Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №446/2066/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2066/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам`янка-Бузька кримінальне провадження № 12026141420000112 від 27.05.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Жовтанці, Кам`янка-Бузького району, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не судимого, -

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.09.2025 у справі № 446/1943/25, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на 1 (один) рік. Однак, ОСОБА_4 вирішив умисно не виконувати зазначене судове рішення, що набрало законної сили, в частині позбавлення права керування транспортними засобами, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортними засобами. Так, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.09.2025, яка набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, умисно керував транспортним засобом, а саме: 26 травня 2026 року приблизно о 08 год. 05 хв. автомобілем марки ВАЗ моделі «Нива», з номерним знаком НОМЕР_1 на автодорозі у с. Жовтанці, по вул. П. Якимова, 38 Львівського району Львівської області, після чого був зупинений працівником поліції: поліцейським офіцером громади СВГ відділу привенції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Пояснив, що знав про винесення щодо нього постанови, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами. Однак, 26.05.2026 був вимушений сісти за кермо. Зазначив про те, що лише один раз вчинив таке порушення. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

При цьому, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України. Його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 382 КК України КК України, оскільки він вчинив умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 при виборі заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Також суд враховує те, що обвинувачений усвідомлює про настання наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, а також обставини, яка пом`якшує покарання, аналізу особи винного як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, позитивну характеристику, те, що ОСОБА_4 згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, пенсіонер, з місця проживання характеризується позитивно, а тому на підставі встановлених судом конкретних обставин події, суд дійшов висновку, що останньому слід призначити покарання в межах санкції статті у виді штрафу.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченою нових злочинів у майбутньому.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинувачені за ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази: компакт-диск з відеозаписом із боді-камери поліцейського стосовно обставин події 26.05.2026 - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору, захиснику копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1