Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №338/1013/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1013/26

Провадження №2/338/998/26

23 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

22 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1556-2404 від 24 травня 2025 року у розмірі 108 594 грн 22 коп. та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24 травня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1556-2404 продукту «MiniKasa».

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписано в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». На виконання зазначених вимог позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A4939 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, а відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

За умовами договору первісна сума кредиту становила 24 000 грн 00 коп., строк кредитування - 365 календарних днів, базовий період сплати процентів - 30 календарних днів, комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту, процентна ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом у період з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Позивач зазначає, що 22 червня 2025 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1556-2404 від 24 травня 2025 року, відповідно до якої відповідачу було надано додаткові грошові кошти у кредит у сумі 4 800 грн 00 коп., а строк кредитування було продовжено.

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту, відповідачу були перераховані кредитні кошти: 24 травня 2025 року - 24 000 грн 00 коп.; 22 червня 2025 року - додаткові грошові кошти у кредит у сумі 4 800 грн 00 коп., а всього за договором - 28 800 грн 00 коп.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, кредитні кошти були перераховані на електронні платіжні засоби, зазначені відповідачем під час укладення договору та додаткової угоди.

Відповідач належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 05 травня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 108 594 грн 22 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 24 763 грн 20 коп.; заборгованість за нарахованими процентами - 69 431 грн 02 коп.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 14 400 грн 00 коп.; залишок комісій - 0 грн 00 коп.; залишок штрафів - 0 грн 00 коп.

07 травня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сформувало та направило відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, а саме протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитом.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 24 травня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1556-2404 продукту «MiniKasa».

Договір укладено в електронній формі. У реквізитах договору зазначено позичальника - ОСОБА_1 , його РНОКПП НОМЕР_1 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , реквізити електронного платіжного засобу та електронний підпис одноразовим ідентифікатором A4939.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд виходить із того, що матеріали справи містять кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, правила відкриття кредитної лінії, додаткову угоду, довідку про перерахування кредитних коштів, розрахунок заборгованості, вимогу про дострокове повернення кредиту та докази направлення документів відповідачу.

Зазначені документи у сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі, погодження відповідачем істотних умов договору, отримання кредитних коштів і виникнення у відповідача обов`язку повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Подані позивачем докази у їх сукупності відповідачем не спростовані. Відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості, власного контррозрахунку або інших доказів, які б свідчили про відсутність чи інший розмір заборгованості, відповідач суду не подав.

Судом встановлено, що умовами первісного договору було передбачено можливість отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит шляхом укладення додаткової угоди в електронній формі через особистий кабінет позичальника.

Зокрема, відповідно до умов договору для оформлення додаткової угоди про отримання у кредит додаткових грошових коштів та продовження строку кредитування позичальник повинен був здійснити відповідні дії в особистому кабінеті: обрати суму грошових коштів, яку бажає отримати додатково у кредит, обрати або ввести реквізити свого електронного платіжного засобу, ознайомитися з проєктом додаткової угоди та підписати акцепт про приймання умов додаткової угоди шляхом введення одноразового ідентифікатора.

З матеріалів справи вбачається, що 22 червня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1556-2404 від 24 травня 2025 року. Додаткова угода укладена дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

У реквізитах додаткової угоди зазначено позичальника - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер особистого електронного платіжного засобу, електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором A8419. Кредитодавцем додаткова угода підписана кваліфікованим електронним підписом директора із кваліфікованою електронною позначкою часу.

За умовами додаткової угоди кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 4 800 грн 00 коп. Дата надання додаткових грошових коштів у кредит - 22 червня 2025 року. Після надання додаткових грошових коштів позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 24 000 грн 00 коп., яка складається із суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди.

Факт виконання кредитодавцем умов додаткової угоди підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту, з якої вбачається, що 22 червня 2025 року відповідачу було перераховано додаткові грошові кошти у кредит у сумі 4 800 грн 00 коп.

За таких обставин суд приходить до висновку, що додаткова угода від 22 червня 2025 року укладена належним чином, у спосіб, погоджений сторонами у первісному договорі, та є належним доказом зміни умов кредитного договору щодо суми кредиту, строку кредитування і порядку нарахування процентів.

Щодо строку кредитування суд зазначає таке.

Первісним договором було передбачено строк кредитування 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, а дата повернення кредиту була визначена 23 травня 2026 року.

Разом з тим умовами договору було передбачено, що строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 365 календарних днів.

Додатковою угодою від 22 червня 2025 року сторони домовилися продовжити строк кредитування до 365 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за договором становив 394 дні, а дата укладення додаткової угоди є першим днем використання кредиту на умовах, змінених цією додатковою угодою.

Отже, після укладення додаткової угоди строк користування кредитом був продовжений на 365 календарних днів з 22 червня 2025 року, тобто на час ухвалення рішення строк кредитування за договором уже закінчився.

Крім того, умовами договору передбачено, що у разі наявності у позичальника після закінчення строку кредитування заборгованості зі сплати суми неповерненого кредиту, комісії за видачу кредиту або процентів за користування кредитом договір діє до дати, у яку позичальником буде належним чином виконано зазначені грошові зобов`язання за договором.

Позивачем також направлялася відповідачу вимога про дострокове повернення кредиту. У вимозі кредитодавець послався на умови кредитного договору та ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.

Водночас, незалежно від оцінки цієї вимоги як самостійної підстави для дострокового повернення кредиту, на час ухвалення рішення строк кредитування за договором, продовжений додатковою угодою від 22 червня 2025 року, вже закінчився, а відповідач доказів належного виконання зобов`язань, погашення заборгованості або власного контррозрахунку суду не подав.

З розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума наданого відповідачу кредиту становила 28 800 грн 00 коп., з яких 24 000 грн 00 коп. було перераховано 24 травня 2025 року, а 4 800 грн 00 коп. - 22 червня 2025 року на підставі додаткової угоди.

Відповідач частково здійснював погашення заборгованості, однак належним чином зобов`язання за договором не виконав. З урахуванням здійснених платежів, порядку їх розподілу, визначеного позивачем у розрахунку заборгованості, та відсутності заперечень чи контррозрахунку з боку відповідача, станом на 05 травня 2026 року залишок основного боргу за кредитом становить 24 763 грн 20 коп.

Оцінюючи заявлені позивачем вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 69 431 грн 02 коп., суд виходить із того, що умовами Договору про відкриття кредитної лінії №1556-2404 від 24 травня 2025 року сторони погодили нарахування процентів за користування кредитом на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 4.10 договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом у період починаючи зі 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Водночас 22 червня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору, якою змінено умови кредитування, зокрема щодо суми кредиту, строку кредитування та порядку нарахування процентів. За умовами додаткової угоди після надання додаткових грошових коштів у кредит сума кредиту становила 24 000 грн 00 коп., а строк кредитування було продовжено до 365 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди.

Додатковою угодою також передбачено, що нарахування процентів за користування сумою кредиту здійснюється на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі додаткових грошових коштів у кредит за цією додатковою угодою, за стандартною процентною ставкою: 1,00 % за кожен день користування сумою кредиту протягом перших 180 календарних днів з дати укладення додаткової угоди та 0,74 % за кожен день користування сумою кредиту у період починаючи зі 181-го календарного дня дії додаткової угоди і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

З розрахунку заборгованості вбачається, що після здійснення відповідачем платежу 22 червня 2025 року залишок нарахованих процентів становив 0 грн 00 коп., а залишок основного боргу - 24 763 грн 20 коп. Подальше нарахування процентів позивачем здійснювалося саме на цей залишок основного боргу.

Перевіряючи арифметичну обґрунтованість заявленої суми процентів, суд враховує, що за період з 23 червня 2025 року до 18 грудня 2025 року позивачем нараховано проценти за ставкою 1,00 % на день у розмірі 247 грн 63 коп. щоденно, а за період з 19 грудня 2025 року до 04 травня 2026 року за ставкою 0,74 % на день у розмірі 183 грн 25 коп. щоденно.

Таким чином, заявлена позивачем сума процентів у розмірі 69 431 грн 02 коп. арифметично узгоджується з умовами договору, додаткової угоди та поданим позивачем розрахунком заборгованості, а саме: за період застосування ставки 1,00 % на день нараховано 44 325 грн 77 коп., за період застосування ставки 0,74 % на день - 25 105 грн 25 коп., що разом становить 69 431 грн 02 коп.

При цьому розмір застосованих позивачем процентних ставок не перевищує погоджених сторонами умов договору та додаткової угоди. Денна процентна ставка, застосована позивачем при нарахуванні процентів за користування кредитом, не перевищує 1 %, що узгоджується з вимогами Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Доказів неправильності розрахунку процентів, власного контррозрахунку, доказів сплати процентів у більшому розмірі або доказів погашення заборгованості відповідач суду не подав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 24 763 грн 20 коп. та процентів за користування кредитом у сумі 69 431 грн 02 коп. є доведеними, ґрунтуються на умовах укладеного між сторонами договору та додаткової угоди, відповідають положенням ст. ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України та підлягають задоволенню.

Таким чином, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 24 763 грн 20 коп. та заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 69 431 грн 02 коп., усього 94 194 грн 22 коп.

Щодо позовних вимог у частині стягнення процентів річних за ст. 625 ЦК України суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 14 400 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позику, банком або іншим кредитодавцем, позикодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця, позикодавця, неустойки, штрафу, пені, за таке прострочення.

Також зазначеною нормою передбачено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем, позикодавцем.

Спірні проценти річних за ст. 625 ЦК України нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану та саме у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Отже, до спірних правовідносин у цій частині підлягає застосуванню пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем 14 400 грн 00 коп. процентів річних за ст. 625 ЦК України не підлягають стягненню, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають частковому задоволенню у розмірі 94 194 грн 22 коп., а саме: 24 763 грн 20 коп. - заборгованість за кредитом; 69 431 грн 02 коп. - заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволено у сумі 94 194 грн 22 коп. із заявлених 108 594 грн 22 коп., тобто приблизно 86,74 %, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 309 грн 36 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1556-2404 від 24 травня 2025 року у розмірі 94 194 грн 22 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 24 763 грн 20 коп.; заборгованість за нарахованими процентами - 69 431 грн 02 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 309 грн 36 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст заочного рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя: