Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №185/11165/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10121/26 Справа № 185/11165/26 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пономаренко Андрій Володимирович,

на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2026 року про повернення заяви, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

29.06.2026 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин повернуто заявникові.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

31.07.2026 року до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пономаренко Андрій Володимирович, в якій ставиться вимога про скасування ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2026 року та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що заявник був об`єктивно позбавлений можливості встановити та зазначити місцезнаходження військової частини, оскільки така інформація відповідно до законодавства є інформацією з обмеженим доступом.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пономаренко А.В., оскаржується ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2026 року про повернення заяви, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Пред`явлену заяву ухвалою суду від 06 липня 2026 року було залишено без руху, оскільки вона була подана без додержання вимог передбачених ст.ст.175,177 Цивільного процесуального кодексу України. Судом надано строк для усунення недоліків заяви.

Від представника заявника надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Проте, заявником не усунений недолік - не зазначено місцезнаходження заінтересованої особи. Посилання заявника не відсутність у нього таких відомостей не звільняє його від виконання вимог ст. 175 ЦПК України щодо зазначення місцезнаходження заінтересованої особи.

За таких обставин, заявником не усунені усі недоліки, зазначені в ухвалі суду від 06.07.2026 року.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про повернення заяви заявникові ОСОБА_1 .

Колегія апеляційного суду суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п.2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до абзацу 3 статті 10 Закону України «Про державну таємницю» інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі змістом пункту 1.4.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України 23 грудня 2020 року №383, зокрема, в особливий період (на воєнний час) відомості про дислокацію військових частин віднесені до державної таємниці.

З матеріалів справи вбачається, що 06 липня 2026 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин, залишено без руху для усунення недоліків, зокрема, заява не містила відомостей про місцезнаходження заінтересованої особи, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

07.07.2026 року копію ухвали доставлено до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Андрія Володимировича (а.с. 39).

Від представника заявника надійшла заява про усунення недоліків з додатками, в якій зазначено, що заявнику невідоме місцезнаходження Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 40-79).

Доводи апеляційної скарги підтверджуються тим, що в заяві ОСОБА_1 було зазначено ЄДРПОУ, електронну пошту, телефон контактної особи Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 1-3зв).

При цьому, враховуючи те, що заявником було зазначено у позовній заяві ЄДРПОУ заінтересованої особи у справі, суд може самостійно перевірити наявність електронного кабінету у Військової частини НОМЕР_1 з метою здійснення відправки документів у справі за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, не врахував той факт, що враховуючи введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, в даний час не є можливим отримання інформації про місцезнаходження військової частини з відкритих реєстрів.

Відтак, ухвала суду першої інстанції про повернення заяви заявникові є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

За таких обставин апеляційна підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до постановлення ухвали про повернення позовної заяви, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пономаренко Андрій Володимирович, задовольнити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: