Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №953/1771/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1771/25

н/п 1-кп/953/414/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду в м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.

Новомихайлівка, Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 14.05.2024 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

встановив:

ОСОБА_6 будучи раніше засудженим, а саме 14.05.2024 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став та знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.

23 жовтня 2024, в ранковий час, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_6 , перебував у гостях потерпілої ОСОБА_5 , за місцем мешкання останньої, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник раптовий умисел, направлений на незаконне викрадення чужого майна, з метою доведення єдиного злочинну умислу до кінця. Так, ОСОБА_6 попрохав у потерпілої, під приводом необхідності здійснення дзвінка, мобільний телефон ТМ Iphone SE сірого кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 9838 від 03.12.2024 склала - 1723,50 гривень. Отримавши від ОСОБА_5 , мобільний телефон для, начебто, здійснення телефонного дзвінка, ОСОБА_6 з даним мобільним телефоном покинув місце проживання потерпілої. Після чого в той же день 23.10.2024, діючи з єдиним злочинним умислом, направленим на таємне викрадення грошових коштів, маючи на меті незаконне особисте збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_7 № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, неодноразово продовженого та діючого на теперішній час по всій території України, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скористався мобільним телефоном телефон TM Iphone SE, сірого кольору IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , оплатив свої покупки через касові термінали за товари: 23.10.2024: о 11:05 в магазині «Посад» за адресою: м. Харків вул. Валентинівська, 18Б 60.20 грн., та зняв готівки кошти на суму 1000 грн; в 12:21 «ATTYKA RIOSK 199» 125 грн; в 12:27 в магазині «Фокстрот» за адресою: м. Харків, просп. Перемоги 623 на суму 3299 рн; в 12:32 в магазині «Аврора» за адресою: м. Харків, вул. Л. Свободи, 52А на суму 137 грн; зняв готівкових коштів на суму 2200 грн., тим самим заволодів вище вказаними грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5 на загальну суму 6821,20 грн. та мобільним телефоном ТМ Iphone SE сірого кольору IMEI: НОМЕР_1 вартістю 1723,50 грн. та розпорядився ними на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно він 23 жовтня 2024, в ранковий час, перебував у гостях потерпілої ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , де попрохав у неї під приводом необхідності здійснення дзвінка, мобільний телефон ТМ Iphone SE, після чого покинув місце проживання останньої. В подальшому, в той же день, він, маючи на меті незаконне особисте збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, з корисливих мотивів, скористався мобільним телефоном телефон TM Iphone SE, оплативши свої покупки через касові термінали на загальну суму 6821,20 грн.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомила, що претензій матеріального та морального характеру вона до обвинуваченого ОСОБА_6 не має, оскільки він повністю відшкодував їй завдані збитки, просила призначити йому мінімальне покарання.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів (крім допиту обвинуваченого) стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Як особа ОСОБА_6 характеризується формально, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий 14.05.2024 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та повне відшкодування шкоди потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги наведене, при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України та враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких злочинів, конкретні обставини та наслідки, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

При визначенні розміру остаточного покарання обвинуваченому застосуванню підлягає ст. 71 ч. 1 КК України, оскільки він засуджується за вчинення кримінального правопорушення, до повного відбуття покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.05.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для застосування до призначеного покарання ст. 69, 75 КК України, які б давали суду можливість прийти до висновку про застосування до обвинуваченого більш м`якого покарання.

Проте, зважаючи на те, що обвинувачений свою провину у висунутому обвинуваченні визнав в повному обсязі, повністю відшкодував потерпілій завдані збитки, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе з призначенням йому мінімального строку покарання, передбаченого санкцією статті, за якою він обвинувачується, бо ще не втрачена можливість виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін, продовживши її до набрання цим вироком законної сили.

Визначаючи відповідно до п. 2 ч. 4 ст.ст. 374 КПК України початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в п.п. 46, 47 Рішення по справі «Руслан Яковенко проти України» (заява №5425/11, статус остаточного - 04.09.2015), згідно якої відлік строку відбування покарання особою, засудженою судом першої інстанції, тоді як вирок не набрав законної сили, розпочинається після ухвалення вироку, адже особа вважається такою, що засуджена компетентним судом, а попереднє ув`язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

Отже, початок строку відбування покарання ОСОБА_6 слід рахувати з 23.09.2026, тобто з дня ухвалення цього вироку.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 07.09.2026 по 23.09.2026 включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення, за один день позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст.ст. 118, 122, 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 9838 у розмірі 2271, 84 грн. на користь держави.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

В силу ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання невідбутої частки покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.05.2024, остаточно призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді 5 (п`яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 23.09.2026, тобто з дня ухвалення цього вироку.

У строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 07.09.2026 по 23.09.2026 включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення, за один день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши її до набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 9838 у розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн., 84 коп.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційного скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий- суддя ОСОБА_1