Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №621/1116/25 — Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/1116/25

Провадження 2/621/2007/26

23 вересня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий – суддя В. Філіп`єва,

за участю секретаря судового засідання А. Дроздової,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (не з`явилась),

представник позивача - адвокат О. Браславська (не з`явилася),

відповідач - ОСОБА_2 (не з`явився),

представник відповідача - адвокат І. Невинний (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,

про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2025 адвокат О.Браславська, яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_3 , через підсистему "Електронний суд", звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був встановлений рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13 липня 2017 року у справі № 621/641/17 в твердій грошовій сумі та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В обґрунтування позову зазначено, що під час спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у позивачки та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . На даний час сторони разом не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують ніяких стосунків. Спільна дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. В зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України позивачка ОСОБА_1 з метою збереження життя і здоров`я дитини виїхала з сином за межі України і на цей час проживає з сином на території республіки Естонія. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.07.2017 у цивільній справі № 621/641/17 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 1167 грн. щомісячно, з індексацією відповідно до закону і до досягнення дитиною повноліття. За період з 2017 року в Україні значно виросла інфляція, змінився рівень життя і визначена сума аліментів в розмірі 1167 грн., на місяць менше ніж мінімальний розмір аліментів на дитину, та не є достатнім для забезпечення дитині належних умов для фізичного, духовного та культурного розвитку. Разом із цим, матеріальне становище відповідача покращилось, він отримує регулярний та достатній дохід – грошове забезпечення як військовослужбовець. Інших утриманців, окрім сина ОСОБА_5 , відповідач не має, в зв`язку з чим просила змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був встановлений рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13 липня 2017 року у справі № 621/641/17, з твердої грошової суми та стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. (а. с. 1 - 2).

29.07.2025 року Зміївським районним судом Харківської області ухвалено заочне рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задоволено. Змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13 липня 2017 року по справі № 621/641/17, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми на частку від його заробітку (доходу). Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання чинності цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі виконавчого документу (виконавчого листа Зміївського районного суду Харківської області) виданого Зміївським районним судом Харківської області на виконання судового рішення по справі № 621/641/17 (провадження № 2/621/603/17) від 13 липня 2017 року. (а. с. 35 - 37 зворот).

31.10.2025 року представник відповідача С.Храмцова - адвокат І.Невинний через підсистему "Електронний суд" звернувся до Зміївського районного суду Харківської області із заявою про перегляд заочного рішення (а. с. 54 - 60).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 20.06.2026 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Зміївського районного суду Харківської області від 29.07.2025 року по цивільній справі № 621/1116/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задоволено. Скасовано заочне рішення Зміївського районного суду Харківської області від 29 липня 2025 року у цивільній справі № 621/1116/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача С.Храмцова - адвокат І.Невинний позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти зміни способу стягнення аліментів, однак просив стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/6 частки від доходу відповідача щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказав, що позивачеві ОСОБА_3 на момент подання позову було достовірно відомо про те, що відповідач має на утриманні також неповнолітнього сина від іншого шлюбу - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який потребує його матеріальної допомоги. Крім того, відповідач зареєстрований разом зі своєю матір`ю ОСОБА_7 , яка є пенсіонером і потребує допомоги та фінансової підтримки і відповідач таку допомогу їй надає. Він постійно висилає їй грошові кошти, для придбання харчування, потрібних ліків, сплати комунальних платежів, тощо, оскільки її пенсії не вистачає. Інших дітей крім відповідача вона не має, а її чоловік - батько відповідача помер. Таким чином мати відповідача немає жодної особи окрім відповідача, яка б могла надавати їй необхідну допомогу та підтримку. Крім того, представник зазначає про те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, який виконує бойові завдання, у зв`язку з чим несе систематичні витрати, пов`язані із проходженням військової служби, змушений купувати для себе взуття, рукавиці, аптечку, військову форму, паливно-мастильні матеріали, запчастини для техніки, якою користується під час виконання бойових завдань та ремонтувати транспортні засоби. Загальновідомим є те, що з моменту повномасштабного вторгнення ворога на територію України, Збройні Сили України, надаючи гідну відсіч загарбнику, потребують усіх видів підтримки з боку як самої держави, так і її населення, а військовослужбовці, які захищають Батьківщину на фронті, несуть самостійні витрати для забезпечення проходження власної служби та збереження власного життя.

В зв`язку з викладеним, представник відповідача просив задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання чинності цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 154 - 157 зворот).

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у зареєстрованому шлюбі не перебували.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьком якого є відповідач ОСОБА_2 , а мати - позивач ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження дитини, серія НОМЕР_1 від 04.09.2015, актовий запис про народження 110 від 04.09.2015 року (а. с. 6).

На підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13.07.2017 по справі № 621/641/17 з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі по 1167 (одній тисячі сто шістдесят сім) грн, з індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 29.03.2017 і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 16 – 17).

Як зазначено у позовній заяві, позивачка ОСОБА_3 разом із сином ОСОБА_9 , у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України виїхала за межі України, син перебуває на її утриманні та забезпеченні. На підтвердження вказаних обставин представником долучено до позовної заяви копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон позивачки та дитини (а. с. 8 – 10).

Згідно відмітки в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, позивачка ОСОБА_3 , разом із сином виїхала за межі України 15.03.2022 року (а. с. 10).

Зазначені обставини, а саме, факт проживання дитини разом із матір`ю відповідачем ОСОБА_10 та його представником не заперечується.

Крім того, згідно Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого Червонодонецькою селищною радою Балаклійського району Харківської області, відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю дитини є ОСОБА_11 . (а. с. 169).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (№ витягу 00054047154 від 08.10.2025 року) батьками відповідача ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а. с. 166 - 166 зворот).

Згідно свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_3 , виданого міським відділом РАЦС м. Запоріжжя 31.10.1991 року, батько відповідача ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а. с. 170).

Згідно пенсійного посвідчення, серія НОМЕР_4 , мати відповідача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є пенсіонеркою, перебуває на обліку в Пенсійному фонді України, вид пенсії: за віком (а. с. 165).

Згідно письмових заяв матері другої дитини відповідача ОСОБА_11 від 15.05.2025 року, 17.06.2025 року, 12.07.2025 року, 18.08.2025 року, 21.09.2025 року, 10.10.2025 року, 07.11.2025 року, остання отримувала від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі по 4000,00 (чотири тисячі) гривень, як аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 171 - 174).

Згідно наявної в матеріалах справи інформації, відповідач ОСОБА_8 є військовослужбовцем Збройних Сил України та отримує дохід у вигляді заробітної плати (а. с. 160 - 162).

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, додані до неї, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплено обов`язок батьків виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття освіти, готувати до самостійного життя та поважати її.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч.1, 2 статті 27 цієї ж Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч.1 статті 180, ч.1 статті 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до ч.3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, одержувач аліментів має перевагу в обранні способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі), якщо останні вже визначені раніше рішенням суду.

Відповідно до положень статті 182 Сімейного кодексу України, суд при визначенні розміру аліментів враховує:

стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

наявність на праві власності, володіння та /або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 року у справі № 152/100/18 вказав, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Сімейним кодексом України передбачено підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, та не пов`язує їх зі способом присудження. Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Як встановлено під час судового розгляду, з відповідача на користь позивачки на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1162,00 гривень

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років становить 3512,00 гривень, виходячи з чого мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку – становить 1756,00 гривень.

Отже, на час розгляду справи встановлений законом мінімальний гарантований розмір аліментів на неповнолітню дитину віком від 6 до 18 років є більшим, ніж отримує позивачка за рішенням суду.

При цьому, суд зважує на те, що дитина проживає за межами України, можливості самостійно заробляти кошти на своє утримання не має, однак при цьому має бути забезпечена відповідними пристроями для навчання, Інтернет-зв`язком, одягом, харчуванням, лікуванням, житлом, витратами на розвиток особистих здібностей, а тому аліменти в розмірі 1162,00 гривень є очевидно недостатнім розміром утримання.

Одночасно, на утримання другого неповнолітнього сина відповідач сплачував самостійно грошові кошти в розмірі 4000,00 років, однак збільшити розмір аліментів на сина позивачки в добровільному порядку не бажає.

Твердження відповідача про необхідність утримання непрацездатної матері суд до уваги не приймає, оскільки таке утримання є правом відповідача, тоді як утримання неповнолітньої дитини є його обов`язком.

Крім того, до суду не надано доказів про неотримання матір`ю пенсії чи наявності постійних значних витрат на її утримання, а отже вказане не впливає на суть обов`язку відповідача у відношенні дитини позивача.

У даному спорі між сторонами суд керується справедливою рівновагою між інтересами дітей та інтересами обох батьків, яка має бути спрямована на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності, тобто отримання дитиною належного матеріального утримання від обох батьків.

Доказів на підтвердження неможливості відповідачем виконувати свій обов`язок по утриманню дитини у інший спосіб – стягнення в частці від доходу - матеріали справи не містять, відповідач має постійне місце роботи та отримує постійний дохід. Наявність у відповідача матері пенсійного віку не означає автоматичну її потребу у сторонньому догляді, а також не є підставою для зменшення розміру утримання неповнолітньої дитини, яка жодних інших доходів, аніж утримання від батьків, не має.

Разом з тим, з огляду на наявність у відповідача другої неповнолітньої дитини, інтереси якої також мають бути враховані судом, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача за рішенням суду з твердої грошової суми на1/5 частку від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути суму судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 19, 76 - 84, 89, 141, 293, 334 - 338, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 29 липня 2025 року по справі № 621/1116/25, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми на частку від його заробітку (доходу).

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання чинності цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі виконавчого документу (виконавчого листа Зміївського районного суду Харківської області) виданого Зміївським районним судом Харківської області на виконання судового рішення по справі № 621/1116/25 (провадження № 2/621/839/25) від 29 липня 2025 року.

Виконавчий лист по справі № 621/1116/25 (провадження № 2/621/839/25) виданий Зміївським районним судом Харківської області - повернути до Зміївського районного суду Харківської області для долучення до матеріалів даної цивільної справи.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_5 . адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В. Філіп`єва