Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №951/914/23 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/914/23

Провадження №1-кп/951/6/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду й у режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишневе Лановецького району Тернопільської області, який зареєстрований у встановленому законом порядку й проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

у с т а н о в и в:

формулювання обвинувачення.

Згідно з обвинувальним актом, складеним 07.11.2023 старшим слідчим СВ ВП № 1 Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_7 й затвердженим прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_8 22.10.2022 близько 11:20, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, водій ОСОБА_4 керував технічно справним трактором «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_1 в складі з напівпричепом «1ПТС-2», реєстраційний номер НОМЕР_2 без пасажирів та вантажу на автодорозі М-30 сполученням «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка - Луганськ - Ізварине» й рухався в межах населеного пункту Теофіпілка Тернопільського району Тернопільської області зі швидкістю близько 10 км/год в напрямку до м. Тернопіль.

Продовжуючи рух, на 115 км + 300 м ділянки автодороги М-30, що у межах села Теофіпілка Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_4 , порушуючи вимоги пунктів 1.10 (в частині визначення терміну «дати дорогу», «маневрування (маневр)»), 9.2 б, 9.4 Правил дорожнього руху (далі ПДР), не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, безпечно керувати ним й своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Через проявлену під час керування трактором в складі з напівпричепом неуважність та внаслідок грубого порушення вимог пунктів 10.1, 10.4 ПДР, діючи зі злочинною недбалістю, почав виконувати маневр повороту ліворуч щоб з`їхати на другорядну дорогу, тим самим не надав дорогу автомобілю «Daewoo Sens» з реєстраційним номером НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_9 , який в цей момент рухався в попутному напрямку зустрічною смугою руху і здійснював його обгін.

Унаслідок порушення водієм ОСОБА_4 вимог вищезазначених пунктів ПДР на 115 км + 300 м ділянки автодороги М-30, що у межах села Теофіпілка Тернопільського району Тернопільської області відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів, внаслідок чого пасажир автомобіля «Daewoo Sens» ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми лобової та скроневої ділянок голови справа, саден обличчя справа та закритих переломів кісток лицевого черепа справа – виличної дуги та тіла виличної кістки, що у своєму клінічному перебігу супроводжується тривалим (більше як 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 10.1, 10.4 ПДР перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням та є необхідною умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

09.02.2026 до суду надійшов обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, що 06.02.2026 складений прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_10 й затверджений виконувачем обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_11 .

Згідно з обвинувальним актом зі зміненим обвинуваченням 22.10.2022 близько 11:20, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, водій ОСОБА_4 керував технічно справним трактором «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_1 в складі з напівпричепом «1ПТС-2», реєстраційний номер НОМЕР_2 без пасажирів та вантажу на автодорозі М-30 сполученням «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка - Луганськ - Ізварине» й рухався в межах населеного пункту Теофіпілка Тернопільського району Тернопільської області зі швидкістю близько 10 км/год в напрямку до м. Тернопіль.

Продовжуючи рух, на 115 км + 300 м ділянки автодороги М-30, що у межах села Теофіпілка Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_4 , порушуючи вимоги пунктів 1.10 (в частині визначення терміну «дати дорогу», «маневрування (маневр)»), 9.2 б, 9.4 ПДР, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, безпечно керувати ним й своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Через проявлену під час керування трактором в складі з напівпричепом неуважність та внаслідок грубого порушення вимог пунктів 10.1, 10.4 ПДР, діючи зі злочинною недбалістю, почав виконувати маневр повороту ліворуч щоб з`їхати на другорядну дорогу, тим самим не надав дорогу автомобілю «Daewoo Sens» з реєстраційним номером НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_9 , який в цей момент рухався в попутному напрямку зустрічною смугою руху і здійснював його обгін.

Водночас водій автомобіля «Daewoo Sens» ОСОБА_12 з моменту виникнення небезпеки для свого руху - початку зміни напрямку руху трактора «МТ3-80» з напівпричепом «1ПТС-2» в ході виконання повороту ліворуч, що він об?єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, хоча мав для цього технічну можливість шляхом застосування своєчасного гальмування, а продовжив рух, чим порушив вимоги пунктів 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху» і належного виконання його вимог), 12.3 ПДР України.

Унаслідок порушення водіями ОСОБА_4 та ОСОБА_12 вимог вищезазначених пунктів ПДР на 115 км + 300 м ділянки автодороги М-30, що у межах села Теофіпілка Тернопільського району Тернопільської області відбулося зіткнення передньої правої частини автомобіля «Daewoo Sens» із заднім лівим колесом трактора «МТ3-80» із напівпричепом «1ПТС-2» внаслідок чого пасажир автомобіля «Daewoo Sens» ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми лобової та скроневої ділянок голови справа, саден обличчя справа та закритих переломів кісток лицевого черепа справа – виличної дуги та тіла виличної кістки, що у своєму клінічному перебігу супроводжується тривалим (більше як 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 10.1, 10.4 ПДР та водієм ОСОБА_9 вимог пункту 12.3 ПДР перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Тож ОСОБА_4 своїми діями, що виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_3 підтримала обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 .

Вважала, що винуватість обвинуваченого в інкримінованому злочині найшло своє повне підтвердження під час судового розгляду, адже, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів з числа передбачених ст. 84 КПК слідує, що ОСОБА_4 винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Пропонувала суду обвинуваченому призначити певне покарання.

Потерпілим у кримінальному провадженню є ОСОБА_6 , яка в судовому засідання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 поклалася на думку суду.

Позиція сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав.

22.10.2025 суду показав, що 22 жовтня 2022 близько 11:00 їхав трактором з причепом в селі Теофіпілка в сторону м. Тернополя; переконавшись, що позаду нього немає автомобілів, наближаючись до повороту, ввімкнув лівий покажчик, знизив швидкість до 2 км/год й повернув ліворуч; при повороті, на місточку (прилеглій ділянці дороги зліва), відчув удар у заднє ліве колесо; в`їхав автомобіль «Daewoo Sens» під керуванням ОСОБА_9 ; на причепі були зовнішні світлові прилади.

В останньому слові ОСОБА_4 заявив, що він вину не визнає.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, окрім випадків, передбачених цією статтею. Зокрема, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Свою позицію захисник ОСОБА_5 висловив в ході судових дебатів.

Позиція захисника зводиться до невинуватості обвинуваченого з огляду на те, що, на його переконання, дії обвинуваченого не містять складу кримінального правопорушення, а певні докази, здобуті з грубим порушенням норм чинного законодавства, інші - не підтверджують обставини, про які зазначено в обвинувальному акті, деякі є недостовірними.

Захисник вважав, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, тому просив суд стосовно обвинуваченого ухвалити виправдувальний вирок.

Суть питання, що вирішується судом.

З обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2022 за № 12022211050000197 видно, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставини, які суд вважає доведеними під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 337, п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 368 КПК України здійснивши судовий розгляд стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, допитавши свідків, дослідивши під час судового розгляду всі докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України й обвинувачений винний у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Судом у відкритому судовому засіданні заслухані показання свідків.

Під час показань свідків відбувся їх одночасний допит.

Також у відкритому судовому засіданні судом були досліджені подані сторонами документи.

Під час дослідження доказів сторони скористалися наданими їм процесуальними правами надавати суду усні та письмові пояснення та заперечення.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, його вина повністю та об`єктивно стверджується наступними дослідженими у справі доказами.

Так відповідно до протоколу огляду місця події старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_13 від 22.10.2022 з фото таблицями та план-схемою об`єктом огляду є 115 км + 300 м автодороги М-30 «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка - Луганськ – Ізварине» в межах с. Теофіпілка Тернопільського району Тернопільської області. Проїзна частина дороги в місці ДТП з сухим дорожнім покриттям, без пошкоджень. Ділянка дороги в місці ДТП пряма: без ухилу чи спуску, призначена для руху транспортних засобів у двох напрямках (до м. Тернополя й селища Козова відповідно) по одній смузі руху. Смуги руху між собою розділені: перед місцем ДТП вузькою переривчастою лінією п. 1.5 Дорожньої розмітки; у місці ДТП вузькою переривчастою лінією п. 1.6 Дорожньої розмітки та за місцем ДТП вузькою суцільною лінією п. 1.1 Дорожньої розмітки в напрямку до м. Тернопіль. Дозволена швидкість руху транспортних засобів становить 50 км/год. На місці ДТП виявлено наступне: 1) на лівій смузі руху проїзної частини слід гальмування правих коліс автомобіля «Daewoo Sens» з реєстраційним номером НОМЕР_3 ; від свого початку та до кінця слід зміщений ліворуч до лівого краю дороги; закінчується на з`їзді з головної дороги на другорядну. 2) автомобіль марки «Daewoo Sens» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який розміщений діагонально до лівого краю проїзної частини, на лівому узбіччі та кюветі, передньою частиною у напрямку м. Тернопіль на з`їзді з головної дороги на другорядну; автомобіль пошкоджений в переднє праве крило, праву фару головного світла, капот, радіатор решітки, передній бампер. 3) слід осипу уламків автомобіля «Daewoo Sens» на з`їзді з головної дороги на другорядну. 4) напівпричіп з реєстраційним номером НОМЕР_2 з однією колісною віссю на з`їзді з головної дороги на другорядну; у напівпричепі виявлено пошкодження його кріплення до тягача. 5) трактор «МТЗ-80» з реєстраційним номером НОМЕР_1 у кюветі на правому боці задньою частиною направлений в сторону проїзної частини з пошкодженою кабіною /т. 1 а. с. 89-101/;

З листа КНП «Козівська центральна районна лікарня Козівської селищної ради» № 01.1-14/1407 від 02.11.2022 потерпіла ОСОБА_6 доставлена БШМД у приймальне відділення, від стаціонарного лікування відмовилася, консультована травматологом, неврологом, хірургом, з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом виличної кістки справа, напружена гематома лобної ділянки, забійні садна обличчя /т. 1 а. с. 113/;

Як видно з висновку проведеної судово-медичної експертизи № 873 від 04.01.2023 згідно з вивченими медичними документами у гр. ОСОБА_6 при огляді лікарями 22.10.2022 у КНП «Козівська центральна районна лікарня Козівської селищної ради» були відмічені значна за розмірами «підшкірна гематома» лобової та скроневої ділянок голови справа, садна обличчя справа (кількість їх не зазначена). При вивченні на ім?я ОСОБА_6 комп?ютерних сканів голови від 22.10.2022 виявлені закриті переломи кісток лицевого черепа справа - виличної дуги та тіла виличної кістки. Виявлені у ОСОБА_6 ушкодження, зважаючи на їх вид, відсутність ознак консолідації (зрощення) переломів тощо, утворились від дії тупих предметів незадовго до її звернення за медичною допомогою, не виключено у вказаний в постанові термін. Виявлена в останньої травма обличчя з переломами кісток лицевого черепа справа та зовнішніми травматичними змінами у своєму клінічному перебігу супроводжується тривалим (більше 21 день) розладом здоров?я, за цією ознакою належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості. Відмічений у медичних документах діагноз – «струс головного мозку» із-за відсутності описання відповідної об?єктивної неврологічної симптоматики, властивої для такого виду закритої черепно-мозкової травми, не може бути підданий експертній оцінці з приводу встановлення виду та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Утворення виявлених у ОСОБА_6 ушкоджень внаслідок травми в салоні автомобіля, за наведених у постанові обставин дорожньо-транспортної пригоди, не виключається /т. 1 а. с. 114-117/;

Відповідно до висновку проведеної судово-медичної експертизи № 1111 від 21.12.2022 при газохроматографічному дослідженні взірця крові гр. ОСОБА_4 , відібраної 22.10.2022 о 12:30 в КНП «Козівська ЦРЛ КСР» - метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено /т. 1 а. с. 118-120/;

Згідно з висновку проведеної судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-22/10628-ІТ від 26.12.2022 на момент експертного дослідження технічних несправностей системи рульового керування, робочої гальмової системи, коліс і шин наданого на дослідження автомобіля «Daewoo Sens», д.н.з. НОМЕР_3 не виявлено, системи перебувають у працездатному стані. На момент експертного дослідження прилади зовнішнього освітлення вищевказаного автомобіля перебувають у стані часткової відмови та вимогам п. 31.4.3 (зовнішні світлові прилади) Правил дорожнього руху не відповідають. Виявлені несправності (невідповідності) приладів зовнішнього освітлення наданого на дослідження автомобіля, які полягають у пошкодженні корпусу, розсіювача та рефлектора передньої правої блок-фари, а також пошкодженні джерел світла (ламп) правих фар головного світла носять аварійний характер та були утворені в ході ДТП внаслідок дії динамічного зусилля /т. 1 а. с. 123-132/;

Як видно з висновку проведеної судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-22/10626-ІТ від 27.12.2022 на момент експертного дослідження технічних несправностей системи рульового керування, робочої гальмової системи, коліс і шин наданого на дослідження трактора «МТ3-80» д.н.з. НОМЕР_1 не виявлено, системи перебувають у працездатному стані. Встановити експертним шляхом технічний стан робочої гальмової системи наданого на дослідження причепа «1ПТС-2» д.н.з. НОМЕР_2 та її відповідність вимогам Правил дорожнього руху щодо технічного стану транспортних засобів не надається можливим з причин, викладених у п. 2(2) дослідницької частини висновку (на дослідженому причепі відсутні елементи приводу та виконавчі органи (гальмові механізми) робочої гальмової системи). На момент експертного дослідження технічних невідповідностей коліс і шин наданого на дослідження причепа «1ПТС-2» д.н.з. НОМЕР_2 не виявлено. На момент експертного дослідження прилади зовнішнього освітлення наданого на дослідження трактора «МТ3-80» перебувають у стані часткової відмови та вимогам п. 31.4.3 г) (зовнішні світлові прилади) Правил дорожнього руху не відповідають. Встановити експертним шляхом технічний стан приладів зовнішнього освітлення наданого на дослідження причепа та їх відповідність вимогам Правил дорожнього руху щодо технічного стану транспортних засобів не надається можливим з причин, викладених у п. 4(5) дослідницької частини висновку (візуальним оглядом встановлено, що наданому на дослідження причепі відсутні прилади зовнішнього освітлення). Виявлена несправність (невідповідність) приладів зовнішнього освітлення наданого на дослідження трактора, яка полягає у відсутності розсіювача передньої правої фари, носить аварійний характер та була утворена в ході ДТП, внаслідок дії динамічного зусилля /т. 1 а. с. 136-146/;

Відповідно до висновку проведеної судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/120-22/10623-ІТ від 26.12.2022 в первинний момент зіткнення автомобіль «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_3 контактував своєю передньою правою частиною із лівою боковою частиною трактора «МТ3-80» д.н.з. НОМЕР_1 , який на момент ДТП знаходився у складі з одновісним напівпричепом «1ПТС-2», д.н.з. НОМЕР_2 . Кут взаємного розташування поздовжніх осей автомобіля та трактора в первинний момент зіткнення складав величину наближено в межах 55°±5° (якщо робити відлік від повздовжньої осі автомобіля до повздовжньої осі трактора в напрямку проти руху годинникової стрілки). Встановити кутове розташування цих транспортних засобів відносно елементів дороги в момент первинного контактування при зіткненні в рамках проведення даної експертизи не надається можливим. Зіткнення трактора колісного та автомобіля відбулося в поперечному напрямку - поблизу переривчастої лінії дорожньої розмітки, яка поділяє край проїзної частини автодороги М-30 сполученням «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам?янка - Луганськ - Ізварине» та з?їзд на другорядну дорогу, яка прилягає до автодороги М-30 зліва, якщо переміщатися в напрямку руху до м. Тернопіль (або в межах смуги руху до селища Козова, поблизу краю проїзної частини дороги, або в межах з?їзду на другорядну дорогу). У повздовжньому напрямку - в місці, що дещо передує початку утворення ділянки «...осипу уламків автомобіля «Daewoo Sens...», зафіксованої в протоколі огляду місця події та на план-схемі до нього під умовним позначенням № 3, якщо переміщатися в напрямку руху автомобіля «Daewoo Sens». Встановити в абсолютних величинах та у поперечному напрямку місце зіткнення транспортних засобів експертним шляхом не надається можливим у зв?язку з недостатньою інформативністю слідової інформації, зафіксованої на місці ДТП /т. 1 а. с. 150-166/;

Згідно з висновком проведеної судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-23/1571-ІТ від 14.02.2023 при заданому слідством комплексі вихідних даних, лише шляхом екстреного гальмування могла бути «погашена» частина дійсної швидкості руху автомобіля «Daewoo Sens» величиною 55…56 км/год. Дійсне значення швидкості руху вищевказаного автомобіля складало більшу величину, враховуючи те, що частина кінетичної енергії транспортного засобу була затрачена на залишкові деформації та руйнування елементів автомобіля під час контактування із трактором з причепом /т. 1 а. с. 182-185/;

Відповідно до даних, які містяться у протоколах слідчого експерименту від 01.02.2022 з доданими схемами встановлено місце зіткнення автомобіля «Daewoo Sens» з реєстраційним номером НОМЕР_3 та трактора «МТЗ-80» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відносно елементів дороги; визначено траєкторію та час руху трактора з напівпричепом до зіткнення; визначено траєкторію та швидкість руху автомобіля на час ДТП та час настання небезпеки для його руху; встановлено видимість транспортних засобів з робочих місць водіїв обох транспортних засобів /т. 1 а. с. 187-196/;

З висновку проведеної судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-23/2413-ІТ від 17.03.2023 видно, що в умовах цієї дорожньо-транспортної пригоди водій трактора «МТЗ-80» з причепом «1ПТС-2» повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 1.10, 9.2 б, 9.4, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху. При заданому слідством комплексі вихідних даних, на момент проведення експертизи невідомі причини технічного характеру, які б завадили водію трактора з причепом діяти відповідно до вимог п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, його дії в умовах виникнення даної ДТП не відповідали вказаним вимогам цих правил. Враховуючи заданий слідством механізм ДТП та комплекс вихідних даних, невідповідність дій водія трактора з причепом вимогам п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходилася у причинному зв`язку з настанням даної ДТП та є необхідною умовою її виникнення. При встановлених слідством обставинах ДТП та заданому комплексі вихідних даних, дії водія трактора з причепом, які з технічної точки зору, не відповідали вимогам п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху та невідповідність яким знаходилася у причинному зв`язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди і є необхідною умовою її виникнення /т. 2 а. с. 3-13/;

- відповідно до висновку проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-23/2414-АВ від 28.03.2023 ринкова вартість автомобіля «Daewoo Sens» з реєстраційним номером НОМЕР_3 станом на 22.10.2022 становить 92 403, 68 грн. Сума матеріального збитку, спричиненого власнику даного транспортного засобу внаслідок пошкодження його автомобіля під час ДТП станом на 22.10.2022 ймовірно складає 43 194, 16 грн /т. 2 а. с. 16-62/;

Згідно з показів, наданих в судовому засіданні 14.05.2025 під час одночасного допиту потерпілої ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_14 .

Потерпіла ОСОБА_6 показала, що вона разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_14 їхали автомобілем в межах населеного пункту Теофіпілка до міста Тернопіль; свідок сиділа на задньому сидінні авто за пасажиром; водій Володимир, включивши лівий показник повороту, почав здійснювати обгін трактора, виїхавши першим на зустрічну смугу руху; в той чай водій останнього повернув ліворуч без подачі сигналу світловим покажчиками повороту відповідного напрямку; внаслідок удару свідок опинилася під сидінням автомобіля.

ОСОБА_9 показав, що він разом із дружиною ОСОБА_14 й знайомою ОСОБА_6 їхали автомобілем з селища Козова в напрямку м. Тернопіль; перед ними їхав трактор в правій смузі руху в напрямку до м. Тернополя; переконавшись у безпечності здійснення маневру, свідок виїхав на смугу зустрічного руху з метою обгону вищезгаданого трактора; коли його автомобіль вже був на смузі зустрічного руху, водій трактора почав повертати ліворуч без подачі сигналу світловим покажчиками повороту відповідного напрямку; внаслідок чого відбулося зіткнення на містку біля крайньої лівої смуги правої передньої частини автомобіля з заднім лівим колесом трактора.

ОСОБА_14 показала, що їхала на пасажирському сидінні автомобіля в напрямку до м. Тернополя; побачили трактор; почали обганяти, а водій трактора різко повернув ліворуч; включених показників повороту на тракторі чи причепі не було.

В судовому засіданні 03.06.2025 свідок ОСОБА_15 показав, що брав участь у слідчому експерименті як понятий за участі ОСОБА_4 (односельчанин), ОСОБА_9 ; слідчим було роз`ясненого його права та обов`язки; в родинних відносинах з учасниками слідчого експерименту не перебуває; у проведенні даної слідчої дії заінтересованим не був; під час відтворення обставин події, свідок сідав за кермо трактора, так як ОСОБА_16 мав перелом руки; останній показував свідку як керувати трактором; будь-які клопотання, заяви, зауваження від учасників даної слідчої дії не надходили; було два слідчих експерименти.

В судовому засіданні 07.10.2025 свідок ОСОБА_17 показав, що йому зателефонували й повідомили, що сталася ДТП; приїхав на місце події; був власником автомобіля «Daewoo Sens» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , якого продав швагрові ОСОБА_9 близько 5-ти років тому; будь-яких претензій матеріального характеру до власника даного автомобіля немає; брав участь у проведенні слідчого експерименту; заперечень щодо проведення такого не було; під час слідчого експерименту йому ніхто нічого не показував; свідок стояв, викурював сигарету.

Під час повторного допиту 04.03.2026 свідок ОСОБА_9 показав, що скерував керований ним автомобіль ліворуч, щоб уникнути зіткнення з причепом.

Допитаний в судовому засіданні 18.03.2026 експерт ОСОБА_18 пояснив, що проводячи експертизу у висновку № СЕ-19/120-22/10623-ІТ від 26.12.2022 надав відповіді на поставлені перед ним питання на підставі наданих йому вихідних даних; наданих йому матеріалів для надання відповідей на поставленні слідчим запитання було достатньо.

Мотиви суду та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

В силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зазначене свідчить, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлені, зокрема, дотриманням порядку оцінки доказів і визначенням їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів повинна бути оцінена судом з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України).

Також, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі скорочено ЄСПЛ) суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у справі «Перес проти Франції» (рішення від 12.02.2004) вказав, що дія статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) полягає і в тому, щоб серед іншого зобов`язати суд провести належне дослідження зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами по справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належність до справи.

Тобто, право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 2930). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, але суд зобов`язаний дати відповідь на істотні аргументи сторони.

ЄСПЛ у справі «Жогло проти України» (п. 38, рішення від 24.04.2008 року) зазначив, що усі докази зазвичай мають бути представлені у відкритому слуханні справи в присутності обвинуваченого для забезпечення можливості надати аргументи іншій стороні. Існують винятки з цього правила, але вони не повинні порушувати права захисту.

Як загальне правило, пункти 1, 3 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечити, а також ставити запитання свідкові обвинувачення, - або під час давання показань, або на пізнішому етапі (рішення від 15.06.1992 року у справі «Люді проти Швейцарії»).

Обвинувачення не повинно ґрунтуватись виключно чи вирішальною мірою на тих показаннях, які сторона захисту не могла оскаржити (рішення від 26.03.1996 року у справі «Дурсон проти Нідерландів»).

Суд отримав можливість ознайомитися з позиціями сторони обвинувачення та сторони захисту. Також слід констатувати, що в ході розгляду справи жодна зі сторін не стверджувала про існування обмежень у реалізації донести свою позицію до суду та не повідомляла про перешкоди у її доведенні.

Тож суд забезпечив змагальність судового процесу і ключовим предметом оцінки є лише переконливість кожної з позицій в аспекті стандарту доведення, про який буде зазначено пізніше.

Попри діаметральну протилежність позицій (твердження про вчинення злочину зі сторони обвинувачення і твердження про його відсутність з боку захисту), обидві позиції будуються навколо тих самих обставин, дій та фактів, послідовність яких в цілому підтверджується обома сторонами, а розбіжності в їх деталях, часі існування та характері не мають вирішального значення для відповіді на головне питання судового розгляду.

Ключовою суперечністю між сторонами протягом всього судового розгляду та під час судових дебатів була послідовність обставин та дій, їх трактування й мотиви, якими керувався захисник, та позиція сторони захисту зводиться до невинуватості обвинуваченого з огляду на те, що останній не вчиняв злочин, а докази, подані стороною обвинувачення, не містять відомостей, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Посилаючись на ці обставини захисник звернувся до суду з клопотанням про визнання доказів недопустимими.

Судом надається оцінка вказаним клопотанням сторони захисту.

Суд враховує, що оскільки у своїх клопотаннях докази та доводи, приведені захисником ОСОБА_5 безпосередньо стосуються вирішенню питання винуватості або невинуватості обвинуваченого тому, суд, керуючись нормами Кримінально процесуального кодексу України, сталою практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, зобов`язаний вирішити питання недопустимості доказів за даним кримінальним провадженням, фактично порушених останнім, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 .

Європейський суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 10.07.2001 року у справі «Авшар проти Туреччини» п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

За правилами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст. ст. 85-86 КПК України.

За правилами ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За даним кримінальним провадженням судом не встановлені порушення порядку проведення процесуальних дій та недопустимість засобів доказування в розумінні частин 2, 3 ст. 87 КПК України.

Всі докази подані суду стороною обвинувачення переконливо свідчать про наявність у діяннях обвинуваченого ОСОБА_4 складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Будь-яких інших доказів сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України протягом судового розгляду, ураховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Висновок суду.

Суд критично оцінює доводи захисника щодо невинуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України так як такі спростовуються дослідженими судом доказами.

Клопотання сторони захисту щодо визнання доказів недопустимими суд не бере до уваги з погляду на те, шо судом не встановлено істотних порушень процесуального законодавства при проведенні слідчих дій, а також порушення прав та свобод людини, які б свідчили про недопустимість вищезазначених доказів.

Доводи захисника ОСОБА_5 про те, що протокол проведення слідчого експерименту є недопустимим доказом у зв`язку з тим, що у якості понятого у слідчому експерименті брав участь ОСОБА_17 – колишній власник автомобіля «Daewoo Sens» й родич ОСОБА_14 , мав особисту зацікавленість у результатах кримінального провадження, судом до уваги не беруться, оскільки об`єктивних даних, що така особа зацікавлена у результатах кримінального провадження судом не встановлено. Те, що ОСОБА_17 був залучений як понятий під час проведення слідчого експерименту не може саме по собі свідчити, що він зацікавлений у результатах кримінального провадження. Протилежного захисником доведено не було. Крім того, суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_4 погодився на проведення слідчого експерименту за даних умов та в присутності понятих, жодних зауважень до протоколу не висловлював.

Надаючи оцінку показам обвинуваченого ОСОБА_4 , суд оцінює їх критично, оскільки такі на переконання суду є такими, що дані останнім з метою уникнення покарання за скоєне та спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Долучений стороною захисту диск з відеозаписом з місця події не спростовує винуватість ОСОБА_4 .

Заразом суд не бере до уваги твердження захисника ОСОБА_5 щодо визнання недопустимим висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-22/10628-ІТ від 26.12.2022 з підстав того, що експерт провів експертизу «поверхнево», «неповно».

Так відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 87 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання доказів недопустимими. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Отож, судом не встановлено передбачених законом підстав, які б свідчили про недопустимість висновку експерта судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-22/10628-ІТ від 26.12.2022. Натомість судом встановлено, що висновок експерта здійснений на підставі доказів, зібраних в межах досудового розслідування, із законних джерел та законним способом отриманих, зокрема, експертом надано відповіді на поставлені в постанові слідчого запитання, його висновок є чітким та зрозумілим, сформований на підставі матеріалів кримінального провадження.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 01 листопада 2022 року у справі № 344/2995/15-к зазначив: суд неодноразово вирішував, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Тож доводи захисника про визнання доказів недопустимими є безпідставними та не ґрунтуються на нормах Закону.

Отож вищезазначені докази суд вважає належними та допустимими.

Оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, дослідивши в судовому засіданні докази суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, доведена повністю, а його дії правильно кваліфікувано за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим є нетяжким злочином.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечного діяння останнього, особу обвинуваченого, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності.

Суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено, відсутність обставин, які пом`якшують й обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивну характеристику за місцем проживання.

Тож з урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Зокрема особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки давності, визначені ст. 49 КК України.

Якщо ж обвинувачений щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, то судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, то суд на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України може звільнити засудженого від покарання.

В судовому засіданні судом було роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 про те, що на момент судового розгляду закінчились строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України для звільнення від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечив щодо закриття кримінального провадження згідно з ст. 49 КК України та наполіг на продовженні судового розгляду в загальному порядку.

Ухвалюючи вирок, суд повинен, крім іншого, вирішити питання чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення (п. 4 ч. 1 ст. 368 КПК України).

Якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 373 КПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Частинами 2, 3 ст. 49 КК України визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і обов`язковою для суду підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України є нетяжким злочином, за який передбачено основне покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, а тому строк давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України становить три роки.

Так ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачає такі види покарань: штраф від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виправні роботи на строк до двох років; арешт на строк до шести місяців; обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Частиною 5 ст. 49 КК України не встановлено заборони щодо застосування строків давності до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Тож згідно з ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України є нетяжким злочином, за який передбачено основне покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, а відтак строк давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України становить три роки.

Кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 мало місце 22.10.2022, тобто з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років.

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 не ухилявся від явки до органів слідства, прокуратури та суду, не переховувався, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, не зупинялися та не переривалися.

Усі ці обставини свідчать, що диференційований строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України закінчився 22.10.2025.

Відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема, ст. 74 КПК України, який викладено у постанові від 18.06.2020 у справі № 756/6876/19 (провадження № 51-5464км19) системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» (ст. ст.75,79,104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення від покарання, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині та звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

Отож ОСОБА_4 необхідно звільнити від призначеного покарання згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про скасування арешту майна необхідно вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Доказів понесення сторонами інших процесуальних витрат суду не подано.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України й призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 4 000 /чотирьох тисяч/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 68 000 /шістдесят вісім тисяч/ гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 /три/ роки.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Скасувати арешт, накладений на трактор колісний марки «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марки «1ПТС-2», реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно з ухвали слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 14.11.2022.

Скасувати арешт майна, накладений на автомобіль марки «Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_3 згідно з ухвали слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 14.11.2022.

Речові докази:

- автомобіль марки «Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_9 ;

- трактор марки «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; напівпричіп «1ПТС-2», реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_4 ;

- електронні носії CD-R разом з наданими Козівською ЦРКЛ медичними документами стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта:

- для проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-22/10628-ІТ в розмірі 1 887, 80 грн;

- для проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-22/10626-ІТ в розмірі 2 265, 36 грн;

- для проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/120-22/10623-ІТ в розмірі 3 398, 04 грн;

- для проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-23/1571-ІТ в розмірі 566, 34 грн;

- для проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-23/2413-ІТ в розмірі 3 398, 04 грн;

- для проведення судової експертизи визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власникові транспортного засобу № СЕ-19/120-23/2414-АВ в розмірі 2 642, 92 грн.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому й прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок суду виготовлений у нарадчій кімнаті в одному примірнику 23.09.2026.

Суддя ОСОБА_1