Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №577/2755/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2755/26

Провадження № 2-о/577/155/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

представник заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дубов`язівська селищна рада, приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Ничвидюк Ніна Андріївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини її з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з 01.01.2000 по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги мотивує тим, що з 2000 року по 2011 рік проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 у орендованому житлі. У 2011 році придбали будинок в АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу оформили лише 17.11.2014, оскільки на момент передачі коштів, не було оформлено право власності на присадибну земельну ділянку. ОСОБА_3 був зареєстрований в цьому будинку з 17.03.2010 по день смерті, а заявниця зареєструвалася у будинку 06.05.2015. Разом з ОСОБА_3 вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. У 2023 році ОСОБА_3 захворів на онкологічне захворювання, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає, заповіт відсутній. Весь час заявниця піклувалася про ОСОБА_3 , доглядала за ним коли він заслаб. Після смерті ОСОБА_3 заявниця звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй було роз`яснено про необхідність встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 прохала заяву задовольнити. Суду пояснила, що з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, однією сім`єю проживали з 2000 року. Жоден з них в зареєстрованому шлюбі не перебував. Заявниця має доньку ОСОБА_4 , 1989 р.н., але в шлюбі з її батьком не перебувала. ОСОБА_3 працював водієм-далекобійником, певний періоди в Росії. У той час вони проживали в орендованому житлі. З 2011 року спільно проживали у будинку в АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 мав громадянство РФ, тому при купівлі-продажу будинок оформили на нього, а земельну ділянку сільськогосподарського призначення, за цією адресою зареєстрували на заявницю. Вони мали спільний бюджет, несли витрати з утримання майна, фактично перебували в цивільному шлюбі. Після смерті ОСОБА_3 , здійснила його поховання в с. Батурин, де поховані його батьки. Дітей в ОСОБА_3 не було.

Представник заявника адвокат Овчинникова Р.О. вимоги підтримує, з підстав, викладених в заяві про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Заінтересовані особи: Дубов`язівська селищна рада, та приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Ничвидюк Н.А., будучи належним чином повідомленими до суду не з`явилися.

Дубов`язівська селищна рада надала заяву з проханням розгляд справи провести у відсутності представника, просить прийняти рішення на підставі наявних матеріалів, відповідно до чинного законодавства (а.с. 33).

Приватний нотаріус Ничвидюк Н.А. прохала розгляд справи провести у її відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду (а.с. 21).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, судове засідання призначено на 22.07.2024 о 09:00 год. (а.с.17)

22 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 20.08.2026 на 13:30 год. за клопотанням представника заявника (а.с.34,35,37)

20 серпня 2026 року розгляд справи відкладено на 21.09.2026 на 09:00 год. у зв`язку із неявкою свідка в судове засідання (а.с.49)

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13).

Згідно договору купівлі-продажу від 17.11.2014, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_5 житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями в АДРЕСА_1 та забудовану земельну ділянку (а.с.8). Право власності зареєстровано у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9, 11).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.11.2014 ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 0,1713 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5922055300:06:025:0012 (а.с.47). Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.48).

Згідно довідки Виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради від 15.04.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 04.04.2026 по 04.04.2026 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстьрована з 06.05.2015 по теперішній час (а.с.14).

Як вбачається з довідки Виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради від 15.04.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно з 2011 року постійно проживала з померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вищевказаною адресою і вели спільне господарство по його день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

Згідно відмітки в паспорті, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 06.05.2015 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 5,6), що підтверджується і витягом з реєстру Дубов`язівської селищної територіальної громади (а.с.7).

Як вбачається з копії спадкової справи, на підставі заяви про прийняття спадщини, яка надійшла 20.04.2026 від ОСОБА_1 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена спадкова справа №37/2026 (а.с.23-31).

Приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Ничвидюк Н.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки договір про спільне проживання і ведення спільного господарства без реєстрацію шлюбу між нею та ОСОБА_3 за його життя не укладався. В судовому порядку вказаний факт не встановлювався. Для встановлення факту проживання сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини із ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою успадкування як спадкоємцем четвертої черги, згідно ст. 1264 ЦК України належного йому майна, рекомендовано звернутися до суду (а.с.16).

За інформацією Конотопського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області від 29.07.2026, за результатами перевірки, у період з 01.01.2000 по 04.04.2026 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебував у зареєстрованому шлюбі. За вказаний період також відсутні відомості про перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.43).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №480/6971/25, задоволено позов ОСОБА_3 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_3 періоди роботи в РФ, а саме: з 15.05.1981 по 03.06.1983, з 02.06.2008 по 24.02.2009; з 13.08.2010 по 21.10.2014; з 22.10.2014 по 06.04.2015 (а.с.50-53).

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що тривалий час товаришує з ОСОБА_1 , з якою навчалася в одній школі, в одному класі. Їй відомо, що ОСОБА_1 близько 25 років проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , який працював далекобійником. Шлюб між ними не був зареєстрований, але фактично вони жили як подружжя, мали спільний бюджет та спільні обов`язки, проживали в с. Сім`янівка.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що є рідним братом ОСОБА_1 , яка з 2011 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 . Спочатку винаймали житло, а потім придбали будинок в с. Сім`янівка.

V. Норми права.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (Постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі №304/1648/14-ц).

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Частина 1 статті 29 ЦК України, передбачає, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення в них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати в сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності в осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені в понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і в чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, з нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №643/6799/17.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

У ч. 7 ст. 294 ЦПК України зазначено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

VI. Оцінка суду.

Вислухавши заявника, допитавши свідків, дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог. Та обставина, що ОСОБА_1 з 2000 року проживала однією сім`єю спільно із ОСОБА_3 , по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджена дослідженими у справі доказами, показами свідків і не заперечується заінтересованими особами. Розумних сумнівів щодо достовірності даної обставини у суду немає. Відсутність документів, що підтверджують факт постійного проживання заявника з померлим чоловіком перешкоджає заявниці успадкувати майно після смерті ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, вимоги заяви слід задовольнити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст. 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дубов`язівська селищна рада, приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Ничвидюк Ніна Андріївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спільно із чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2000 року по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )

Представник заявника: адвокат Овчинникова Раїса Олексіївна (адреса: м. Конотоп Сумської області, пр. Миру,12/52)

Заінтересована особа: Дубов`язівська селищна рада (адреса: смт. Дубов`язівка, вул. В. Глуховця, 8 Конотопський район Сумської області).

Заінтересована особа: приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Ничвидюк Ніна Андріївна (адреса: м. Конотоп, пр. Миру,12)

Повний текст рішення складено 23.09.2026 о 08.10 год.

Суддя Н. В. Потій