Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №643/13952/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/442/26

Справа № 643/13952/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 Салтівський районний суд м. Харкова у складі колегії:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025221170001951 від 30.06.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого: 26.11.1999 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 17, ч.ч.1, 2 ст. 140, ст. 42 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого від відбування покарання 05.06.2000 з Сумської ВК № 116, у зв`язку з відбуттям строку покарання; 20.02.2002 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі; 16.10.2003 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років 7 днів позбавлення волі, звільненого від покарання 26.08.2006 з Харківської ВК № 43, у зв`язку з відбуттям строку покарання; 16.12.2008 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого від покарання 28.04.2010 з Олексіївської ВК Харківської області № 25, у зв`язку з відбуттям строку покарання; 13.11.2012 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 301 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки; 26.07.2013 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого від відбування покарання 10.06.2016 з Олексіївської ВК № 25 Харківської області, на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.06.2016 умовно - достроково на невідбуту частину покарання строком 1 місяць 24 дні; 18.04.2019 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі; 27.09.2019 Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 198 КК України до 1 року 8 місяців обмеження волі; 02.12.2025 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово засудженим за скоєння умисних корисливих злочинів проти власності, маючи не зняті і не погашені у встановленому законом порядку судимості, належних висновків для себе не зробив, на шлях перевиховання не став, та знову вчинив умисні злочини за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, що склалось внаслідок браку коштів, та, маючи потребу в грошах, будучи обізнаним про те, що у малознайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працює у пункту прийому вторинної сировини розташованого у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_3, маються у розпорядженні грошові кошти, вирішив заволодіти ними, шляхом вчинення розбійного нападу на ОСОБА_8 та позбавлення життя останнього, з корисливих мотивів.

Так, маючи на меті вчинити вбивство ОСОБА_8 з корисливих мотивів, з метою подальшого заволодіння його майном, 30.06.2025 о 12 год. 51 хв. ОСОБА_7 прийшов до вищезазначеного гаражного приміщення, в якому перебував працівник вказаного пункту ОСОБА_8 та інші сторонні особи, які здійснювали здавання вторинної сировини.

В подальшому, під час перебування ОСОБА_7 біля вищевказаного гаражного приміщення, останній, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, дочекався моменту, коли сторонні особи покинули пункт прийому вторинної сировини та ОСОБА_8 залишився сам.

Після того, як 30.06.2025 о 13 год. 39 хв. ОСОБА_8 залишився сам у приміщенні гаражу, ОСОБА_7 , переконавшись, що поблизу відсутні сторонні особи, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_8 з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, бажаючи настання його смерті, шляхом вільного доступу, через ворота, увійшов до вказаного гаражного приміщення та без дозволу останнього, взяв з ящика з-під інструментів, який перебував на підлозі, трубний розвідний ключ та використовуючи вказаний інструмент, який ОСОБА_7 тримав в правій руці, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді настання смерті ОСОБА_8 , який стояв обернений до нього лівим боком, підійшов до останнього та, діючи умисно, швидко та продумано, із значною силою наніс один удар вказаним ключем по голові останнього, від якого ОСОБА_8 втратив свідомість та впав на підлогу. Далі, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, в той час, коли останній лежав на підлозі в безпорадному стані, при цьому не вчиняючи будь-якого фізичного опору, ОСОБА_7 , тримаючи вищевказаний ключ в правій руці, діючи умисно та продумано, наніс ще три прицільних удари вказаним ключем по голові ОСОБА_8 , чим спричинив останньому важку тупу черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку з контузійно-геморагічним вогнищем в лівій потиличній частці та лінійно-уламковим переломом лівого соскоподібного відростка, що ускладнилося травматичним мастоїдитом, локальною м`якотканинною емфіземею та лівобічний гемотимпанумом, із наявності забійних ран (у кількості 4) в лобно-тім`яній ділянці зліва, в лівій скроневій ділянці, в тім`яно-потиличній ділянці зліва та в проекції лівого соскоподібного відростку, які відповідно до п.2.1.1. «а», 2.1.2, п. 2.1.3 «б, в» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», що затверджені Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для реалізації свою злочинного умислу, спрямованого на заподіяння смерті ОСОБА_8 з корисливих мотивів, проте, злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній втратив свідомість та не подавав ознак життя, ОСОБА_7 , будучи впевненим, що ОСОБА_8 помер, припинив свої злочині дії, спрямовані на позбавлення життя останнього.

В подальшому, у зв`язку із своєчасною госпіталізацією ОСОБА_8 до КНП «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. 0.1. Мещанінова» ХМР йому була надана кваліфікована медична допомога та збережене життя.

Крім того, маючи на меті вчинити вбивство ОСОБА_8 з корисливих мотивів, з метою подальшого заволодіння його майном, у період дії в Україні воєнного стану, який введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого Указом Президента неодноразово продовжено, востаннє продовжений Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 на 90 діб, ОСОБА_7 30.06.2025 о 12 год. 51 хв., прийшов до пункту прийому вторинної сировини розташованого у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_3 , в якому перебував працівник вказаного пункту ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інші сторонні особи, які здійснювали здавання вторинної сировини.

В подальшому, під час перебування ОСОБА_7 біля вищевказаного гаражного приміщення, останній, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, дочекався моменту, коли сторонні особи покинули пункт прийому вторинної сировини та ОСОБА_8 залишився сам.

Після того, як 30.06.2025 о 13 год. 39 хв., ОСОБА_8 залишився сам у приміщенні гаражу, ОСОБА_7 переконавшись, що поблизу відсутні сторонні особи, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, бажаючи настання його смерті, шляхом вільного доступу, через ворота, увійшов до вказаного гаражного приміщення та без дозволу останнього взяв з ящика з-під інструментів, який перебував на підлозі, трубний розвідний ключ та використовуючи вказаний інструмент, який ОСОБА_7 тримав в правій руці, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді настання смерті ОСОБА_8 , який стояв обернений до нього лівим боком, підійшов до нього, та, діючи умисно, швидко та продумано із значною силою наніс один удар вказаним ключем по голові останнього, від якого ОСОБА_8 втратив свідомість та впав на підлогу.

Далі, ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, в той час коли останній лежав на підлозі в безпорадному стані, при цьому не вчиняючи будь-якого фізичного опору, ОСОБА_7 тримаючи вищевказаний ключ в правій руці, діючи умисно та продумано, наніс ще три прицільних удару вказаним ключем по голові ОСОБА_8 , чим спричинив останньому важку тупу черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку з контузійно-геморагічним вогнищем в лівій потиличній частці та лінійно-уламковим переломом лівого соскоподібного відростка, що ускладнилося травматичним мастоїдитом, локальною м`якотканинною емфіземею та лівобічний гемотимпанумом, із наявності забійних ран (у кількості 4) в лобно-тім`яній ділянці зліва, в лівій скроневій ділянці, в тім`яно-потиличній ділянці зліва та в проекції лівого соскоподібного відростку, які відповідно до п.2.1.1. «а», 2.1.2, п. 2.1.3 «б, в» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», що затверджені Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В подальшому, ОСОБА_7 , після нанесення ударів, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого па вчинення розбійного нападу, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи злочинність вчинюваних дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, подолавши можливість ОСОБА_8 до вчинення можливого опору, так як останній втратив свідомість та, внаслідок чого, не подавав ознак життя, ОСОБА_7 обшукав одяг непритомного ОСОБА_8 та дістав з лівої бокової кишені джинсів останнього належні йому кошти в сумі 6000 гривень, після чого, усвідомлюючи той факт, що його протиправні дії можуть бути помічені іншими особами, та розуміючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій, не бажаючи бути викритим та затриманим за вчинення ним розбійного нападу, утримуючи при собі викрадені грошові кошти в сумі 6000 гривень, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та розпорядився викраденими грошима на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України визнав, цивільний позов визнав, за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України не визнав, вважав, що його дії за цією статтею підлягають перекваліфікації на статтю, що передбачає нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Обвинувачений у суді показав, що раніше з потерпілим знайомий не був. 30.06.2025 десь в обід пішов до гаражного кооперативу на Салтівці по вул. Гвардійців Широнінців, бо знав що там приймають металобрухт. Він вживав алкоголь, скільки не пам`ятає, бо йшов нормально, був не сильно п`яним. Коли прийшов до гаражу, побачив чоловіка. Це той чоловік, який приходив до зали суду. Хвилин за десять до події, він захотів зайти та забрати гроші. Він з ящику взяв розвідний ключ в гаражі, який важив десь кілограма два та був до 50 см, з середньою силою замахнувся та вдарив ним один раз потерпілого по голові, який стояв з боку, не пам`ятає з якого. Потерпілий присів, опіру не чинив. Крові він не бачив. Не бачив, щоб потерпілий втрачав свідомість. Від нанесеного удару потерпілий не міг отримати такі травми, які у нього встановили. В передньому лівому кармані у потерпілого були гроші, скільки він не пам`ятає. Вдарив він потерпілого для того, щоб забрати гроші, після чого забрав гроші та пішов. Він не хотів вбивати потерпілого. Так він весь час знаходився в гаражі, більше там нікого не було. Перед цим там були люди, він чекав поки всі підуть. Бачив, що потерпілий був похилого віку. Сам припинив наносити удари та пішов. На ці гроші він купив і горілку і телефон.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, свідків, дослідивши надані докази, які є належними та допустимими, дійшов до наступного.

Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, підтверджується наступними доказами, а саме:

-показами потерпілого ОСОБА_8 , який у суді показав, що тридцятого числа, влітку 2025 року, точну дату не пам`ятає, він знаходився на своєму робочому місці в гаражі, який розташований в гаражному кооперативі за адресою: АДРЕСА_3, та приймав сировину. В районі 9-00 до нього підійшли два чоловіка, один з них ОСОБА_7 , який і раніше приходив до нього, здавав сировину і конфліктів з ним раніше не було. Чоловіки попросили у нього газовий ключ, щоб щось розібрати. Він дав їм ключ. Від ОСОБА_7 він відчув запах алкоголю. Через приблизно півгодини- годину вони повернулись та віддали ключ. Присіли біля гаражу. Вони там щось їли, можливо вживали спиртні напої. Потім всі пішли, а ОСОБА_7 залишився один на лавочці в трьох метрах від прийомного пункту. ОСОБА_7 один сидів хвилин двадцять. Потім він сказав, що йому знову потрібен ключ. Він відповів ОСОБА_7 , що йому вже не потрібно пити. Під час розмови він взяв ключ в праву руку, від нього він знаходився зліва, та через мить, він не бачив, як ОСОБА_7 замахнувся, він впав. Після першого удару ненадовго втратив свідомість. Потім відчув, що ОСОБА_7 продовжив наносити удари. Ударів було десь чотири. Він думав: навіщо ОСОБА_7 це робить, якщо він вже лежить? Коли він лежав, він не рухався, очі були закриті та ОСОБА_7 він нічого не казав. Потім він відчув, що ОСОБА_7 з лівого переднього карману витягнув у нього гроші та пішов. Грошей було 6000 грн. Він подумав, що ОСОБА_7 хотів його вбити, оскільки він кинув його там. Якби він не прийшов до тями, він би там і помер, оскільки було дуже багато крові, кров була і на кепці, і на футболці, і на брюках. Йому здавалось, що він там пролежав години дві, але насправді це було хвилини дві, після чого він підвівся та весь у крові пішов вздовж гаражів, де був відкритий один гараж, звернутись по допомогу. Приїхала швидка та його госпіталізували. Цивільний позов підтримав. Щодо обгрунтування суми цивільного позову, зазначив, що після нанесених тяжких травм у нього дуже погіршився стан здоров`я, з`явився шум у вухах, слабка пам`ять, порушення сітчатки лівого ока.

- даними протоколу огляду місця події від 30.06.2025 з фототаблицями до нього, відповідно до яких, місцем огляду є гараж в гаражному кооперативі, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Прямо при вході на відстані 100 см. Розташовані 2 полімерні ящики, на якому знаходиться дерев`яна дверка, та шматок тканини, яка слугує у виді стільця. Біля вказаного стільця на відстані приблизно 20 см у бік входу до гаражу на підлозі виявлено марля з нашаруванням РБК (об`єкт 1 ) поміщено в паперовий конверт. На відстані близько 2 метрів від входу та на відстані близько 1 метра від об`єкту № 1 знаходиться металевий предмет схожий на розвідний ключ з нашаруванням РБК (об`єкт № 2 ) поміщено до паперового конверту. На відстані 210 см від входу та на відстані приблизно 10 см. Від об`єкту № 2 знаходиться нашарування РБК на підлозі у вигляді крапель різними за розмірами від 0,2 мм. до 3,5 см., з вказаного зроблено змив на марлевий тампон та поміщено до паперового конверту (об`єкт № 3). На відстані приблизно 270 см. від входу та на відстані приблизно 60 см. від об`єкту № 3 виявлено недопалок з нашаруванням РБК та ТМ «Winston», який поміщено до паперового конверту (об`єкт № 4). На відстані приблизно 60 см. від об`єкту № 4 та на відстані приблизно 330 см. від входу виявлено кепку сірого кольору з нашаруванням РБК з малюнком на задній частині, яку було вилучено та поміщено до паперового конверту (об`єкт № 5 ). При вході з правої сторони на столі виявлено журнал у відкритому стані з нашаруванням РБК, який було вилучено та поміщено до паперового конверту (об`єкт № 6);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.06.2025, згідно якого потерпілий впізнав особу під № 4 ( ОСОБА_7 ), яка 30.06.2025 із застосуванням насильства нанесла тілесні ушкодження та відкрито заволоділа грошовими коштами у сумі 6000 грн;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 21.07.2025 та відеозаписом до нього за участю потерпілого ОСОБА_8 , відповідно до якого під час слідчого експерименту потерпілий зазначив, що 30.06.2025 близько 8-00 прийшов на роботу до гаражу за адресою: АДРЕСА_3 . Приблизно о 9-00 до гаражу прийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , попросили ключ для розбирання металу, він дав їм ключ, який приблизно о 12-00 вони повернули. Пізніше до гаражу зайшов ОСОБА_9 , взяв без дозволу розвідний ключ та наніс близько чотирьох ударів йому по голові, після чого коли він вже лежав на підлозі дістав з лівої кишені 6000 грн. та зник в невідомому напрямку.

- протоколом огляду речей від 23.07.2025, а саме 2 оптичних носіїв , на яких знаходяться відеозаписи з камер відеонагляду, які розташовані на території гаражного кооперативу за адресою: АДРЕСА_3 , та на яких зафіксовані події, які відбувались 30.06.2025 року, особи, схожі на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду місця події від 30.06.2025, приміщення під`їзду № 1 поверх № 2 будинку за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого виявлено жінку - ОСОБА_11 , яка добровільно надала грошові кошти у розмірі 700 грн. та повідомилла, що ці кошти їй надав син ОСОБА_7

- фототаблицею до протоколу огляду місця події від 30.06.2025, на якій зображені грошові кошти;

- вилученими грошовими коштами в сумі 700 грн;

-протоколом огляду місця події від 30.06.2025 з фототаблицями, приміщення кабінету № 75 ХРУП № 2, в якому знаходиться ОСОБА_12 , який добровільно надав для вилучення мобільний телефон Tecno Camon 12 Air (CC6) imei 1 : НОМЕР_2 ; imei 2 : НОМЕР_3 без сім карти, пластиковий пакунок Прат «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_4 та сім карта.

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.07.2025, згідно якого ОСОБА_13 впізнає особу під номером 4 ( ОСОБА_7 ), який 30.06.2025 приблизно о 14:00 - 14:15 придбав у нього мобільний телефон Т.М. Техно синього кольору та стартовий пакет мобільного оператора Київстар;

- протоколом огляду речей (диску) від 01.07.2025 з фотографіями до нього;

-відеозаписом до протоколу огляду речей від 01.07.2025;

- протоколом огляду речей (дисків) від 07.07.2025 з фотографіями до нього;

-відеозаписами до протоколу огляду речей від 07.07.2025;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 12.08.2025, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав інструмент (ключ) на фото № 1, яким йому нанести тілесні ушкодження, і який був вилучений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3;

- листом КНП ХОР «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 06.08.2025, щодо надання інформації про виклик служби до ОСОБА_8 , згідно якого перевіркою форм медичної документації встановлено, що 30.06.2025 з номера телефону НОМЕР_5 службою ЕМД було прийнято виклик за адресою: АДРЕСА_3 , гаражі;

- картою виїзду швидкої медичної допомоги № 1898 від 30.06.2025, що сформована за результатом обслуговування гр. ОСОБА_8 ;

- висновком експерта № 14-12/759-С/25, згідно якого на джинсових брюках (об`єкти №№ 3,8,9) підозрюваного ОСОБА_7 знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у вказаних об`єктах відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_8 не виключається;

-висновком експерта № 12-14/442-А/25, згідно якого з урахуванням даних огляду, даних з медичної документації, даних консультації лікаря-рентгенолога та даних протоколу проведення слідчого експерименту, у гр. ОСОБА_8 , 74 років, має місце важка тупа черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з контузійно-геморагічним вогнищем в лівій потиличній частці та лінійно-уламковим переломом лівого соскоподібного відростка, що ускладнилося травматичним мастоїдитом, локальною м`якотканинною емфіземею та лівобічний гемотимпанумом, із наявністю забитих ран (у кількості 4) в лобно-тім`яній ділянці зліва, в лівій скроневій ділянці, в тім`яно-потиличній ділянці зліва та в проекції лівого соскоподібного відростку. За механізмом, вищевказана важка тупа черепно-мозкова травма утворилася в результаті не менш чотириразової ударної травматичної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою площею травмуючої поверхні, або предмету (предметів), що володів такими властивостями, однак, індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися, з місцем прикладання сили відповідно локалізації забитих ран. При цьому, характер та вигляд ушкоджень, що описаний у медичній документації, їх клінічна картина та характер і ступінь ускладнень, не виключає можливості утворення 30.06.2025 року, в час за обставин, що зазначений в постанові слідчого та відомий зі слів потерпілого. Згідно медичної картки № 13123 стаціонарного хворого 1-го нейрохірургічного відділення КНП «МКЛШНМД їм. проф. О.І. Мещанінова» ХМР з приводу забитих ран, що діагностовано у гр. ОСОБА_8 , проведена операція у вигляді ПХО ран з їх ушиванням За ступенем тяжкості: важка тупа черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з контузійно-геморагічним вогнищем в лівій потиличній частці та лінійно-уламковим переломом лівого соскоподібного відростка, що ускладнилося травматичним мастоїдитом, локальною м`якотканинною емфіземею та лівобічний гемотимпанумом, із наявністю забитих ран (у кількості 4) в лобно-тім`яній ділянці зліва, в лівій скроневій ділянці, в тім`яно-потиличній ділянці зліва та в проекції лівого соскоподібного відростку, відповідно до П. 2.1.1 «а», 2 1 2., п. 2.1 3 «б, в» Правил «судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17. 01.1995 р належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Достовірно встановити взаємне розташування гр. ОСОБА_8 та особи, яка спричинила тілесні ушкодження, Відстань, на якій знаходився нападник, лише та наявними судово-медичними даними неможливо. Наявний причинний зв`язок між тілесними ушкодженнями, що мають місце у гр. ОСОБА_8 та обставинами заподіяння ушкоджень, що мали місце 30.06 2025 року. Враховуючи характер, об`єм та тяжкість важкої тупої черепно-мозкової травми, що має місце у гр. ОСОБА_8 у зв`язку з подіями 30.06.2025 року, можливість здійснення постраждалим після отримання тілесних ушкоджень активних дій, зокрема бігати, ходити, повзати та інше, до моменту втрати свідомості не виключається. Питання, щодо утворення тілесних ушкоджень від падіння з висоти зросту, в тому числі з попередньо-наданим тілу прискоренням, викладене некоректно, тобто, відсутній опис положення потерпілого, траєкторія падіння, зона взаємодії травмуючої поверхні з тілом, а також дані опису контактуючої поверхні. Про те, враховуючи характер важкої тупої черепно-мозкової травми, що має місце у гр. ОСОБА_8 , то, в даному випадку, утворення вищезазначеної травми внаслідок неконтрольованого падіння з висоти зросту на тверду поширену поверхню будь-якою поверхнею тіла та ударом о неї неможливе. Механізм утворення важкої тупої черепно-мозкової травми, що має місце у гр. ОСОБА_8 , не суперечить об`єктивним судово-медичними даними відповідно строку та способу його заподіяння, на який вказує потерпілий під час слідчого експерименту за його участю від 21.07.2025 року, в частині обставин, часу та локалізації травматичних впливів, а саме в частині ударів металевим газовим ключем по голові потерпілого;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ( ОСОБА_7 ) від 30.06.2025, в ході якого вилучено куртку чорного кольору, джинси сірого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, грошові кошти номіналом 100 грн. у кількості 10 купюр, грошові кошти номіналом 20 грн. у кількості 7 купюр, одноразові шприци ємністю 2 мл. у кількості 2 шт., прозорий полімерний пакет із невідомою речовиною;

- фототаблицями до протоколу затримання від 30.06.2025;

-грошовими коштами, вилученими під час затримання ОСОБА_7 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.07.2025 за участю ОСОБА_7 та відеозаписом до нього.

-показами свідка ОСОБА_13 , який у судовому засіданні показав, що займається телефонами, має магазин за адресою: АДРЕСА_5. Якось до нього прийшли два чоловіка, одного з них він знає візуально давно, але прізвище йому його не відомо, а інший, який був з ним зараз знаходиться у залі суду, та вказав на обвинуваченого. Вони прийшли вирішити питання щодо телефону. Він спілкувався з тим чоловіком, якого знає візуально, а за телефон платив той, що знаходиться зараз у залі суду. Телефон коштував 500 грн., а стартовий пакет 200 грн. Потім вони пішли. Через день до нього прийшла поліція.

Згідно висновку експерта № 10108 від 30.07.2025 у складі порошкоподібної речовини чорного кольору (об`єкт № 1), що надано на дослідження в сейф-пакеті CRI1083847, на момент дослідження, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також сильнодіючих чи отруйних лікарських засобів не виявлено.

Згідно висновку експерта № 14-12/758-С/25 на спортивній кофті (об`єкти №№1-4) підозрюваного ОСОБА_7 наявність крові не встановлена.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи в порядку ст. 94 КПК України дані докази (висновок експерта № 10108 від 30.07.2025, висновок експерта № 14-12/758-С/25) з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

З огляду на це, будь-які матеріали мають подаватись до суду з обґрунтуванням їх належності, тобто таким чином, щоб суд міг встановити, яка саме інформація має доказове значення і на підтвердження яких саме обставин подано відповідний доказ і яким чином ці обставини стосуються предмета доказування.

Вказані вище докази (висновок експерта № 10108 від 30.07.2025, висновок експерта № 14-12/758-С/25) є неналежними, оскільки не містять відомостей, які б підтверджували чи спростовували будь-які обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тобто не мають будь- якого логічного зв`язку із обставинами, що становлять предмет доказування, а тому суд не приймає їх в якості доказів.

Також протокол додаткового допиту потерпілого від 14.08.2025 та додаток до нього (відеозапис) судом не розцінюється як доказ, оскільки потерпілій був допитаний безпосередньо у суді під час судового розгляду.

Щодо твердження обвинуваченого відносно того, що дії, які інкримінуються йому за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України підлягають перекваліфікації на статтю, що передбачає нанесення тяжких тілесних ушкоджень, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1ст.15 КК України, замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності),безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочинне було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Згідно положень п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку із цим матеріальні блага для себе або інших осіб, зокрема заволодіти грошовими коштами, коштовностями, цінними паперами, майном тощо або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину.

Відповідно до положень п.п. 4, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров,я особі» вирішуючи питання про те, з яким умислом діяв винуватий, тобто для з`ясування змісту і спрямованості умислу, необхідно зважати на сукупність всіх обставин учиненого діяння і враховувати не тільки поведінку винуватого до, під час і після злочину , його взаємини з потерпілим, що передували події, кількість, характер і локалізацію поранень (поранення життєво важливих органів), заподіяних потерпілому, причин припинення злочинних дій, а й спосіб учинення злочину, засоби і знаряддя злочину. При цьому якщо винна особа відмовилась від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до частини другої статті 15 КК України, як закінчених замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом. Про наявність прямого умислу можуть свідчити, зокрема, конкретні дії винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілого і не призвели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.

Визнаючи провину за ч. 4 ст. 187 КК України та цивільний позов потерпілого обвинувачений фактично підтвердив свою причетність до вчиненого кримінального правопорушення.

Ч. 4 ст. 187 КК України передбачає застосування насильства нападника відносно потерпілого.

Водночас, за змістом закону, фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров`я, охоплюються: легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності; середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, замах на вбивство, вбивство. При цьому замах на вбивство і вбивство, характеризуючи вчинене як особливо кваліфікований розбій ч. 4 ст. 187 КК, не охоплюються цим складом і потребують додаткової кваліфікації за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК (а за наявності інших кваліфікуючих ознак вбивства і за іншими пунктами ч. 2 ст. 115 КК). При замаху необхідно посилатися ще й на частини 2 чи 3 ст. 15 КК.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров,я особі» у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 265/6064/19 від 16.12.2021.

З метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 , здійснив напад на нього, цілеспрямовано завдавши чотири удари ключем, з прикладанням сили, що підтверджується експертизою, та показами самого потерпілого ОСОБА_8 у голову, усвідомлюючи, що такі дії можуть спричинити смерть, про що свідчить знаряддя злочину - ключ, кількість, локалізація та сила ударів, і те, що обвинувачений припинив свої дії, тільки коли потерпілий перестав рухатись, тобто припинив опір, після чого, заволодівши його майном, з місця вчинення злочину зник, не надавши йому допомоги, "швидкої допомоги" не викликав, а покинув місце події, не вчинивши активних дій, спрямованих на запобігання злочинних наслідків. Такі дії обвинуваченого у сукупності свідчать про те, що він діяв із прямим умислом на позбавлення життя потерпілого із корисливих мотивів та вчинив для цього всі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що призведуть до смерті потерпілого, однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки, завдяки зусиллям самого потерпілого, йому своєчасно було надано допомогу.

На підставі аналізу доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні ним кримінальних правопорушень, події яких мали місце 30.06.2025, а надані покази обвинуваченого, які частково суперечать іншим доказам, які містяться в матеріалах кримінального провадження, суд розцінює як спробу спростувати обставини справи, викласти їх у вигідному до себе напрямку, зменшити ступінь своєї вини, уникнути кримінальної відповідальності за більш тяжкі статті Кримінального кодексу, за якими кваліфіковані дії обвинуваченого, а також як вибрану тактику захисту у суді.

Отже, суд вважає, що немає підстав для перекваліфікації скоєних кримінальних правопорушень, вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за:

ч.2 ст. 15, п.6 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне вбивство, тобто, закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів;

ч. 4 ст. 187 КК України, тобто, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий 02.12.2025 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.

У відповідності до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Посилання захисника обвинуваченого на щире каяття в судових дебатах не можна розцінювати як наявність пом`якшуючої обставини, оскільки обвинувачений повністю провину не визнав, завдану шкоду навіть частково не відшкодував, перед потерпілим не вибачився.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, характер і ступінь їх суспільної небезпеки, дані про його особу, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, ставлення його до скоєного, тому вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства.

Таким чином, суд вважає за необхідне за ч. 4 ст. 187 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна, за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна.

Крім того, ОСОБА_7 засуджений 02.12.2025 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Враховуючи те, що кримінальні правопорушення ОСОБА_7 вчинені до постановлення вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 02.12.2025 року, суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому з врахуванням ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 02.12.2025року більш суворим покаранням та призначити покарання ОСОБА_7 у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна.

Арешти, накладені ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 03.07.2025, на майно, яке було вилучено в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , накладені ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 04.07.2025, на грошові кошти, які були вилучені 30.06.2025 у під`їзді № 1 будинку АДРЕСА_4 , накладені ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 04.07.2025, на мобільний телефон Tecno Camon 12 Air (CC6) imei 1 : НОМЕР_2 ; imei 2 : НОМЕР_3 без сім карти, пластиковий пакунок Прат «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_4 та сім карта, ухвалою від 04.07.2025 на майно, вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_7 , суд вважає за необхідне скасувати відповідно до ст. 174 КПК України.

Потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 6000 грн. та моральної у розмірі 96000 грн.

Цивільний позов потерпілого підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Також, відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частина 3 ст.23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Враховуючи, що потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, погіршився стан його здоров`я, до теперішнього часу наявні наслідки після спричинених травм, суд вважає за необхідне позов в частині моральної шкоди у розмірі 96000 грн. задовольнити.

Щодо стягнення матеріальної шкоди, суд, враховуючи, що частина коштів у розмірі 1840 підлягає поверненню потерпілому в порядку ст. 100 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 4160 грн.

Долю інших речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати за проведення експертиз відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому залишити тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити покарання:

За ч.4 ст.187 КК України у вигляді 9 (дев`ять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна,

За ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у вигляді 12 (дванадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 02.12.2025року більш суворим покаранням призначити покарання ОСОБА_7 у вигляді 12 (дванадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_7 залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому обчислювати з 30.06.2025 року.

Зарахувати обвинуваченому до покарання строк тримання під вартою з 30.06.2025 року.

Арешти, накладені ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 03.07.2025, на майно, яке було вилучено в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , накладені ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 04.07.2025, на грошові кошти, які були вилучені 30.06.2025 у під`їзді № 1 будинку АДРЕСА_4 , накладені ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 04.07.2025, на мобільний телефон Tecno Camon 12 Air (CC6) imei 1 : НОМЕР_2 ; imei 2 : НОМЕР_3 без сім карти, пластиковий пакунок Прат «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_4 та сім карта, ухвалою від 04.07.2025 на майно, вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_7 , - скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду у розмірі 4160 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 моральну шкоду у розмірі 96000 грн.

Речові докази по справі:

марлю з нашаруванням речовини бурого кольору, металевий предмет схожий на розвідний ключ з нашаруванням речовини бурого кольору, змив нашарування речовини бурого кольору з підлоги, недопалок з нашаруванням речовини бурого кольору та ТМ Winston, кепку сірого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору з малюнком на задній частині, зразок букального епітелію потерпілого ОСОБА_8 , дактокарту, журнал з нашаруванням РБК, куртку чорного кольору, джинси сірого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, одноразові шприци у кількості 2 шт., прозорий полімерний пакет з невідомою речовиною, зразок букального епітелію ОСОБА_14 , змив з лівої та правої руки ОСОБА_14 , відбитки пальців лівої та правої руки та долоней ОСОБА_14 - знищити,

DVD-R диски - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження,

мобільний телефон Tecno Camon 12 Air (CC6) imei 1 : НОМЕР_2 ; imei 2 : НОМЕР_3 без сім карти, пластиковий пакунок Прат «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_4 та сім карта, - звернути в дохід держави,

грошові кошти у сумі 700 грн. (купюри номіналом 100 грн. ЕЗ8801593, 100 грн. УР2215938, 500 грн. ЗБ2879518), повернути потерпілому ОСОБА_8 ,

грошові кошти номіналом 100 грн. у кількості 10 купюр (загальна кількість 1000 грн.),

грошові кошти номіналом 20 грн. у кількості 7 купюр (загальна кількість 140 грн.), які згідно постанови старшого слідчого ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_15 від 30.06.2025, визнані речовими доказами, - повернути потерпілому ОСОБА_8 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3