Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №638/16800/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/16800/26

Провадження № 3/638/3445/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

судді - Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання - Мяснянкіної Г.П.,

захисника – Куксова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

в с т а н о в и в:

10 липня 2026 року о 23:17 год. за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37Б, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BENTLEY CONTINENTAL, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКПЛ №3» та на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Куксов Віталій Вікторович подав клопотання, в якому просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на таке. По-перше, зупинка автомобіля під керуванням ОСОБА_1 не була законною, оскільки працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм таких положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останньої. Всупереч вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису відеозапис не є безперервним, оскільки з наданих суду відеозаписів вбачається, що один відеофрагмент містить лише рух транспортного засобу, тоді як наступний відеозапис уже фіксує спілкування ОСОБА_1 з працівником поліції біля зупиненого автомобіля. При цьому відсутній безперервний відеозапис моменту зупинки транспортного засобу, а також відсутня фіксація факту безпосереднього керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Більше того, із наданого відеозапису неможливо встановити зміст первинного звернення працівника поліції до водія, оскільки боді-камера не спрямована безпосередньо на ОСОБА_1 , а фіксує сторонні об`єкти та дії поліцейського. Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити, чи було повідомлено водію законну підставу зупинки, чи роз`яснено її права, а також чи дотримано встановлену процедуру спілкування. Вищенаведене ставить під сумнів законність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу, що, з урахуванням правового принципу "плодів зіпсованого дерева", є підставою вважати всі наступні дії поліцейських неправомірними, а здобуті докази - такими, що отримані з порушенням закону. Таким чином, вважаємо, що у працівників поліції не було законних та обґрунтованих підстав для зупинки водія, а тому всі докази, у тому числі і протокол про вчинення адміністративного правопорушення є недопустимими доказами.

По-друге, поліцейські, які зупинили транспортний засіб яким керувала ОСОБА_1 , не виявили та не довели наявність у неї жодних ознак алкогольного сп`яніння, без будь-яких законних підстав змушували водія пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, чим порушили вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 та положення ст. 266 КУпАП України. Долученим відеозаписом не підтверджується наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а тому вимога поліцейського про необхідність пройти огляд на стан сп`яніння у КНП ХОР ОКНЛ є незаконною та відбулася без належних правових підстав, передбачених чинним законодавством, та свідчить про упереджене ставлення до особи. ОСОБА_1 фактично було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я в усній формі, без попереднього вручення належним чином оформленого письмового направлення, що є обов`язковою передумовою законності подальших дій поліцейських, а її відсутність свідчить про порушення встановленої процедури та ставить під сумнів правомірність інкримінованої «відмови» від проходження огляду. Таким чином, у даному випадку вимога працівників поліції щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду є незаконною, а будь-які висновки про її відмову від такого огляду не можуть бути покладені в основу притягнення до адміністративної відповідальності.

По-третє, із наявних у матеріалах справи відеозаписів з відеореєстратора Xiaomi 70mai, а також відеозаписів з боді-камери №475014 вбачається, що фактичної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не було. Так, на відеозаписі з боді-камери №475014 зафіксовано, що після пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» ОСОБА_1 погодилася пройти такий огляд та вчинила дії, спрямовані на його проходження. Отже, вже сама її поведінка свідчить про відсутність наміру відмовитися від проходження огляду. Водночас проведення огляду за допомогою алкотестера фактично не відбулося, у зв`язку з чим працівниками поліції було запропоновано пройти огляд у КНП ХОР «Обласний клінічний наркологічний диспансер». На цей момент у ОСОБА_1 вже виникли обґрунтовані сумніви щодо законності дій працівників поліції та дотримання ними встановленої законом процедури. Такі сумніви були зумовлені тим, що під час зупинки транспортного засобу їй не було повідомлено причину зупинки, направлення на проходження медичного огляду не оформлювалося, а будь-які об`єктивні ознаки алкогольного сп`яніння були відсутні. Крім того, із відеозапису вбачається, що після наближення до транспортного засобу працівники поліції майже одразу запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, не повідомивши, як саме вони були виявлені після короткоплинного спілкування з водієм. За таких обставин ОСОБА_1 висловлювала сумніви щодо правомірності дій працівників поліції та не бажала їхати до медичного закладу безпосередньо разом із ними, однак це саме по собі не свідчить про відмову від проходження огляду. Навпаки, з відеозапису вбачається, що вона неодноразово повідомляла працівникам поліції про те, що не відмовляється від проходження огляду, а також заперечувала проти складання відносно неї протоколу за фактом відмови, що знайшло своє відображення і в самому протоколі про адміністративне правопорушення. Незважаючи на це, працівники поліції самостійно дійшли висновку про наявність відмови від проходження огляду, хоча жодного чіткого та однозначного волевиявлення ОСОБА_1 про відмову від проходження огляду матеріали справи не містять. Водночас сама по собі незгода особи із законністю вимоги працівників поліції, висловлення сумнівів щодо дотримання ними встановленої процедури чи порядку проведення огляду не може автоматично ототожнюватися з відмовою від проходження огляду в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку, а тому у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник Куксов Віталій Вікторович підтримав подане клопотання та просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання для надання пояснень ОСОБА_1 не з`явилася, про судове засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася. З урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що права Глобенко В.О. у справі захищає адвокат, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 .

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження та підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 716228 від 10 липня 2026 року, яким зафіксовано факт порушення п. 2.5 ПДР України;

- відеозаписом правопорушення з бодікамери 475014 та відеореєстратора Xiaomi 70MAI;

- Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 липня 2026 року;

- Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- відомостями рапорту інспектора УПП в Харківській області Євгена Рижкова від 11 липня 2026 року.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 716228 від 10 липня 2026 року.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 Правил дорожнього руху України).

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; порушення координації рухів; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Дослідженням наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що процедура проведення направлення водія на огляд та складання адміністративного протоколу за наслідками відмови водія від огляду були здійснені з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції № 1452/735, Порядку № 1103.

Доводи сторони захисту щодо незаконної зупинки автомобіля як законної підстави невиконання вимог п. 2.5 ПДР України суд відхиляє з тих підстав, що оскільки це не є обставиною, яка сама по собі виключає склад правопорушення за ст. 130 КУпАП. Виконання водієм вимог п. 2.5 ПДР України не пов`язується з наявністю або відсутністю законних підстав зупинки автомобіля, враховуючи чинну норму п. 2.5 ПДР України.

При цьому, суд враховує, за відомостями рапорту від 11.07.2026 автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у зв`язку з тим, що у темну пору доби рухався без ближнього світла фар. Вказані відомості підтверджуються відеозаписом зі стаціонарного відеореєстратора. Вказані обставини могли свідчити про порушення водієм ОСОБА_1 вимог підп. а) п. 19.1 ПДР України, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є підставою для зупинки транспортного засобу.

Щодо доводів про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, то вони спростовуються відомостями відеозапису, на якому зафіксовано, що поліцейський встановив у ОСОБА_1 наявність ознак сп`яніння, повідомив про це ОСОБА_1 , після чого запропонував пройти огляд з метою визначення стану сп`яніння.

Доводи про незаконність направлення у зв`язку з відсутність на момент направлення особи письмового направлення суд відхиляє, оскільки законодавство не передбачає вручення водієві письмового направлення як обов`язкової попередньої умови для проведення такого огляду. При цьому, вказана обставина не спростовує того, що ОСОБА_1 , якій неодноразово було запропоновано пройти медичний огляд в КНП ХОР «ОКПЛ №3», відмовилася шляхом уникнення проходження такого огляду. Доводи захисту про необхідність попереднього вручення належним чином оформленого письмового направлення є суб`єктивним тлумаченням чинного законодавства.

Щодо доводів захисту про відсутність чіткої та однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, то суд їх відхиляє, оскільки ст. 130, 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР України, положення Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 не вимагають від водія чіткої відмови від проходження огляду. Така відмова може бути вчинена у різний спосіб, зокрема шляхом вчинення конклюдентних дій, які однозначно свідчать про відмову водія від проходження огляду. До таких дій можна віднести самовільне залишення місця зупинки транспортного засобу, безпідставне зволікання, тривале ігнорування вимоги поліцейського, тощо. У справі, що розглядається, дослідженням відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 формально погодилася на проходження огляду на місці зупинки транспортно засобу з використанням спеціального технічного засобу, проте під час проведення такого огляду не виконували вказівки поліцейського щодо процедури такого огляду згідно з інструкцією приладу, внаслідок чого огляд фактично не було проведено. В подальшому водій ОСОБА_1 хоча спочатку формально і погодилася на проведення медичного огляду в КНП ХОР «ОКПЛ №3», проте безпосередньо перед поїздкою до медичного закладу висунула вимогу, що проїде до закладу охорони здоров`я самостійно, попри роз`яснення поліцейського про те, що вона відсторонена від керування транспортним засобом. В подальшому, незважаючи на роз`яснення поліцейського про те, що подальші подібні умови будуть розцінені як відмова від проходження огляду, ОСОБА_1 продовжувала наполягати на самостійному прибутті до медичного закладу, чим фактично зробила неможливим його проходження. Після цього ОСОБА_1 наполягала на тому, що огляд вона вже пройшла, що не відповідало фактичним обставинам справи, враховуючи невдалі спроби пройти огляд за допомогою алкотестера. Поліцейським неодноразово було роз`яснено ОСОБА_1 , що подальше ігнорування вимоги пройти огляд буде розцінено як відмову від його проходження, однак ОСОБА_1 так і не вчинила жодних дій, спрямованих на реальне проходження огляду з метою визначення стану сп`яніння. За таких обставин, поліцейським правомірно було розцінено такі дії водія як відмову від проходження огляду.

Щодо недоліків відеозапису, на які звернув увагу захисник, а саме щодо незабезпечення безперервності, то вони не є суттєвими, а наявні у відеозаписах з різних джерел перерви не перешкоджають встановленню послідовності та змісту істотних для вирішення справи подій. При цьому, істотні для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи обставини, а саме щодо встановлення ознак сп`яніння, вимоги пройти огляд, відмови водія, складання протоколу, зафіксовані безперервно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та доводять поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини. Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 130, 245, 251-252, 254, 278-280, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2026 року.

Суддя І.П. Латка