Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №349/1657/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 349/1657/25

Провадження № 22-ц/4808/1366/26

Головуючий у 1 інстанції Рибій М. Г.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Баркова В.М.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» адвоката Гарагуца І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу у режимі відеокоференції за позовом ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Романа Матусяка» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття», в інтересах якого діє Іванчук Галина Іванівна, на додаткове рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Рибієм М.Г. 15 травня 2026 року в м. Рогатин Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст заяви:

У листопаді 2025 року ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» подано до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Романа Матусяка» позов про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Позов обґрунтовано тим, що після закінчення строку дії договору оренди позивач своєчасно повідомив орендодавця про намір поновити договір, продовжив користування земельною ділянкою та вважає договір поновленим. Незважаючи на це, орендодавець уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з ФГ «Романа Матусяка». У зв`язку з цим позивач просив визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди, визнати відсутнім право оренди ФГ «Романа Матусяка» та скасувати державну реєстрацію цього права.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Романа Матусяка» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

У травні 2026 року ФГ «Романа Матусяка» подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цій справі. Зазначено, що під час ухваленняРогатинським районним судом Івано-Франківської області рішення від 28 квітня 2026 року не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Між ФГ «Романа Матусяка» та адвокатом Падучак І.І. укладено договір про надання правничої допомоги. На виконання вимог цього договору відповідачем сплачено 7000 грн. Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №42/30/25 від 28.01.2026 року адвокатом здійснено консультації клієнта та вивчення документів: детальний аналіз первинної документації ФГ «Романа Матусяка» щодо предмета спору, аналіз матеріалів справи та судової практики, зокрема опрацювання актуальних позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах, правову оцінку позовних вимог, формування правової позиції та підготовку проекту відзиву.

Витрати ФГ «Романа Матусяка» у розмірі 7000 грн є фактично понесеними, документально підтвердженими, необхідними, розумними та співмірними. Вказаний розмір витрат відповідає середньоринковій вартості подібних послуг та обсягу витраченого адвокатом часу. Враховуючи те, що позивач не надав доказів неспівмірності цих витрат, а суд дійшов висновку про повну безпідставність позовних вимог, витрати у розмірі 7000 грн підлягають стягненню з позивача у повному обсязі.

Короткий зміст оскаржуваного рішення:

Додатковим рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2026 року заяву представника Фермерського господарства «Романа Матусяка», адвоката Падучак І. І., про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на користь ФГ «Романа Матусяка» витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4 000,00 грн.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги:

ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» подано апеляційну скаргу на додаткове рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2026 року.

Апелянт вважає, що це рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та без належного дослідження обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про розподіл судових витрат.

Представником ФГ «Романа Матусяка» не надано доказів надсилання ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» копії заяви про ухвалення додаткового рішення разом із доданими документами, які підтверджують заявлені витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України до письмових заяв, клопотань чи заперечень повинні додаватися докази їх направлення іншим учасникам справи, а згідно з частиною четвертою цієї статті суд зобов`язаний повернути таку заяву без розгляду у разі недодержання зазначених вимог. Документи, що підтверджують понесення витрат, є невід`ємними додатками до заяви про ухвалення додаткового рішення. Відсутність налдсилання іншій стороні позбавляє її можливості належним чином реалізувати право на заперечення та заявити клопотання про зменшення витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України.

Правова позиція щодо обов`язковості повернення такої заяви без розгляду викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 21.09.2022 у справі №725/1301/21, а також в ухвалах від 25.02.2021 у справі №906/977/19, від 01.09.2022 у справі №759/13013/14-ц, від 16.01.2023 у справі №640/23065/14, від 02.02.2023 у справі №466/1403/20 та від 27.03.2023 у справі №756/820/20.

Вважає, що всупереч законодавчим вимогам закону та сформованій практиці Верховного Суду, суд першої інстанції прийняв заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду та ухвалив це рішення, чим допустив істотне порушення норм процесуального права.

Крім того, у матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги, який поданий до закінчення судового розгляду або протягом встановленого законом строку.

Як убачається із картки руху документів підсистеми «Електронний суд», договір про надання правничої допомоги долучений лише 05.05.2026 року, тоді як рішення у справі ухвалене 28.04.2026 року. На момент ухвалення рішення суд не мав належних доказів, які підтверджували б підстави виникнення заявлених витрат. За відсутності своєчасно поданого договору у суду не було можливості перевірити умови оплати правничої допомоги, порядок визначення гонорару та обсяг зобов`язань клієнта перед адвокатом.

Представником відповідача заявлено до стягнення 7000 грн. Суд першої інстанції зменшив цю суму до 4000 грн, однак фактично не навів жодного мотиву, чому саме такий розмір відповідає критеріям співмірності. У додатковому рішенні відсутній аналіз: складності справи; часу, витраченого адвокатом; обсягу виконаних робіт; значення справи; співвідношення заявленого гонорару із реально виконаною роботою.

Спір стосувався одного договору оренди земельної ділянки та типової правової позиції.

Представник відповідача здійснює представництво ФГ «Романа Матусяка» у значній кількості аналогічних справ за позовами ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», які мають однаковий предмет спору, аналогічні обставини та практично тотожну правову аргументацію. Отже, підготовка процесуальних документів у даній справі не вимагала значних часових чи інтелектуальних витрат, а використання напрацьованої правової позиції суттєво скорочувало обсяг необхідної роботи.

ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» подано письмові заперечення щодо розміру витрат, у яких детально обґрунтувано їх неспівмірність. Проте у додатковому рішенні суд фактично не надав оцінки жодному із наведених доводів, не зазначив причин їх відхилення та не мотивував власних висновків. Тому апелянт вважає, що невиконання судом обов`язку надати оцінку аргументам сторони свідчить про порушення принципів змагальності, рівності сторін та вимог статей 12, 13, 89, 263 і 265 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» просить задовольнити його апеляційну скаргу, скасувати додаткове рішення Рогатинського районного суду Івано- Франківської області від 15.05.2026 р. та ухвалити нове, яким відмовити в стягненні з ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на користь ФГ «Романа Матусяка» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Позиція інших учасників справи:

Фермерським господарством «Романа Матусяка» подано письмові пояснення у яких відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та вважає обґрунтованим стягнення з позивача 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року у справі № 349/1677/25, у якій за аналогічних обставин суд відхилив подібні доводи апелянта та визнав 4 000 грн обґрунтованим і співмірним до стягнення розміром витрат. Вважає, що наявність інших аналогічних справ не свідчить про відсутність фактично наданої адвокатом правничої допомоги.

Також посилається на практику Верховного Суду щодо необхідності врахування факту, обсягу та вартості наданої правничої допомоги та критеріїв її реальності, необхідності, розумності і співмірності. На думку відповідача, позивач не надав належних доказів неспівмірності визначених судом витрат. У зв`язку з цим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Рогатинського районного суду від 15 травня 2026 року - без змін.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду:

Представник особи, яка подала апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» адвокат Гарагуц І.Ф. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити цю скаргу з підстав наведених у ній.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Суд виконав свій обов`язок щодо повідомлення учасників справи про день, місце та час розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» адвоката Гарагуца І.Ф., дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у її задоволенні необхідно відмовити, виходячи з такого.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд:

Згідно з положеннями статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/129 наведено правовий висновок про те, що «однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат».

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Матеріалами справи підтверджується, що правничу допомогу у суді першої інстанції відповідачу Фермерському господарству «Романа Матусяка» надавала адвокат Падучак І.І. на підставі договору №30/25 про надання правничої допомоги від 27 жовтня 2025 року (159-160).

Щодо доводів апелянта про те, що представник відповідача не надіслав копію заяви про ухвалення додаткового рішення позивачу ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України до письмових заяв, клопотань чи заперечень повинні додаватися докази їх направлення іншим учасникам справи, а недотримання цієї вимоги за загальним правилом може бути підставою для повернення заяви без розгляду. Водночас апеляційний суд враховує, що метою вказаних процесуальних норм є забезпечення принципу змагальності та запобігання порушенню прав іншої сторони бути поінформованою про процесуальні дії у справі.

З матеріалів справи вбачається, що на момент подання відповідачем до суду першої інстанції заяви про ухвалення додаткового рішення докази направлення ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» її копії відповідачем у справі дійсно були відсутні. Водночас відсутність таких доказів на момент подання заяви не свідчить про порушення права позивача на участь у розгляді справи та не може бути підставою для скасування судового рішення за відсутності реального обмеження процесуальних прав позивача.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» обізнане про подання відповідачем заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки 04.05.2026 року ним подано до суду першої інстанції письмові заперечення щодо такої заяви. Отже, позивач фактично був поінформований про заявлені відповідачем вимоги та мав реальну можливість висловити свою позицію щодо їх обґрунтованості.

Крім того, ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» реалізувано своє право на апеляційний перегляд судового рішення шляхом викладення в апеляційній скарзі доводів та заперечень щодо розміру, обґрунтованості та необхідності стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, за відсутності доказів що ненадання відповідачем підтвердження направлення копії заяви призвело до фактичного обмеження процесуальних прав позивача, позбавило його можливості належним чином підготувати та подати свої заперечення або іншим чином вплинуло на реалізацію його права на захист, зазначене процесуальне порушення не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо посилань апелянта на відсутність у матеріалах справи договору про надання правничої допомоги на момент ухвалення основного рішення суду (28.04.2026 року), апеляційний суд зазначає, що чинним законодавством та судовою практикою Верховного Суду передбачено подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу (зокрема актів виконаних робіт, розрахунків тощо) протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, якщо до закінчення судових дебатів зроблено відповідну заяву.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у матеріалах справи містяться такі докази: копія договору № 30/25 про надання правничої допомоги від 27 жовтня 2025 року, детальний розрахунок витрат, акт виконаних робіт № 42/30/25 від 28.01.2026 року на суму 7000 грн (а.с.56, 159-161).

Відповідно до детального розрахунку, загальна вартість послуг адвоката Падучак І.І. у розмірі 7 000,00 грн визначена з урахуванням окремих видів та обсягу виконаних робіт, а саме: консультування клієнта (1 година) - 1 000,00 грн; аналіз та оцінка доказів (1,5 години) -1 500,00 грн; підготовка відзиву на позовну заяву (2,5 години) - 2 500,00 грн; оформлення додатків до процесуальних документів (1 година) - 1 000,00 грн; супровід судової справи (1 година) - 1 000,00 грн (а.с.161). Водночас в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 42/30/25 від 28.01.2026 року вартість наданих адвокатом послуг узагальнено за ключовими етапами роботи, а саме: вивчення позовної заяви та аналіз судової практики - 3 000,00 грн; підготовка та подання відзиву на позовну заяву - 4 000,00 грн (а.с. 56).

В сукупності подані докази підтверджують факт реальності надання правової допомоги та їх оплати.

Посилання апелянта на те, що представник відповідача бере участь у аналогічних справах між тими ж сторонами і це мало б зменшити обсяг його роботи, є необґрунтованими. Наявність у адвоката подібної практики у схожих спорах не звільняє його від обов`язку здійснювати детальний аналіз матеріалів конкретної справи, готувати процесуальні документи та формувати правову позицію безпосередньо щодо предмета позову у цій справі.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що у суді першої інстанції адвокат Падучак І.І. подала заяву про поновлення строку подання відзиву, відзив на позовну заяву, клопотання про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи, про надання оригіналу доказу для дослідження судом, про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача, про розгляд справи без участі сторони та стягнення судових витрат.

Виходячи з принципів розумності, співмірності витрат із предметом спору, складності справи та її значення для сторін, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом заявнику послуг, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що співмірним є стягнення з позивача ТОВ «Агрокопанія Прикарпаття» на користь ФГ «Романа Матусяка» витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції у розмірі 4 000,00 грн.

Зокрема такою послугою є вивчення матеріалів справи та підготовка і подання відзиву на позовну заяву. Процесуальні заяви і клопотання за своїм змістом, на переконання апеляційного суду, не свідчать про виконання адвокатом значного обсягу складної юридичної роботи. Більшість із них мають допоміжний процесуальний характер, не потребують проведення самостійного складного правового аналізу та спрямовані на вирішення окремих організаційних або процесуальних питань розгляду справи.

Суд першої інстанції, врахувавши принципи співмірності, розумності та справедливості, обґрунтовано зменшив заявлену до стягнення суму судових витрат з 7 000 грн до 4 000 грн.

Судом хоч і не надано окремої оцінки вартості кожного процесуального документа, підготовленого адвокатом Падучак І.І., та не визначено розміру витрат щодо кожного виду виконаних робіт окремо, проте враховано фактичний зміст, характер, складність, обсяг виконаної адвокатом роботи та її значення для розгляду справи. Тому розмір у вигляді 4000 грн судових витрат за надання правничої допомоги повністю відповідає критеріям реальності та необхідності таких витрат.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з їх оцінкою суду, проте не спростовують законності та обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги:

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття», в інтересах якого діє Іванчук Галина Іванівна,залишити без задоволення, а додаткове рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин В.М. Барков

Повний текст постанови складено 22 вересня 2026 року.