Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №712/16561/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 712/16561/25

Провадження № 22-ц/821/1050/26

Категорія: 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шахова Олександра Миколайовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 103103220, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 10 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

30.11.2021 було укладено Договір № 30-11-65, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за Кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 103103220.

10.01.2023 було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 103103220.

Таким чином, позивач вважає, що ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за Договором № 103103220.

Станом на день подачі позову, заборгованість по Договору відповідачем не погашена, проценти за користування кредитними коштами не сплачені, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість 68 900,00 грн, з яких 10 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 57 900,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1 000,00 грн заборгованість за комісіями.

Посилаючись на вищевказані обставини, ТОВ «Коллект Центр» просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 103103220 від 10.08.2021 у розмірі 68 900,00 грн та понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси області від 18 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 103103220 від 10.08.2021 у розмірі 45 500,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 641,60 грн, а всього стягнуто 48 141,60 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Компенсовано ТОВ «Коллект Центр» за рахунок коштів державного бюджету судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 599,75 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки відповідачем не було внесено коштів для пролонгації Договору на пільгових умовах до 09.09.2021, але й не погашено заборгованості за Кредитним договором, то після цієї дати внаслідок продовження фактичного користування кредитними коштами позичальником відбулась автоматична пролонгація терміну дії Кредитного договору на стандартних умовах на 60 діб у сукупності, тобто по 08.11.2021 включно.

Крім того, судом зазначено, що вимоги про стягнення процентів, нарахованих понад 90 денний строк (30 днів строк кредитування, 60 днів пролонгація строку кредитування) у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв та не обґрунтував такі вимоги в позовній заяві, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про нарахування відсотків у строк поза межами строку кредитування 08.11.2021 є безпідставними.

Щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу зауважив, що наведений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката, з огляду на невелику складність справи, є надмірним та за умови задоволення позову в повному обсязі, обґрунтований розмір таких витрат мав би складати 4 000 грн. Проте з огляду на часткове задоволення позову у розмірі 66,04%, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 641,60 грн витрат на правничу допомогу, що є пропорційним до задоволених вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

30 березня 2026 року, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Шахов О. М.подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2026 рокув частині стягнення з відповідача 30 000,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками та ухвалити в цій частині нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що при вирішенні питання щодо стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватися чітко визначеними сторонами умовами Договору від 10.08.2021. Зокрема, йдеться про строк його дії тривалістю 30 днів та суми загального розміру кредиту і загальних витрат позичальника в сумі 5 500,00 грн: 4 500,00 грн процентів за користування кредитом і 1 000,00 грн комісії за його надання, а також суми кредиту у 10 000,00 грн, про що зазначено у Договорі від 10.08.2021.

Крім того, скаржник також вважає, що первісний кредитор як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, спонукав його до укладення договору на вкрай невигідних умовах, які позичальник не міг належним чином оцінити. Це підтверджується тим, що за Договором від 10.08.2021 річна процентна ставка становить 20 587.00 %.

Враховуючи викладене, вважає, що суд першої інстанції в частині нарахування 30 000 грн як відсотків за користування кредитом, які були нараховані поза строком кредитування на заперечення сторони відповідача щодо їх стягнення уваги не звернув та безпідставно стягнув зазначену заборгованість.

Відзив на апеляційну скаргу

29 квітня 2026 року на адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Коллект Центр» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси - без змін.

Зазначено, що сторонами було погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. До того ж, сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації Договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін.

Вказано, що підписанням спірного Договору відповідач погодився на вищезазначені умови. Отже, ним було надано згоду, в тому числі на автопролонгацію Договору у разі наявності заборгованості.

Таким чином, позивач вважає, що заборгованість за відсотками нараховано відповідно до умов укладеного Договору, погоджених сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

Судом встановлено, що 10.08.2021 ОСОБА_1 через сайт tengo.ua звернувся з анкетою-заявою на кредит № 103103220, зазначивши особисті данні.

Згідно умов Договору про споживчий кредит № 103103220 (індивідуальна частина) від 10.08.2021, ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 10 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, що передбачені Договором.

Пунктами 1.3.-1.4. Договору передбачено, що кредит надається строком на 30 днів із 10.08.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 09.09.2021.

Згідно з п. 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту - 1 000 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 4 500 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6. Договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 %від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. п. 1.5.1.-1.5.2. Договору в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3. Договору.

Згідно з п. 2.2.3. Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3., запропонована позичальнику зі знижкою, є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. Договору. Якщо визначена п. 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно з п. 2.3.1.2. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6. та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2. Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Відповідно до п. 2.3.1. продовження вказаного в п. 1.3. Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових умовах або стандартних (базових) умовах, наступним чином: пролонгація на пільгових умовах (п. 2.3.1.1.) та пролонгація на стандартних умовах (п. 2.3.1.2.).

Пунктом 2.3.1.1 Договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці, згідно з якої в разі продовження строку на 3 дні - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3 %, у разі продовження на 7 днів - 5%, продовження на 15 днів - 10 %. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною в п. 1.5.2. Договору.

Відповідно до п. 6.8 розділу 6 Правил графік розрахунків (платежів) оновлюється товариством кожного разу при зміні у відомостях, що складають його зміст, внаслідок часткового погашення кредиту та/або продовження строку кредитування та доступний позичальнику через Особистий кабінет. У випадку коли Позичальник прострочив виконання зобовязань за договором, внаслідок чого змінюється розмір його заборгованості, графік оновлюється у дату платежу за кредитами Installment та може не оновлюватись за кредитами PDL. У такому разі позичальнику в особистому кабінеті доступна лише загальна сума заборгованості. Форма/вид оновленого графіку розрахунків (платежів), що доступний позичальнику в особистому кабінеті, може візуально відрізнятись від того, що наведений у Додатку № 1 до індивідуальної частини кредитного Договору із збереженням даних про кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення.

Згідно із п. 6.10 розділу 6 Правил за кредитами PDL позичальник має право продовжити строк кредитування, далі - пролонгація, на стандартних або пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.10.1.1. розділу 6 Правил пролонгація на пільгових умовах на певну кількість днів можлива, якщо інформація про можливість та умови пролонгації доступна позичальнику на сайті Товариства або в програмно-технічних комплексах самообслуговування учасників платіжних систем чи інших осіб з якими товариство уклало відповідні угоди. Товариство розміщує інформацію про можливість пролонгації на пільгових умовах виходячи з положень внутрішніх документів та клієнтської історії позичальника в товаристві. Відсутність розміщеної Товариством інформації про можливість пролонгації означає неможливість для позичальника продовжити строк кредитування на пільгових умовах. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за відсотковою ставкою визначеною в п. 1.5.2. індивідуальної частини Договору.

Пунктом 6.10.1.2. розділу 6 Правил передбачено, що для пролонгації PDL кредиту на пільгових умовах позичальник має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту. Змістом розміщеної Товариством інформації про можливість пролонгації PDL кредиту, згідно п. 6.10.1. цих Правил, також може бути передбачено умову щодо сплати позичальником певної частки нарахованих процентів/комісій та/або повернення певної частини кредиту. Загальна сума перелічених вище складових становить платіж, необхідний для продовження строку кредитування позичальником на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.10.1.3 розділу 6 Правил для пролонгації PDL кредиту на пільгових умовах позичальник на сайті товариства або за допомогою програмно-технічних комплексів самообслуговування, що мають відповідні функціональні та програмні можливості, самостійно обирає серед доступних можливостей найбільш вигідний/бажаний для себе варіант, що містить суму для сплати, розраховану в порядку визначеному п. 6.10.1.2 цих Правил та період, на який продовжується строк кредитування.

Згідно з п. 2.3.1.2. Договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитним коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом період на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6. договору. У випадку, якщо позичальник протягом період на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до п. 7.1 Договору строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього Договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей Договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника.

Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього Договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 6.4. Договору укладення кредитодавцем Договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом Договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

10.08.2021 ОСОБА_1 було ідентифіковано первісним кредитодавцем ТОВ «Мілоан» - шляхом акцепту договору позичальником із використанням ним одноразового ідентифікатора S83378 на його мобільний телефон НОМЕР_1 .

10.08.2021 на власний картковий рахунок ОСОБА_1 отримано від ТОВ «Мілоан» грошові кошти у розмірі 10 000 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

30.11.2021 укладено Договір № 30-11-65, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за Кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 103103220 у розмірі 25 900 грн, з яких тіло кредиту - 10 000 грн, проценти - 14 900 грн, комісія - 1 000 грн.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10.01.2023, крім заборгованості в розмірі 14 900 грн, також нараховано заборгованість за процентами за період із 30.11.2021 року по 23.02.2022 у розмірі 43 000 грн.

10.01.2023 укладено Договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за Кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 103103220 у розмірі 68 900 грн, з яких тіло кредиту - 10 000 грн, проценти - 57 900 грн, комісія - 1 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , складеного ТОВ «Коллект Центр», станом на 19.11.2025 заборгованість становить 68 900 грн, з яких тіло кредиту - 10 000 грн, проценти - 57 900 грн, комісія - 1 000 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а саме в частині стягнення з відповідача 30 000 грн заборгованості за нарахованими відсотками за спірним Договором, відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. ст. 509-510, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (ст. ст. 525, 625 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки Кредитний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), то без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, із наведеного слідує, що відповідачем укладено із ТОВ «Мілоан» електронний Договір, який він підписав у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому спірний Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Крім того, факт укладення Кредитного договору та отримання кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн відповідачем не заперечується, однак, він вважає, що позивачем нарахування відсотків за користування кредитними коштами було визначено в значно більшому розмірі, ніж визначено Договором та здійснено поза межами кінцевого строку кредитування та за відсутності правової підстави для цього.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно Договору про споживчий кредит № 103103220 (індивідуальна частина) від 10.08.2021 сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн, кредит надається строком на 30 день з 10.08.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 09.09.2021 (п. п. 1.3. - 1.4. Договору).

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5 500,00 грн у грошовому виразі та 20,587.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 Договору.

Орієнтовна загальна вартість кредиту позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 15 500,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кошти в день укладення цього Договору, а строк кредитування залишить не змінним та що кредитодавець та позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості у термін, вказаний в п. 1.4. Договору (п. 1.5. Договору).

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 4 500 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6. Договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 %від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до Розділу 2 Договору «Умови виконання», сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Договір передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6 Договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (п. 2.3.1.2. Договору).

Отже, оскільки відповідач протягом 30 днів не повернув суму кредиту, тому за умовами Договору відбулось збільшення строку кредитування до 60 днів.

З викладеного слідує, що загальний строк кредитування за Договором № 103103220 від 10.08.2021 складає 90 днів, з яких 30 день нараховується 1,5 % у день, а за наступних 60 днів 5% у день.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з розрахунком суду першої інстанції, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 103103220 за період з 10 серпня 2021 року по 09 вересня 2021 року (30 днів) становить: 15 500 грн (10 000 грн (тіло кредиту) + 4 500 грн (проценти за користування кредитом) + 1 000 грн (комісія)), а за період із 10 вересня 2021 року по 08 листопада 2021 року (60 днів) - ще 30 000 грн (10 000 грн (тіло кредиту) х 5% (стандартна (базова) ставка) х 60 днів).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 103103220 від 10.08.2021 у розмірі 45 500,00 грн (заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн, заборгованість по процентам 34 500,00 грн, 1 000,00 грн заборгованість по комісії).

У зв`язку з вище викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, зокрема в частині нарахування відсотків, врахувавши умови Договору, дійшов вірного висновку, щодо нарахування відсотків в межах строку кредитування, з урахуванням саме умов Кредитного договору.

Також є необґрунтованими доводи скаржника, що позивачем не було доведено пролонгацію строку кредитування по Кредитному договору, оскільки умовами Договору передбачено пролонгацію строку кредитування, про що вказано вище.

Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Інші доводи, наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Шаховим О. М. в апеляційній скарзі, були предметом апеляційного перегляду, проте суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шахова Олександра Миколайовича - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 22 вересня 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Ю. В. Сіренко