Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №452/3141/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/3141/26

Провадження № 3/452/1353/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 вересня 2026 року м.Самбір

суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С. розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , -

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04.08.2026 серії ЕПРІ №736925 ОСОБА_1 01.08.2026 о 22.20год на автодорозі Т-1415 Мостиська-Самбір-Борислав-Дрогобич біля АЗС ЛІО, будучи учасником ДТП, керував електромопедом марки Forte без номерних знаків, порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху, а саме керував вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення заперечив, пояснив, що дійсно вживав спиртне в час інкримінованих подій, але електроскутером не керував, бо ще напередодні розрядився акумулятор. Відтак із протоколом про адміністративне правопорушення не згідний, оскільки наведені там обставини не відповідають дійсності, так як в момент звернення до нього працівників поліції він електроскутером не керував, зокрема наголосив, що на відеозаписі правопорушення відсутнє відео, де видно рух електроскутера, а лише зафіксовано проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер у Самбірській лікарні.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суддя приходить до наступного висновку:

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі наведених правових норм, оцінюючи вказаний протокол про адміністративне правопорушення та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надані під час розгляду справи, встановлено також наступне:

Із висновку №359 про фіксацію результатів огляду вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений 02.08.2026 о 00.13год за допомогою спеціального технічного засобу, цифровий показник становив 2,207% проміле алкоголю у крові, однак, суду не надано жодних фото - та відеоматеріалів, або інших доказів за допомогою яких зафіксовано факт самого керування водієм ОСОБА_1 електромопедом марки Forte без номерних знаків 01.08.2026 о 22.20год на автодорозі Т-1415 Мостиська-Самбір-Борислав-Дрогобич біля АЗС ЛІО, в стані алкогольного сп`яніння, оскільки із переглянутого у суді відеозапису із портативного відеореєстратора поліцейського, не видно руху транспортного засобу та не зафіксовано що ОСОБА_1 керував таким, що так само ствердив останній, будучи присутнім у суді; відеозапис містить лише короткометражний відеоролик про проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання технічного засобу Драгер 6820.

Із пояснень особи 07.09.26р. у суді також установлено, що він після 18год. 01.08.26р. вживав спиртне, оскільки розумів, що керувати транспортом не буде, бо розрядився акумулятор; потім ще на автозаправці він зустрів товариша із котрим продовжив випивати. У наступному раптово як він сидів на тротуарі на нього наїхала автомашина і тим було спричинено йому тілесні ушкодження та забрали його до лікарні. ОСОБА_1 із здивуванням сприйняв ту подію, бо став потерпілим і відносно нього без жодних на то підстав ще склали протокол про керування транспортом у стані сп`яніння; також навів у суді таку обставину, що його винний у ДТП наступного дня провідував у лікарні та сплатив кошти за лікування, а працівники поліції аж через два дні його віднайшли.

Так, адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9(а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в абз. 3 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Отже, лише при наявності в особи, яка саме керувала транспортним засобом, ознак сп`яніння, може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя приймає до уваги те, що факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а саме електромопедом марки Forte без номерних знаків, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції не зафіксовано взагалі; із автозаправки вони також не вилучили і не додали до матеріалів справи, а на наявному відеозаписі зафіксовано лише факт продування останнім у трубку спеціального приладу в медичному закладі Самбора.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що в процесі розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт того, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, був зупиненим під час керування транспортним засобом, в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Таким чином викладене надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого особі адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вказує на відсутність в діянні ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим суддя приходить до переконання, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя