Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №342/145/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/145/26

Провадження № 1-кп/342/107/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №12025090000000659 від 12.11.2025 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, раніше несудимий, проходить військову службу за мобілізацією в Збройних Силах України на посаді старшого стрільця 3 відділення 2 взводу охорони 5 роти охорони 5 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старший солдат,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений – ОСОБА_3

захисник – ОСОБА_6

потерпіла - ОСОБА_7

представник потерпілої - ОСОБА_8

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 вчинив вбивство через необережність за наступних обставин.

01.03.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 призвано на військову службу за мобілізацією згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022.

Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків.

Проте солдат ОСОБА_3 , у порушення вимог вказаних нормативних актів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, 11.11.2025 близько 19 год 00 хв солдат ОСОБА_3 , з метою розпивання спиртних напоїв, прийшов у гості до свого односельчанина ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_9 перебували у літній кухні, де розпивали спиртне, близько 19 год 30 хв до них приєднався їх товариш ОСОБА_10 . Під час розпивання спиртного, між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 розпочався словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_10 , перебуваючи у приміщенні літньої кухні, наніс ОСОБА_3 один удар долонею правої руки в ділянку обличчя. Після чого ОСОБА_3 у відповідь також наніс один удар долонею правої руки в ділянку обличчя ОСОБА_10 , внаслідок чого у нього почалась кровотеча із носових ходів.

В подальшому, ОСОБА_3 , з метою припинення конфлікту, який раптово виник між ним та ОСОБА_10 , вирішив піти по місцю свого проживання. При цьому вийшов на подвір`я домогосподарства та почав направлятися у сторону хвіртки. В цей час ОСОБА_10 , з метою продовження з`ясування відносин, також вийшов за ОСОБА_3 та почав іти позаду нього, продовжуючи висловлюватися лайкою щодо ОСОБА_3 . Надалі ОСОБА_3 , близько 20 год 00 хв, перебуваючи на неосвітлюваній території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з необережністю у вигляді злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не маючи умислу на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , не озираючись назад, відштовхнув останнього правою рукою в ділянку грудей та направився за місцем свого проживання. У цей час ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (концентрація етилового спирту в крові 2,59 проміле), від поштовху втратив рівновагу та впав на бетонне покриття, при цьому вдарившись головою до виступаючого гострого краю бетонної водостічної канави, внаслідок чого отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді набряку головного мозку, закритої черепно - мозкової травми, забійної рани тім`яної ділянки голови, крововиливу в м`які покрови голови, від яких 12.11.2025 між 00 год 20 хв і 04 год 20 хв настала смерть потерпілого ОСОБА_10 .

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України, а саме, як вбивство, вчинене через необережність.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.119 КК України, застосувавши щодо нього покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.119 КК України визнав повністю, погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують. Пояснив, що вживав алкоголь разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , потім із ОСОБА_10 відбувся конфлікт, та коли вони вийшли на вулицю він відштовхнув, не озираючись, останього рукою. Не мав умислу завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_10 . Просив пробачення у потерпілої. Просив суд суворо не карати.

Захисник ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_6 просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України, врахувавши його позитивну характеристику.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що конфлікти її померлого батька із ОСОБА_3 були і раніше. Просила застосувати до обвинуваченого сувору міру покарання.

Представник потерпілої ОСОБА_8 погодився із запропонованою прокурором мірою покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, які є однією з засад кримінального судочинства, внормований статтею 17 КПК України, відповідно до якої ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

В силу п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

За клопотанням сторони обвинувачення у судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що обвинувачений прийшов до нього стригтись, вони разом з ОСОБА_10 випивали, між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 був конфлікт, після чого свідок їх вигнав на вулицю. Про смерть ОСОБА_10 дізнався вранці, коли до нього прийшов ОСОБА_3 .

Також прокурором на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, надані наступні докази:

рапорт старшого інспектора чергового чергової частини ВП №2 (м. Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, згідно якого 12.11.2025 до чергової частини надійшло повідомлення від сільського голови с.Поточище про те, що 12.11.2025 на вул.І.Франка виявлено труп місцевого мешканця ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлено, що 11.11.2025, близько 21.00 год, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_1 , штовхнув ОСОБА_10 , від чого останній втратив рівновагу, впав на бетонне покриття, при цьому вдарився головою об бетонний виступ, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження, від яких помер;

ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 13.11.2025 про надання дозволу на проведення обшуку на території домогосподарства, земельної ділянки, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено : чотири змиви речовини бурого кольору, три скляні чарки, п`ять пальців слідів рук;

копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належності житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 ОСОБА_9 ;

заяву ОСОБА_9 , адресовану слідчому СВ ВП №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про дозвіл на проведення обшуку території домогосподарства, земельної ділянки, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_1 ;

протокол огляду місця події на території домогосподарства, земельної ділянки, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_1 від 12.11.2025 з фототаблицями;

постанову про визнання речей та предметів речовими доказами від 12.11.2025;

флеш-носій із відеозаписом огляду місця події домогосподарства у АДРЕСА_1 ;

постанову про визнання речей та предметів речовими доказами від 12.11.2025;

ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 13.11.2025 про надання дозволу на проведений 12.11.2025 обшук на території домогосподарства, земельної ділянки, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_11 , під час якого виявлено та вилучено : джинси синього кольору, светр, куртку, шапку, черевики;

копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належності житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 ОСОБА_11 ;

заяву ОСОБА_3 , адресовану слідчому т.в.о. начальника ВП №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про дозвіл на проведення огляду господарства та всіх належних до нього споруд та присадибних, земельних ділянок по АДРЕСА_1 ;

протокол огляду місця події домогосподарства по АДРЕСА_1 від 12.11.2025;

протокол огляду місця події приміщення по АДРЕСА_3 від 12.11.2025;

висновок експерта №20251109090000069, згідно якого смерть гр. ОСОБА_10 , 1969 р.н. настала від набряку головного мозку, крововиливу під оболонки головного мозку, яка розвинулась внаслідок закритої черепно-мозкової травми, що підтверджується морфологічними даними розтину трупа: набряк головного мозку і легень, тема рідка кров, повнокрів`я внутрішніх органів, крововиливи в ліву півкулю головного мозку, а також судовогістологічним дослідженням: дрібновогнищеві крововиливи під м`яку мозкову оболонку головного мозку. Набряк обривків м`якої мозкової оболонки та речовини головного мозку. Діапедезні дрібновогнищеві крововиливи в речовину головного мозку. Дистрофічні, місцями глибокі дистрофічні зміни нейронів. Смерть настала в термін 12-16 годин до моменту розтину.

3.4.5.8. При судово-медичному дослідження трупа ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: набряку головного мозку, крововиливу під оболонки головного мозку, закритої черепно-мозкової травми, забійної рани тім`яної ділянки голови, крововиливу в м`які покрови голови, саден задньої поверхні грудної клітки, поперекової ділянки, які утворилися від дії тупих твердих предметів, можливо при поштовсі і падінні до виступаючого краю бетонної водостічної канави, можуть відповідати терміну, вказаному в постанові, відносяться:

а) набряк головного мозку, закрита черепно-мозкова травма, крововилив під оболонки головного мозку - до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя;

б) забійна рана тім`яної ділянки, крововилив в м`які покриви голови - до легких тілесних ушкоджень; вищеописані тілесні ушкодження являються прижиттєвими;

в) садна задньої поверхні грудної клітки, поперекової ділянки - утворились посмертно.

6.Смерть гр. ОСОБА_10 наступила після отриманих травм в термін від декількох хвилин до декількох годин. 7. після отриманих тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 міг самостійно виконувати наступні дії: кричати, повзти. 9. При судово- токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_10 , 1969 р.н. виявлено етиловий спирт в концентрації в крові 2,59 проміле, що відповідає сильному алкогольному сп`янінню. 10. При судово- імунологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_10 , 1969 р.н. дано наступні підсумки: кров з трупа ОСОБА_10 , 1969 р.н. відноситься до групи о з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за із серологічною системою АВО.

висновок експерта №1500/25, згідно якого у наданих гістологічних препаратах від трупа ОСОБА_10 , 1969 року народження, виявлено дрібновогнищеві крововиливи під м`яку мозкову оболонку головного мозку. Набряк обривків м`якої мозкової оболонки та речовини головного мозку. Діапедезні, дрібновогнищеві крововиливи в речовину головного мозку. Дистрофічні, місцями глибокі дистрофічні зміни нейронів. Коронароспазм. Коронаросклероз. Периваскулярний кардіосклероз. Гіпертрофія, місцями атрофія м`язових волокон. Дрібновогнищеві крововиливи в строму міокарда. Периваскулярний ліноматоз міокарда.

висновок експерта №1401, згідно якого при судово-токсигологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_10 , 1969 року народження, виявлено етиловий спирт в концентрації : кров- 2,59 г/л (проміле); не виявлено в крові метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів;

висновок експерта №911, згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_10 , 1969 р. н., виявлено етиловий спирт в концентрації: кров - 2,59 г/л (проміле); не виявлено в крові метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів;

протокол проведення слідчого експерименту від 13.11.2025;

постанову про визнання речовими доказами від 13.11.2025;

флеш-носій із відеозаписом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_3

вимогу про судимість СІП ВП №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП щодо ОСОБА_3 ;

довідку КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я» від 01.12.2025 №3487 про те, що ОСОБА_3 у КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» не звертався та амбулаторну допомогу не отримує;

висновок експерта №949, згідно якого кров із трупа ОСОБА_10 , 1969 р.н., відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою AB0. Кров, що виявлена на вищевказаних речових доказах, може належати особі (особам) групи групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО, якій властивий антиген Н, що не виключає можливості належності крові ОСОБА_10 ;

висновок експерта №950, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_10 відноситься до групи 0 з ізоогемаглютинінамм анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. 3.2. В плямі на джинсових штанах (об. №2), вилучених під час огляду помешкання ОСОБА_3 , виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген н ізосерологічної системи АВО. Таким чином, кров на вище вказаному речовому доказі, може походити від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, що не виключає належності крові потерпілому ОСОБА_10 . 3.3. В плямі на джинсових штанах(об. №1), вилучених під час огляду помешкання ОСОБА_3 , кров не виявлена. 3.4. На кофті, шапці, куртці та парі черевиків, вилучених під час огляду помешкання ОСОБА_3 , слідів подібних на кров не знайдено;

висновок експерта №948, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_10 відноситься до групи 0 з ізоогемаглютинінамм анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. 3.2. В плямах на килимку (об. №№1,2), вилученому під час огляду місця події, виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген Н та в об. №2 ізогемаглютиніни анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Таким чином, кров на вище вказаному речовому доказі, може походити від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, що не виключає належності крові потерпілому ОСОБА_10

висновок експерта №946, згідно якого кров ОСОБА_10 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. 3.2. В плямі на ватному тампоні-змиві із рами дверей (об. №1), вилученому в ході проведення огляду місця події, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у вказаному об`єкті виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВО. Таким чином кров, що виявлена на вищевказаному речовому доказі, може належати особі (особам) групи групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО, якій властивий антиген Н, що не виключає можливості належності крові ОСОБА_10 . Оскільки немає контролю предмета-носія (змиву з ділянки біля плями крові, але без крові) даний висновок не може бути категоричним;

висновок експерта №947, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_10 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи ВО. 3.2. В плямі на дерев`яному аплікаторі з ватним тампоном-змивом (об. №1) речовини, вилученої пластикового совка під час огляду місця події, виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген Н та ізогемаглютиніи анти-А і анти-В ізосерологічної системи 3 ABO. Таким чином, оскільки для дослідження не було доставлено контролів предмета-носія (змив з ділянки, що знаходилась в безпосередній близькості від плями крові), зробити категоричний висновок про групову належність крові на підставі серологічного дослідження тільки змиву з кров`ю не є можливим. Однак, якщо вважати виявлені властивості достовірними, то кров на вище вказаному речовому доказі, може походити від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, що не виключає належності крові потерпілому ОСОБА_10 ;

висновок експерта №945, згідно якого кров ОСОБА_10 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічною системою АВО. за 3.2. В плямі на ватному тампоні-змиві біля порога вхідних дверей (об. №1), вилученому в ході проведення огляду місця події, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у вказаному об`єкті виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВО. Таким чином кров, що виявлена на вищевказаному речовому доказі, може належати особі (особам) групи групи о з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО, якій властивий антиген Н, що не виключає можливості належності крові ОСОБА_10 . Оскільки немає контролю предмета-носія (змиву з ділянки біля плями крові, але без крові) даний висновок не може бути категоричним;

висновок експерта №944, згідно якого кров ОСОБА_10 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою AB0. 3.2. В плямі на ватному тампоні-змиві із подвір`я (об. №1), вилученому в ході проведення огляду місця події, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у вказаному об`єкті виявлений антиген Н за ізосерологічною системою AB0. Таким чином кров, що виявлена на вищевказаному речовому доказі, може належати особі (особам) групи групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО, якій властивий антиген Н, що не виключає можливості належності крові ОСОБА_10 . Оскільки немає контролю предмета-носія (змиву з ділянки біля плями крові, але без крові) даний висновок не може бути категоричним;

інформацію, надану начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.11.2025 №6698 про те, що ОСОБА_3 призваний 22.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 на військову службу по мобілізації у НОМЕР_2 ;

витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.01.2025 №5 про прийняття ОСОБА_3 на посаду старшого стрільця;

витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 13.10.2024 №21 про зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини;

медичну характеристику, надану щодо ОСОБА_3 від 30.04.2025;

службову характеристику ОСОБА_3 від 12.05.2025;

паспорт громадянина України ОСОБА_3 .

На підставі наведеного суд приходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю зібраними під час досудового розслідування та перевіреними у судовому засіданні доказами, які суд визнає достовірними, належними, допустимими та достатніми для кваліфікації його дій за ч.1 ст.119 КК України як вбивства, вчиненого через необережність.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, характеризується діянням – посяганням на життя іншої людини; 2) наслідками у вигляді й смерті; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням і наслідками. З суб`єктивної сторони злочин характеризується необережністю: злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю.

Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд враховує вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з досудовою доповіддю Коломийського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області ризик повторного вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб середній; орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі можливе з покладенням обов`язків згідно ст.76 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ( нетяжкий злочин), особу обвинуваченого, те, що він раніше, несудимий, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, проходить військову службу, за місцем служби характеризується позитивно, пом`якшуючі покарання обставини та обставину, що обтяжує покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Також суд бере до уваги об`єкт злочинних посягань за ч.1 ст.119 КК України, яким є життя особи.

Крім цього, суд враховує, що обвинувачений, будучи військовослужбовцем, повинен не допускати негідних вчинків та стримувати інших від таких, однак всупереч цьому схильний до вживання алкогольних напоїв, про що також зазначено у службовій характеристиці.

Наведені вище обставини вчинення кримінального правопорушення, на думку суду, виключають застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, як про це вказувала сторона захисту, оскільки це не відповідає зазначеним вимогам закону України про кримінальну відповідальність, а також засадам та меті покарання, визначеним ст.50, 65 КК України.

Беручи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому, приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, буде покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Визначена міра покарання, на думку суду, сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами держави і суспільства, відповідатиме його меті, принципу справедливості, завданню КК України щодо правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина від кримінально-протиправних посягань, запобіганню кримінальним правопорушенням, змусить обвинуваченого переглянути свій спосіб життя та поведінку.

Клопотань щодо обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до суду не надходило, а тому суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу.

Початок строку відбування покарання слід обчислювати з дня затримання обвинуваченого при виконанні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 12, ч.1 ст.119, ст.ст. 368, 373-374, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Початок строку відбуття ОСОБА_3 покарання обчислювати з дня його затримання при виконанні вироку.

Речові докази: флеш-носії із відеозаписами проведення огляду місця події та слідчого експерименту – залишити у матеріалах кримінального провадження; джинси синього кольору, светр, куртку, шапку, черевики, чотири змиви речовини бурого кольору, три скляні чарки, п`ять слідів пальців рук, що зберігаються у камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1