Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №216/2116/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2116/26

провадження №2/216/2837/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Чирського Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №6 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла відповідна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначено, що у лютому 2026 року через арешт банківських карток позивач дізнався, що відносно нього було відкрито виконавче провадження приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович ВП № 68048291 від 06.01.2022 року про стягнення боргу на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у сумі 9910,00 грн.

Позивач письмово звернувся до приватного виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедал О.О. з письмовим зверненням щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, звідки і дізнався, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису №23398 від 08.12.2021 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною. Також, позивач зазначає, що про існування такої організації як ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», він не знав, до цього часу ніяких повідомлень або ж претензій від даної організації раніше не отримував.

Позивач не визнає суму боргу перед стягувачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», оскільки такої заборгованості не могло виникнути, а виконавчі написи нотаріуса по договору, взагалі, не є законними, тому він вимушений звернутися до суду про визнання виконавчого напису №23398 від 08.12.2021 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення із ОСОБА_1 , на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» боргу у сумі 9910,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 06.05.2026 року позов прийнято до розгляду, про справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, в прохальній частині позову просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, не скористались своїм правом та не направили до суду заяву по суті справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280, 282 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис № 23398 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості в розмірі 9910,00 грн. за кредитним договором № 07.05.2020-010002221 від 07.05.2020 року, укладеного з ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР». Заборгованість стягнена за період з 22.05.2020 по 01.12.2021 року в загальному розмірі 9910,00 грн, яка складається із: простроченого основного боргу – 6000,00 грн., прострочених процентів – 3360,00 грн., плати за вчинення виконавчого напису – 550,00 грн.

Вищевказаний виконавчий напис знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О.О., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 68048291 від 06.01.2022.

30.01.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шарковим О.О. в рамках виконавчого провадження № 68048291 винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника, яким є ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог законодавства та повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки не визнає заборгованість та від ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» ніяких коштів не отримував.

Крім того, позивач зазначає, що діями Відповідача та Третьої особи - приватного нотаріуса, порушені його права та інтереси, оскільки Відповідач безпідставно звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, оскільки наявність заборгованості ним не визнається, вимогу про сплату боргу Відповідач не направляв, оригінал нотаріально посвідченого договору не надав (такого договору не існує). Нотаріус у свою чергу не впевнився в тому, що заборгованість дійсно існує і є безспірною, вчинив виконавчий напис безпідставно, не маючи нотаріального договору та не направляючи мені також будь-яких вимог.

За ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення виконавчих написів регламентовано главою 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Згідно з п.1.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Пунктом 1.2 глави 16 Розділу ІІ вказаного Порядку визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.2 вказаного Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, встановлено, що для одержання виконавчого напису на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 у справі № 750/1627/18.

Згідно з п. 3.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому, згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31 січня 1992 року № 2, а саме пункту 13, вбачається, що при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Також слід враховувати, що боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частини),з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що при здійсненні виконавчого напису нотаріус повинен пересвідчитись та перевірити безспірність заборгованості боржника. Також обов`язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника, при цьому, ця безспірна вимога не потребує додаткового доказування, однак вона так само як і безспірність боргу боржника повинні підтверджуватись належними документами. Також обов`язковій перевірці підлягає встановлення строку, з якого у кредитора виникло право вимоги до боржника і чи не сплинув вказаний строк на момент звернення з відповідною заявою до нотаріуса.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними та беззаперечними, та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що ТОВ «Споживчий центр» при зверненні до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, не було надано всіх належних документів, які підтверджують наявність договірних зобов`язань, безспірність заборгованості та періоду її виникнення, що в свою чергу, унеможливлює здійснення виконавчого напису, відповідно до вимог ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат» та порушує принцип безспірності заборгованості, за яким можливе здійснення виконавчого напису.

Враховуючи встановлені обставини справи суд вважає, що надані відповідачем документи для вчинення виконавчого напису не можна вважати безспірними, оскільки вони не підтверджують наявність договірних зобов`язань, безспірність заборгованості в зазначеному розмірі та періоду її виникнення, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що при вчиненні виконавчого напису № 25302 від 19.02.2021 приватним нотаріусом не було належним чином перевірено факту безспірності заборгованості та періоду її виникнення.

Крім того, відповідач не надав суду доказів наявності заборгованості ОСОБА_1 , стягнутої за виконавчим написом № 23398 від 08.12.2021 року, в тому числі й складових заборгованості.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса, слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням норм законодавства для здійснення даного виду нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Крім того, як встановлено із матеріалів справи позивач сплатив судовий збір у розмірі 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову, тому такі витрати також підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року про затвердження «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст.ст.2, 4, 81, 82, 141, 142, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 276-279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, виданий 08.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за №23398, про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, боргу у розмірі 9910,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М.Чирський