Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №216/5143/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5143/26

провадження 2/216/4198/26

РІШЕННЯ

іменем України

22 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Маланюка О.Я.

за участю секретаря судового засідання - Агурейчевої А.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем у період з 01 квітня 2021 року по 17 березня 2026 року, працюючи на посаді економіста з праці. 17 березня 2026 року її було звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 05-к від 17.03.2026 року. Позивачка зазначає, що в день звільнення відповідач, у порушення вимог статей 47, 116 КЗпП України, не провів із нею повного розрахунку та письмово не повідомив про нараховані суми. За орієнтовним розрахунком позивачки, борг по заробітній платі за період з листопада 2025 року по березень 2026 року становить 36181,89 грн, а компенсація за 105 днів невикористаної щорічної відпустки - 43150,68 грн, що разом складає 79332,57 грн. Також позивачка просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення, виходячи з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 697,67 грн.

Ухвалою суду від 15 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Цього ж дня задоволено клопотання позивачки про витребування доказів та зобов`язано відповідача надати суду в десятиденний строк довідку про нараховану заробітну плату за весь період роботи та копії наказів про прийняття і звільнення.

У зв`язку із неподанням витребуваних доказів у встановлений строк, судом 08 вересня 2026 року постановлено ухвалу, якою повторно витребувано у ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» зазначені матеріали.

14 вересня 2026 року відповідач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про виконання ухвали суду (зареєстрована канцелярією суду 15 вересня 2026 року), до якої долучил: копію заяви ОСОБА_1 від 23.03.2021 р., копію наказу про прийняття на роботу № 23-к від 31.03.2021 р., копію наказу про припинення трудового договору № 05-к від 17.03.2026 р., а також офіційну довідку про доходи № 00000000001 від 10.09.2026 р. з помісячними розрахунковими листками працівника.

Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подав.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 квітня 2021 року працювала в ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» на посаді економіста з праці Дільниці 1. 17 березня 2026 року позивачку було звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України згідно з наказом № 05-к.

Оцінюючи надані відповідачем на виконання повторної ухвали суду докази, суд зазначає, що витребувані бухгалтерські документи відповідача стали беззаперечним доказом наявності невиплаченої заборгованості перед працівником.

Згідно з наданою відповідачем довідкою про доходи № 00000000001 від 10.09.2026 р. та розрахунковими листками, у місяці звільнення (березень 2026 року) позивачці було нараховано заробітну плату за відпрацьовані дні в розмірі 5263,64 грн та грошову компенсацію за 105 днів невикористаної відпустки двома сумами (15 676,34 грн та 12 799,28 грн), що разом становить 33 739,26 грн офіційних березневих нарахувань. Крім того, з розрахункових листків встановлено наявність офіційно нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за попередні періоди роботи (листопад 2025 року – лютий 2026 року). Загальна сума офіційно нарахованого та невиплаченого позивачці доходу за весь період за вирахуванням проведених раніше виплат становить 61 959 гривень 26 копійок.

Згідно з ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 116 КЗпП України роботодавець зобов`язаний в день звільнення провести з працівником повний розрахунок і виплатити всі суми, що належать йому від підприємства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 15 липня 2024 року у справі № 758/9515/23, у спорах про стягнення розрахункових сум при звільненні обов`язок доказування факту належного нарахування та фактичної виплати таких сум працівникові покладається на роботодавця. Жодних первинних фінансових чи платіжних документів, які б свідчили про фактичне перерахування або видачу вказаних коштів позивачці в день звільнення 17.03.2026 року або в подальшому, відповідач суду не надав.

Суд приходить до висновку, що факт невиплати належних сум при звільненні та порушення відповідачем вимог ст. 116 КЗпП України є повністю доведеним матеріалами справи та документами первинного обліку самого відповідача.

Суд відхиляє вимогу позивачки про стягнення боргу в розмірі 79332,57 грн, розрахованих на основі її орієнтовного розрахунку («внутрішньої відомості готівкових виплат»), оскільки стягненню в судовому порядку підлягають виключно офіційно нараховані суми. Наявність будь-яких доплат поза межами офіційного обліку не підтверджена належними первинними документами. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає офіційна сума невиплачених нарахувань у розмірі 61959,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-IX від 19.07.2022 р.), в разі невиплати з вини роботодавця належних сум при звільненні, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Період затримки з 18.03.2026 р. по день ухвалення рішення 22.09.2026 р. перевищує вказану межу. Керуючись імперативною вимогою закону, суд обмежує період стягнення коштiв граничним шестимісячним строком. Кількість робочих днів за цим періодом відповідно до позовних вимог та розрахунку позивачки становить 130 робочих днів (березень - 10 днів, квітень - 22 дні, травень - 21 день, червень - 22 дні, липень - 23 дні, серпень - 20 днів, вересень - 12 днів).

Обчислення середнього заробітку проводиться за Порядком № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передували звільненню (січень-лютий 2026 року). За офіційними даними відповідача, нарахований дохід склав 9650 грн за січень (22 дні) та 9650 грн за лютий (20 днів).

Середньоденний заробіток становить: (9650 + 9650) / (22 + 20) = 459,52 грн.

Загальний розмір середнього заробітку за 130 днів затримки становить: 130 днів ? 459,52 грн = 59737,60 грн.

Суд відхиляє особистий розрахунок позивачки по 697,67 грн/день як такий, що суперечить вимогам Порядку № 100. З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/9010/18, суд зазначає, що визначена сума середнього заробітку (59737,60 грн) є повністю співмірною та пропорційною розміру основного боргу, відтак підстав для її зменшення немає.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/451/20, постанов Касаційного цивільного суду у справах № 524/3160/20 та № 359/10006/21), суми заборгованості по заробітній платі, компенсації за відпустку та середнього заробітку стягуються судом у повному нарахованому розмірі без вирахування податків та зборів, оскільки обов`язок щодо їх безпосереднього утримання та перерахування до бюджету покладено законом на роботодавця як податкового агента під час фактичного виконання рішення суду.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 178, 259, 263-265, 274-279, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у загальному нарахованому розмірі 61959 (шістдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 26 коп.) грн., з якої підлягають утриманню передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі при виконанні рішення суду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 березня 2026 року по 17 вересня 2026 року включно у розмірі 59737 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять сім гривень 60 коп.) грн., з якої підлягають утриманню передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі при виконанні рішення суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Роз`яснити сторонам, що нараховані суми заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку підлягають виплаті Позивачу з обов`язковим утриманням Відповідачем, передбачених законом податків та обов`язкових платежів (податку на доходи фізичних осіб та військового збору) безпосередньо при виконанні рішення суду за рахунок стягнутих коштів.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць у розмірі 9650 (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 коп.) грн. допустити до негайного виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» в дохід держави судовий збір у розмірі 1412 (одну тисячу чотириста дванадцять гривень) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ», код ЄДРПОУ: 40704930, місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Каунаська, буд. 3.

Рішення складено та підписано 22 вересня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК