Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №464/7817/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №464/7817/25

Суддя: Сабара Л. В.

Справа № 464/7817/25

пр.№ 2/464/428/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді – Сабари Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач АТ «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») звернувся до суду з позовом, поданим представником Шкапенко О.В., до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № н/б від 22.04.2024 у розмірі 44 404,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_2 звернулась до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Відповідачка, будучи клієнткою АТ «А-Банк», ініціювала встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. На підставі Заяви щодо встановлення кредитного ліміту відповідачкою ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Крім того, відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до умов та правил надання батьківських послуг в А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір. ОСОБА_2 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Банк свій обов`язок повністю виконав, надав позичальниці кредит згідно з умовами кредитного договору. Станом на 08.11.2025 загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 44 404,16 грн, з яких: 32 095,69 грн – тіло кредиту, 11 858,47 грн – проценти, 450 грн - пеня. Відтак просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати у розмірі 2 422,40 грн покласти на відповідачку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12.11.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 19.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано учасникам справи.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань до суду не скеровувала.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

З`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу ст. ст. 1046-1057-1 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При дослідженні доказів, судом встановлено наступне.

22.04.2024 між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

Підписанням Анкети-заяви, ОСОБА_2 підтвердила, що така разом із умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» - становлять договір про надання банківських послуг.

Згідно з довідкою АТ «А-Банк», у ОСОБА_2 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки:

- НОМЕР_2 строком дії до грудня місяця 2031 року;

- НОМЕР_3 строком дії до грудня місяця 2031 року;

- НОМЕР_4 строком дії до грудня 2031 року.

З довідки за лімітами АТ «А-Банк» за період з 22.04.2024 до 30.04.2024 вбачається, що 22.04.2024 ОСОБА_2 встановлено кредитний ліміт у розмірі 15 000 грн, після чого такий збільшувався до 35 000 грн (30.04.2024), а в подальшому зменшувався до 32 424 грн (22.03.2025).

З наведеного слідує, що позивач АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором. Водночас, відповідачка, використовуючи кредитну картку, взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконувала, про що свідчить надана позивачем виписка по картці.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № н/б від 22.04.2024 станом на 27.09.2025 у відповідачки наявна заборгованість у розмірі 44 404,16 грн, що складається з: 32 095,69 грн – по тілу кредиту, 11 858,47 грн – по відсотках, а також 450 грн – за пенею.

Водночас, суд не може в повній мірі погодитись із наведеною позивачем сумою заборгованості за кредитним договором № н/б від 22.04.2024 з огляду на наступне.

Окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачки 450 грн заборгованості за пенею.

Разом з тим, у відповідності до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, заявлена представником позивача заборгованість за неустойкою (пенею) у розмірі 450 грн не підлягатиме стягненню з відповідачки на користь АТ «А-Банк».

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки заборгованість за договором б/н від 22.04.2024 у сумі 43 954,16 грн, що складається з: 32 095,69 грн – по тілу кредиту, 11 858,47 грн – по відсотках.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 397,85 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273-279, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.04.2024 у розмірі 43 954 (сорока трьох тисяч дев`ятсот п`ятдесяти чотирьох) гривень 16 (шістнадцяти) копійок.

У решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 422 (двох тисяч трьохсот дев`яноста семи) гривень 85 (вісімдесяти п`яти) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080 (рахунок № НОМЕР_5 , МФО № 307770);

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Головуюча Людмила САБАРА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua