Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №560/10826/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

справа №560/10826/25

адміністративне провадження № К/990/19251/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Стародуба О.П., Cтеценка С.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року (головуючий суддя - Тарновецький І.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року (головуючий суддя: Залімський І.Г., судді: Сушко О.О., Мацький Є.М. ) у справі №560/10826/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст обставин справи і судових рішень

1. У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з обмеженням її максимальним розміром та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 1);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без обмеження її максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом 1 Постанови № 1, відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 560/10231/21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду відповідача було зобов`язано проводити нарахування та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром. На виконання постанови КМУ № 1 відповідач провів з 01 січня 2025 року перерахунок пенсії позивача і здійснив її виплату у неналежному розмірі. На переконання позивача, відповідач протиправно обмежив розмір його пенсійної виплати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі № 560/10826/25, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що розмір пенсії позивача перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а тому до нього правомірно застосовано коефіцієнти, визначені постановою КМУ № 1. Суди також дійшли висновку, що відповідач здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, а отже, права та законні інтереси позивача порушені не були.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі № 560/10826/25 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження судових рішень зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2025 року у справі № 520/1317/25, від 22 жовтня 2025 року у справі № 520/11006/25, від 05 листопада 2025 року у справі № 520/3890/25 та від 06 листопада 2025 року у справі № 460/2027/25.

Зокрема, на переконання заявника, суди не врахували, що положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови КМУ № 1 не були відображені в Законі України «Про прокуратуру» шляхом внесення відповідних змін. Оскільки вказані положення не передбачені Законом України «Про прокуратуру», вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Позиція інших учасників справи

4. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надіслав, що у відповідності до положень частини четвертої статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 560/10231/21, яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 10 березня 2020 року в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року, з урахуванням ухвал Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року та від 27 квітня 2023 року у справі № 560/10231/21, позивачу проведено перерахунок пенсії:

з 10 березня 2020 року в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати, згідно з довідкою Хмельницької обласної прокуратури від 05 березня 2020 року № 18-173вих-20. Розмір пенсії після перерахунку склав 29 837,02 грн;

з 01 квітня 2021 року в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати, згідно з довідкою Хмельницької обласної прокуратури від 06 травня 2021 року № 21-303вих-21. Розмір пенсії після перерахунку склав 58 240,00 грн.

З 01 червня 2023 року розмір пенсії до виплати становив 58 763,25 грн.

26 березня 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою щодо причин зменшення розміру пенсії з 01 січня 2025 року.

Листом ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 08 квітня 2025 року № 4845-3944/П-03/8-2200/25 позивача повідомлено про відсутність підстав для відновлення виплати пенсії з 01 січня 2025 року без застосування понижувальних коефіцієнтів.

Уважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

7. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

9. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

10. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.

12. Спір у цій справі стосується порядку поширення дій статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-IX) та постанови КМУ № 1 на відносини з виплати пенсії, нарахованої згідно із Законом України «Про прокуратуру».

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

14. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

15. Положеннями частини другої статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

16. Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі - Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

17. Таким чином, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

18. Статтею 46 Закону № 4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

19. Відповідно до статті 46 Закону № 4059-IX Кабінетом Міністрів України прийнято постанову КМУ № 1, яка застосовується з 01 січня 2025 року, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

20. Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону № 1058-IV, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону № 1058-IV, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону № 1058-IV.

21. Пунктом 2 постанови КМУ № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

22. Законом України «Про прокуратуру» врегулювано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

23. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 було визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та встановлено, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697- VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

24. Отже, з 13 грудня 2019 року частина двадцята статті 86 Закону, відповідно до якої Кабінет Міністрів України мав встановити певний порядок перерахунку пенсії, не діє, а діє її первинна редакція, яка автоматично надає пенсіонерам право на перерахунок пенсії.

25. Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

26. До того ж, слід зазначити, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

27. Отже, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

28. Тому, враховуючи неодноразово викладену Конституційним Судом України юридичну позицію стосовно того, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (зокрема, абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), суд зазначає, що Закон № 4059-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

29. Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-рп(II)/2020, до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori), «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali), «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

30. Водночас зазначений бюджетний закон фактично обмежує розмір пенсії позивача, що порушує гарантії, закріплені у статті 46 Конституції України.

31. Закон України про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

32. Суд вкотре наголошує, що відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; форми і види пенсійного забезпечення.

33. За приписами статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (статті 46 Конституції України).

34. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів.

35. Водночас, Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

36. Тобто існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (lex specialis derogat generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

37. За таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону України «Про прокуратуру», а положення Закону № 4059-IX вважати загальними нормами (lex generalis).

38. На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

39. Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

40. Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

41. При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

42. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

43. При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

44. Вирішуючи питання правомірності застосування пенсійним органом коефіцієнтів зменшення, встановлених статтею 46 Закону № 4059-IX та Постановою КМУ № 1, до перерахованої пенсії у 2025 році, у справах №120/1081/25 та № 520/11006/25, Верховний Суд у постановах, відповідно, від 11 вересня 2025 року та 22 жовтня 2025 року дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ та Законом № 1789-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови КМУ № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

45. Відтак, застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, суд касаційної інстанції доходить висновку про те, що дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо застосування з 01 січня 2025 року до виплати пенсії ОСОБА_1 коефіцієнтів, визначених пунктом 1 Постанови КМУ № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України, у зв`язку із чим є протиправними.

46. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 22 жовтня 2025 року у справі №520/11006/25.

47. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

48. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

49. З урахуванням наведеного, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України, приходить до висновку про необхідність скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

50. Згідно частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

51. Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

52. З матеріалів справи встановлено, що сума сплаченого позивачем судового збору становить: за подання позовної заяви 1226 грн 20 коп. (№ 216, чек № YvDvGTq-11 від 18 червня 2025 року), за подання апеляційної скарги 1831 грн 80 коп. (номер чека: 379260, номер транзакції: 527507770744, № 63, чек №F8SOIkgOZU4 від 02 жовтня 2025 року), за подання касаційної скарги сплачено 2459 грн 35 коп. (номер чека 289792, код транзакції:611414742850, № 260, чек № aefOn-erpCQ від 24 квітня 2026 року).

53. Оскільки рішення у справі ухвалено на користь ОСОБА_1 , сума судового збору у загальному розмірі 5517 грн 35 коп. за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг має бути стягнута на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №560/10826/25 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з обмеженням її максимальним розміром та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без обмеження її максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 560/10231/21.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350; 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10) понесені ним витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги на загальну суму 5517 грн (п`ять тисяч п`ятсот сімнадцять) гривень 35 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді: О.П. Стародуб

С.Г. Стеценко