до небезпеки, яка може бути заподіяна його діями.

Оцінивши характер вчинених правопорушень, ступінь їх суспільної небезпечності, а також дані про особу правопорушника, суд доходить висновку, що застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, не забезпечить досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної законом, і не буде достатнім та дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень у майбутньому.

Відтак суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративну відповідальність на загальних підставах.

За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, тобто порушення правил користування ременями безпеки, та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладений у постанові від 04.09.2023 по справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП беру до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність за вчинене правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, – щире розкаяння, вчинення правопорушення неповнолітнім, а тому приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 24-1, 33, 36, 40-1, 121 ч. 5, 126, 221, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

об`єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (справа № 607/19725/26, провадження № 3/607/5470/2026), та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП (справа № 607/19726/26, провадження № 3/607/5471/2026), в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер – № 607/19725/26, провадження № 3/607/5470/2026

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600,00 грн (вісімдесят одну тисячу шістсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель