Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №299/4086/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/4086/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026071080000319 від 14.06.2026 року) про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, пенсіонера, інваліда другої групи, має на утриманні непрацездатну матір інваліда другої групи, раніше не судимого,

за ч.1 ст.369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи наслідки, які можуть настати та передбачаючи та бажаючи їх настання, 13 червня 2026 року близько 13 години 00 хвилин перебуваючи в службовому приміщенні начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , з метою безперешкодного перетину державного кордону України та уникнення передбачених законодавством процедур прикордонного контролю, запропонував та надав службовій особі Державної прикордонної служби України старшому лейтенанту ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 100 (сто) Євро за вчинення останнім в інтересах ОСОБА_4 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме за забезпечення безперешкодного пропуску через державний кордон України без належної перевірки та без застосування встановлених законодавством процедур прикордонного контролю.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, – надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини пред`явленого обвинувачення та визнав вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано та показав, що є інвалідом другої групи. З метою консультації у лікаря прямував до м.Тімішуари. З цією метою виїхав потягом з м.Киів до м.Мукачево. Після автобусом прямував у напрямку кордону. На кордоні пред`явив документи на виїзд, зокрема і посвідчення інваліда. Однак через відсутність печатки, його пропуск затримався. Раніше він перетинав кордон показуючи дане посвідчення і проблем у нього не було. Тому він вирішив пришвидшити процес і надав прикордоннику 100 євро. Після його було затримано.

Вину свою визнає повністю, в скоєному щиро розкаюється.

Просив суворо не карати, запевняє, що більше такого не повториться.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.

Зазначене узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України є доведеною, а юридична кваліфікація його дій як надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища – правильною.

Обираючи міру покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, дані про особу обвинуваченого: по місцю роботи та проживання проживання характеризується посередньо (а.м.3), не судимий (а.м.4-5), проживає з матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є інвалідом другої групи та потребує постійного стороннього догляду (а.м.6, 7, 8-8 зв., 9).

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Обставини, що пом`якшують відповідальність суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які б обтяжували відповідальність не встановлено.

Обираючи до обвинуваченого вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер вчинених дій, їх небезпечність, дані про особу обвинуваченого, вчинення злочину вперше, наявність пом`якшуючих вину обставин та відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію сторони обвинувачення про можливість обвинуваченого виправитися без ізоляції від суспільства, на підставі чого прийшов до переконання, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових злочинів є кримінальне покарання у виді штрафу, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Речові докази – предмет неправомірної вигоди – грошові кошти в сумі 100 Євро відповідно до ст.ст.96-1, 96-2 КК України підлягає спеціальній конфіскації та передачі у власність держави.

Обвинуваченому під час судового розгляду запобіжний захід не обирався.

Питання про речові докази вирішити в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Документи залишити в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 94, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним за ч.1 ст. 369 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

- Речові докази: оптичний носій інформації - DVD-R-диск з відеозаписом з нагрудної камери співробітників ДПСУ ВІПС “Дякове” та камер спостереження, розміщених в службовому кабінеті “Старшого прикордонних нарядів” ВІПС “Дякове” – зберігати в матеріалах справи.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та передати у власність держави предмет неправомірної вигоди – грошові кошти в сумі 100 євро у кількості 2 банкнот номіналом по 50 євро із серійними номерами NA 6541950567, ЕВ 1748308734, які зберігаються у відділенні поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області в м. Виноградів Берегівського району, вул. Миру, 57.

Документи залишити в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийОСОБА_1