Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №446/2375/15-ц — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2375/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Струс Л.М.,

справа №446/2375/15-ц,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 ;

представник відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка-Бузька за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 та з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 25.09.2025 у провадження судді Котормус Т.І. надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить стягнути з відповідача на її користь грошову заборгованість у сумі 5000 дол. США та судові витрати у справі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.05.2013 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір грошової позики, за умовами якої позикодавець ОСОБА_4 в порядку та на умовах, визначених у договорі, зобов`язалась надати ОСОБА_5 предмет позики (грошові кошти) в розмірі визначеному у договорі, а останній зобов`язався прийняти позику і повернути таку до 01.05.2015. Вказує, що ОСОБА_4 повністю виконано зобов`язання за договором позики та передано грошові кошти у розмірі 8000.00 доларів США. Разом з тим, 01.05.2015, тобто після завершення строку дії договору позики, грошові кошти ОСОБА_4 повернуто не було, у зв`язку з чим 30.09.2015, одразу по приїзду з міста Києва до міста Кам`янка-Бузька, вона звернулась до ОСОБА_5 з претензією про негайне повернення коштів, разом із нарахованими відсотками. На вказану претензію, 06.10.2015 ОСОБА_4 було отримано відповідь дружини ОСОБА_5 , про його смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 , а щодо коштів, які позичав чоловік, то у неї не має можливості їх повернути. Також, зі слів дружини покійного ОСОБА_5 , що спадкоємцями до його майна є вона ОСОБА_6 та син ОСОБА_2 . Спадкоємці позичальника вимоги ОСОБА_4 щодо погашення наявної заборгованості за договором позики не задовольнили. Відтак, ОСОБА_4 пред`явила позовні вимоги до ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , які належать до кола спадкоємців, що прийняли спадщину, а тому просить позов задовольнити повністю та стягнути заборгованість зі спадкоємців померлого позичальника.

Ухвалою суду від 10.02.2025 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14.02.2023 відповідачем ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечив щодо позовних вимог та у їх задоволенні просив відмовити, зокрема з підстав пропуску ОСОБА_4 строку звернення з даним позовом до спадкоємців кредитора.

18.06.2025 ухвалою суду залучено ОСОБА_1 до участі у справі як правонаступника позивача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 23.07.2025 затверджено мирову угоду, укладену 05.05.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 та провадження в цивільній справі № 446/2375/15-ц у частині стягнення коштів ОСОБА_1 з ОСОБА_6 - закрито.

Ухвалою суду від 31.03.2026 провадження в справі було зупинено на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

13.04.2026 до суду з експертизи повернулись матеріали справи № 446/2375/15-ц у зв`язку з неможливістю надання висновку експерта.

Ухвалою суду від 20.04.2026 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.07.2026 провадження в справі було зупинено на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 03.08.2026 поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити. Зазначила, що між її мамою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір грошової позики, за умовами якого, мама позичила останньому 8000,00 доларів США. Однак, ОСОБА_5 у зазначений в договорі термін не повернув вказану суму, у зв`язку з цим, ОСОБА_4 звернулась до нього з претензією про повернення боргу. Після цього, ОСОБА_4 дізналась, що ОСОБА_5 помер, і його спадкоємцями є ОСОБА_6 та син ОСОБА_2 , у зв`язку з чим мама звернулась із вказаним позовом до цих осіб. Вказала, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а вона є спадкоємцем до її майна, відповідно до неї перейшли усі права та обов`язки належні мамі на дату смерті, зокрема і право вимоги щодо стягнення вищевказаного боргу за договором позики. Суду пояснила, що 05.05.2025 вона уклала мирову угоду з одним із спадкоємцем ОСОБА_5 , а саме його дружиною ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_6 сплатила їй грошову заборгованість в межах 1/3 частки успадкованого майна, що з врахуванням повернення судових витрат становила 3 000,00 доларів США. Таким чином, неповернутою частиною боргу залишається 5000,00 доларів США, які підлягають до стягнення з іншого спадкоємця, відповідача у справі ОСОБА_2 , який успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 2/3 частини усього його майна.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Непокупний М.А. у судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог повністю та пояснив, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та достовірні докази, що саме ОСОБА_5 підписував вищевказаний договір позики. Більше того, у даному випадку стороною позивача у справі було пропущено строк для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки в редакції чинній на момент укладення договору ст. 1261 ЦК України, такий строк становив 6 місяців, і стороною позивача у визначений строк не було заявлено претензію до спадкоємців кредитора. Зазначив, що ОСОБА_4 було відомо про смерть ОСОБА_5 , оскільки вона була учасником по іншій справі, яка розглядалась Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області, де зокрема учасниками справи були спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Заслухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносин.

Судом встановлено, що 01.05.2013 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір грошової позики, за умовами якої позикодавець ОСОБА_4 в порядку та на умовах, визначених у договорі, зобов`язалась надати ОСОБА_5 предмет позики (грошові кошти) в розмірі 8000.00 доларів США, а останній зобов`язався прийняти позику і повернути таку до 01.05.2015 (а.с.5).

Відповідно до письмової претензії про повернення коштів від 20.09.2015, ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_5 з вимогою про повернення коштів в розмірі 8000.00 доларів США, разом із нарахованими відсотками протягом п`яти днів з дня отримання цієї претензії. У випадку невиконання чи ігнорування даних вимог, ОСОБА_4 змушена буде звертатись за захистом своїх прав та стягнення з ОСОБА_5 коштів у судовому порядку (а.с.9).

Разом з тим, відповідно з відповіді на претензію від 30.09.2015, ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і задовольнити вимоги ОСОБА_4 по сплаті 8000.00 доларів США у ОСОБА_6 немає можливості (а.с.10).

Так, як видно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.04.2014, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с.8).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.10.2014, спадкоємцями зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син ОСОБА_2 , який спадкує 2/3 частки спадкового майна та його дружина ОСОБА_6 , яка спадкує 1/3 частку спадкового майна (а.с.23).

Одночасно, ухвалою суду від 23.07.2025 затверджено мирову угоду, укладену 05.05.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 та провадження в цивільній справі № 446/2375/15-ц у частині стягнення коштів ОСОБА_1 з ОСОБА_6 - закрито. Відповідно до умов затвердженої угоди, зокрема ОСОБА_6 сплачує ОСОБА_1 грошову заборгованість в межах 1/3 частки успадкованого ОСОБА_6 майна, що з врахуванням повернення ОСОБА_6 , ОСОБА_1 судових витрат становить 3 000,00 (три тисячі) доларів США (а.с.176-177, 215-218)

Як встановлено судом, що згідно розписки від 05.05.2025, позивачка ОСОБА_1 , являючись правонаступником першої черги позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала 05.05.2025 від ОСОБА_6 – спадкоємця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах вартості успадкованого майна (1/3 частки) грошові кошти у сумі 3000,00 доларів США (а.с.180).

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Так, згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено ст.629 ЦК України.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ст.1046 ЦК України

Частина 2 ст. 1047 ЦК України передбачає, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 530 ч.1 ЦК України передбачено що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом раніше, що 01.05.2013 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір грошової позики. Згідно з яким ОСОБА_4 передано ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 8000 доларів США.

Боржник за договором позики від 01.05.2013 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і станом на дату смерті позичальника існувала непогашена заборгованість перед ОСОБА_4 , правонаступником якої є позивачка ОСОБА_1 за договором позики від 01.05.2013.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст. 1218 Цивільного Кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

За положеннями ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України (в редакції станом на момент смерті спадкодавця) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Як встановлено судом, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.10.2014, спадкоємцями зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син ОСОБА_2 , який спадкує 2/3 частки спадкового майна та його дружина ОСОБА_6 , яка спадкує 1/3 частку спадкового майна.

У відповідності до матеріалів справи, а саме з письмової претензії про повернення коштів від 20.09.2015, ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_5 з вимогою про повернення коштів, а відповідно з відповіді на претензію від 30.09.2015, ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.10.2015 ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом.

У постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 669/446/17 сформульовано правовий висновок, згідно з яким: «При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);при доведеності та обгрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №640/6274/16-ц, провадження №61-25487св18, від 29 січня 2020 року у справі №496/4363/15-ц, провадження №61-44960св18, від 19 лютого 2020 року у справі №607/98/17, провадження №61-27515св18, від 15 липня 2020 року у справі №645/1566/16-ц, провадження №61-37696св 18.

Тлумачення статті 1281 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що вказана норма не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року в справі № 758/8549/15-ц (провадження № 61-8438св18).

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (стаття 1282 ЦК, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

З огляду на наведене, суд вважає, що позивачкою не пропущено передбачений ч. 2 ст. 1281 ЦК України шестимісячний строк пред`явлення вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, оскільки про смерть боржника позивачка дізналася лише 06.10.2015 зі слів його дружини, після чого їй також стало відомо про спадкоємців боржника і вже 30.10.2015, тобто невдовзі після отримання зазначеної інформації, позивачка звернулася до суду з позовом до спадкоємців про стягнення заборгованості.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що позивачкою пропущено передбачений статтею 1281 ЦК України строк для пред`явлення вимог до спадкоємців, оскільки такі доводи ґрунтуються на неправильному визначенні моменту, з якого підлягає обчисленню відповідний строк, та не враховують фактичних обставин справи.

Сам по собі факт того, що позивачка не зверталася до нотаріуса із заявою чи претензією протягом року від настання строку виконання основного зобов`язання, не свідчить про пропуск нею строку, встановленого статтею 1281 ЦК України, оскільки матеріалами справи встановлено, що про смерть боржника вона дізналася лише 06 жовтня 2015 року, тобто вже після настання строку виконання договору позики, а іншого перед судом не доводено.

При цьому навіть за умови застосування передбаченого частиною третьою статті 1281 ЦК України (в редакції станом на момент смерті спадкодавця) одного року від настання строку вимоги, такий строк обчислювався від 01 травня 2015 року та не був пропущений позивачкою, оскільки з позовом до спадкоємців вона звернулася 30 жовтня 2015 року.

Доводи сторони відповідача про те, що позивачка була обізнана про смерть спадкодавця раніше, оскільки була зазначена як свідок в іншій цивільній справі, у якій сторонами були відповідачі у цій справі, суд також відхиляє, оскільки такий факт не доведений на підставі належних та достатніх доказів, а саме що така особа фактично брала участь у розгляді справи, була допитана як свідок, отримувала судові повідомлення або іншим способом була обізнана про смерть спадкодавця та відкриття після нього спадщини.

Крім того судом встановлено, що ухвалою суду від 20.05.2016 зазначену позовну заяву у цій цивільній справі було залишено без розгляду, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів фактичної участі позивачки у її розгляді, а також доказів того, що саме у межах цієї справи позивачці було достовірно відомо про смерть спадкодавця та про осіб, які прийняли після нього спадщину.

Таким чином, припущення представника відповідача про можливу обізнаність позивачки про смерть спадкодавця не можуть бути покладені в основу висновку про пропуск нею строку, передбаченого статтею 1281 ЦК України.

Навпаки, встановлені судом обставини свідчать про послідовну та своєчасну реалізацію позивачкою свого права: після настання строку виконання договору позики вона звернулася з вимогою до самого боржника, а після отримання інформації про його смерть та спадкоємців - у найкоротший строк звернулася до суду з вимогами до спадкоємців.

Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Слід зазначити, що будь-яких доказів щодо вартості спадкового майна, окрім розміру грошових вкладів спадкодавця матеріали справи не містять. При цьому, необхідно вказати, що доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, якщо такий заперечує проти вимог кредитора, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Дана позиція суду повністю відповідає висновкам, викладеним у Постанові ВС № 640/6274/16-ц від 18.09.2019 року. Таким чином, відповідачем по справі не надано суду доказів щодо вартості спадкового майна, які б підтвердили неможливість погашення ним спірної заборгованості.

Виходячи з вище викладеного, керуючись принципом диспозитивності цивільного процесу та враховуючи те, що за життя позичальник не погасив борг згідно договору позики, який на даний час складає 5000 доларів США, з врахуванням затвердженої мирової угоди, укладеної між правонаступником позивача ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_6 , за умовами якої остання зобов`язалася та сплатила 3 000 доларів США у межах 1/3 частки успадкованого нею майна в рахунок заборгованості за договором позики і відповідач ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем боргових зобов`язань померлого, в добровільному порядку ухиляється від сплати вищезазначеного боргу, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню, та з відповідача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 5000 доларів США.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходив з наступного.

За ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 156,81 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 01.05.2013 в розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США, але не більше вартості майна, одержаного відповідачем у спадщину, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційний до розміру задоволених вимог у розмірі 1 156,81 (одна тисяча сто п`ятдесят шість гривень вісімдесят одна копійка) грн.

Повний текст рішення складено 23.09.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач : ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 );

Суддя Т.І. Котормус