Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №462/7564/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7564/26

ПОСТАНОВА

іменем України

23 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., за участю захисника Мукана І.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

ОСОБА_1 21.08.2026 року о 10 год. 40 хв. у м. Львові на пл. Двірцевій, 1, на автомобілі Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів у режимі таксі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності, чим порушив вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 24 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив та пояснив, що дійсно здійснював перевезення пасажирів у режимі таксі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності, за що отримував відповідну грошову винагороду. Однак він співпрацює зі службою «BOLT», а тому, на його думку, саме на цю службу покладається обов`язок щодо оформлення ліцензії та інших дозвільних документів. З огляду на наведене просив провадження у справі закрити.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні у суду докази, доходжу такого висновку.

Відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає, зокрема, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення такого виду господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів та/або вантажів транспортними засобами.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» ліцензуванню підлягає господарська діяльність з перевезення пасажирів, зокрема внутрішні перевезення пасажирів на таксі. Зазначена редакція статті 9 чинна з 19.04.2026 року.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Автомобільний самозайнятий перевізник — це фізична особа — суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії та пасажири повинні мати і пред`являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Для автомобільного самозайнятого перевізника такими документами є, зокрема, ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 7 цього Закону ліцензуванню підлягає, зокрема, перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Таким чином, здійснення фізичною особою перевезення пасажирів у режимі таксі на комерційній основі передбачає здійснення господарської діяльності, для провадження якої необхідні державна реєстрація як суб`єкта господарювання та відповідна ліцензія.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він співпрацює зі службою «BOLT», а тому обов`язок щодо оформлення ліцензії та інших дозвільних документів покладається на цю службу, є безпідставним, оскільки сам по собі факт використання інформаційно-диспетчерської платформи не підтверджує здійснення ним перевезень від імені іншого суб`єкта господарювання.

При цьому ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів того, що на момент вчинення правопорушення він здійснював перевезення як водій, який перебуває у трудових чи інших правовідносинах з автомобільним перевізником, або що перевезення здійснювалося від імені іншого суб`єкта господарювання, який мав відповідну ліцензію та належні правові підстави для здійснення такого перевезення. Навпаки, із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що саме ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів та отримував за це грошову винагороду.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 320013 від 21.08.2026 року, рапортом та відеозаписом із нагрудної камери патрульного поліцейського, на якому ОСОБА_1 надає пояснення щодо здійснення перевезення пасажирів у режимі таксі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності за відповідну грошову винагороду.

Зазначені докази узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 перевезення пасажирів у режимі таксі на комерційній основі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без відповідної ліцензії.

Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 164 КУпАП у виді штрафу без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюються законом.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. у дохід держави.

Керуючись статтями 33, 40-1, 164, 221, 268, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановила:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 665 грн 60 коп. судового збору в дохід держави.

У разі несплати штрафу добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови — не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при примусовому виконанні постанови суду згідно з частиною другою статті 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: І.Д. Іванюк