Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №462/7029/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Суд: Залізничний районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №462/7029/26

Суддя: Гедз Б. М.

Справа № 462/7029/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року

суддя Залізничного районного суду м.Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює приватним охоронцем, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

04.08.2026 близько 11:35 год ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, а саме здійснив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме не пред`явив документ, що посвідчує особу, шарпав за одяг, поводився агресивно, погрожував звільненням, висловлювався грубо та не реагував на зауваження поліції.

ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 22.09.2026, повторно не прибув, судом двічі відкладався розгляд справи з метою повідомлення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення про дату, час та місце судового розгляду справи, однак ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, на виклик суду жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Окрім того, судом було здійснено привід, однак, явку ОСОБА_1 в судове засідання 22.09.2026 не забезпечено.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що така поведінка ОСОБА_1 спрямована на уникнення накладення судом адміністративного стягнення, а тому вважає можливим розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку останнього нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.185 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими доказами в їх сукупності, які є належними в розумінні ст.251 КУпАП, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №217047 від 04.08.2026, протоколу АА №191462 про адміністративне затримання, рапорта працівника поліції, протоколом вилучення від 04.08.2026.

З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: (підпис) Б.М.Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться у справі № 462/7029/26

Суддя: Б.М.Гедз

Оригінал: reyestr.court.gov.ua