Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №461/5695/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5695/26

Провадження №3/461/2183/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Кремінець К.Я., за участю представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого водієм в ТОВ «Кантол Бустревел», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України –

в с т а н о в и в :

19 червня 2026 року, близько 06 години 11 хвилин, в зону митного контролю пункту пропуску «Угринів-Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, на в?їзд в Україну, по смузі руху «червоний коридор», прибув рейсовий автобус марки «Setra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що слідував рейсом «Чернігів-Бидгош», під керуванням водія ОСОБА_1 . Для здійснення митного оформлення ОСОБА_1 подав митну декларацію, в якій заявив про наявність в нього: відео карта - 1 шт., ПК блок живлення - 1 шт., шини до електросамокату - 17 шт.

Під час проведення візуального огляду даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів та предметів, які є обов?язковими для письмового декларування або товарів та предметів, заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України.

Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем №4288», автобус було скеровано в місце поглибленого огляду транспортних засобів, де під час проведення огляду, виявлено прихований від митного контролю товар, а саме: мобільні телефони ТМ Apple, iphone 17 Pro Max - 2 шт.; мобільний телефон TM Apple, iphone 17 Pro - 1 шт.; мобільний телефон ТМ Apple, iphone AIR - 1 шт.; мобільні телефони TM Google, pixel 10a - 3 шт.; годинник Apple Watch Series 11 - 2 шт.; відео карта TM Asus, Dual GeForce RTX 5070 - 1 шт.; відео карта TM Gigabyte, Eagle OC RTX 5070 - 1 шт.; блок живлення для ПК ТМ Corsair, RM 850е - 1 шт. Вищевказаний товар переміщувався через митний кордон України з приховуванням від митного контролю і знаходився у конструктивній порожнині в задній частині автобусу, у відсіку, де знаходились повітряні фільтри автобусу, а саме в повітряних фільтрах. Доступ до даної порожнини став можливий шляхом демонтажу фільтрів повітряної очистки з використанням технічних засобів митного контролю (ліхтарик, набір викруток та ключів).

Також було виявлено іншу частину прихованого товару, а саме: бездротова мікрофонна система TM DJI, mic mini 2 - 29 шт.; навушники бездротові ТМ APPLE, AirPods Max - 20 шт.; планшетний комп`ютер ТМ Lenovo, Idea Tab Pro - 5 шт.; квадрокоптер TM DJA, DJA Flip (GL) - 2 шт.; екшн-камера TM Go Pro, МАХ 2 - 1 шт., які знаходилася у верхній частині автобусу в конструктивних порожнинах плафонів для освітлення салону автобуса та кондиціонування повітря. Доступ до даної порожнини став можливий шляхом демонтажу даних панелей з використанням технічних засобів митного контролю (ліхтарик, набір викруток та ключів).

У своєму поясненні громадянин ОСОБА_1 зазначив, що виявлений товар купив за особисті кошти на території Республіки Польща з метою переміщення на митну територію України та особисто приховав у вказаній конструктивній порожнині з метою незаконного переміщення його через митний кордон на територію України. Про наявність зазначеного товару громадянин в процесі усного опитування не заявив, до митного контролю не пред?явив.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Юрчак В.В. в судове засідання не з`явився, однак подав письмові пояснення, у яких зазначив, що сторона захисту не заперечує самого факту переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та не оспорює кваліфікацію діяння за ч. 1 ст. 483 МК України. Разом з тим, сторона захисту не погоджується з визначеним митним органом розміром вартості товару, а також вважає, що застосування до ОСОБА_1 максимально суворого стягнення не відповідатиме принципам індивідуалізації та пропорційності відповідальності. Зокрема, із сукупного аналізу приписів ст. 356 та ст.ст. 515-517 МК України вбачається, що у разі проведення експертизи під час розгляду справи про порушення митних правил для визначення вартості товару так само застосовується процедура відбору проб та зразків, яка проводиться з особливостями, визначеними ст. 517 та ст. 356 МК України. Однак у цій справі відбір проб та зразків для проведення експертизи взагалі не проводився. У матеріалах справи відсутні як постанова митного органу про взяття проб та зразків, так і протокол (акт), який фіксував би проведення такого відбору. Більше того, у пункті 6 самого висновку СЛЕД прямо зазначено, що акт про взяття проб (зразків) товарів / протокол про одержання проб і зразків для проведення товарознавчої експертизи у справі про порушення митних правил відсутній. Окремо звертає увагу суду на те, що експерт, який склав висновок СЛЕД, вилучений товар особисто не досліджував. Як зазначено у п. 11 висновку СЛЕД, огляд товару проводився експертом Львівського управління експертиз та досліджень за місцем зберігання товару 30.06.2026 з 09 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв., а до Харківського управління експертиз та досліджень, яке власне і склало висновок, були направлені лише фотознімки предметів порушення митних правил. Таким чином, вартість 69 одиниць товару була визначена експертом виключно за фотографіями, без безпосереднього дослідження самих товарів та без дотримання встановленої законом процедури відбору проб і зразків. З огляду на це висновок СЛЕД №1420003500-0089 від 23.07.2026 є недопустимим доказом у цій справі. Разом з тим, сторона захисту надає суду комплект первинних платіжних документів продавців – фіскальних чеків (paragon fiskalny / Kassenbon) та відповідних їм фактур (faktura VAT, у тому числі оформлених через Krajowy System e-Faktur та Rechnung), які підтверджують дійсну вартість придбання ОСОБА_1 64 з 69 одиниць вилученого товару. Перерахунок вартості у гривню здійснено за офіційним курсом Національного банку України станом на 19.06.2026 (дату вчинення правопорушення та дату, на яку проводилась оцінка): 1 EUR = 51,4563 грн.; 1 PLN = 12,0817 грн. Таким чином, підтверджена первинними платіжними документами фактурна вартість 64 одиниць вилученого товару становить 482 903,56 грн. замість 1 213 803,00 грн., визначених у висновку СЛЕД, тобто експертна оцінка перевищує фактично сплачену за товар суму більш ніж у 2,5 раза. Водночас сторона захисту добросовісно визнає, що щодо 5 одиниць товару – планшетів Lenovo Idea Tab Pro (п. 44–48 опису предметів) – платіжних документів не збереглося, а тому їх вартість може бути визначена на підставі висновку СЛЕД у розмірі 105 667,50 грн. З урахуванням наведеного дійсна вартість товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил – становить 588 571,06 грн. (482 903,56 грн. + 105 667,50 грн.), а не 1 319 470,50 грн., як зазначено у висновку СЛЕД. Крім того, представник просить суд не застосовувати до ОСОБА_1 конфіскацію товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил, оскільки таке стягнення за конкретних обставин цієї справи не відповідає вимозі «справедливого балансу» та становить надмірне втручання у право власності ОСОБА_1 у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. вважав вину ОСОБА_1 доведеною повністю, оскільки в його діях наявний склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, просив визнати його винним та визначити міру стягнення.

Заслухавши пояснення представника Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 198 МК України передбачено, що органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил, а саме: протоколом про порушення митних правил №1015/UA209000/2026 від 19.06.2026; копією контрольного талону; митною декларацією; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.06.2026; фототаблицями; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; описом предметів, затриманих у справі про ПМП №1015/UA209000/2026 від 19.06.2026; доповідною та службовою записками.

Таким чином, вищеописані надані суду та досліджені в процесі судового розгляду докази у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки останній намагався перемістити через митний кордон України товари з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Санкція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого порушення митних правил, особи правопорушника, який не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, обставин справи, суд дійшов висновку, що до нього належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил, без його конфіскації.

Приписами ст. 49 МК України визначено, що митна вартість товарів – це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями ч. 4 та ч. 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, – це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За правилами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Під час розгляду справи суду надано первинні документи продавців, а саме фіскальні чеки та рахунки-фактури, які підтверджують фактичну вартість придбання 64 із 69 вилучених товарів. Вказані документи містять відомості, що дають можливість ідентифікувати придбаний товар, зокрема за IMEI мобільних телефонів, а кількість та найменування окремих товарів відповідають даним, зазначеним в описі предметів порушення митних правил.

Суд бере до уваги зазначені документи як докази фактичної вартості придбання товарів, оскільки вони узгоджуються між собою та з відомостями щодо вилучених товарів. Вартість 64 одиниць товару відповідно до наданих платіжних документів становить 482 903,56 грн. Щодо п`яти планшетів Lenovo Idea Tab Pro, платіжні документи на які стороною захисту не надані, суд бере до уваги їх вартість, визначену у висновку СЛЕД №1420003500-0089 від 23.07.2026, у розмірі 105 667,50 грн.

Таким чином, загальна вартість товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил, яку суд бере за основу при визначенні розміру адміністративного стягнення, становить 588 571,06 грн. (482 903,56 грн. + 105 667,50 грн.).

Отже, розмір штрафу, що підлягає накладенню на ОСОБА_1 , становить 294 285,53 грн. (588 571,06 грн. ? 50 %).

Відповідно до ст. 520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 483, 486, 489, 520, 524, 526, 527, 528 МК України, ст.ст. 40-1, 283 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 294 285 (двісті дев`яносто чотири тисячі двісті вісімдесят п`ять) грн. 53 коп., без конфіскації даного товару.

Товар, що був предметом адміністративного правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №1015/UA209000/2026 від 19.06.2026 – повернути ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 3659 (три тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Зубачик Н.Б.