Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №404/10218/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/10218/25

Провадження №2/405/160/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Нетесі С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 404/10218/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА» (м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ІННОВА-НОВА» звернувся до Фортечного районного суду міста Кропивницького з позовом, який сформований в системі «Електронний суд», до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику №8035220525 від 03 травня 2025 року в розмірі 24 500 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн., заборгованість за процентами в розмірі 13 000 грн., які були нараховані за період з 03.05.2025 року по 09.09.2025 року та заборгованість за надання комісії в розмірі 1 500 грн., а також судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

При цьому, відповідно до довідки про формування справи у змішаній формі Фортечного районного суду міста Кропивницького відповідно до п.122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21, матеріали справи № 404/10218/25, номер провадження №2/404/3719/25 сформовано в змішаній формі. Позовна заява приєднана до матеріалів справи в паперовій формі, додатки до позовної заяви внесені до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі в електронній формі.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 жовтня 2025 року дану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду міста Кропивницького, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 13 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду без виклику в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Крім того, зазначеною ухвалою суду від 13 лютого 2026 року за клопотанням позивача ТОВ «ІННОВА-НОВА» витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) інформацію: чи належить (належала раніше) платіжна картка № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; чи було здійснено на платіжну картку № НОМЕР_1 зарахування переказу через систему інтернет – еквайрингу EasyPay від 03.05.2025 року у розмірі 10 000,00 грн. (ID операції: 1600789245; призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ «ІННОВА Фінанс»; поповнення картки MasterCard № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 ) в період з 03.05.2025 року по 07.05.2025.

На виконання ухвали суду від 13 лютого 2026 року в частині витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» направив до суду запитувану інформацію, яка зареєстрована судом 11.05.2026 року за вх. №15863.

Відповідач ОСОБА_1 про день та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, при цьому, подав відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» 11.05.2026 року, зареєстрований судом 11.05.2026 року за вх. №15979, за яким, не заперечуючи факту укладення кредитного договору та отримання за договором кредитних коштів, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що заявлений позивачем розмір заборгованості є явно неспівмірним із сумою отриманих коштів та не відповідає засадам цивільного законодавства, зокрема, позивачем заявлено до стягнення проценти в розмірі 13 000 грн. при сумі основного боргу 10 000 грн. Фактично розмір нарахованих процентів перевищує суму отриманих ним (відповідачем) коштів, що свідчить про надмірність фінансового навантаження та неспівмірність заявлених вимог. При цьому із позовної заяви вбачається, що умовами договору передбачено процентну ставку у розмірі 1 % на день, що фактично становить понад 365 % річних. Такий розмір процентної ставки очевидно виходить за межі принципів добросовісності та справедливості, а також суперечить самій суті споживчого кредитування як правовідносин, спрямованих на задоволення побутових потреб споживача, а не на створення для нього надмірного фінансового навантаження. Крім того, позивачем не доведено належного виконання вимог законодавства щодо інформування відповідача про реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту, порядок нарахування платежів та фінансові наслідки невиконання договору, та, крім того, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не містить детального обґрунтування кожного нарахування та не дає можливості перевірити правильність формування заявленої до стягнення суми. Окрім того, позивачем не доведено правову природу заявленої до стягнення комісії в розмірі 1 500 грн., не надано доказів фактичного надання будь – яких окремих послуг, а також не підтверджено необхідність сплати такого платежу.

Представником позивача ТОВ «ІННОВА-НОВА» Андрущенком М.В. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АН №1685747 від 08.05.2025 року) подана відповідь на відзив, сформована в системі «Електронний суд» 18.05.2026 року, зареєстрована судом 19.05.2026 року за вх. №16909, за якою зазначено, що за змістом статей 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Укладення Договору не є актом примусових дій з боку Товариства, а є тільки добровільною згодою між Позичальником та Кредитодавцем/Позикодавцем, відтак якщо ОСОБА_1 , як свідома дієздатна особа, станом на 12.05.2025 року вважав умови кредитування за Договором про надання грошових коштів у позику № 8035220525від 12.05.2025 року неправомірними, він міг відмовитись від підписання Договору та подальшого отримання від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» кредитних коштів. Наведений позивачем розрахунок заборгованості підтверджений квитанцією «EasyPay» до платіжної інструкції № 20211-1354-213922352 (ID операції: 1600789245) про перерахування коштів від 12.05.2025 р., за Договором про надання грошових коштів у позику № 8035220525 від 12.05.2025 року у розмірі 10 000,00 грн., що становить суму тіла кредиту, від якої відповідно до умов підписаного ОСОБА_2 . Договору проводилось подальше нарахування процентів за користування кредитними коштами, а тому такий розрахунок заборгованості виступає належним та допустимим доказом. Нарахування та відображення розміру заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором у розрахунку відповідає умовам самого договору, з якого чітко вбачається погоджена процентна ставка кредитування, розмір тіла кредиту, строк кредитування та всі інші істотні умови.

Відповідачем ОСОБА_1 подані також заперечення на відповідь на відзив, сформовані в системі «Електронний суд» 29.05.2026 року, зареєстровані судом 29.05.2026 року за вх. №18557, за якими зазначив, що позивачем допущено суперечності у датах укладення договору та періоду нарахування процентів. У тексті відповіді на відзив одночасно зазначаються різні дати договору — 03.05.2025 року та 12.05.2025 року, що свідчить про непослідовність позиції позивача та ставить під сумнів правильність здійсненого ним розрахунку. Також, позивач просить стягнути 13 000 грн. процентів при сумі основного боргу 10 000 грн, тобто фактично сума процентів перевищує суму отриманих коштів. При цьому, позивач не надав суду належного математичного обґрунтування такого нарахування із зазначенням конкретної денної ставки у кожний період користування кредитом. Посилання позивача на Закон України №3498-IX не підтверджує правомірності саме здійсненого ним розрахунку, оскільки сам факт існування граничної денної ставки не звільняє кредитодавця від обов`язку довести правильність та законність конкретного нарахування у кожному окремому випадку. Крім того, заявлена до стягнення комісія у розмірі 1 500 грн також не підтверджена належними доказами фактичного надання окремої послуги, за яку така комісія стягувалась. Верховний Суд неодноразово зазначав, що комісії за кредитом можуть стягуватись лише за умови чіткого визначення змісту відповідної послуги та її фактичного надання споживачу. Крім того, посилання позивача на принцип свободи договору не спростовує право споживача на судовий захист та перевірку умов договору на предмет їх відповідності вимогам законодавства про захист прав споживачів. Свобода договору не є абсолютною та обмежується вимогами розумності, добросовісності та справедливості, передбаченими ст.ст. 3, 509, 627 ЦК України.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, враховуючи подані сторонами по справі заяви по суті справи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на нормах законів, які регулюють спірні правовідносини, та є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно – комунікаційних систем, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, встановленому ч.6 ст.11 Закону.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону).

Статтею 12 зазначеного Закону, в редакції на час виникнення правовідносин сторін визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію» та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 травня 2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як Кредитодавцем та ОСОБА_1 , як Позичальником було укладено договір надання грошових коштів у кредит № 8035220525, за яким на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.2.2 Договору).

Згідно з п.2.3, 2.4 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000 грн. Тип кредиту – кредит.

Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п.2.5 Договору).

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником право користування Кредитом за зниженою процентною ставкою; 0,87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0%, це означає, що комісія за видачу кредиту відсутня (п.2.7 Договору).

Згідно з п.2.8 Договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до п.3.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_4 .

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт”.

Роз`яснення щодо процентів: економічна сутність процентів - плата за користування кредитом; база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту; порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: проценти = «база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п. 4.2 Договору» помножити на «процентну ставку вказану в п. 2.6. Договору, яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов Договору». З метою отримання загальної суми нарахованих процентів, проценти, обчислені за день користування кредитом сумуються.

Згідно з п.5.4.1 Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Пунктом 10.10 Договору передбачено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Веб-сайті Товариства: https://finsfera.ua/.

Згідно з п.10.22 Договору Позичальник засвідчив, що умови цього Договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов`язків Товариства та Позичальника. Сторони засвідчили, що укладення цього Договору відповідає вільному волевиявленню Сторін, жодна із Сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа Договору, права та обов`язки Сторін, інші умови Договору), та умови Договору є взаємовигідними для кожної із Сторін.

Тим самим, підписавши вказаний договір, що відповідачем не заперечується, останній добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування та взяв на себе відповідні зобов`язання.

При цьому, факт отримання відповідачем грошових коштів за укладеним кредитним договором підтверджується як квитанцією до платіжної інструкції №20211-1354-213922352 від 03 травня 2025 року на суму переказу 10 000 грн., платник: ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»; з призначенням отримувача: Андрющенко О.М. та призначенням платежу: кредитні кошти від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», так і інформацією АТ КБ «ПриватБанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-260427/141604-БТ від 30.04.2026 року, наданою на виконання ухвали суду від 13.02.2026 року в частині витребування доказів, за якою повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в Банку емітовано карту № НОМЕР_5 (IBAN НОМЕР_6 ), та, крім того, повідомлено, що по зазначеному рахунку було зарахування коштів на суму 10 000 грн. за період з 03.05.2025-07.05.2025 року (від 03.05.2025 року).

Більш того, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів за зазначеним кредитним договором в розмірі 1000 грн., відповідачем не заперечується.

Крім того, судом встановлено, що на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи ТОВ з «ІННОВА ФІНАНС» на ТОВ «ІННОВА-НОВА», у зв`язку із чим 08.09.2025 року відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Позивача.

Судом також встановлено, що позивач як Кредитодавець за умовами зазначеного кредитного договору взяті на себе зобов`язання виконав належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу, як Позичальнику, кредит шляхом перерахування 03.05.2025 року в розмірі 10 000 грн. кредитних коштів на рахунок відповідача, в свою чергу, за умовами Договору відповідач зобов`язався повернути отримані ним грошові кошти у визначений договором строк, сплатити комісію та проценти за користування кредитом, однак, свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув отримані кредитні кошти, а також не сплатив комісію та відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором.

При цьому, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 09 вересня 2025 року загальна заборгованість за кредитним договором становить 24 500 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн., заборгованість за процентами в розмірі 13 000 грн., які нараховані за період з 03.05.2025 року по 09.09.2025 року за стандартною процентною ставкою в розмірі 1% в день, та заборгованість за надання комісії в розмірі 1 500 грн.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, в порядку ст.ст.77 та 78 ЦПК України, вважає його належним та допустимим доказом по справі, який відповідачем, в свою чергу, жодним чином не спростовано, а так само не надано контррозрахунку заборгованості.

Таким чином, наданими позивачем письмовими доказами підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов`язань за договором про надання грошових коштів у позику №8035220525 від 03 травня 2025 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно ним не сплачується.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, та розглядаючи справу в межах заявлених позовним вимог та підстав позову, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що права позивача ТОВ «ІННОВА-НОВА» порушені неналежним виконанням зобов`язання за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1 , на підставі чого позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачем не доведено належного виконання вимог законодавства щодо інформування відповідача про реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту, порядок нарахування платежів та фінансові наслідки договору, з огляду на наступне.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Розділом 1 Договору надання грошових коштів у кредиту №8035220525 від 03 травня 2025 року зазначені терміни та визначення в договорі, зокрема, визначено, що Паспорт кредиту – інформація, яка надається Позичальнику до укладення договору про споживчий кредит у вигляді електронного документа, що направляється Позичальнику для ознайомлення до Особистого кабінету та/або на його електронну пошту та після підтвердження Позичальником про ознайомлення з цією інформацією, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, стає невід`ємною частиною Договору.

При цьому, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем ТОВ «ІННОВА-НОВА» до укладення кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 до особистого кабінету було направлено Паспорт споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «7326», тим самим позивачем доведено, що до укладення кредитного договору Позичальнику була надана інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, в якому (Паспорті споживчого кредиту), поряд з іншим, були зазначені як основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, за якими: тип процентної ставки: фіксована; загальні витрати за кредитом: за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 33 210,00 грн; за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 35 160, грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн: за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 43 210,00 грн.; за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 45 160, 00 грн., так і порядок повернення кредиту, за яким визначено кількість та розмір платежів, періодичність внесення: 12 платежів кожні 30 днів останній платіж з періодом внесення 30 дні(в) (згідно з графіком у договорі) з поверненням суми кредиту в кінці строку діі? договору.

Крім того, згідно з п.7 Паспорту споживчого кредиту, Споживачу було роз`яснено, що він має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про споживче кредитування".

При цьому, пунктом п.10.6.10.6 Договору передбачено, що Позичальник ознайомився з інформацію наведеною в Паспорті кредиту, який надано Товариством Позичальнику у вигляді електронного документа, підписаного створенням кваліфікованого електронного підпису директора Товариства, шляхом відправки Оферти електронним листом на адресу електронної пошти Позичальника та шляхом відображення Оферти в Особистому кабінеті. На підтвердження ознайомлення з Паспортом кредиту Позичальник вводить одноразовий ідентифікатор направлений Товариством, у спеціальному полі під Офертою в Особистому кабінеті.

За змістом статей 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на зазначене, суд зауважує, що Договір про надання грошових коштів у позику №8035220525 від 03 травня 2025 року, підписаний сторонами за договором, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на час укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов, не відкликав своєї згоди на його укладення, за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору до кредитора не звертався.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 про розмір нарахованих відсотків в розмірі, які суперечать принципу добросовісності та справедливості, а також комісії за надання кредиту в розмірі 1 500 грн., що обґрунтовано відповідачем тим, що позивачем не надано доказів фактичного надання будь-яких окремих послуг відповідачу, судом зазначається наступне.

Розділом 1 Договору надання грошових коштів у кредиту №8035220525 від 03 травня 2025 року зазначені терміни та визначення в договорі, зокрема, визначено, що комісія за надання кредиту – це грошові кошти, які Позичальник зобов`язується сплатити Товариству згідно умов цього Договору, як плату за надання кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту). Комісія за надання кредиту нараховується одноразово в день надання кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту.

Згідно з п.5.9 Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» комісія за надання кредиту нараховується одноразово при наданні кредиту, в дату його надання. Комісія за надання кредиту не є платою за додаткові послуги Товариства або окремою платою за надання (переказ) коштів клієнту.

Пунктом 2.7 Договору, погодженого Сторонами визначено, що комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0%, це означає, що комісія за видачу кредиту відсутня.

Тим самим, доводи відповідача щодо неправомірності нарахування комісії є необґрунтованими та не можуть бути взяті судом до уваги, враховуючи, що комісія за надання кредиту в розмірі 1 500 грн., визначена п.2.7 Договору надання коштів у кредит №8035220525 від 03 травня 2025 року є комісією за надання кредиту та не є платою за додаткові послуги, про недоведеність надання яких зазначає відповідач.

Крім того, судом також зазначається, що не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про розмір нарахованих відсотків, які суперечать принципу добросовісності та справедливості, з огляду на наступне.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тим самим, укладаючи з позивачем кредитний договір, відповідач був обізнаний з його умовами про розмір процентної ставки. Нарахування позивачем відсотків відбулося відповідно до умов договору, які були відповідачем погоджені.

Більш того, згідно з п.10.22 Договору Позичальник засвідчив, що умови цього Договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов`язків Товариства та Позичальника. Сторони засвідчують, що укладення цього Договору відповідає вільному волевиявленню Сторін, жодна із Сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа Договору, права та обов`язки Сторін, інші умови Договору), та умови Договору є взаємовигідними для кожної із Сторін.

Крім того, судом взято до уваги, що розмір стандартної процентної ставка, визначеної п.2.6 Договору, а саме: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору, та 0,87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше) не суперечить вимогам п.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Таким чином, з підстав, зазначених вище, не встановлено істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін та порушення принципу добросовісності.

З огляду на викладене вище, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості, яка відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, щодо інших доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим та враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 з урахуванням подання позивачем позовної заяви через «Електронний суд», - судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 526, 530, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст. ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику №8035220525 від 03 травня 2025 року в розмірі 24 500 (двадцять чотири тисячі п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова