Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №201/7394/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2534/26 Справа № 201/7394/26 Суддя у 1-й інстанції - Погрібна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю представника потерпілого ОСОБА_1 — адвоката Вознюка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката Вознюка Олега Ігоровича, подану в інтересах потерпілого ОСОБА_1 , на постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 12 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 13 серпня 2026 року провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП - закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постановою від 26.08.2026 виправлено описку, допущену у постанові Соборного районного суду міста Дніпра від 12.08.2026 у справі № 201/7394/26, замінивши невірно зазначене «13 серпня» на вірне «12 серпня».

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 955679 від 18.05.2026, ОСОБА_2 16.04.2026 близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчинив дрібне хуліганство відносно громадянина ОСОБА_1 , а саме висловлювався в бік останнього нецензурною лайкою та погрожував фізичної розправою, відповідальність за що передбачена ст. 173 КУпАП.

В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 — адвокат Вознюк О.І. вказує на незаконність оскаржуваної постанови, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП та закриваючи провадження у справі з вказаної підстави, не встановив обставини справи, не дослідив докази, чим порушив вимоги матеріального та процесуального права.

Вважає, що внаслідок незаконного закриття провадження, ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати в подальшому компенсацію спричинених ОСОБА_2 збитків майну, зокрема транспортному засобу Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 (Ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_2 ), який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Посилається на те, що згідно ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Оскільки адміністративне правопорушення було вчинено 16.04.2026, повторно матеріали справи надійшли до судді 12.08.2026, то станом на день прийняття оскаржуваної постанови - 12.08.2026, трьох місячний строк, встановлений ч. 1, 2 ст. 38 КУпАП, на притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності - сплив.

Водночас, як зауважує апелянт, оскаржуване рішення не ґрунтується на положеннях процесуального та матеріального закону, а саме суд не встановив обставини справи, не досліджував докази, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, не встановив чи винний ОСОБА_2 у його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні питання чи потрібно встановлювати вину та фактичні обставини вчиненого правопорушення при закритті провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП слід застосовувати системний аналіз положень КУпАП, зокрема зміст і мету відповідних норм.

Вчинення адміністративного правопорушення в деяких випадках тягне за собою виникнення цивільно-правових правовідносин, наприклад, пов`язаних із стягненням шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням або поновленням у правах тощо.

Не встановлення вини особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, як і не встановлення відсутності вини, може значно ускладнити або зробити неможливим подальший розгляд цивільно-правового спору, пов`язаного провадженням у справі про адміністративне правопорушення.

Закриваючи справу у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП) і не встановлюючи фактичні обставини, зокрема вину особи та інші обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, суд у цій справі фактично відмовився від здійснення своєї основної функції здійснення правосуддя.

Таким чином, системний аналіз норм КУпАП вказує на те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Крім того, суди, які закривають провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на відсутність повноважень на встановлення фактичних обставин справи (через закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП), все одно встановлюють певні фактичні обставини, такі як час вчинення правопорушення, час виявлення правопорушення та час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Адвокат зауважує, що з приводу необхідності встановлення вини особи при закритті справи на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, існує практика Верховного Суду України, коли він ще мав повноваження переглядати справи про адміністративні правопорушення, до прикладу постанови Голови Верховного Суду України від 17 червня 2004 року та від 19 квітня 2005 року. Головою Верховного Суду України у постанові від 22 серпня 2005 року наголошено, що закриття провадження у справі на підставі ст.38 КУпАП допустиме лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом.

Між тим, матеріали справи містять достатній обсяг належних і допустимих доказів, які свідчать про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, що є підставою для визнання винуватим останнього незважаючи на сплив станом на дату розгляду апеляційним судом строків для притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, встановлення вини ОСОБА_2 має безпосереднє значення для захисту майнових прав потерпілого, оскільки внаслідок інкримінованих йому дій потерпілому завдано майнової шкоди.

На підставі вищевикладеного представник потерпілого просить постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 12.08.2026, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності — скасувати та винести нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_1 не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки не повідомили, але їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційну розгляду.

Під час апеляційного перегляду справи представник потерпілого ОСОБА_1 — адвокат Вознюк О.І. підтримав вимоги поданої ним апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 12.08.2026 та постановити нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Вислухавши пояснення представника потерпілого, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд мотивуючи своє рішення про необхідність закриття провадження у справі зазначив, що подія правопорушення відбулась 16.04.2026; до Соборного районного суду міста Дніпра адміністративний матеріал щодо ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП надійшов вперше 20.05.2026, однак під час первинного опрацювання матеріалу було встановлено, що зазначене у протоколі адміністративне правопорушення належить до територіальної юрисдикції іншого суду, тому справу було повернуто до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області для направлення за підсудністю; 12.08.2026, із суттєвою затримкою, до суду першої інстанції знову надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП та при повторній перевірці було встановлено, що адреса місця вчинення адміністративного правопорушення дійсно належить до територіальної юрисдикції Соборного районного суду міста Дніпра.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності минув, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

При цьому, суд першої інстанції не вирішував питання щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

З такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Приписи ст.247 КУпАП є імперативними, а отже вказують на те, що суд у разі закінчення строків повинен лише закрити справу і не вирішувати жодних інших питань.

Положеннями ч.2 ст.38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій і четвертій цієї статті.

При цьому, слід враховувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року (справа №308/8763/15-а), згідно якої п.7 ч.1 статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Матеріали даної справи свідчать про те, що інкриміноване ОСОБА_2 адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП, вчинено 16 квітня 2026 року та станом на день розгляду справи у суді першої інстанції 12 серпня 2026 року спливли строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст.38 КУпАП.

Дані обставини під час апеляційного розгляду не заперечував представник потерпілого.

Враховуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП є законним, оскільки ґрунтується на матеріалах справи, які були надані та перевірені судом у їх сукупності.

Апеляційні доводи представника потерпілого про те, що суд першої інстанції формально закрив провадження по справі, незважаючи на те, що повинен був з`ясувати чи винна особа у вчинення правопорушення, чи ні — не заслуговують на увагу, оскільки наведені твердження апелянта є власним хибним тлумаченням закону.

При цьому посилання апелянта на практику Верховного Суду України, а саме на постанови Голови Верховного Суду України від 17 червня 2004 року та від 19 квітня 2005 року, - є некоректним, оскільки існуюча в Україні система права, зокрема, про адміністративні правопорушення, не передбачає його джерелом, судовий прецедент. Згідно ч.1 ст.36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, отже постанови Голови Верховного Суду, зокрема й ті, на які посилається апелянт, не створюють правових позицій, які б формували єдність судової практики в Україні на теперішній час.

Апеляційні доводи представника потерпілого на те, що встановлення вини ОСОБА_2 має безпосереднє значення для захисту майнових прав потерпілого, якому внаслідок інкримінованих ОСОБА_2 дій завдано майнової шкоди, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки це питання може бути вирішено у порядку цивільного судочинства.

Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_1 — адвоката Вознюка О.І. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Соборного районного суду міста Дніпра від 12 вересня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Вознюка Олега Ігоровича, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 , - залишити без задоволення, а постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 12 серпня 2026 року, якою на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО