Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №587/1454/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1454/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Сумський районний суду Сумської області в складі головуючого судді Степаненка О.А., з участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 та свої вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договори про надання коштів у кредит, зокрема: - Договір №71164818 від 15.09.2025 року; - Договір №8112219 від 05.08.2025 року. У подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами. Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді – є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 року – Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 71164818 від 15.09.2025 року в сумі 16 300,00 грн. з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 750,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, 750 грн. - сума заборгованості за комісією, 9 800,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування . Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 року – Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 8112219 від 05.08.2025 року в сумі 3 874,00 грн. з яких 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 874,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, 0 грн. - сума заборгованості за комісією, 2 000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитним договором № №71164818 від 15.09.2025 року та №8112219 від 05.08.2025 року належить Позивачу. Просив стягнути з відповідача суми заборгованості за кредитним договором у розмірі у сумі 16 300 грн та 3 874 грн, 2662, 40 гривень повернення судового збору та 4500 гривень витрат на правову допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позові зазначає про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, в судове засідання не з`явилась.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договори про надання коштів у кредит, зокрема: - Договір №71164818 від 15.09.2025 року; - Договір №8112219 від 05.08.2025 року. У подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами. Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді – є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 року – Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 71164818 від 15.09.2025 року в сумі 16 300,00 грн. з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 750,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, 750 грн. - сума заборгованості за комісією, 9 800,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування . Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 року – Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 8112219 від 05.08.2025 року в сумі 3 874,00 грн. з яких 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 874,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, 0 грн. - сума заборгованості за комісією, 2 000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитним договором № №71164818 від 15.09.2025 року та №8112219 від 05.08.2025 року належить Позивачу.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З огляду на вказане, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договори про надання коштів у кредит, зокрема: - Договір №71164818 від 15.09.2025 року; - Договір №8112219 від 05.08.2025 року, підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав повністю, проте відповідач не виконав свої кредитні зобов`язання щодо повернення коштів, які перейшли у встановленому законом порядку позивачеві, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованістьза договором №71164818 від 15.09.2025 року - 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 750,00 грн. – сума заборгованості за процентами; - 750 грн. – сума заборгованості за комісією; за договором №8112219 від 05.08.2025 року - 1 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 874,00 грн. – сума заборгованості за процентами;

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки ОСОБА_1 уклав Договори про надання коштів у кредит, зокрема: - Договір №71164818 від 15.09.2025 року; - Договір №8112219 від 05.08.2025 року , тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України пеня в розмірі 9 800 гривень за договором № 71164818 та 2 000 гривень за договором № 8112219 не підлягає стягненню з відповідача, а повинна бути списана позивачем (кредитодавцем).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» підлягає заборгованість за договором №71164818 від 15.09.2025 року у сумі 6 500 гривень, а саме: 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 750,00 грн. – сума заборгованості за процентами; - 750 грн. – сума заборгованості за комісією; за договором №8112219 від 05.08.2025 рокуу сумі 1 874 гривні, а саме 1 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 874,00 грн. – сума заборгованості за процентами;

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки, позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь ТОВ «ФІНПРОММАРКЕТ» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 105,10 гривень

Крім того, при зверненні з позовом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги № 25-08/25 ФП від 25.08.2025. Надано витяг з акту № 11ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 02.03.2026 року, з якого вбачається, що вартість наданої послуги в даній справі становить 4500 грн., а також платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579946020.1 від 25.03.2026 року.

За умовами ч. 4ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 4500 гривень, оскільки такі є розумними, співмірними та відповідають обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 280, 354, 355ЦПК України, статтями 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ»( код ЄДРПОУ 43311346) суму заборгованості за договором №71164818 від 15.09.2025 року у сумі 6 500 гривень, за договором №8112219 від 05.08.2025 року у сумі 1 874 гривні, судовий збір в сумі 1 105,10 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4500 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко