Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №953/8108/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8108/26

н/п 2/953/4604/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кіпеть Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач, ТОВ «Коллект Центр» звернувся у суд із позовом, шляхом направлення його в системі «Електронний суд», до відповідача, ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за договором №75317389 від 18.08.2021 в розмірі 10379,61 грн, а також понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 18.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75458137, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 3100,00 грн.

22.02.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75317389.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №75317389.

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за укладеним договором належним чином не виконує, внаслідок чого загальна сума заборгованості становить 10379,61 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту 3100,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 7279,11 грн, нарахованих 3% річних 0,50 грн.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Карлаш І.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ ''КОЛЛЕКТ ЦЕНТР'', не заперечуючи факт укладання договору посилається на незаконне нарахування процентів після закінчення строку кредитування, а також на відсутність доказів переказу кредитних коштів на рахунок Відповідач.

Крім того, представник відповідача просить зменшити витрати на правову допомогу.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає що, нарахування були проведені на підставі погоджених умов договору, з посиланням на відповідні пункти договору та норми діючого законодавства, стягувачем було правомірно нараховано відсотки в межах дії даного Договору з урахуванням погоджених умов, атакож що згідно висновку Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений в постанові від 12.06.2023 року у справі №263/3470/20, надана разом з позовною заявою довідка про перерахування є належним доказом видачі грошових коштів на виконання умов Кредитного Договору.

Щодо зменшення витрат на правничу допомогу, зазначає що Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75317389 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав позичальнику позику у розмірі 3100,00 грн строком на 30 днів (до 17.09.2021 року), за яким нараховується 1,99% - знижена процентна ставка на день, 2,7% на день - процентна ставка за понадстрокове користування позикою, її частиною, на день (не застосовується в період карантину), орієнтовна реальна річна процентна ставка 29653,86%, орієнтовна загальна вартість позики 4960,70 грн.

У пункті 3 договору зазначено, що позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики (п. 4 договору).

Позичальник розуміє та погоджується, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець має право відступити право вимоги за договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості (п.5.5 договору).

Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 - IAMMIY0qVH в ньому вказані його РНОКПП, номер паспорта, адреса, телефон, адреса електронної пошти та рахунок НОМЕР_1 .

Як вбачається з додатку № 1 до договору позики № 75317389- таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сума кредиту за договором 3100,00 грн, проценти за користування кредитом 1850,70 грн, всього чиста сума кредиту за розрахунковий період з 18.08.2021 по 17.09.2021 року 4950,70 грн.

На підтвердження переказу ОСОБА_1 позики у розмірі 3100,00 грн надано довідку ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000163713/ТНПП від 06.05.2026 року, якою товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного з останнім, та завершення наступної платіжної операції: 18.08.2021 року на суму 3100,00 грн за номером платіжної картки НОМЕР_1 , номер платежу 6d096d65-7c47-4570-8bfd-4bf3b31fce76, лист ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Вердикт Капітал» від 19.05.2026 року.

Як вбачається з наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 75317389 від 18.08.2021 року станом на 18.06.2026 року становила 10379,61 грн, з яких 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7279,11 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги, нараховані 3% річних - 0,50 грн. При цьому, на рахунок погашення зараховано 1730,72 грн.

22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором позики № 75317389 від 18.08.2021 року на суму 10379,11 грн, що підтверджується реєстром боржників до договору.

З розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором № 75317389 від 18.08.2021 року станом на 10 січня 2023 року становить 10379,61 грн, з яких 3100,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; крім того, нараховано 3% річних 0,50 грн.

У подальшому 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором позики № 75317389 від 18.08.2021 року на суму 10379,61 грн, що підтверджується реєстром боржників до договору, актом приймання-передачі реєстру боржників від 10 січня 2023 року, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року.

Відповідно до наданого ТОВ «Коллект Центр» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № 75317389 від 18.08.2021 року станом на 03.06.2026 року становить 10379,61 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 3100,00 грн, за нарахованими процентами 7279,11 грн, 3% річних 0,50 грн.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12цьогоЗакону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12цьогоЗакону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

З договору позики № 75317389 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 18.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Отже, відповідач уклав із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»(електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отримання ОСОБА_1 позики у розмірі 3100,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000163713/ТНПП від 06.05.2021 року і листом АТ «Універсал Банк» від 31.08.2026 №БТ/Е-38068 згідно з яким на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжку картку НОМЕР_3 , на яку 18.08.2021 було перераховано 3100,00 грн , деталі операції FUIB Money Transfer.

Заперечення відповідача щодо відсутності доказів надання кредиту спростовується вказаними вище документами.

Відступлення (продаж) прав вимоги за договором № 75317389 від 18.08.2021 року не суперечить статті 514 ЦК України, підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема, копіями договорів факторингу від 22.02.2022 року та відступлення прав вимоги від 10 січня 2023 року, реєстрів боржників до вказаних договорів, копіями платіжних документів.

Неповідомлення позичальнику про відступлення права вимоги не звільняє його від виконання обов`язку за договором позики.

Договір позики, укладений між відповідачем та первісним кредитором, а також укладені наступні договори факторингу та відступлення прав вимоги, кінцевим кредитором за яким є ТОВ «Коллект Центр», у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Вказана вище сума позики у повному обсязі ОСОБА_1 не повернута ані первісному кредитору, ані наступним кредиторам.

Разом з тим, суд не погоджується з розміром заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), викладено правові висновки про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Як вбачається з матеріалів справи 18.08.2021 року між сторонами договору було погоджено строк кредитування 30 днів (до 17.09.2021 року), розмір процентів в день – 1,99%, загальну вартість позики з урахуванням процентів 4950,70 грн.

Водночас, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачу нараховано заборгованість у розмірі 10379,61 грн, з яких 3100,00 грн - основний борг, 7279,11 грн - заборгованість за відсотками, в розмірі 61,69 грн в день, які нараховані по 14.01.2022 року, тобто, поза межами строку кредитування. При цьому, відповідно до умов договору позики сторонами було узгоджено вартість кредиту виходячи з ставки 1,99 % на день, тобто 61,69 грн.

Позивач при обґрунтуванні суми заборгованості та стягнення відсотків посилається на п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. У розділі 7 Правил визначено порядок продовження строку користування позикою.

Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів відповідач та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи договір.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Правила надання грошових коштів у позику з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання кредитором додаткових заходів, які збільшують вартість позики, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені умовами укладеного і підписаного між сторонами договору.

Зазначений висновок узгоджується з висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Позивачем не надані підписані ОСОБА_1 . Правила, а договір, підписаний сторонами, не містить умов щодо пролонгації позики і зміни процентної ставки.

Зважаючи на відсутність підстав для нарахування відсотків після 17.09.2021 року, суд вважає, що стягненню з ОСОБА_1 підлягає заборгованість у розмірі 4950,70 грн з розрахунку: тіло позики 3100,00 грн та проценти за 30 днів за ставкою 1,99% у розмірі 3100,00 х 1,99% х 30 = 1850,70 грн.

Крім того відповідачем на погашення заборгованості було внесено кошти у сумі 1730,72 грн, які підлягають зарахуванню на списання вказаного боргу.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 3219,98 грн.

Що стосується нарахування 3% відсотків річних суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 0,50 грн суд зазначає про таке.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак позивачем не враховано положення пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, чинного у періоди з 20.03.2019 по 23.02.2022 та з 25.11.2020 по 23.02.2022, відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно дост.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928).

Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов`язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 12.03.2020 року і на період дії карантину та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення).

Тому, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 0,50 грн є безпідставними, оскільки не відповідають приписам пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та не підлягають задоволенню.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що 01.07.2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено Договір про надання правової допомоги №01-07/2024, відповідно до умов якого адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах передбачених даним Договором.

Відповідно до Заявки на надання юридичної допомоги №174 від 01.05.2026 адвокатом надано такі послуги:

-надання усної консультації 2 години 3000,00 грн (вартість 1500,00 грн/год);

-складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 години 6000,00 грн (вартість 3000,00грн/год), аналогічні суми вказані у витязі з Акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, беручи до уваги рівень складності, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що позивачу мають бути компенсовані витрати на оплату професійної правничої допомоги, проте їх розмір підлягає зменшенню, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, до 3000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду стягнуто на корить позивача 3219,98 грн, що становить 31,02 % від ціни позову, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 825,88 грн (2662,40 грн х 31,02%).

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, Код ЄДРПОУ: 44276926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним №75317389 від 18.08.2021 року в загальній сумі 3219 грн 98 коп, а також судові витрати в загальній сумі 3825 грн 88 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Бородіна