Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №607/13934/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Суд: Підволочиський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №607/13934/26

Суддя: Сташків Н. Б.

Справа № 607/13934/26

Провадження № 2/604/641/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Крупи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в селищі Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Курдюкова О.С. звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що в зареєстрованому шлюбі сторони перебувають з 18 жовтня 2005 року.

Представник позивача вказує, що від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сторони припинили шлюбні відносини, припинили вести спільне господарство, вони проживають окремо, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, проти примирення вона заперечує. Враховуючи вищенаведене, просить шлюб розірвати та відновити дошлюбне прізвище позивача. Крім того просила стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2026 року цивільну справу № 607/13934/26 (номер провадження 2/607/6171/2026) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було передати на розгляд за підсудністю до Підволочиського районного суду Тернопільської області.

Матеріали вказаної цивільної справи надійшли до Підволочиського районного суду Тернопільської області23 липня 2026 року.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, в позовній заяві представник позивача просила розгляд справи проводити за відсутності позивача та представника позивача. Крім того вказала, що не заперечує проти винесення у справі заочного рішення у випадку неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується конвертами з рекомендованими повідомленнями, які повернулись до суду із відміткою «адресат відсутній», що відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання, у судове засідання повторно не з`явився, правом на подання відзиву не скористався, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, а тому суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення заочного розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 18 жовтня 2005 року, Новосілківською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , 28 січня 1987 зареєстрували шлюб 18 жовтня 2005 року, про що того ж дня складено відповідний актовий запис №8, місце реєстрації: Новосілківська сільська рада Підволочиського району Тернопільської області. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини було змінено на ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16 вересня 2010 року, сторони у даній справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч.3 та ч.4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.ст.104,105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України (254к/96-ВР) охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що подружні відносини між сторонами не склались, вони проживають окремо, шлюбні відносини між ними припинено. Позивач підтримала заявлені позовні вимоги. Відповідач проти заявлених позовних вимог у встановленому законом порядку не заперечив.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя сторін є неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб підлягає розірванню.

Позовні вимоги про визначення місце проживання дитини чи поділ майна подружжя у даній справі сторони не заявляли.

З врахуванням вимог ст.ст.24,55,56 СК України суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За приписами ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог сума сплаченого при поданні позовної заяви судового збору підлягає стягненню, з відповідача на користь позивачки сума сплаченого судового збору в розмірі 1331 гривня 20 копійок.

На підставі ст.ст.24, 56, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 27, 28, 77-81, 112, 113, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 18 жовтня 2005 року було зареєстровано у Новосілківській сільській раді Підволочиського району Тернопільської області, актовий запис №8.

Після розірвання шлюбу змінити прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , суму судового збору сплачену за подання позовної заяви в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н.Б. Сташків

Оригінал: reyestr.court.gov.ua