Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №458/248/26 — Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м. Турка

Справа № 458/248/26

Провадження №2-о/458/15/2026

Турківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Волинець М.З.,

за участю секретаря судового засідання Сербін Г.Б.,

Сторони по справі:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1

Національна гвардія України,

ІНФОРМАЦІЯ_11,

Міністерство внутрішніх справ України

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Турка за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_11, Міністерство внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування на утриманні, в якій просив встановити факт того, що він перебував на повному утриманні свого брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня його загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування поданої заяви покликався на те, що він є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у період з 08.10.2025 по 05.02.2026 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. 05.02.2026 його брат загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області внаслідок скидання противником вибухового пристрою з БпЛА. Тривалий час до моменту загибелі брата заявник проживав разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою старостою сіл Ясениця, Ясенка-Стецьова та Кіндратів Турківської міської ради Самбірського району Львівської області № 114 від 19.02.2026 та № 125 від 24.02.2025. У заявника також є сестра, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка з 2010 року постійно проживає за кордоном в Італії, спільного господарства з ним не веде та фінансової допомоги йому не надає, оскільки має власну сім`ю. Заявник не мав стабільного доходу, загиблий брат повністю забезпечував його потреби: купував продукти харчування, одяг, оплачував комунальні послуги та його лікування. Допомога брата була регулярною та була для заявника єдиним і основним джерелом засобів до існування. Після смерті брата заявник опинився в складних матеріальних та життєвих обставинах. Пенсії чи будь-яких матеріальних доходів він не отримує, дружини та дітей не має. Факт перебування заявника на утриманні брата підтверджується довідкою № 193 від 09.03.2026, виданою старостою сіл Ясениця, Ясенка-Стецьова та Кіндратів Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, згідно з якою заявник дійсно перебував на повному утриманні загиблого. Окрім того, факт спільного проживання, ведення спільного побуту та повного перебування на утриманні брата можуть підтвердити сусіди, якій протягом багатьох років знали брата та були очевидцями того, що загиблий фактично утримував заявника, оскільки останній не мав власних коштів для існування.

Встановлення факту перебування на утриманні необхідне заявнику для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 та призначення соціальних виплат.

23.03.2026 ухвалою Турківського районного суду Львівської області прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, призначено судове засідання у справі на 07.04.2026 о 10:30 год.

07.04.2026 протокольною ухвалою Турківського районного суду Львівської області у зв`язку з неявкою заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України розгляд справи відкладено на 27.04.2026 о 12:00 год.

25.04.2026 представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України скерував на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

27.04.2026 ухвалою Турківського районного суду Львівської області залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Міністерство внутрішніх справ України, ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 ; в судовому засіданні оголошено перерву до 12.05.2026 о 14:15 год.

11.05.2026 представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про виключення їх з кола заінтересованих осіб.

12.05.2026 ухвалою Турківського районного суду Львівської області задоволено клопотання заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 про виключення з кола заінтересованих осіб; судове засідання у справі відкладено на 02.06.2026 о 10:30 год.

12.05.2026 представник заінтересованої особи Міністерства внутрішніх справ України подав клопотання, в якому просив вирішити питання щодо виключення МВС України з числа заінтересованих осіб.

27.05.2026 представник заінтересованої особи Головного управління Національної гвардії України через підсистему «Електронний суд» подав пояснення, в яких вказав, що звертаючись до суду із заявою про встановлення юридичного факту, заявник зазначив, що встановлення даного факту необхідне для отримання ним одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю свого брата, а також соціальних виплат. Проте, задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і встановлення юридичного факту перебування заявника на утриманні у свого загиблого брата створить конфлікт інтересів між заявником та заінтересованими особами. Конфлікт інтересів, зокрема, полягатиме у тому, що через залучення заявника до числа осіб, які мають право на призначення і виплату ОГД, частки ОГД заінтересованих осіб зменшиться. Таким чином, конфлікт інтересів заявника із заінтересованими особами у справі однозначно свідчить про наявність спору про право. Водночас у разі незадоволення клопотання про залишення заяви без розгляду, просив відмовити у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту, оскільки наявними у справі доказами не підтверджується факт перебування заявника на утриманні загиблого брата.

02.06.2026 протокольною ухвалою Турківського районного суду Львівської області оголошено перерву до 16.06.2026 о 16:05 год.

16.06.2026 протокольною ухвалою Турківського районного суду Львівської області оголошено перерву до 06.07.2026 о 16:00 год.

25.06.2026 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про відсутність заперечень щодо встановлення факту, засвідчена 11.06.2026 консулом Генерального консульства України в Неаполі Горбенком О.С . У вказаній заяві ОСОБА_2 зазначила, що вона з 2010 проживає за кордоном, а саме в Італії, та спільного господарства з своїми братами не вела, фінансової допомоги їм не надавала, оскільки має свою власну сім`ю. Крім того, вказала, що не заперечує поти встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на повному утриманні свого брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до довідки, складеної головним спеціалістом з інформаційних технологій М.М. Співаком від 25.06.2026, 25.06.2026 на електронну пошту Турківського районного суду Львівської області заінтересована особа ОСОБА_2 надіслала заяву по справі № 458/248/26 (провадження 2-о/458/15/2026) без накладення (скріплення) кваліфікованого електронного підпису.

26.06.2026 ухвалою Турківського районного суду Львівської області заяву ОСОБА_2 про відсутність заперечень щодо встановлення факту повернуто особі, яка її подала, як така, що не підписана.

27.06.2026 ОСОБА_5 через підсистему «Електронний суд» подала заяву про вступ у справу як третьої особи (заяву про опікунство). Подана заява не містила будь-яких обґрунтувань необхідності її залучення до участі у справі як третьої особи, а як додаток до вказаної заяви долучено лише заяву ОСОБА_2 . З огляду на викладене, суд розцінив подані ОСОБА_5 матеріали як заяву про долучення доказів.

06.07.2026 ухвалою Турківського районного суду Львівської області заяву ОСОБА_5 про долучення доказів повернуто особі, яка її подала, як така, що подана особою, яка не має повноважень на підписання та звернення з заявою про долучення доказів до суду від імені та в інтересах заінтересованої особи ОСОБА_2

06.07.2026 протокольною ухвалою Турківського районного суду Львівської області з урахуванням клопотання заявника в судовому засіданні оголошено перерву до 30.07.2026 о 12:00 год.

07.07.2026 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про відсутність заперечень щодо встановлення факту, засвідчена 11.06.2026 консулом Генерального консульства України в Неаполі Горбенком О.С . У вказаній заяві ОСОБА_2 зазначила, що вона з 2010 проживає за кордоном, а саме в Італії, та спільного господарства з своїми братами не вела, фінансової допомоги їм не надавала, оскільки має свою власну сім`ю. Крім того, вказала, що не заперечує поти встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на повному утриманні свого брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до довідки, складеної головним спеціалістом з інформаційних технологій М.М. Співаком від 07.07.2026, 06.07.2026 на електронну пошту Турківського районного суду Львівської області заінтересована особа ОСОБА_2 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_7 надіслала заяву по справі № 458/248/26 (провадження 2-о/458/15/2026) без накладення (скріплення) кваліфікованого електронного підпису.

07.07.2026 ухвалою Турківського районного суду Львівської області заяву ОСОБА_2 про відсутність заперечень щодо встановлення факту повернуто особі, яка її подала, як така, що не підписана.

08.07.2026 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про відсутність заперечень щодо встановлення факту, засвідчена 11.06.2026 консулом Генерального консульства України в Неаполі Горбенком О.С . У вказаній заяві ОСОБА_2 зазначила, що вона з 2010 проживає за кордоном, а саме в Італії, та спільного господарства з своїми братами не вела, фінансової допомоги їм не надавала, оскільки має свою власну сім`ю. Крім того, вказала, що не заперечує поти встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на повному утриманні свого брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

30.07.2026 протокольною ухвалою Турківського районного суду Львівської області у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні оголошено перерву до 18.08.2026 о 11:50 год.

18.08.2026 протокольною ухвалою Турківського районного суду Львівської області прийнято відмову свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від давання показань та оголошено перерву в судовому засіданні до 07.09.2026 0 12:00 год.

07.09.2026 протокольною ухвалою Турківського районного суду Львівської області постановлено повернутися до стадії з`ясування обставин справи, а саме перебування у шлюбі ОСОБА_3 і наявності чи відсутності у нього дітей з метою дослідження нових доказів, можливості з`ясування обставин, що мають значення для розгляду заяви; в судовому засіданні оголошено перерву до 21.09.2026 о 14:30 год.

07.09.2026 судом скеровано запит до Турківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо наявності відомостей про актовий запис про шлюб, про розірвання шлюбу, про державну реєстрацію встановлення батьківства відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відомостей щодо актових записів про народження дітей, батьком яких записаний ОСОБА_3

10.09.2026 на адресу суду надійшла відповідь на запит, згідно з якою Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив про відсутність реєстрації актових записів про шлюб, розірвання шлюбу, зміни імені, смерть та народження дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; перевірку проведено згідно з чинним законодавством.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав подану заяву та просив її задовольнити, покликаючись на обставини викладені в ній. Крім того, у судовому засіданні, яке відбулося 30.07.2026, заявник пояснив, що в їхній сім`ї було троє дітей: він, його брат ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_2 . Зазначив, що має дружину та двох повнолітніх дочок. До 2020 року він їздив на заробітки до Сибіру, проте через проблеми із серцем перестав їздити. Коли закінчилися кошти, і він сказав дружині, що більше не може працювати, у нього виник конфлікт із останньою, з того часу вони разом не проживають і подружніх відносин не підтримують. З дітьми спілкується рідко. Дружина проживає зі своєю матір`ю за 2 км від будинку, де проживав брат й він. Згодом він разом із братом ОСОБА_3 став проживати в батьківській хаті, де вони вели спільне господарство та проживали однією сім`єю. Офіційно власної сім`ї брат не мав, проживав з батьками. У 2000 році померла їхня мати, а у 2010 - батько. Приблизно до 2014 року брат їздив на заробітки до Сибіру, а з 2014 по 2016 перебував в АТО. У подальшому брат працював на Закарпатті на сезонних роботах, охороняв поля. У період із 2022 по 2025 рік брат офіційно ніде не працював, вони разом ходили на підзаробітки, допомагали односельчанам по господарству, також разом оплачували комунальні послуги, купували продукти. У 2025 році брат ОСОБА_8 мобілізований на війську службу, однак продовжив йому матеріально допомагати, регулярно давав йому 5-6 тисяч гривень на проживання, для оплати комунальних послуг та сплати земельного податку на землю. Документально підтвердити це не може, оскільки кошти брат давав йому готівкою коли приїжджав додому. У судовому засіданні, яке відбулося 18.08.2026, заявник ОСОБА_1 повідомив суду, що у його загиблого брата ОСОБА_3 було двоє дітей, проте батьком цих дітей він офіційно записаний не був і в шлюбі не перебував. Після загибелі брата на війні жінка з дітьми приїжджала на його похорон та проживала в тій хаті, де жив брат.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в судове засідання не з`явився, однак 25.04.2026 скерував на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, у якій зазначив, що при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи Головного управління Національної гвардії України у судове засідання не з`явився, 27.05.2026 через підсистему «Електронний суд» подав пояснення, в яких, зокрема, просив здійснювати розгляд без його участі. Також просив заяву про встановлення юридичного факту залишити без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України у зв`язку з наявністю спору про право. У разі незадоволення клопотання про залишення заяви без розгляду, просив відмовити у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту, оскільки наявними у справі доказами не підтверджується факт перебування заявника на утриманні загиблого брата.

Представник заінтересованої особи Міністерства внутрішніх справ України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом скерування судових повісток-повідомлень на офіційну електронну адресу в кабінеті Електронного суду, які отримував завчасно, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

13.02.2026 представник заінтересованої особи Міністерства внутрішніх справ України заявив клопотання щодо виключення Міністерства внутрішніх справ України з числа заінтересованих осіб. Під час судового розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, суд не знайшов правових підстав для виключення Міністерства внутрішніх справ України з числа заінтересованих осіб, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання щодо виключення Міністерства внутрішніх справ України з числа заінтересованих осіб у розглядуваній справі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, 08.07.2026 скерувала на електронну адресу суду заяву про відсутність заперечень щодо встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на повному утриманні свого брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду й вирішення справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є братом заявника ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 та копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , з яких вбачається наявність у них спільних батьків: матері ОСОБА_9 та батька ОСОБА_10 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_11 (мати заявника) померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Витягом з реєстру територіальної громади від 12.02.2026 підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні № 125 від 24.02.2026, виданою Турківською міською радою Львівської області, у складі зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з копією довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 1486 від 20.02.2026, ОСОБА_3 , 1976 р.н., проходив військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 08.10.2025 по 05.02.2026.

Копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 , виданого 17.02.2026 Турківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00056552229 від 17.02.2026 підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті с. Шевченко, Покровський район, Донецька область.

Згідно зі сповіщенням сім`ї № ІІ/498 від 09.02.2026, підписаним т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 підполковником ОСОБА_12 , сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини під час військових дій на території України поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області внаслідок скиду противником з БпЛА вибухового пристрою.

Згідно з копією довідки № 174 від 10.02.2026 та копією лікарського свідоцтва про смерть № 174 від 10.02.2026 причиною смерті ОСОБА_3 вказано: Т04.8 інші комбінації розтрощень, які включають декілька ділянок тіла; вибухова травма; ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.

Відповідно до копії довідки № 124 від 24.02.2026, виданої старостою сіл Ясениця, Ясенка-Стецьова та Кіндратів Турківської міської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10., ніде не працює з березня 2022 по даний час.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 27.02.2026 відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , у вказаному реєстрі відсутні.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26.02.2026, за період з 01.01.2025 по 01.01.2026 інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків щодо ОСОБА_1 відсутня.

Згідно з копією довідки про доходи № 119 від 10.03.2026 загальна сума доходу ОСОБА_13 за період з 01.09.2025 по 28.02.2026 становить 80 619,86 грн.

Відповідно до копії довідки № 193 від 09.03.2026, виданої старостою сіл Ясениця, Ясенка-Стецьова та Кіндратів Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на утриманні свого рідного брата ОСОБА_3 , який у період з 08.10.2025 по 05.02.2026 проходив військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Крім того, до позовної заяви було долучено письмові пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 0.03.2026. Суд зазначає, що посилання заявника на письмові показання свідків, не є належним доказом, оскільки такого порядку надання показань свідками цивільне процесуальне законодавство України не передбачає. Надання до суду письмових показань свідків не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи на поставлення питань свідкам щодо обставин справи.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 200/17947/16-ц, провадження № 61-11275св19, від 24.05.2023 у справі № 638/19591/19, провадження № 61-12528св22, від 07.12.2023 у справі № 548/2415/21, провадження № 61-6134св23, від 21.06.2024 у справі № 761/33029/19, провадження № 61-6573св22.

Разом з тим, судом вживались заходи для з`ясування обставин розглядуваної заяви, при цьому, за клопотанням заявника в судове засідання викликано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які, на підставі ст. 63 Конституції України, відмовились давати показання, оскільки повідомили, що в померлого ОСОБА_3 є дружина і двоє дітей, які мають також право на отримання відповідних коштів. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що ОСОБА_1 просив їх написати письмові пояснення, та повідомив їм неправду, оскільки вказав, що такі пояснення йому необхідні для звільнення від проходження військової служби, а коли вони отримали повістки про виклик до суду, зрозуміли що ОСОБА_1 звернувся до суду з метою отримання допомоги після смерті його брата.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17).

Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом, тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Найбільш важливі з точки зору суспільного буття особи юридичні факти, які підлягають визнанню в судовому порядку, визначені у ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Щодо інших юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, то їх може бути встановлено в судовому порядку, за умов, передбачених ч. 2 ст. 315 ЦПК України - якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 та від 11.09.2024 року у справі № 201/5972/22.

Отже, при розгляді цивільних справ суди встановлюють факти, що мають юридичне значення, передбачені ч. 1 ст. 315 ЦПК України або інші факти, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, в порядку окремого провадження, якщо встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Предметом розгляду в цій справі є встановлення факту перебування брата на утриманні його рідного брата, який загинув при виконанні обов`язків військової служби.

Заявник ОСОБА_1 , звернувся до суду для встановлення факту має юридичне значення, з метою отримання ним одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця - брата ОСОБА_3 .

За змістом ч. 1 ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон № 2011-ХІІ) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до положень п.1 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262-ХІІ).

У цій же нормі права зазначено, що утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час смерті ОСОБА_3 ) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Непрацездатними членами сім`ї вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків (п. «а» ч. 4 ст. 30 Закону № 2262-ХІІ).

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (ч. 1 ст. 31 Закону № 2262-ХІІ).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначений у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975; у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_3 ).

Положеннями п. 12 Порядку № 975 регламентовано, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

У пункті 20 Порядку № 975 визначено перелік документів, які подають особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця. Зокрема, передбачено, що член сім`ї загиблого (померлого), додає до заяви рішення суду, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого), який визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», або іншого документа, що є підставою для встановлення факту перебування на утриманні та призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до зазначеного Закону.

Як уже зазначалося, для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону № 2262-ХІІ.

Тому застосовним у питанні підтвердження факту перебування особи на утриманні для цілей отримання одноразової грошової допомоги є Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до п. 13 р. ІІ Порядку № 3-1 за документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї приймаються, зокрема, рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника.

Як Порядком № 975, так і Порядком № 3-1 передбачено подання особою, яка перебувала на утриманні, відповідного судового рішення про встановлення цього юридичного факту.

Судове рішення про встановлення факту перебування особи на утриманні є тим документом, який заявник подає для призначення йому одноразової грошової допомоги як утриманцю загиблого (померлого) військовослужбовця (пу. 10 Порядку № 975). Тобто, таке судове рішення є обов`язковим (преюдиційним) для органів військового управління.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що гарантією реалізації права на соціальний захист утриманців загиблих військовослужбовців є судовий порядок встановлення юридичного факту перебування фізичної особи на утриманні з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця.

При цьому, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1 та 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Факт перебування фізичної особи на утриманні померлого може бути встановлено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була неодноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №520/6518/17.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні брата ОСОБА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 покликався на те, що він проживав та вів спільне господарство зі своїм братом ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 193 від 09.03.2026, виданою старостою сіл Ясениця, Ясенка-Стецьова та Кіндратів Турківської міської ради Самбірського району Львівської області. Крім того, заявник вказував, що ОСОБА_3 повністю забезпечував його потреби, а саме: купував продукти харчування, одяг, оплачував комунальні послуги, його лікування, як до призову так і після призову брата на військову службу, проте відповідних доказів (квитанцій) матеріали справи не містять й такі не надані під час судового розгляду.

Також матеріали справи не містять беззаперечних доказів надання ОСОБА_3 коштів ОСОБА_1 , на його утримання, в тому числі і шляхом перерахування таких на картковий рахунок чи в інший спосіб.

Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_3 до його мобілізації на військову службу, тобто до жовтня 2025 року мав офіційний дохід, що у свою чергу спростовує доводи заявника щодо постійного характеру допомоги.

Водночас встановлено під час судового розгляду, з пояснення заявника ОСОБА_3 не мав постійних доходів, у період з 2016 по 2022 працював сезонно, в період з 2022 року по 2025 рік не працював, а разом з ОСОБА_1 заробляли підробітками, в селі допомагали односельчанам.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази свідчать, що ОСОБА_3 не мав постійного і достатнього доходу, його заробіток складався з тимчасових підробітків, заявник періодично також працював, зокрема, неофіційно, що свідчить про відсутність такого факту, що допомога брата була постійним і основним джерелом засобів до існування заявника.

Крім того, суд зазначає, що заявником не надано доказів відсутності власних доходів або документів, які б дозволили встановити співвідношення між отриманою допомогою та іншими джерелами існування.

Факт спільного проживання заявника із загиблим ОСОБА_3 в одному будинку, спільне харчування, оплата комунальних послуг не є достатньою підставою для встановлення факту перебування заявника на утриманні загиблого.

Для встановлення факту перебування на утриманні померлого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошової допомоги необхідно довести, що надана допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування. Факт нерегулярної допомоги у вигляді купівлі продуктів харчування, ліків, подарунків та проведення дозвілля, за відсутності доказів щодо розміру такої допомоги та її співвідношення з іншими доходами, не є достатньою підставою для встановлення факту перебування на утриманні. Показання свідків без підтвердження іншими об`єктивними доказами (банківські виписки, документи про доходи тощо) не можуть бути безспірним підтвердженням факту надання матеріальної допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів для існування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11.2025 у справі №644/1574/23.

Покликання заявника на довідку про спільне проживання з братом та здійснення братом матеріальної допомоги не може бути підставою для задоволення заяви, оскільки сам факт спільного проживання, родинних відносин та надання допомоги не свідчить про перебування особи на утриманні у розумінні закону.

Щодо клопотання заінтересованої особи Головного управління Національної гвардії України про залишення заяви без розгляду, суд зазнача , що у таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Відповідно, між ОСОБА_1 , з одного боку, Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головним управління Національної гвардії України, Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , з іншого боку, такого спору бути не може, оскільки ці заінтересовані особи не є суб`єктами отримання такої соціальної допомоги.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, що містяться у п.106 постанови Великої Палати Верховного суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21, а також у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 у справі № 298/1350/22.

При цьому судом вживалися заходи для з`ясування обставин розглядуваної справи щодо наявності спору про право, зокрема скеровано у відповідні органи запити з метою з`ясування наявності актового запису про шлюб, розірвання шлюбу, актових записів про народження дітей, державну реєстрацію встановлення батьківства щодо ОСОБА_3 . Згідно листа-відповіді Турківського відділу ДРАЦС у Самбірському районі Львівської області Львівського МУ МЮ України № 89/33.11-06-26 від 10.09.2026 відсутні реєстрації актових записів про шлюб, розірвання шлюбу, зміни імені, смерть та народження дітей щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене, самі заперечення Головного управління Національної гвардії України щодо встановлення даного факту не свідчать про наявність спору про право, тому відсутні підстави для задоволення клопотання заінтересованої особи Головного управління Національної гвардії України про залишення заяви без розгляду.

Водночас враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 на момент загибелі брата був повнолітнім, мав свою сім`ю, до 2020 року їздивна роботу у Сибір, в періодз 2022 по 2025 роки брат ОСОБА_3 офіційно ніде не працював, вони разом ходили на підзаробітки, допомагали односельчанам по господарству, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його перебування на утриманні загиблого ОСОБА_3 , одержання від нього допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4, 259, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_11, Міністерство внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце народження: с. Ясениця, Турківський район, Львівська область, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_11,код ЄДРПОУ: НОМЕР_9, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4.

Міністерство внутрішніх справ України, код ЄДРПОУ: 00032684, адреса місцезнаходження: вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01024.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ