Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №215/6248/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6248/26

2/215/3953/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України –780 000грн. моральної шкоди, у зв`язку з отриманим позивачем професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності (а.с.1-6).

В обґрунтування вказує, що в період роботи 12.08.1991 по 09.01.1996 та 30.07.1998 по 29.08.2025 на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 на ПрАТ, ним отримано хронічне професійне захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії загально вібрації, синдром церебрально ї периферичної ангіодистонції з частими акроангіоспазмами та трофічними порушеннями на кистях у поєднанні з синдромом полірадикулонейропатії на шийному та попереково – крижа новому рівнях з помірно вираженим статико – динамічним порушенням хребта на фоні остеохондрозу, спондилоартрозу попереково – крижового та шийного відділів хребта, протрузій дисків, грижі диску зі стенозом хребетного каналу. Зі стійким больовим і м`язо – тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечопочаткового періатрозу, остеоартрозу у поєднанні з пер артозами ліктьових та колінних суглобів; хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, групи В. помірний пневнофіброз. Легенева недостатність другого ступеня; хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня.

Згідно висновку експертної команди від 23.06.2026 позивачу безстроково було встановлено другу групу інвалідності та 70% втрата професійної працездатності в наслідок професійного захворювання. Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив більшу частину працездатності, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Позивача турбують постійний біль в шийному та попереково – крижовому відділах хребта з іррадіацією в нижні кінцівки від чого його хода утруднена. Турбує біль і обмеження рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах, болі та оніміння в руках, почали мерзнути руки, відчуває загальну слабкість у сього тіла та фізичний дискомфорт. При звичайному фізичному навантаженні з`явилася помірна задишка. Значну частину часу він витрачає на підтримання свого здоров`я, постійні процеси лікування, приймання ліків, перенесення фізичних страждань, заборона винувати інші роботи, що порушує його нормальні життєві зв`язки. Це додає йому ще більшого морального пригнічення та призводить до постійних переживань.

15.07.2026 ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито провадження по справі в порядку спрощенного позовного провадження без виклику сторін.

Позовну заяву ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.08.2026 року залишено без руху, та 08.08.2026 продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу встановено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

30.07.2026 в суд надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.44-67) разом з підтвердженням про направлення його копії позивачу. Представник відповідача позов не визнає в повному обсязі, у відзиві вказує, що позивач необгрунтував заявлену суму завданої шкоди та не надав доказів на підтвердження погіршення психологічного стану, тому вважає справедливою сумою у відшкодування шкоди буде 70000грн, разом з тим відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Також, представник відповідача вважає, що заявлена сума на відшкодування моральної шкоди підлягає оподаткуванню, тобто податки слід стягнути з позивача у разі задоволення позовних вимог.

Станом на 21.09.2026 інших заяв, клопотань, пояснень в суд від сторін не надійшло.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Працюючи водієм великовантажного автомобілю в кар`єрі технологічної колони №51 гірничотранспортного цеху №1 ПрАТ з 12.08.1991 по 09.01.1996 та з 30.07.1998 по 29.05.2025, протягом тривалої дії підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів: вібрація загальна транспортна; концентрація кремнію діоксину кристалічного за вмісту перевищувала гранично допустимий, еквівалентний рівень шуму. Вказаний період роботи позивача на ПрАТ підтверджується копією трудової книжки (а.с.11-19), обставини за яких позивач отримав хронічне професійне захворювання підтверджується п.17 Акта розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.22).

Згідно Акта розслідування хронічного професійного захворювання від 14.05.2026 (а.с.19-27), позивачу ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання: МКХ – 10 Т 75.2. вібраційна хвороба другої стадії від дії загально вібрації, синдром церебрально ї периферичної ангіодистонції з частими акроангіоспазмами та трофічними порушеннями на кистях у поєднанні з синдромом полірадикулонейропатії на шийному та попереково – крижа новому рівнях з помірно вираженим статико – динамічним порушенням хребта на фоні остеохондрозу, спондилоартрозу попереково – крижового та шийного відділів хребта, протрузій дисків, грижі диску зі стенозом хребетного каналу. Зі стійким больовим і м`язо – тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечопочаткового періатрозу, остеоартрозу у поєднанні з пер артозами ліктьових та колінних суглобів; хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, групи В. помірний пневнофіброз. Легенева недостатність другого ступеня; хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня.

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов`язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв`язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно зі ст.153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. На власника покладається обов`язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України – власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 14.05.2026, встановлено хронічне професійне захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання є: вібрація загально транспортна яка на 2 дБ перевищувала допустимий рівень; концентрація діоксиду кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму в 2,15 рази та складала 4,3 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3; еквівалентний рівень шуму на «дБ перевищував гранічно допустимий. Умови виробничого середовища відносяться до 3 класу 1 та 2 ступеня шкідливості (а.с.21,22).

Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів понад 31 років.

Згідно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 23.06.2026 встановлено стійку втрату професійної працездатності в розмірі 70% безстроково та встановлено 2 групу інвалідності а.с.24-27.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, характер моральних страждань і наслідки, що наступили.

При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов`язаного з обмеженням в пересуванні та фізичними навантаженнями, фізичними і моральними стражданнями позивача ОСОБА_1 у зв`язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, а також тривалість його роботи у шкідливий умовах.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються медичним висновком ЛЕК, витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, випискою-епікризом, виписками із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.28-35), позов слід задовольнити частково та стягнути з ПрАТ на користь позивача 300 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 3000,00 грн.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174 ч.4, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 – 300 000 /триста тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 - 3000 грн. судового збору на користь держави.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено без проголошення 22 вересня 2026 року.

Суддя: