Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №461/6803/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6803/26

Провадження №3/461/2485/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року суддя Галицького районного суду м.Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Кремінець К.Я., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Левицького І.В., представника Львівської митниці Лубоцького Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст.473 Митного кодексу України -

в с т а н о в и в:

згідно протоколу про порушення митних правил №1187/UA209000/2026 від 20.07.2026, 20 липня 2026 року в ході здійснення митного контролю міжнародних поштових відправлень, в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці, за результатами спрацювання СУР було проведено митий огляд МПВ за № UA3226626MN00110G та виявлено не задекларовані товари, які не відповідають даним зазначених у товаросупровідних документах митної декларації форми CN23 № UA3226626MN00110G, відправником зазначеного МПВ, яка надійшла з Республіки Польща, виступає ОСОБА_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , отримувачем: - ОСОБА_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , ( НОМЕР_1 .

Згідно митної декларації форми CN23 № UA3226626MN00110G, відправник зазначив, що у міжнародному поштовому відправленні пересилає: запчастина до електроніки 2шт.

Під час огляду міжнародного поштового відправлення - посилки CN23 № UA3226626MN00110G, було виявлено незадекларований товар, а саме: Годинник з маркуванням на коробці «Vertu, watch H1, product code: SW-WD-004-02-HW, PREMIUM MODEL STAINLESS STEEL-RG WHITE RUBBER, SN:CF6B5E, 6972845317244» в заводському упакуванні, новий 1 шт. Виявлений товар знаходився в поштових відправленнях без будь-якого приховування.

Відповідно до висновку спеціальної лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України від 21.08.2026 №1420003400-0890, загальна вартість предметів правопорушення становить 156 996,69 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , вчинив дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів, шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч. 1 ст. 473 МК України.

15.09.2026 представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Левицький І.В. через канцелярію суду подав заперечення, в яких просить закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю у його діях складу і події адміністративного правопорушення, а вилучений товар – повернути ОСОБА_1 . В обгрунтування заперечень зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняв правопорушення, передбаченого ч.1 ст.473 МК України. Належні та допустимі докази його вини у матеріалах справи відсутні. Митна декларація, на яку посилається митний орган, ним не заповнювалася, не підписувалася та не подавалася, а будь-яких осіб на здійснення декларування від його імені він не уповноважував. Крім того, ОСОБА_1 у період оформлення відправлення (22.06.2026 до 01.08.2026) в Республіці Польща не перебував, а зазначені в документах польські адреса та відправник фактично пов`язані з компанією Trade 44. Також вказує, що ОСОБА_1 22.06.2026 на інтернет сайті здійснив замовлення, придбав та оплатив годинник Vertu, вартістю 104 699 грн, з його доставкою в місто Тернопіль, вул. Текстильна 2А. Посилка UA3226626MN00110G була сформована та відправлена з Китаю, а не з Польщі. Після отримання інформації про те, що у супровідних документах товар зазначено як «частини до електроніки» вартістю 28 доларів США, ОСОБА_1 звернувся до продавця та вимагав виправити недостовірні відомості, зазначити фактичний товар і його повну вартість, категорично відмовившись від заниження вартості, оскільки він завжди сплачує всі податки. Разом з тим, сума можливих митних платежів є незначною у співвідношенні із загальною вартістю придбаного ОСОБА_1 товару (годинника). За таких обставин отримання будь-якої істотної майнової вигоди шляхом несплати відповідних митних платежів не мало для нього очевидної економічної доцільності. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 є підприємцем, власником ПП «Фабрика меблів Нова», а також волонтером і благодійником, який систематично та активно надає матеріальну і фінансову допомогу Збройним Силам України.

Таким чином, саме продавець/відправник без відома ОСОБА_1 зазначили у супровідних документах недостовірні відомості щодо найменування та вартості товару. Доказів того, що ОСОБА_1 мав умисел на внесення неправдивих відомостей до митних документів або ухилення від сплати митних платежів, матеріали справи не містять. Навпаки, його листування з продавцем підтверджує вжиття ним заходів для виправлення недостовірних відомостей та готовність сплатити належні митні платежі.

За таких обставин, представник вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України, у зв`язку з чим просить закрити провадження у справі, а вилучений товар повернути останньому. На підтвердження зазначеного долучає копії відповідних документів.

15.09.2026 ОСОБА_1 через канцелярію суду подав пояснення, в яких зазначає, що він не відправляв жодних посилок з Республіки Польща від свого імені на своє ім`я в Україну, не заповнював і не просив нікого заповнювати від свого імені жодних митних декларацій/супровідних документів про те, що годинник, який йому направляється з Китаю в Україну є «аксесуарами для електроніки» вартістю 28 доларів. Вказує, що він не вчиняв жодних неправомірних дій, придбав годинник у інтернет-магазині, як подарунок для онуки, і не намагався уникнути від сплати за нього митних платежів. Вказує, що на нього намагаються перекласти відповідальність за дії продавця та поштового оператора, яких він не уповноважував вносити неправдиві дані у митні декларації, оскільки дізнавшись про вчинення останніми дій щодо надання неправдивих документів і заниження вартості посилки, він просив їх все невідкладно виправити, так як не хоче мати проблем з митницею і завжди сплачує всі податки. Відтак просить прийняти суд справедливе рішення та закрити відносно нього адміністративне провадження.

В судовому засіданні представник Львівської митниці Лубоцький Б. вважав вину ОСОБА_1 доведеною повністю, просив притягнути його до адміністративної відповідальності.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Левицький І.В. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.473 Митного кодексу України заперечив, просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також представника Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.236 Митного Кодексу України декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником, одержувачем (відправником). Декларування товарів, зазначених у частині першій статті 234 цього Кодексу, здійснюється одержувачем (відправником) шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа чи іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінювати, у тому числі з використанням інформаційних технологій, або оператором поштового зв`язку чи експрес-перевізником шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Згідно ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно абзацу 8 пункту 2 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21.05.2012 (із змінами і доповненнями) товари декларуються шляхом подання митному органу митної декларації CN 22 чи CN 23 за формою, встановленою актами Всесвітнього поштового союзу.

Відповідно до абзацу 6 пункту 9 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21.05.2012 (із змінами і доповненнями) митна декларація CN 22 чи CN 23 подається оператором поштового зв`язку митному органу в електронній формі з використанням інформаційних технологій або паперовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 473 МК України, відповідальність настає за пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, наявність, найменування або назва, кількість яких не відповідає даним, заявленим у митній декларації або в інших документах, що відповідно до законодавства України з питань митної справи замінюють митні декларації, товаросупровідних та/або комерційних документах (крім товарів, зазначених у частині другій цієї статті).

У відповідності до вимог ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

В обґрунтування висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.473 МК України, митним органом суду надано наступні досліджені в процесі розгляду справи докази: протокол про порушення митних правил №1187/UA209000/2026 від 20.07.2026; митну декларацією форми CN23 № UA3226626MN00110G, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 20.07.2026, опис предметів від 20.07.2026, службову записку, постанову про призначення експертизи в справі про порушення митних правил №1187/UA209000/2026 від 23.07.2026; висновок СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0890 від 21.08.2026, відповідно до якого ринкова вартість вилученого товару, у справі про порушення митних правил №1187/UA209000/2026 станом на 20.07.2026, становить 156 996,69 грн., службову записку.

Вказані докази були безпосередньо досліджені та перевірені судом в процесі розгляду справи у присутності учасників даного провадження.

Також, під час розгляду справи досліджено долучені до заперечень представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокатом Левицьким І.В.: інтернет замовлення ОСОБА_1 від 22.06.2026, банківська квитанція про оплату замовлення на суму 104 699 грн., трекінг поштового відправлення UA3226626MN00110G з Китаю в Україну, декларацію CN 22 до посилки UA3226626MN00110G, відповідно до якої відправник Rossan Express, отримувач: ОСОБА_1 , витяги з реєстру підприємств та офіційних інтернет сторінок компаній Trade44, Росан, Meest China, листування ОСОБА_1 з продавцем годинника та компанією Міст, подяки ОСОБА_1 від ЗСУ.

Згідно положень ст.488 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч.2 ст.486 МК України, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

В силу вимог ст.508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, зокрема, опитуються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, інші особи; витребовуються документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії чи витяги з них; вчиняються інші процесуальні дії, під час яких складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно наведених вище положень ст.508 Митного кодексу та ст.251 КУпАП вбачається, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, висновок про наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд виходить із того, що сам по собі факт виявлення в міжнародному поштовому відправленні товару, найменування якого не відповідає відомостям, зазначеним у митній декларації, не є достатнім для висновку про вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України.

Диспозиція ч. 1 ст. 473 МК України пов`язує адміністративну відповідальність із фактом пересилання через митний кордон України в міжнародному поштовому або експрес-відправленні товарів, наявність, найменування або кількість яких не відповідає заявленим у відповідних документах відомостям.

Отже, для притягнення конкретної особи до відповідальності необхідно встановити не лише сам факт невідповідності зазначених відомостей митної декларації, а й те, що саме ця особа здійснила дії, з якими закон пов`язує відповідальність за таке порушення.

При цьому, досліджені судом докази свідчать про наявність істотних розбіжностей між відомостями, покладеними митним органом в основу протоколу, та фактичними обставинами придбання і пересилання товару. Зокрема, з документів щодо замовлення товару вбачається, що 22.06.2026 ОСОБА_1 придбав через мережу Інтернет годинник Vertu та оплатив його вартість у розмірі 104 699 грн. Відомості трекінгу поштового відправлення UA3226626MN00110G свідчать про його переміщення з Китаю, тоді як у протоколі та митній декларації як країну та місце відправлення зазначено Республіку Польща, а ОСОБА_1 зазначено відправником.

Крім того, у матеріалах справи наявна декларація CN22, відповідно до якої відправником зазначено Rossan Express, а одержувачем — ОСОБА_1 , що також не узгоджується з даними митної декларації CN23, на яку посилається митний орган як на документ, що містить недостовірні відомості.

Наведені розбіжності мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки ставлять під сумнів встановлений митним органом факт того, що саме ОСОБА_1 був особою, яка здійснювала відправлення товару з території Республіки Польща та подавала або надавала відомості для митного декларування. При цьому митним органом не надано доказів, які б усували зазначені суперечності та достовірно встановлювали порядок формування відправлення і походження внесених до CN23 відомостей.

Оскільки зазначення у митній декларації форми CN23 прізвища та інших персональних даних ОСОБА_1 як відправника не може автоматично ототожнювати його з особою, яка фактично внесла до митного документа недостовірні відомості або уповноважила іншу особу на їх внесення. Такий документ підтверджує наявність відповідних відомостей у митній документації, однак сам по собі не підтверджує обставин їх внесення конкретною особою.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що саме ОСОБА_1 вчинив дії, які утворюють об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України. Зокрема, не встановлено та не доведено, що саме ОСОБА_1 здійснював декларування відправлення, заповнював митну декларацію, вносив до неї відомості про товар та його вартість або уповноважував іншу особу здійснити такі дії від його імені.

Наявність у матеріалах справи митної декларації із зазначенням ОСОБА_1 як відправника сама по собі не підтверджує факту вчинення ним відповідних дій та не доводить його вини. Разом з тим, сукупність наданих доказів — відомості про відсутність ОСОБА_1 у період формування відправлення замовлення у Республіці Польща, документи щодо придбання та оплати годинника, трекінг відправлення, листування з продавцем та копія декларації CN22 — свідчить про інші фактичні обставини переміщення товару та про те, що недостовірні відомості були внесені до супровідних документів без його відома.

Крім того, після того як ОСОБА_1 дізнався про зазначення в супровідних документах недостовірних відомостей щодо найменування та вартості товару, він неодноразово вимагав від продавця їх виправлення та наполягав на зазначенні фактичної вартості придбаного товару, що додатково спростовує наявність у нього умислу на вчинення правопорушення.

Відтак, митним органом не доведено, що ОСОБА_1 особисто формував міжнародне поштове відправлення в Республіці Польща, подавав оператору поштового зв`язку відомості для заповнення митної декларації форми CN23, зазначав у митній декларації товар як «запчастина до електроніки 2 шт.» або визначав його вартість у розмірі, зазначеному в декларації. Так само не встановлено, що він уповноважував продавця, поштового оператора чи будь-яку іншу особу діяти від його імені при декларуванні товару та надавати митному органу недостовірні відомості.

Так, відповідно до ч.1 cт.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП закріплено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї, дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.508 МКУ та ст.251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а фактично являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Водночас, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

У справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у праві №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено належними та допустимими доказами необхідного причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та зазначенням у митній декларації недостовірних відомостей про фактичний товар. Не доведено також, що саме ОСОБА_1 здійснював пересилання товару в тому розумінні, в якому такі дії охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 473 МК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на встановлені судом обставини провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 473 МК України підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення ст. 283 КУпАП та ст. 527 МК України, вилучений у межах даного провадження товар (годинник) підлягають поверненню власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 247, 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст.ст. 473, 487, 495, 522, 524, 526, 527, 528 МК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.473 МК України - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі вилучений товар відповідно до протоколу №1187/UA209000/2026 від 20.07.2026.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Зубачик Н.Б.