Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №990/604/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року

м. Київ

справа №990/604/25

адміністративне провадження № П/990/604/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А., Дашутіна І.В., Олендера І.Я.,

за участі секретаря судового засідання Титенко М.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Капша А.С.,

розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №589/ас-25 від 27 листопада 2025 року в частині,

УСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також - відповідач, ВККС, Комісія) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 27 листопада 2025 року №589/ас-25 в частині висновку про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності;

- зобов`язати Комісію поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) та повторно розглянути питання про підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що Комісія, надаючи їй оцінку за показником «відповідальність» перебрала на себе функцію податкового органу та констатувала податкове правопорушення, зафіксувавши його у Рішенні №589/ас-25 від 27 листопада 2025 року і знизила бали за критерієм особистої компетентності, що мало для позивачки найбільш негативний наслідок, який є можливим у цьому конкурсі - припинення участі у ньому.

Суперечність оскаржуваного рішення Комісії полягає в тому, що ВККС визнає адвокатський стаж на підставі тих самих договорів і справ, на які посилається у своєму Рішенні. Водночас вважає доходи позивачки недоведеними або заниженими, не встановлюючи при цьому конкретну суму «прихованого доходу», умислу позивачки на таке приховування чи умисного ухилення від сплати податків, не посилається на будь-які рішення контролюючого податкового органу щодо позивачки, але використовує ті самі факти, як підставу для суттєвого зниження балів за показником «відповідальність».

Зазначене, на переконання позивачки, підтверджує невмотивованість спірного рішення ВККС, його необґрунтованість, адже встановлені обставини не можуть мати настільки неспівмірні, непропорційні наслідки, що призвели до припинення її участі у конкурсі при встановленні відповідності усім іншим критеріям і при встановленні високих результатів кваліфікаційного оцінювання.

З покликанням на практику Великої Палати Верховного Суду у справах №9901/637/18, №9901/672/18, №9901/831/18, №99901/88/19, де зазначено, що суб`єкт владних повноважень повинен використовувати власні дискреційні повноваження з метою, з якою вони встановлені законодавством. З цього приводу авторка позову вказує, що обсяг дискреції ВККС не може бути необмеженим і повинен підлягати зовнішньому/публічному контролю, в тому числі судовому.

Щодо обґрунтування у рішенні ВККС зниження балів за такий критерій особистої компетентності як «безперервний розвиток», коли Комісія оцінила позивачку у 18,67 балів із 25 можливих, ОСОБА_1 пояснила наступне. Так, Комісія не повідомила її про недостатність наданої позивачкою інформації, не зазначила, які саме обставини вважає недоведеними, не надала можливості позивачці усунути сумніви членів Комісії з цього питання, а повністю поклала на неї відповідальність за негативні наслідки у вигляді припинення участі у конкурсі, що є грубим порушенням стандартів процесуальної добросовісності. ОСОБА_1 переконує, що обов`язку для кандидата на посаду судді апеляційного суду подавати додаткові сертифікати про проходження семінарів, тренінгів чи інших заходів з підвищення кваліфікації ВККС не встановлювало.

Позивачка наголосила на тому, що ухвалюючи Рішення №589/ас-25 від 27 листопада 2025 року, ВККС допустила порушення, які свідчать не про окремі недоліки його мотивування, а про системне порушення принципів правової визначеності, пропорційності та справедливого адміністративного розсуду при оцінці її (позивачки) за критерієм «особиста компетентність». На думку позивачки, Комісія вийшла за межі власних дискреційних повноважень, що призвело до порушення її прав і мало негативні наслідки у вигляді припинення її участі у конкурсі.

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в її задоволенні повністю.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач пояснив, що із записів співбесіди Комісії з позивачкою щодо її відповідності, зокрема, критерію особистої компетентності, можливо встановити, що їй були задані питання, на які Комісія отримувала відповіді, яким надана оцінка з урахуванням внутрішнього переконання кожного члена Комісії. Надані позивачкою документи, пояснення, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили.

Відповідач зазначив, що Комісія оцінила всі обставини в сукупності, ретельно дослідила досьє ОСОБА_2 як кандидатки на посаду судді, її письмових пояснень, наданих документів та результатів співбесіди. У рішенні зазначено, які саме обставини, приклади поведінки та дії кандидатки стали підставою для відповідної оцінки за кожним із показників критерію кваліфікаційного оцінювання «особиста компетентність».

У відповіді на відзив позивачка повторно зазначила про те, що рішення Комісії є необґрунтованим, оскільки воно не містить належної мотивації, є нераціональним, містить помилки щодо фактів, зокрема: ВККС підмінила поняття «доброчесність» поняттям особистої компетентності за показником «відповідальність» та двічі врахувала ті самі обставини при знятті балів як за показником «відповідальність» оцінюючи її за критерієм «особиста компетентність», так і за показником «чесність», оцінюючи її за критерієм «доброчесність», тобто Комісія допустила "подвійне покарання" через різні критерії; Комісія використала податкову оцінку поданої позивачкою звітності без компетенції, перебравши на себе повноваження податкового органу, ретроспективно застосувала сучасні стандарти; фактично констатувала податкове правопорушення без будь-якого рішення Державної податкової служби та без встановлення умислу, суми, наслідків, що є прямим виходом за межі повноважень ВККС; ВККС не пояснила, який саме елемент показника «відповідальність» порушено; при оцінці за показником «безперервний розвиток» Комісія не повідомила її (позивачку), що сертифікатів недостатньо, не дала можливості усунути сумніви, не витребувала документи, хоча мала час і оголошувала перерву в засіданні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив такі обставини.

Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) Комісія оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема, в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (далі - Конкурс).

Рішенням від 04 березня 2024 року №48/ас-24 ВККС допустила позивачку до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 Комісія затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Цим же рішенням ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-4281/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 05 червня 2025 року надійшли пояснення від ОСОБА_1 на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Позивачка надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 16 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) від 15 жовтня 2025 року про надання Комісії інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.

До Комісії 22 жовтня 2025 року надійшли пояснення ОСОБА_1 щодо обставин, викладених у рішенні ГРД, та копії відповідних документів.

Під час підготовки до співбесіди членом Комісії - доповідачем надіслано запит до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області щодо випадків надходження скарг стосовно ОСОБА_1 та притягнення її до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

До Комісії 11 вересня 2025 року надійшов лист від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області, згідно з яким скарг стосовно адвоката ОСОБА_1 не надходило, дисциплінарних проваджень не здійснювалося, до дисциплінарної відповідальності вона не притягувалася.

ОСОБА_1 було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з ОСОБА_1 розпочато 30 жовтня 2025 року та оголошено перерву до 27 листопада 2025 року для надання можливості підготувати та надати Комісії додаткові документи, запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

27 листопада 2025 року Комісія завершила співбесіду з ОСОБА_1 , за результатами якої ухвалено рішення від 27 листопада 2025 року №589/ас-25, яким визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 набрала 695,64 бала, визнано ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у апеляційному загальному суді.

Не погодившись із рішенням ВККС від 27 листопада 2025 року №589/ас-25 про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності, позивачка звернулась до суду з позовом.

Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

За приписами частини першої статті 93 Закону №1402-VIII ВККС України проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, проводить кваліфікаційне оцінювання, затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програму та порядок проходження початкової підготовки судді тощо.

Частиною першою статті 79 Закону №1402-VIII установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

На виконання зазначених положень Закону рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах згідно з додатком (в тому числі в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ - 66 вакантних посад), в якому позивачка виявила бажання взяти участь.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-IX (далі - Закон № 3511-IX) внесено зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема викладено в новій редакції Розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення». Указаний Закон набрав чинності 30 грудня 2023 року.

Відповідно до пункту 57-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII ВККС України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом №3511-IX. ВККС України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом №3511-IX щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту.

На момент набрання чинності Закону №3511-IX, конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, був на етапі подання документів особами, які виявили бажання взяти участь у ньому, а отже, його продовження та завершення, повинно відбуватися за правилами, визначеними Законом №1402-VIII, у редакції, чинній з 30 грудня 2023 року.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року №141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року №72/зп-24) (далі - Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 79-2 Закону №1402-VIII ВККС України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.

Зокрема, частина 4 статті 79-3 Закону № 1402-VIII встановлює повноваження Комісії в межах конкурсної процедури. Так, за приписами цієї норми, ВККС:

1) на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;

2) проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду;

3) проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;

4) за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає рейтинг для участі у конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді у відповідному суді та ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

Частиною 5 цієї статті окремо наголошено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в Главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402-VIII.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення кваліфікаційного іспиту та 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС України (частина перша статті 85 Закону №1402-VIII).

Частиною третьою статті 85 цього ж Закону передбачено, що для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) ВККС України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Порядок та методика проведення таких тестувань затверджуються ВККС України.

Рішення про запровадження та проведення таких тестувань ухвалюється Комісією стосовно всіх суддів (кандидатів на посаду судді).

Результати таких тестувань використовуються як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів, є конфіденційними, не оприлюднюються та не впливають на кількість балів кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Частинами першою, другою, п`ятою статті 83 Закону №1402-VIII встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Визначені законом етапи конкурсу та призначення на посаду судді покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом №1402-VIII вимогам, зокрема, критеріям компетентності (професійна, особиста, соціальна тощо), доброчесності та професійної етики, Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з призначенням кандидата на посаду судді. Ці заходи об`єднані метою забезпечити авторитет та довіру до судової влади, які формуються залежно від персонального складу осіб, що призначаються на посади суддів.

Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією (частина п`ята статті 83 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до частини другої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Комісія рішенням від 22 січня 2025 року №20/зп-25 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, Положення № 20/зп-25).

Згідно з підпунктами 1.1- 1.3 розділу 1 Положення, кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення ВККС здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Метою кваліфікаційного оцінювання є встановлення рівня компетентності, доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді). Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками.

Пункт 6.21 Положення №20/зп-25 визначає, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників з метою ухвалення остаточного рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень (пункт 6.23 Положення №20/зп-25).

Під час співбесіди обов`язково обговорюються із суддею (кандидатом на посаду судді) дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності (пункт 6.24 Положення №20/зп-25).

Оцінюючи особисту компетентність ОСОБА_1 за показником «рішучість та відповідальність», Комісія звернула увагу на те, що позивачка здійснює адвокатську діяльність з 2012 року.

Досліджуючи матеріали досьє ОСОБА_1 як кандидата на посаду судді, Комісія звернула увагу, що в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за період 2013- 2017 роки ОСОБА_1 вказала нульовий загальний оподатковуваний дохід (письмові пояснення ОСОБА_1 від 18 листопада 2025 року з додатками додається до відзиву на позовну заяву). За період 2018- 2024 років сума річного чистого оподатковуваного доходу коливається від 3 803 грн до 54 446 грн за рік.

Під час співбесіди ОСОБА_1 пояснила, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю отримала у 2012 році. На той час вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною, а тому адвокатську діяльність не здійснювала. Переїзд до міста Чернігова, а потім до міста Бахмача негативно вплинув на здійснення адвокатської діяльності, адже це маленьке місто, тому в неї невелика кількість справ, а клієнти - це люди з середнім рівнем доходів, тому адвокатська діяльність не є прибутковою. На початку діяльності її послуги коштували 200- 300 грн. У період 2013- 2017 років витрати перевищували доходи, а тому нею подавались податкові декларації з нульовим доходом, оскільки декларацій з від`ємним доходом податкова не приймає.

У письмових поясненнях позивачка зазначила, що у 2020- 2023 роках єдиним джерелом доходів були соціальні виплати у зв`язку з народженням дитини, відтак професійну діяльність не здійснювала протягом чотирьох років. У 2021 році завершувала розпочаті справи, договорів із новими клієнтами не укладала. У 2022- 2023 роках правову допомогу надавала безкоштовно внутрішньо переміщеним особам.

Комісія проаналізувала надані кандидатом копії книг обліку доходів та витрат з 01 січня 2019 року до 15 липня 2021 року, роздруковані з електронного кабінету типові форми, за якими здійснювався облік доходів і витрат з 16 липня 2021 року до 31 грудня 2024 року, та копії податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2013- 2024 роки.

Комісія звернула увагу, що форма податкових декларацій за 2013-2014 роки (на відміну від наступних років, починаючи з 2015 року) у розділі IV «Доходи, отримані фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» передбачала заповнення чотирьох рядків:

04. Сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження незалежної професійної діяльності.

05. Сума документально підтверджених витрат, необхідних для провадження незалежної професійної діяльності.

06. Сума чистого оподатковуваного доходу (рядок 04 - рядок 05).

07. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету.

При цьому, грошові суми у відповідних рядках (04-05) декларацій відсутні, що свідчить про відсутність у 2013, 2014 роках будь-яких доходів.

На уточнююче запитання члена Комісії про те, яку форму декларації заповнювала позивачка, ОСОБА_1 відповіла, що це декларація про доходи і витрати, в контексті чого було звернуто увагу членом Комісії, що йдеться мова не про прибутки, а саме про доходи. З вказаного висновується, що логічним є декларування усіх доходів особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, а не лише чистого прибутку, що відповідає Інструкції.

Проте, на переконання Комісії, підтвердженням здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_1 та отримання гонорарів у цей період є подані з анкетою кандидата на конкурс документи (копії судових рішень, договори про надання правової допомоги), що засвідчують її діяльність як адвоката щодо здійснення представництва в суді. Так, для підтвердження стажу професійної діяльності за 2013- 2014 роки ОСОБА_1 надано по 4 судові рішення різних інстанцій та по 2 договори про надання правової допомоги. Однією з умов окремих договорів була сплата гонорару «у повному обсязі у момент підписання цього договору». Комісія відзначила, що такі докази та обставини явно суперечать поясненням ОСОБА_1 про неотримання доходів та зазначеній в декларації інформації про відсутність загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження незалежної професійної діяльності.

Комісія також зазначила, що на уточнюючі запитання членів Комісії під час співбесіди 30 жовтня 2025 року про приблизну кількість судових справ, у яких брала участь адвокат, чи клієнтів, яким вона надавала правову допомогу, за певний період, ОСОБА_1 відповіла, що це могло бути 60- 80 клієнтів у рік, динаміка клієнтів різна, але накопичувальна впродовж усіх років заняття адвокатською діяльністю, а суми витрат за минулі роки вона не пам`ятає (окрім витрат за 2024 рік у розмірі орієнтовно сорок тисяч гривень), але вони завжди дорівнювали сумі доходу за рік, або навіть перевищували.

Комісія відзначила про рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 січня 2015 року у справі №751/5211/14, в якому, зокрема, в частині стягнення витрат на правову допомогу, вирішено стягнути витрати за надання правової допомоги адвокатом Батрак К.В. у розмірі 2 030 грн. Однак, ці документально підтверджені доходи в податковій декларації ОСОБА_1 не відображені (в тому числі в рядку 04 розділу IV декларації за 2014 рік).

Недекларування відповідних доходів позивачка, зокрема, прокоментувала під час співбесіди 30 жовтня 2025 року, так, що інспектор (податковий) кожного року, допомагаючи їй у заповненні та поданні декларацій говорив, що за розрахунками витрати перекривали доходи, і тому декларації були нею подані з нульовим значенням доходу, бо декларацій з від`ємним значенням доходу податкова не приймає (у випадку, коли витрати перевищують доходи).

Разом з цим, встановити підтвердження витрат необхідних для провадження незалежної професійної діяльності позивачки за 2013-2014 роки є неможливим, з огляду на те, що Книга обліку доходів і витрат з інформацією за ті роки була втрачена.

Також Комісія врахувала, що на підтвердження відповідності показнику «безперервний розвиток» у письмових пояснення ОСОБА_1 зазначила: «Для мене розвиток - це мислення. Точка, з якої ми можемо керувати життям і яка є лише у людини. Саме мислення та думки створюють нашу реальність і, якщо мислення у людини фіксоване, тобто однакове протягом 20 чи 30 років, то така людина зупинилась у пізнанні світу, а якщо мислення не спиняється, змінюється, то людина здатна бачити одні і ті самі події, вчинки одних і тих самих людей з різних ракурсів. Погляд на світ у такої людини ширший, цікавіший, сконцентрований. […] У мене це відбувається завдяки читанню як професійної літератури, щоб не втратити навичок у роботі, так і художньої, щоб розуміння картини світу було більш повним, точним, логічним та завершеним…»

Комісія оцінила всі пояснення та докази позивачки в сукупності та зазначила, що надані ОСОБА_1 пояснення щодо отримання доходів від здійснення адвокатської діяльності, викликають обґрунтований сумнів у правдивості та принциповості підходів кандидата до відображення отриманих доходів та розрахунку податків, у зв`язку з чим Комісія одноголосно знизила кількість балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Чесність».

Також Комісія у рішенні ВККС зазначила, що відповідно до наявної в Комісії інформації ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2012 році та увесь час здійснює адвокатську діяльність, тому в Деклараціях повинна була вказати про членство в Національній асоціації адвокатів України.

Комісія дійшла висновку про недотримання ОСОБА_1 правил декларування, у зв`язку з чим Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «Сумлінність» на 15 балів.

Перевіряючи обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення ВККС, Суд виходить з наступного.

Здійснюючи судовий контроль за правомірністю рішення Комісії, суд відзначає, що у межах процедури проведення конкурсу та призначення на посаду судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов`язком (повноваженням) Комісії є з`ясування й оцінка усіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного.

Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності має місце, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу (частина дев`ята статті 69 Закону № 1402-VIII).

Проведення Комісією співбесіди як завершального етапу такого конкурсу має на меті остаточно підтвердити відповідність кандидата на посаду судді усім встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

За цих обставин Суд відхиляє доводи позивачки про необґрунтованість оскаржуваного рішення ВККС України.

Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку мають показувати, наприклад, що доводи/пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги, і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала цього кандидата.

Суд зауважує, що Комісія надала свою оцінку на підставі повно з`ясованих обставин, при цьому, Комісія не залишила наведені кандидаткою аргументи без відповіді та врахувала їх, зазначивши у своєму рішенні та в аспекті оцінки показника «Сумлінність» та «Чесність» зважила на те, що пояснення кандидаткою щодо отримання доходів від здійснення адвокатською діяльністю не завжди послідовні, а тому викликають обґрунтований сумнів у правдивості та принциповості підходів кандидата до відображення отриманих доходів та розрахунку податків.

Суд не вбачає підстав для висновку, що ВККС за цих обставин мала б пристати на позицію кандидатки, виправдати її лише з тих міркувань, що факт недекларування відповідних доходів позивачка мотивувала неотриманням нею таких доходів, оскільки, як встановила Комісія, підтвердженням здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_1 та отримання гонорарів у цей період є подані з анкетою кандидата на конкурс документи (копії судових рішень, договори про надання правової допомоги), що засвідчують її діяльність як адвоката щодо здійснення представництва в суді. Так, для підтвердження стажу професійної діяльності за 2013-2014 роки ОСОБА_1 надано по 4 судові рішення різних інстанцій та по 2 договори про надання правової допомоги. Однією з умов окремих договорів була сплата гонорару у повному обсязі у момент підписання договору.

Комісія, надавши оцінку поясненням ОСОБА_1 , дійшла висновку, що вони не узгоджуються з її поясненнями щодо джерел отримання доходів, а також суперечать відомостям, зазначеним у поданих деклараціях. У зв`язку з цим Комісія визнала такі пояснення непослідовними та такими, що спростовують, встановлених під час оцінювання обставин.

В оскаржуваному рішенні ВККС навела чіткі та конкретні факти, які породжують обґрунтований сумнів у відповідності позивачки критерію доброчесності та професійної етики за показником «чесність». Водночас ОСОБА_1 не надала достатньо аргументованих пояснень, які б спростовували встановлені Комісією факти, покладені в основу вказаного рішення.

ОСОБА_1 хоч і вказує на невмотивованість оскаржуваного рішення, проте фактично не погоджується з самою оцінкою встановлених обставин (зазначає про неповноту та необ`єктивність дослідження обставин, вихід за межі повноважень), уважаючи, що наведені Комісією мотиви не можуть слугувати підставою для висновку про її невідповідність критерію доброчесності та професійної етики за показником «чесність». Водночас Суд констатує, що такий висновок ВККС не видається свавільним чи необґрунтованим, таким, що є помилковим щодо фактів, і не виходить за межі виключної дискреції Комісії оцінювати кандидатів на посаду суддів. Оцінка відповідності кандидата на посаду судді показникам критеріїв особистої компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням визначених засобів їх встановлення.

Позивачка стверджує про те, що Комісія не повідомила її про недостатність наданої нею інформації, не зазначила, які саме обставини вважає недоведеними, не надала можливості кандидатці усунути сумніви членів Комісії з цього питання. Водночас такі аргументи Суд вважає безпідставними, оскільки Комісія дотрималася принципів кваліфікаційного оцінювання та забезпечила ОСОБА_1 достатній простір для захисту своєї позиції, вона не мала перешкод у можливості представляти свої знання та уміння, матеріали досьє, доповнювати, спростовувати чи уточнювати дані, що містяться у досьє, надавати усні та письмові пояснення. Під час проведення співбесіди позивачці були забезпечені усі передбачені законом процедурні права та гарантії, й перешкод у їх реалізації Комісія не створювала.

Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ВККС від 27 листопада 2025 року №589/ас-25 в частині висновку про визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII щодо вмотивованості, ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 27 листопада 2025 року №589/ас-25, а також похідної позовної вимоги про зобов`язання ВККС поновити її участь у конкурсі на посаду судді апеляційного загального суду.

Керуючись статтями 22, 241-246, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №589/ас-25 від 27 листопада 2025 року в частині.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко,

І.А. Васильєва,

І.А. Гончарова,

І.В. Дашутін,

І.Я.Олендер,

Судді Верховного Суду