Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №333/4709/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/4709/26

Номер провадження 1-кп/333/756/26

ВИРОК

іменем України

17 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за №12026082040000546 від 09.04.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню освіту, одружений, не має на утриманні неповнолітніх або малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

09.04.2026 о 08.00 год. співробітники Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (далі — УПП в Запорізькій області ДПП) — патруль з позивним «ХИЖАК 252», інспектор роти №2 батальйону №2 полку УПП в Запорозькій області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_7 разом із заступником командира роти №2 полку УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_8 на службовому автомобілі марки «Toyota», моделі «Prius» з державним номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні, з розпізнавальними написами «ПОЛІЦІЯ», заступили на чергування з охорони громадського порядку на території Шевченківського, Олександрівського та Космічного районів міста Запоріжжя, при цьому знаходились у форменому одязі працівника поліції та виконували покладені на них службові обов`язки зі здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиненню таких правопорушень та вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, охорони громадського порядку, шляхом патрулювання території оперативного обслуговування м. Запоріжжя відповідно до покладених на них завдань, передбачених положеннями Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015.

Так, 09.04.2026 о 11 год. 44 хв. патрулем з позивним «ХИЖАК 252» у порядку ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію України» зупинено транспортний засіб, автомобіль «Nissan Leaf» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 за адресою: пр.Соборний, 17 м. Запоріжжя. Під час зупинки транспортного засобу, водій вищевказаного автомобіля ОСОБА_9 покинув місце зупинки, не надавши документів для перевірки.

Після чого, патруль з позивним «ХИЖАК 252» почав переслідувати вищевказаний автомобіль «Nissan Leaf» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 та о 11 год. 48 хв. автомобіль було виявлено біля будинку №1-С по вулиці Урожайній у місті та Запоріжжі. Після чого, водій автомобіля «Nissan Leaf» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , ОСОБА_9 , знову намагався покинути місце зупинки, однак не впорався з керуванням та з`їхав у кювет. В подальшому, працівники патрульної поліції почали вживали заходи щодо встановлення обставин порушень ПДР та причин втечі водія і як наслідок можливого вчинення ним відповідних адміністративних правопорушень. Однак, під час проведення поліцейським ОСОБА_8 та ОСОБА_7 профілактичних заходів з ОСОБА_9 , останній безпідставно, проявляючи явну неповагу до представників патрульної поліції, почав погрожувати застосуванням до них насильства. У цей час, з двору будинку за адресою: м.Запоріжжя вул. Урожанйа, 1-С вийшов та втрутився у розмову ОСОБА_5 намагаючись завадити поліцейським ОСОБА_8 та ОСОБА_7 встановлювати обставини втечі водія ОСОБА_9 з місця зупинки. В ході безпідставно створеного конфлікту між працівниками поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_5 маючи прямий умисел направлений на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесного ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, з мотивів неповаги до авторитету органів державної влади в особі працівника правоохоронного органу, за допомогою газового балончика «Реpper Ko Fog» спорядженого речовинами сльозогінної та дратівної дії, здійснив цілеспрямоване розпилення його вмісту в очі та обличчя заступнику командира роти №2 полку УПП в Запорізькій області ДПП капітану поліції ОСОБА_8 , спричинивши останньому ушкодження у вигляді хімічного опіку кон`юнктиви, рогівки легкого ступеню лівого ока, які кваліфікується як легкі тілесні ушкодження. Далі, для забезпечення особистої безпеки, відповідно до вимог ст.ст. 42, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, до ОСОБА_5 застосовано поліцейські заходи примусу: фізична сила, кайданки та доставлено до відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, що кваліфікується як: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Позиція потерпілого.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 просить суд суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_5 та призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Позиція обвинуваченого та захисту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України визнав у повному обсязі, та пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, які є достовірними, належними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачений КК України за вказаний злочин і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз, примусу або обіцянок. У скоєному щиро розкаюється.

Досліджені докази.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор, потерпілий та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз`яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.

Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків

Вказане діяння, відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Мотиви призначення судом покарання.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Суд, обираючи міру покарання виходить з приписів ч.2 ст.50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрацію, одружений, офіційно не працевлаштований, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, що підтверджується його поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду, а також добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про його особу, щире каяття обвинуваченого, його позитивну поведінку після вчинення злочину, думку потерпілого ОСОБА_8 який просить суд суворо не карати обвинуваченого, суд з урахуванням положень ст.75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробуванням.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженню не заявлено.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.366-368,370-371,376,395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно з вимогами ст.76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Зарахувати в строк відбування ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення в період часу з 09 квітня 2026 року по 11 квітня 2026 року (включно) із розрахунку один день попереднього увезення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби – скасувати.

Речові докази:

- спец пакет №0032618 який містить газовий балончик, що зберігається в камері речових доказів ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – знищити;

- ДВД- диски записом з нагрудних бодікамер, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1