Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №596/1006/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2026 р. Справа № 596/1006/26

Провадження № 2/596/703/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Лисюк І.О.

за участю секретаря судового засідання Стасюк О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Гусятин цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Д.В. звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за кредитним Договором № 102011248 в розмірі 13657,50 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8662,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 495 грн. - сума заборгованості за комісією та 2662,40 грн. - понесені судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102011248.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

ТОВ «МІЛОАН» надано відповідачу суму кредитних коштів, а відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором добровільно не виконує, але як боржник не звільняється виконання нею грошового зобов`язання.

16 липня 2024р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 16072024 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія Договору факторингу додається).

Відповідно до Реєстру боржників від 16 липня 2024р. до Договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13 657,50 грн., з яких:

- 4 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 8 662,50 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 495,00 грн. - заборгованість за комісією.

Згідно прохальної частини позовної заяви представник позивача просить проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2026 року, прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Учасникам справи роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до приписів ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлявся судом про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін шляхом направлення ухвали суду від 21.07.2026 рекомендованим листом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем реєстрації згідно приписів ст.128 ЦПК України, про що свідчить розписка про отримання зворотнього повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п`ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як встановлено, 24 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №102011248, за умовами якого останній надано кредит на розмірі 4500 грн строком на 30 днів з 24.12.2021 року, остаточна дата погашення заборгованості 23.01.2022.(п.1.2.-п.1.4. Договору)

Згідно пп.1.5.1 п.1.5 Договору комісія за надання кредиту: 495 грн., яка нараховується за ставкою 11% від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом: 1687,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.(пп.1.5.2 п.1.5.Договору)

Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,2.3 Договору.(п.1.7 Договору)

На підтвердження обставин укладення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 сторона позивача додала до позовної заяви копії наступних документів: договір про споживчий кредит 102011248 від 24.12.2021; додаток №1 до договору 102011248 від 24.12.2021 «Графік розрахунків»; додаток №2 до договору № 102011248 від 24.12.2021 «Паспорт споживчого кредиту; анкету-заяву на кредит № 102011248 від 24.12.2021 з датою створення 24.12.2021 року, копію платіжного доручення 37060724 від 24.12.2021 р.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, що б дало можливість відхилити ті обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх позовних вимог, які підтверджені належними доказами отримання відповідачкою кредитних коштів.

Також суд звертає увагу на те, що без отримання SMS-повідомлення на номер телефону відповідача ОСОБА_1 , який був вказаний ним при укладенні кредитного договору, та на який йому прийшов одноразовий ідентифікатор, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт ТОВ «Мілоан» за допомогою логіна та пароля, договір між Відповідачем та ТОВ «Мілоан» не був би укладений. Тобто укладення кредитного договір відповідає внутрішній волі Відповідача.

Згідно п. 6.2 Кредитного договору №102011248 від 24.12.2021 року, розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір розміщується в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

Як встановлено, 16 липня 2024р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (укладено Договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників .

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.1.3. Договору факторингу, ТОВ «МІЛОАН» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно п. 3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього Договору, Клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов`язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні Боржників: Прізвище, Ім`я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 16 липня 2024р. до Договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13 657,50 грн., з яких:

- 4 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 8 662,50 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 495,00 грн. - заборгованість за комісією.

Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за №102011248, заборгованість за кредитним договором становить 13 657,50 грн., з яких: 4 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 662,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 495,00 грн. - заборгованість за комісією.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно статті 1046 ЦК України за кредитним договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 16.04.2021 в електронній формі уклали Договір про споживчий кредит №102011248 від 24.12.2021 року, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4500 грн, строк позики 30 днів зі сплатою процентів, що підтверджується змістом договору.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Як видно із укладеного Договору про споживчий кредит, сторони погодили строк кредитування 30 днів, суму позики 4500 грн, денну процентну ставку 1,25 %, стандартна процентна ставка за користування кредитом 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Як видно із відомостей заборгованості, позикодавцем нараховувалися відсотки і після закінчення строку кредитування.

Суд вважає, що позивач мав право нараховувати відсотки протягом строку кредитування, встановленого договором - 30 днів до 23.01.2022, а відповідач після закінчення строку кредитування мав обов`язок погасити 4500 грн за тілом кредиту та 1687 грн процентів (4500 грн * 1,25% * 30), разом 6187,50 грн.

Щодо нарахованої ТОВ» Мілоан» комісії за надання кредиту у розмірі 495,00 грн, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору №102011248 від 24.12.2021 року про Споживчий кредит, свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 495 грн, яка нараховується за ставкою 11 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, встановлена в п. 1.5.1 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору про надання споживчого кредиту №102011248 від 24.12.2021 року щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 495 грн суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 495 грн.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що положення Кредитного договору про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 495 грн суперечать положенням ст. 12, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаними договорами, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 отримавши кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернув, проценти у встановленому договорами розмірі не сплатив, ним не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 6187,50 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1687,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем були понесені судові витрати, а саме судовий збір за подачу позову в сумі 2662,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволений частково (45,30% (6187,50 х 100 % / 13657,50), відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1206,07 грн (2662,40 х 45,30%) судового збору. Судовий збір в розмірі 1456,33 грн покласти на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 517, 526, 530, 610, 611, 625, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: м. Бровари, вул. Лісова, 2, Броварського району, Київської області, поштовий індекс 07400, info@eadr.com.ua, 35625014@mail.gov.ua) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Бровари, вул. Лісова, 2, Броварського району, Київської області, поштовий індекс 07400, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк» суму заборгованості за Договором про споживчий кредит№ 102011248 від 24.12.2021 в розмірі 6187,50 грн. (шість тисяч сто вісімдесят сім гривень п`ятдесят копійок), з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1687,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Бровари, вул. Лісова, 2, Броварського району, Київської області, поштовий індекс 07400, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк» 1206,07 грн. (одна тисяча двісті шість гривень сім копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Бровари, вул. Лісова, 2, Броварського району, Київської області, поштовий індекс 07400.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 23.09.2026 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК