Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №461/7393/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7393/26

Провадження №1-кп/461/626/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 м. Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12026142410000188 від 10.09.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радич Турківського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи вимоги Порядку виплат пенсій особам з інвалідністю, затвердженого Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме із розділом IV «Пенсії по інвалідності в солідарній системі», з метою незаконного отримання грошових коштів у вигляді соціальних виплат (пенсії) особам з інвалідністю III групи, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, вчинив незаконне заволодіння коштами пенсійного фонду шляхом обману.

Так, 10.05.2022 ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливою метою, в особистих інтересах, з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи у відділі обслуговування громадян №20 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що за адресою: Львівська обл., м. Старий Самбір, вул. Дашо, 1, достовірно знаючи, що він не проходив обстеження в Сихівській міжрайонній МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» і дані, зазначені у «Довідці з акта огляду медико–соціальною експертною комісією» серії 12 ААВ №606736 від 27.04.2022 про його захворювання є неправдивими, проте така довідка дає йому право на призначення пенсії особам з інвалідністю, особисто звернувся до відділу обслуговування громадян №20 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що за адресою: Львівська обл., м. Старий Самбір, вул. Дашо, 1, із заявою №939 про призначення пенсії по інвалідності, зазначивши свій розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощад Банк» на ім`я ОСОБА_4 та додавши до вказаної заяви завідомо підроблену «Довідку з акта огляду медико–соціальною експертною комісією» серії 12 ААВ №606736 від 27.04.2022, видану Сихівською міжрайонною МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», про захворювання ОСОБА_4 , загальне захворювання, що є підставою для призначення пенсії особам з інвалідністю, використав завідомо підроблений документ з метою незаконного отримання права на вказану компенсацію, затвердженого Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В подальшому, на підставі поданої підробленої «Довідки до акта огляду медико–соціальною експертною комісією» серії 12 ААВ №606736 від 27.04.2022, виданої Сихівською міжрайонною МСЕК КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», про захворювання ОСОБА_4 та інших документів відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», останньому 06.06.2022 Пенсійним фондом України видано «Посвідчення особи з інвалідністю» серії ААМ №015782, а також у період часу із 10.05.2022 по 31.08.2026 на підставі рішення від 10.05.2022 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, останньому призначено і в подальшому безпідставно виплачено на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощад Банк» на ім`я ОСОБА_4 , пенсію як особі з інвалідністю III групи від імені держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на загальну суму 141182 гривень, спричинивши тим самим державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні грошовими коштами державного бюджету шляхом обману (шахрайстві), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Обвинувачений також зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється та просить суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала цивільний позов в повному обсязі, щодо призначення покарання ОСОБА_4 покладалася на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України, та отримавши на це їх згоду, визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК України є правильною, оскільки останній заволодів грошовими коштами державного бюджету шляхом обману.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, скоєне обвинуваченим ОСОБА_4 , є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_4 є пенсіонером, щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Крім того, в межах даного кримінального провадження представником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 141 182 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що цивільний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, в розмірі 141 182 грн. необхідно задоволити, оскільки обвинувачений у судовому засіданні визнав свою вину та не заперечував проти задоволення цивільного позову.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 50, 65, 190 КК України, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Цивільний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області матеріальну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 141 182 (сто сорок одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 00 коп.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме:

оригінал «Пенсійне посвідчення» серії НОМЕР_2 від 27.04.2022; копію квитанції –залишити в матеріалах кримінального провадження №12026142410000188 від 10.09.2026.

пенсійну справу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – залишити в матеріалах кримінального провадження №12025142410000320 від 02.10.2025.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1