Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №333/11833/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/11833/26

Провадження № 3/333/356/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова Ірина Йосипівна, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , має інвалідність 3-ї групи, -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

30.11.2025 року о 14.00 год. по вул. Оріхівське шосе, біля б. 14-а в м. Запоріжжі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21140, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820. Результат огляду – 0,44 проміле (тест 3712). Своїми діями ОСОБА_1 порушив положення п. 2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце слухання справи обізнаний.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Михайлов Д.О., який брав участь в режимі відео конференції, клопотав про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу інкримінованого правопорушення посилаючись на наступне. Згідно відеозапису (14:09 година) підставою для перевірки працівниками поліції ОСОБА_1 на стан алкогольного сп?яніння стало те, що працівник поліції почув запах алкоголю з транспортного засобу . Однак, такої ознаки згідно інструкції не передбачено. Що стосується запаху з порожнини рота, то працівник поліції декілька разів просив ОСОБА_1 зробити видих в його сторону, оскільки відповідного запаху не було. Також, працівник поліції оголосив про інші ознаки алкогольного сп?яніння, зокрема, виражене тремтіння пальців рук та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. З цього приводу слід зазначити наступне: відповідна перевірка тремтіння пальців рук взагалі не проводилась, а тому виникає питання, яким чином працівник поліції встановив наявність такої ознаки незрозуміло. Крім того, після озвучення такої ознаки ОСОБА_1 самостійно протягнув руки вперед, щоб підтвердити відсутність тремтіння пальців рук, однак працівник поліції навіть не звернув на це уваги. Що стосується такої ознаки як різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, то згідно долученого відеозапису обличчя ОСОБА_1 є природнього/звичайного кольору, ніякого почервоніння або блідості відеозаписом не зафіксовано. Вказані ознаки алкогольного сп`яніння начебто виявлені у ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, а відтак у працівника поліції були відсутні достатні та обґрунтовані підстави для ініціювання проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із залученням технічних засобів. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи за загальним захворюванням та має низку тяжких захворювань, зокрема гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, гіпертрофію лівого шлуночка, дифузний кардіосклероз, хронічну обструктивну хворобу легень та первинний коксартроз. У зв`язку із зазначеними захворюваннями він перебуває на постійному медикаментозному лікуванні та змушений систематично приймати значну кількість лікарських засобів. Зокрема, для лікування захворювань органів дихання ОСОБА_1 призначено препарат «Спірива», діючою речовиною якого є Тіотропію бромід. Даний препарат дає такі побічні ефекти, як фібриляція передсердь, тахікардія, відчуття серцебиття, нечіткість зору; підвищення внутрішньоочного тиску. Через що ОСОБА_1 також вживає серцеві препарати. З огляду на стан здоров`я та постійне перебування в умовах значного нервового напруження, він застосовує заспокійливі лікарські засоби, зокрема корвалол, валокордин та настоянку валеріани. При цьому сам ОСОБА_1 категорично заперечував вживання алкогольних напоїв, що підтверджується його послідовними поясненнями працівникам поліції безпосередньо під час події. Важливим є також контекст, у якому відбувалися події. ОСОБА_1 проживає у с. Веселянка Запорізької області, яке знаходиться у безпосередній близькості до району бойових дій. 30 листопада 2025 року внаслідок застосування російськими військами керованих авіаційних бомб поблизу його місця проживання виникла безпосередня загроза його життю та здоров`ю. За словами ОСОБА_1 , після вибухів та попередження українських військовослужбовців про очікуване масоване застосування КАБів він був змушений залишити місце свого проживання та прямувати до м. Запоріжжя, хоча за звичайних обставин того дня не мав наміру сідати за кермо. Саме внаслідок пережитого стресу, вибухів, страху за власне життя та необхідності терміново залишити небезпечну територію ОСОБА_1 застосував заспокійливі краплі, зокрема, корвалол. Про це він неодноразово повідомляв працівникам поліції вже під час зупинки транспортного засобу, пояснюючи причину свого стану та наголошуючи на тому, що алкогольних напоїв не вживав. При цьому відповідно до складу лікарського засобу «Корвалол» допоміжною речовиною препарату є етанол 96 %. Зокрема, 1 мл розчину, що відповідає 26 краплям препарату, містить діючі речовини етиловий ефір б-бромізовалеріанової кислоти, фенобарбітал та олію м`яти, а також як допоміжну речовину — етанол 96 %. За таких обставин, сам факт виявлення за допомогою приладу «Drager» певної концентрації парів алкоголю у видихуваному повітрі ще не дозволяє автоматично зробити висновок про вживання особою алкогольних напоїв та перебування її у стані алкогольного сп`яніння. Водночас після проведення огляду за допомогою «Drager» ОСОБА_1 не сприйняв такий результат як підтвердження факту вживання ним алкоголю, а навпаки — висловив очевидне здивування отриманим показником та повторно заперечив факт вживання алкогольних напоїв. Така поведінка є логічною з огляду на його фактичний стан, пояснення щодо прийому лікарських та заспокійливих засобів і попередні неодноразові заперечення вживання алкоголю. За таких обставин показник 0,44 ‰, який має незначне відхилення від норми та допустимої похибки приладу, не може оцінюватися ізольовано від усіх інших обставин події. Наявність у ОСОБА_1 відповідних захворювань, постійної медикаментозної терапії, застосування безпосередньо перед оглядом лікарських засобів, а також його послідовні пояснення щодо причин їх прийому об`єктивно вимагали від працівників поліції особливо ретельного з`ясування причин отримання позитивного результату та, щонайменше, належного роз`яснення можливості проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Таким чином, у даному випадку суд має оцінити не лише саму цифру «0,44 %», а весь комплекс обставин, за яких вона була отримана: відсутність у ОСОБА_1 наміру вживати алкоголь, його категоричні та послідовні заперечення вживання спиртних напоїв, наявність тяжких захворювань та постійного медикаментозного лікування, прийом заспокійливих засобів безпосередньо перед керуванням у зв`язку з реальною загрозою життю, а також його очевидне здивування результатом огляду та сумнів у його достовірності. Відтак вважає, що результат вимірювання «Drager» у конкретних обставинах цієї справи не може розглядатися як беззаперечний доказ перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки органом, який склав протокол, не було спростовано об`єктивно повідомлену водієм обставину прийому спиртовмісного лікарського засобу безпосередньо перед проведенням огляду та не було направлено до медичного закладу, як це передбачено КУпАП при наявності заперечення водія з результатами огляду. Згідно з відеозаписом о 14 год. 46 хв. працівник поліції надає ОСОБА_1 акт огляду та повідомляє про необхідність поставити підпис, при цьому лише вказує місце для його проставлення. Водночас працівник поліції не роз`яснює ОСОБА_1 , що підпис ставиться саме у графі «з результатом огляду згоден» та що таким підписом особа підтверджує свою згоду з результатом огляду. За таких обставин сам факт проставлення підпису не може автоматично свідчити про усвідомлену та безумовну згоду особи з результатом огляду. Більше того, протягом усього спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 послідовно заперечував факт вживання алкогольних напоїв, а після отримання результату «Drager» 0,44 % висловив очевидне здивування та поставив під сумнів його достовірність. На пряме запитання працівника поліції про згоду з результатом ОСОБА_1 не надав чіткої та однозначної відповіді, а його висловлювання «та згоден, але ну так» у контексті всієї розмови свідчить саме про сумнів щодо результату, а не про його безумовне визнання. З огляду на вказане, даний акт не є належним доказом у справі. На адвокатський запит було отримано відповідь від ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» за №787-06 від 05.06.2026 року. Згідно наданої відповіді інформація щодо газоаналізатору для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6820 серійний заводський №ARHF-0225, в базі приладів уповноваженого сертифікованого сервісного центра Drager нашої Компанії відсутня - тобто, такий прилад офіційно в Україну не постачався та до сервісного центру для виконання операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка» жодного разу не надходив. Наша Компанія, як уповноважений представник виробника Drager в Україні, повідомляє, що за таких обставин прилад Drager Alcotest 6820 серійний заводський №ARHF-0225 не має законних підстав використовуватись на території України. Таким чином, даний письмовий документ містить посилання на прилад вимірювальної техніки, який відсутній в базі даних уповноваженого представника та офіційного ексклюзивного дистриб`ютора європейського виробника концерну Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) в Україні. Також адвокат клопотав у разі визнання його підзахисного винним у вчиненні інкримінованого правопорушення призначити покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, а саме, врахувати, що ОСОБА_1 має ряд хронічних захворювань та інвалідність 3-ї групи, його місцем мешкання є село, яке перебуває в зоні активних бойових дій, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

Вислухав пояснення адвоката Михайлова Д.О., дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшла до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, наркотичного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 7 Розділу 1, пунктами 1-3 Розділу 2 Інструкції № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 3Розділу 1 Інструкції № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 9 Розділу 2 вищезазначеної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п. 7 другого розділу вищезазначеної Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.11.2025 року серії ЕПР1 №527876, у вищезазначені час та місці ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результату огляду на стан сп`яніння, проведеного з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» від 30.11.2025 р.; відеозапису з боді-камери працівників поліції та їх рапорту, які оцінювалися судом, як кожен окремо та і сукупності, вбачається, що 30.11.2025 р. у зазначені вище час та місці працівниками поліції зупинений вищевказаний транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . При спілкуванні з даним водієм, в результаті поверхневого огляду працівниками поліції, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, в зв`язку з чим йому було пред`явлено вимогу пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, у встановленому законодавством порядку, за допомогою спеціального технічного засобу Алкотест Драгер №6820 прилад №ARHЕ-0225. За результатами огляду на стан сп`яніння з використанням вищевказаного спеціального технічного приладу, виявлено наявність у ОСОБА_1 алкогольного сп`яніння –0,44 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, зокрема і проставленням свого підпису в зазначеному Акті, в графі «З результатами згоден». Пройти повторний огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не виявляв бажання.

Посилання адвоката Михайлова Д.І. щодо неналежності доказу – висновку за результату огляду на стан сп`яніння, проведеного з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» від 30.11.2026 р., оскільки він відсутній в базі даних уповноваженого представника та офіційного ексклюзивного дистриб`ютора європейського виробника концерну Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) в Україні, суд вважає не переконливими та голослівними. Надана адвокатом відповідь від імені ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» стосується іншого приладу за номером №ARHF-0225, при цьому огляд на стан сп`яніння проводився за використанням спеціального технічного засобу Алкотест Драгер №6820 прилад №ARHЕ-0225, крім того дана письмова відповідь надана адвокатом не в повному обсязі та не містить підпису відповідальної особи, яка надавала відповідь на запит адвоката. Таким чином, суд дійшов висновку про неналежність даного доказу.

Посилання адвоката Михайлова Д.О. щодо відсутності ознак та стану алкогольного сп`яніння спростовуються належними доказами у справі: вищевказаним Актом огляду та результатами огляду на стан сп`яніння, проведеного з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» від 30.11.2025 р.

Посилання адвоката Михайлова Д.О. щодо непогодження ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп`яніння спростовується підписом останнього в зазначеному Акті огляді у відповідній графі, в якій надрукована графа «з результатами згоден», які ОСОБА_1 не міг не прочитати перед проставленням підпису, крім того останній не зазначив про будь-які зауваження щодо проходження огляду на стан сп`яніння в протоколі про адміністративні правопорушення. Чіткої незгоди з результатами огляду ОСОБА_1 не виявляв. Заяв про повторне проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 працівникам поліції не заявляв, що також підтверджує його згоду з результатом даного огляду.

Вживання алкогольних напоїв, спиртовмісних ліків водієм, яким керує джерелом підвищеної небезпеки, що внаслідок порушення водієм правил дорожнього руху в стані алкогольного сп`яніння, може спричинити шкоду життю та здоров`ю інших людей, не допускається з будь яких обставин, навіть поважних.

Відповідно до довідки Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, не притягувався, посвідчення водія не отримував.

Оцінивши вищевказані докази, як кожен окремо та і в їх сукупності, суд виснує, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, підстави для закриття провадження із заявлених адвокатом Михайловим Д.О. обставин, відсутні.

При визначенні виду та міри адміністративного стягнення суд, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують його відповідальність.

Вирішуючи вимоги адвоката Михайлова Д.О. про застосування принципу індивідуалізації покарання в частині призначення судом додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч.ч.2-4 ст.30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті. Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено безальтернативне стягнення для водіїв - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст.130 КУпАП, є найбільш серйозним порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, з огляду на можливі небезпечні наслідки, які можуть настати від такого правопорушення як для самого правопорушника так і для інших осіб. Тому суд не вправі в цьому випадку накласти на правопорушника інше стягнення, ніж передбачено ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст. 130, 276-284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

В клопотанні представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Д.О. про закриття провадження на підставі ст.247 КУпАП – відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (Реквізити для сплати штрафу: Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієїпостанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Ірина Йосипівна Наумова