Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №456/3661/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3661/26

Провадження № 1-кп/456/484/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142130000148 від 22.06.2026, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волоща Дрогобицького району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичної особи-підприємця, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 21 червня 2026 року близько 20 год. 30 хв. перебував на узбіччі дороги по вул. Шевченка в с. Дуліби Стрийського району Львівської області, де між ним та ОСОБА_4 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт.

Під час даного конфлікту ОСОБА_5 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , підбіг до останнього та з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому умисно наніс один удар кулаком правої руки в область голови потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_4 не втримався на ногах та впав на асфальтне покриття.

Після цього ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, підійшов до ОСОБА_4 , який у той час все ще лежав на асфальтному покритті, та умисно наніс потерпілому декілька ударів правою рукою в область тулуба.

Внаслідок умисних неправомірних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця в лобній ділянці зліва, переривчастого садна на спинці носа, переривчастого садна на задній поверхні ділянки проекції правого ліктьового суглобу з переходом на задню поверхню верхньої третини правого передпліччя, переривчастого садна в правій лопатковій ділянці, переривчастого садна в правій поперековій ділянці, переривчастого садна в правій клубовій ділянці, двох синців на лівій боковій поверхні грудної клітки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_5 умисно спричинив легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема, про те, що 21 червня 2026 року близько 20 год. 30 хв. перебував на узбіччі дороги по вул. Шевченка в с. Дуліби Стрийського району Львівської області, де між ним та ОСОБА_4 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, в ході якого він підбіг до потерпілого ОСОБА_4 та наніс один удар кулаком правої руки в область його голови, внаслідок чого ОСОБА_4 не втримався на ногах та впав на асфальтне покриття, після чого він наніс потерпілому, який лежав на асфальтному покритті, декілька ударів правою рукою в область тулуба. Вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, розуміє, що діяв під впливом емоцій та гніву, що є недопустимим. Просить його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 21 червня 2026 року близько 20 год. 30 хв. перебував на узбіччі дороги по вул. Шевченка в с. Дуліби Стрийського району Львівської області, де між ним та обвинуваченим, з яким він був знайомий раніше, на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт. Під час даного конфлікту ОСОБА_5 підбіг до нього та умисно наніс один удар кулаком правої руки в область його голови, внаслідок чого він не втримався на ногах та впав на асфальтне покриття. Після цього ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, підійшов до нього та умисно наніс декілька ударів в область тулуба, спричинивши йому тілесні ушкодження. Просить карати обвинуваченого за законом.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання, в якому просила не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.

Отримавши показання ОСОБА_5 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_5 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 в умисному спричиненні ним потерпілому ОСОБА_4 легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , є фізичною особою-підприємцем, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, обставинами, що пом`якшують покарання, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності та, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді громадських робіт.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. 368-371, 373-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Речові докази: DVD-R диск залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1