Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №202/5776/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7308/26 Справа № 202/5776/25 Суддя у 1-й інстанції - Недобитюк Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.,

за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент»,

розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 10 квітня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Недобитюк Н.В.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У червні 2025року ОСОБА_1 подав в суд позов проти Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» (далі — ТОВ «Юні Стоун Плент», Товариство) з вимогою про стягнення заборгованості за договором надання послуг у розмірі 150 690,41грн, з яких сума основного боргу 150 000,00грн, 3% річних 690,41грн.

Існування таких вимог позивач обґрунтовував тим, що 01 серпня 2024року між ОСОБА_1 та ТОВ «Юні Стоун Плент» був укладений договір надання послуг №01/08-2024, за умовами якого Товариство як замовник доручило, а позивач як виконавець зобов`язався протягом строку дії договору надати інформаційно-консультаційні послуги щодо вивчення та просування на ринку продукції замовника — щебеню гранітного. Додатковою угодою № 1 від 30 грудня 2024року дію договору було продовжено до 31 січня 2025року. На виконання умов Договору позивач надав послуги, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі за період з серпня 2024 року по січень 2025 року включно. Відповідач частково оплатив надані послуги за серпень-вересень 2024року по 49 700,00грн за кожний місяць, а також послуги за листопад 2024року в сумі 50 000,00грн, оплату здійснено відповідачем як податковим агентом з відрахуванням податкових зобов`язань. Проте, неоплаченими є послуги за жовтень, грудень 2024року та січень 2025року, заборгованість становить 150 000,00грн.

Зазначав, що позивач 05 квітня 2025року направляв відповідачу вимогу про сплату боргу, яка була отримана 09 квітня 2025року, проте така вимога залишена Товариством без задоволення.

Вказував також, що крім основного боргу за договором надання послуг з відповідача також підлягають стягненню 3% річних за прострочення оплати наданих послуг в сумі 690,41грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 10 квітня 2026року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Юні Стоун Плент» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором надання послуг № 01/08-2024 від 01 серпня 2024року, яка складається з основного боргу в розмірі 150 000,00грн та 3% річних у розмірі 678,08грн 08 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин укладення між сторонам договору надання послуг та додаткової угоди до нього, підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг та з презумпції правомірності правочину, у зв`язку з чим вимоги позивача вважав обґрунтованими та доведеними; та водночас суд виснував, що позивач помилково визначив період нарахування 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, період прострочення становить 55 днів замість зазначених позивачем 56 днів, зважаючи на що сума 3% річних становить 678,08грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

08 травня 2026року ТОВ «Юні Стоун Плент» подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції через систему “Електронний суд” апеляційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 10 квітня 2026року.

В апеляційній скарзі висловила вимогу про скасування рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у тому, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, залишив поза увагою, що умовами договору надання послуг не було визначено строк та порядок оплати за послуги, у зв`язку з чим відповідач вважає, що строк виконання зобов`язань за договором про сплату основного боргу ще не настав та правові підстави для стягнення заборгованості відсутні.

Також вказував, що суд з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності, з урахуванням критеріїв розумності, справедливості та пропорційності має право зменшити розмір відсотків річних за прострочення грошового зобов`язання. Зазначав, що на теперішній час відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі, не здійснює господарську діяльність, в результаті якої міг би отримати прибуток, ухвалами суду накладено арешти на корпоративні права та майно, Товариство несе збитки, що впливає на можливість здійснення розрахунків з контрагентами, у зв`язку з чим вважав за можливе відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти апеляційної скарги, заявляв що обставини якими скаржник обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

13 травня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано з Індустріального районного суду м. Дніпра цивільну справу; та 21 травня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

25 травня 2026року та 01 червня 2026року ухвалами судді Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

18 червня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду на 1540год 22 вересня 2026року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказам

01 серпня 2024року між ТОВ «Юні Стоун Плент» як замовником та ОСОБА_1 як виконавцем укладено договір надання послуг № 01/08-2024 (далі — Договір надання послуг, Договір), за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався протягом строку дії Договору надати інформаційно-консультаційні послуги щодо вивчення та просування на ринку продукції замовника – щебеню гранітного, а замовник зобов`язався прийняти надані послуги та оплатити їх /а.с. 10/.

Відповідно до пункту 1.2. вказаного Договору, факт надання послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг за результатами їх надання.

Виконавець має право на отримання винагороди на надані послуги (пункт 2.1.1. Договору).

У пунктах 3.1., 3.2., 3.3. Договору його сторонами було обумовлено, що за надання послуг, передбачених цим договором, виконавцю виплачується грошова винагорода. Замовник є податковим агентом, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь виконавця, а тому замовник зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Розмір винагороди вказується в акті приймання-передачі наданих послуг.

Підставою для виплати грошової винагороди згідно з пунктом 3.4. Договору є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг, який підтверджує якісне надання послуг за цим договором.

Винагорода виплачується в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця. У разі невиконання або неякісного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України і цим договором /пункти 3.5., 4.1 Договору/.

Додатковою угодою № 1 від 30 грудня 2024року дію Договору надання послуг продовжено до 31 січня 2025року /зв. бік а.с. 13/.

ТОВ «Юні Стоун Плент» та ОСОБА_1 підписали акти приймання-передачі наданих послуг до Договору надання послуг: за серпень 2024року вартість послуг становила 49 700,00грн, за вересень 2024року - 49 700,00грн, за жовтень 2024року - 50 000,00грн, за листопад 2024року - 50 000,00грн, за грудень 2024року - 50 000,00грн, за січень 2025року - 50 000,00грн /а.с. 11-14/.

Товариство оплатило послуги позивача за серпень, вересень та листопад 2024року (з урахуванням положень Договору про оподаткування доходу) /а.с. 21-23/.

ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку направляв Товариству вимогу від 05 квітня 2025року про сплату 150 000,00грн за надані послуги по Договору надання послуг за жовтень, грудень 2024року та січень 2025року, які він вимагав оплатити на його банківський рахунок /а.с. 16/.

Вимога була отримана Товариством 09 квітня 2025року /а.с. 17/, проте заборгованість за надані послуги так і не сплачена.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції вирішального значення надав тій обставині, що замовником та виконавцем були погоджені умови договору надання послуг, обумовлені послуги виконавцем надані, проте замовник їх в повному обсязі не оплатив, чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, так як судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи та судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договірні зобов`язання щодо надання послуг регулюються главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими главою 52 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 ЦК України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п`ята статті 626 ЦК України).

У справі встановлено, що в укладеному між ТОВ «Юні Стоун Плент» та ОСОБА_1 договорі надання послуг № 01/08-2024 від 01 серпня 2024року сторони обумовили його оплатність та визначили, що виконавець має право на отримання винагороди за надані послуги, розмір винагороди вказується в акті приймання-передачі наданих послуг. Також, сторони у Договорі обумовили, що факт надання послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг за результатами їх надання.

Матеріали справи містять підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг до Договору надання послуг за серпень 2024року (вартість послуг становила 49700,00грн), за вересень 2024року (вартість послуг становила 49 700,00грн), за жовтень 2024року (вартість послуг становила 50 000,00грн), за листопад 2024року (вартість послуг становила 50 000,00грн), за грудень 2024року ( вартість послуг становила 50 000,00грн) та за січень 2025року (вартість послуг становила 50 000,00грн).

Тож, сторонами погоджено надання позивачем відповідачу інформаційно-консультаційних послуг щодо вивчення та просування на ринку продукції замовника — щебеню гранітного у серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2024року та у січні 20025року, а також погоджено вартість цих послуг.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та в апеляційній скарзі скаржник не наводив заперечень щодо підписання відповідачем Договору надання послуг, додаткової угоди до цього договору та актів приймання-передачі наданих послуг.

В даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки між позивачем та відповідачем було укладено оплатний договір про надання послуг та відповідач взяв на себе зобов`язання з оплати наданих виконавцем послуг у розмірі, вказаному в акті приймання-передачі наданих послуг, то таке зобов`язання має бути виконане.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Проте, ТОВ «Юні Стоун Плент» належним чином свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг не виконало, оплату за надані послуги здійснило лише частково, згідно з актами приймання-передані наданих послуг за серпень, вересень та листопад 2024року.

Тобто, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що неоплаченими залишаються надані позивачем інформаційно-консультаційні послуги щодо вивчення та просування на ринку продукції замовника за жовтень, грудень 2024року та за січень 2025року на загальну суму 150 000,00грн (50 000,00 + 50 000,00 + 50 000,00 = 150 000,00).

Неоплату послуг позивача за жовтень, грудень 2024року, січень 2025року на суму 150 000,00грн Товариство в апеляційній скарзі не заперечувало.

Доводи апеляційної скарги про те, що правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих послуг відсутні, оскільки у відповідача ще не настав строк оплати позивачу сум за надані послуги за жовтень, грудень 2024року, січень 2025року з огляду на те, що умовами Договору надання послуг не визначено конкретного терміну та порядку оплати за надані послуги, є безпідставними та колегією суддів оцінюються не беруться до уваги з огляду на таке.

За змістом частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05 квітня 2025року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку направив Товариству вимогу про сплату 150 000,00грн за надані послуги по Договору надання послуг за жовтень, грудень 2024року та січень 2025року, які він вимагав оплатити на його банківський рахунок. Та така вимога була отримана Товариством 09 квітня 2025року, після чого відповідач мав семиденний строк для виконання зобов`язання, проте заборгованість за надані послуги так і не сплатив.

Водночас, договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Тож, доводи апеляційної скарги про ненастання на теперішній час строку оплати за надані позивачем послуги є необгрунтованими.

Замовник має виконати його обов`язок відповідно до умов договору з оплати наданих виконавцем послуг. Тобто, порушивши права або законні інтереси виконавця на отримання оплати за надані послуги замовник повинен поновити їх.

Встановивши вищезазначені обставини, суд першої інстанції правильно виснував про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за послуги, які були надані на підставі Договору надання послуг, проте не оплачені замовником, та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з ТОВ «Юні Стоун Плент» на користь ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги у розмірі 150 000,00грн.

Крім того, ОСОБА_1 також правомірно ставив питання про стягнення з відповідача 3% річних, які є мірою відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом аналізованої норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Наведений у рішенні суду розрахунок 3% річних за період з 17 квітня 2025року по 10 червня 2025року є правильним та відповідає нормам законодавства, за вказаний період сума 3% річних становить 678,08грн.

Принципів розумності, справедливості та пропорційності такий розмір 3% річних за прострочення відповідачем строку виконання зобов`язання з оплати за надані позивачем послуги не порушує, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та належним чином не обґрунтованими.

Наявність накладених арештів на корпоративні права та майно Товариства в даному випадку не є підставою для зменшення належної до стягнення суми 3% річних у розмірі 678,08грн чи відмови позивачу у її стягненні з відповідача.

Скаржником також не наведено мотивів та детального пояснення своїх міркувань щодо посилання в апеляційній скарзі на ухвали суду про накладення арештів на корпоративні права та майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Сервіс» (ЄДРПОУ — 45374680) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран-Сервіс» (ЄДРПОУ — 34082463) в той час як у вказаній справі відповідачем є ТОВ «Юні Стоун Плент» (ЄДРПОУ — 45234489).

Належних та допустимих доказів перебування відповідача в скрутному матеріальному становищі скаржник суду не надав, а тому такі доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не беруться.

Правових підстав для відмови у стягненні з Товариства на користь позивача 3% річних за прострочення виконання зобов`язання або для зменшення належної до стягнення суми 3% річних апеляційним судом не встановлено.

Доводи заявника висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з Товариства на його користь заборгованості за надані на підставі Договору послуги у розмірі 150 000,00грн та 3% річних у розмірі 678,08грн, враховуючи вищезазначені обставини справи та вимоги закону.

Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Заразом, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб позивач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент».

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 10 квітня 2026року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026року.

Судді: