Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №632/1351/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/1351/26

провадження № 2/632/1160/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"22" вересня 2026 р. м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., за участю секретаря судового засідання Хохлової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» через свого представника Романенка Михайла Едуардовича, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 19773,99 грн., яка утворилася через невиконання кредитних зобов`язань на підставі Договору про надання кредиту № 200427474 від 19.05.2021, укладеного відповідачем з ТОВ «МІЛОАН», вимогу за яким передано ТОВ «Діджи Фінанс» 06.01.2016 згідно умов Договору відступлення права вимоги № 7_БМ від 15.06.2020.

Представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором № 200427474 від 19.05.2021 у розмірі 19773,99 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.;

Розглянути дану цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних доказів та матеріалів, без участі представника позивача. У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 січня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем укладено угоду № 200427474 щодо кредитування, відповідно до якої відповідачу було надано кредитні кошти.

Позивач посилається на набуття ним права вимоги до відповідача за договором № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеним за результатами публічних торгів.

Позивач також зазначає, що станом на 25 червня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 15 111,00 грн, з яких 4 925,18 грн - тіло кредиту та 10 185,82 грн - проценти.

Окремо позивач просить стягнути інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Також позивач просить поновити строк позовної давності, посилаючись, зокрема, на тривалий судовий спір між фінансовими установами щодо належності прав вимоги за кредитним портфелем, отримання оригіналів кредитних документів лише на початку 2023 року, карантинні обмеження та введення воєнного стану.

Ухвалою судді від 16.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, перше судове засідання призначено на 22.09.2026.

07.09.2026 від представника відповідача Бакрі Ал Сарміні Мустафи, за ордером адвоката Лозовського Станіслава Вячеславовича, засобами електронного суду, надійшла заява про вступ у справу як представника відповідача.

09.09.2026 представник відповідача Лозовський С.В., засобами електронного суду, надав письмові заперечення на позовну заяву в яких зазначив, що відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, представник відповідача заявив про застосування наслідків спливу позовної давності, зокрема щодо вимоги про стягнення 4 925,18 грн тіла кредиту.

Крім того, відповідач заперечив проти правомірності та доведеності нарахування 10 185,82 грн договірних процентів, а також правильності розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних.

В судове засідання учасники по справі не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача Романенко М.Е. у позовній заяві просив суд розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Лозовський С.В. у своїх заперечення щодо задоволення позовних вимог позивача просив суд розглянути справу без їх участі.

Враховуючи, що сторони до суду не прибули, фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Судом встановлено, що 06.01.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем ОСОБА_2 укладено угоду № 200427474 шляхом підписання заяви щодо кредитування. За змістом вказаної заяви (оферти) відповідач отримав платіжний засіб із встановленим максимальним кредитним лімітом у розмірі 50000 грн. зі сплатою 58,8% річних.

Відповідно до довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартсіть споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Visa Platinum CashBack (іменна/Зарплатна)» строк кредиту 12 місяців. У графі «Орієнтована сукупна вартість кредиту» вказано строк 3 роки.

Факт отримання ОСОБА_2 платіжної картки та/або ПІН-коду підтверджується розпискою від 18.01.2016.

20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020.

ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 15111,00 грн., з яких: 4925,18 грн. - заборгованість за кредитом, 10185,82 грн. - заборгованість за відсотками.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 р. у справі №910/11298/16 встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до умов договору № 200427474 від 6 січня 2016 року строк кредитування 3 роки з 6 січня 2016 року по 6 січня 2019 року тобто строк повернення заборгованості завершувався 2019 року та з вказаного моменту було розпочато відлік строку на звернення з позовом до відповідача.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.

Тобто з березня 2017 року строки позовної давності продовжені. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до розділу «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Окрім того, згідно розділу «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19, за змістом якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», а саме 04 вересня 2025 року, відновився перебіг строків позовної давності, які діяли до введення воєнного стану.

Таким чином, позивачем було пропущено строк для звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості.

У позовній заяві представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» посилається на те, що оригінали кредитних документів були отримані лише на початку 2023 року, та просить «поновити строк позовної давності».

Позовна давність є матеріально-правовим строком і не поновлюється за правилами поновлення процесуальних строків. Відповідно до частини п`ятої статті 267 ЦК України суд може захистити право після спливу позовної давності лише тоді, коли саме позивач доведе поважність причин її пропуску.

Представник позивача просить поновити строк позовної давності, посилаючись на судовий спір між фінансовими установами щодо належності прав вимоги, відсутність у нього оригіналів кредитних документів до початку 2023 року, карантин та воєнний стан.

Відповідно до частини п`ятої статті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, саме позивач має довести наявність об`єктивних, непереборних та істотних обставин, які реально перешкоджали йому звернутися до суду за захистом порушеного права.

Суддя враховує, що спір щодо прав на кредитний портфель розглядався у справі № 910/11298/16, за результатами якого постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року вирішувалися питання щодо прав на відповідні кредитні вимоги та передачі документів.

Однак сама по собі наявність спору між фінансовими установами не свідчить про неможливість нового кредитора звернутися до суду із вимогою до конкретного боржника.

Крім того, за твердженням самого позивача, необхідні оригінали кредитних документів були отримані ним на початку 2023 року.

Проте позов подано лише 25 червня 2026 року, тобто більш ніж через три роки після отримання документів.

Отже, навіть приймаючи до уваги обставини, на які посилається позивач, вони не пояснюють тривалого періоду бездіяльності після отримання документів.

Посилання на воєнний стан також саме по собі не свідчить про неможливість звернення позивача до суду протягом усього періоду після отримання документів.

Тому суддя не вбачає достатніх правових підстав для визнання наведених позивачем причин пропуску позовної давності поважними та для захисту права після її спливу на підставі частини п`ятої статті 267 ЦК України.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд зауважує, що належними доказами, які підтверджують наявність кредитної заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі №755/2284/16-ц.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Як вбачається з переліку додатків до позовної заяви позивачем до позову було долучено виписку з особового рахунку відповідача.

Так, позивачем надано виписку по особовому рахунку за період з 23 травня 2016 року по 27 липня 2020 року.

Зі змісту заяви (оферти) №200427474 від 6 січня 2016 року, долученої позивачем до матеріалів справи, вбачається, що на ім`я відповідача відкрито рахунок № НОМЕР_1 .

В той час як, на підтвердження наявності заявленої позивачем заборгованості, останній додає виписку по рахунку (період з 23 травня 2016 року по 27 липня 2020 року), зі змісту якої вбачається, що така сформована за рахунком № НОМЕР_2 , який є відмінним від обумовленого сторонами рахунку, а саме № НОМЕР_1 .

Жоден із наведених документів, які подано позивачем в якості підтвердження заборгованості та її розміру, не містять посилання на рахунок № НОМЕР_2 , який зазначено у виписці по рахунку. Крім того, позивачем не долученого жодного доказу на підтвердження того, що позичальнику відповідно до умов кредитного договору, за період його дії, відкрито чи змінено рахунок.

У зв`язку з цим суд позбавлений можливості перевірити погоджені між сторонами істотних умов договору та підтвердження факту отримання кредитних коштів, а також користування кредитними коштами не можливо визначити розмір заборгованості.

Також суд зауважує, що позивач не долучив до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором, який містив би детальний розпис нарахованої заборгованості, як поточної так і простроченої (тіла кредиту та відсотків), відповідно до графіку погашення кредиту, з вказівкою на щомісячні платежі, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом та дати здійснення платежів позичальником.

Оскільки позивач не надав суду детальний розрахунок заявленої суми заборгованості, з якого було б можливо зробити висновок про період утворення заборгованості, чи сплачувались взагалі кошти відповідачем та в яких сумах, за які періоди, в якому розмірі, та на які суми боргу нараховувались відсотки за користування кредитом, тобто на підставі якого та виписки суд був би спроможний самостійно визначити розмір заборгованості.

Без надання детального розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості перевірити правильність такого розрахунку та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

До аналогічного висновку щодо необхідності доведення позивачем розміру заборгованості дійшов Верховний Суд у постановах від 27 березня 2019 року у справі №334/1746/15-ц, від 01 лютого 2023 року у справі №199/7014/20.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Щодо судових витрат суддя зазначає, що відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, у разі відмови в позові не підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки у задоволенні позову відмовляється повністю, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 279 ЦПК України, статтями 15, 256-267, 509, 512-516, 525, 526, 530, 610-612, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Копію рішення направити сторонам по справі: позивачеві, представникові позивача, представникові відповідача засобами Електронного суду, відповідачу за останнім відомим місцем реєстрації засобами поштового зв`язку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746, E-mail:info@dgfinance.com.ua, тел. +380674280050.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Романенко Михайло Едуардович, РНОКПП НОМЕР_3 , поштова адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел.: НОМЕР_4 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Первомайським РС ГУ ДМС України в Харківській області 23.12.2015, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

ПРЕДСТАВНИК ВІДПОВІДАЧА: ЛОСОБА_3,адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 тел. НОМЕР_8 .

Суддя: С. Л. Кузьменко